Вкрай важливо продовжувати приділяти увагу щодо ситуації з правами людини в Україні

Даніель Белль – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ), яка була створена у 2014 році для моніторингу та звітування про ситуацію з правами людини в країні. Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року місія активізувала свою роботу з документування порушень прав людини та Міжнародного гуманітарного права, скоєних усіма сторонами конфлікту. Даніель Белль – спеціалістка з прав людини, яка має більш ніж двадцять років досвіду роботи. Вона переважно очолювала правозахисні команди ООН з моніторингу прав людини в конфліктних і постконфліктних ситуаціях.

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну триває вже третій рік. Як ви опишете ситуацію з правами людини в Україні на даний момент?

Вторгнення має величезний вплив на український народ. Понад 10 000 цивільних осіб загинули, а більше 20 000 отримали поранення. Безперервні обстріли руйнують будинки, лікарні, школи та інфраструктуру, знищуючи цілі квартали та села. Нещодавно відбулась велика атака на дитячу лікарнюя в Києві. Мільйони людей були змушені покинути свої домівки, що призвело до роз’єднання сімей. Позасудові страти, катування, насильницькі зникнення, свавільні затримання та сексуальне насильство здійснюються безкарно. В Російській Федерації конфлікт також має посилений негативний вплив на цивільних осіб, а також є руйнування та пошкодження цивільної інфраструктури. Легко загубитися в масштабах цих цифр, але наші публічні доповіді – це не просто статистика. За кожною цифрою стоїть людська історія, часто з жахливими стражданнями.

Як місія проводить свою роботу в умовах конфлікту?

Наші команди працюють на місцях щодня. Ми звертаємося до обох сторін з проханням надати доступ до постраждалих районів і намагаємося використати цей доступ максимально ефективно. Ми є єдиною агенцією ООН, яка має моніторингову присутність поблизу лінії фронту, що дозволяє нам щодня спілкуватися з людьми, які безпосередньо страждають від конфлікту. Це дає нам можливість вести найточніший і найнадійніший облік впливу конфлікту на цивільне населення та вивчати його ширші наслідки на права людини. Наприклад, у жовтні минулого року ракета влучила в кафе в маленькому українському селі Гроза, внаслідок чого загинуло 59 осіб, які перебували на поминках. Ми провели 36 годин у Грозі, обійшли всі вулиці, розмовляли з місцевими жителями та збирали деталі про обставини нападу. Це дозволило нам підтвердити, що всі загиблі були цивільними, і провести первинну оцінку відповідальності за атаку та її законності. Окрім роботи на місцях, ми надаємо технічні консультації національним правозахисним установам і допомагаємо розробляти закони та політику, що відповідають міжнародним стандартам у сфері прав людини.

ММПЛУ була створена з метою посилення захисту прав людини в Україні, сприяння доступу до правосуддя та забезпечення притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні прав людини. Як ММПЛУ сприяє притягненню до відповідальності?

Наші публічні доповіді є ключовим інструментом підзвітності, оскільки вони публічно висвітлюють факти. Українські суди, зокрема Конституційний Суд, використовують наші доповіді для ухвалення важливих рішень у сфері прав людини. Міжнародні та регіональні органи, як-от Міжнародний суд ООН і Європейський суд з прав людини, також посилалися на нашу роботу у своїх нещодавніх рішеннях. Окрім того, наша база даних є важливим історичним документом, що закладає підґрунтя для майбутніх процесів підзвітності, встановлення істини, забезпечення справедливості та репарацій.
 

“Ми продовжимо ретельно документувати всі факти, щоб гарантувати, що одного дня відповідальність настане".

ДАНІЕЛЬ БЕЛЛЬ, ГОЛОВА МІСІЇ ООН З ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ

ММПЛУ працює в країні з березня 2014 року. Як змінилася її робота?

ММПЛУ є єдиною міжнародною організацією, яка протягом 10 років продовжує діяти тут. Наша діяльність еволюціонувала разом із змінами у ситуації з правами людини. Наприклад, у нещодавній доповіді висвітлено серйозні порушення прав людини та гуманітарного права, скоєні Російською Федерацією за останні 10 років з моменту окупації і незаконної анексії Криму. Після початку повномасштабного вторгнення ми зосередилися на захисті цивільних осіб у збройному конфлікті, аналізуючи ширші аспекти, як-от сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, або вплив конфлікту на дітей і жінок. Проте суть нашої роботи залишилась незмінною: ми продовжуємо зосереджуватись на ключових питаннях прав людини та на тих сферах, де ми можемо вплинути на ситуацію. Наприклад, ММПЛУ є єдиною організацією ООН, яка моніторить та звітує про судові процеси української влади за колабораційну діяльність, що вже дало позитивні результати. Нещодавно ми відзначили тенденцію до зменшення випадків, коли українські суди засуджували осіб за «колабораціоністські дії», які могли б законно вимагатися окупаційною владою.
 

Які тенденції щодо порушень ви спостерігаєте останнім часом?

З березня цього року ми спостерігаємо тривожне зростання кількості жертв серед цивільного населення, деі липень став найсмертоноснішим місяцем для з найбільшою кількістю жертв серед цивільних осіб в Україні з жовтня 2022 року. Це зростання пов'язане зі скоординованими атаками російських збройних сил по всій Україні, зокрема авіаударами по лікарняному комплексу в Києві та застосуванням вибухової зброї в населених пунктах, що завдають найбільшої шкоди на території, підконтрольній уряду України. Крім того, масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру значно знизили потужність електропостачання, що призводить до щоденних відключень електроенергії для мільйонів людей по всій країні. Ці відключення, які часто тривають багато годин, обмежують доступ до води, мобільного зв'язку, інтернету, громадського транспорту і ускладнюють навчання дітей, адже багато з них навчаються дистанційно. Найбільше страждають вразливі групи населення, зокрема люди похилого віку та особи з інвалідністю. У Російській Федерації конфлікт також нещодавно призвів до того, що велика кількість цивільних осіб була змушена покинути свої домівки, що має серйозні наслідки для реалізації прав людини.

Якою є ситуація з правами людини військовополонених та цивільних затриманих?

З лютого 2022 року ми взяли інтерв'ю у понад 600 звільнених українських цивільних осіб та військовополонених, включно з тими, кого було звільнено з російського полону під час нещодавніх обмінів навесні та влітку. Ми продовжуємо документувати систематичне і регулярне застосування тортур та жорстокого поводження російською владою проти цивільних осіб і військовополонених. Свідчення тих, хто вижив, свідчать про неймовірну жорстокість. Що стосується російських військовополонених, які перебувають в українському полоні, ми маємо безперешкодний доступ до офіційних місць їхнього утримання від української влади. У цих випадках ми задокументували свідчення про катування в транзитних пунктах після їхньої евакуації з поля бою. Важливо зазначити, що наша взаємодія з українською владою та адвокація сприяють змінам. Після публічного повідомлення про катування і жорстокого поводження з російськими військовополоненими та звернення до української влади ми спостерігали покращення в умовах їхнього утримання та поводженні з ними.

Які основні виклики у вашій роботі?

Найбільший виклик полягає в тому, що ми не маємо доступу до українських територій, що знаходяться під контролем Російської Федерації, або до постраждалих територій самої Російської Федерації, незважаючи на наші численні запити. Тому нам доводиться застосовувати креативні методи для проведення моніторингу. Наприклад, ми їдемо до лінії фронту і зустрічаємось з людьми, які живуть на територіях, що раніше були під російською окупацією. У нас є віддалена команда, що працює з Молдови, яка забезпечує конфіденційну та безпечну комунікацію з особами, які живуть на окупованих територіях. Ми також підтримуємо регулярну моніторингову присутність у Сумах, у місті, яке до початку серпня було єдиним відкритим пунктом перетину кордону з Росією, де люди могли покинути окуповану територію. Моя команда опитувала людей, коли вони вперше перетинали лінію розмежування. У березні ми опублікували доповідь, що ґрунтується на більш ніж 2300 інтерв'ю з жертвами та свідками, в якому детально описані широкомасштабні порушення, вчинені Російською Федерацією в процесі збільшення контролю над населенням на окупованих територіях.

Як ви протидієте дезінформації? Яку методологію ви використовуєте?

ММПЛУ вважається авторитетним джерелом завдяки нашій ретельній методології УВКПЛ. Наші доповіді ґрунтуються на даних, зібраних і підтверджених під час польових місій, відвідувань місць утримання під вартою, моніторингу судових процесів, а також на особистих і дистанційних інтерв'ю з жертвами, свідками, родичами, адвокатами, представниками уряду та громадянського суспільства. Окрім цього, ми використовуємо інформацію з судових документів, офіційних звітів, відео- та фотоматеріалів. Зокрема, ми спираємося на численні та різноманітні джерела, кожне з яких ретельно оцінюється на достовірність і надійність. Ми не обмежуємося інформацією з інших джерел або пошуком в інтернеті; наша робота базується на детальних дослідженнях на місцях.

Як співробітники виконують свою роботу у світлі ситуації, що склалася?

Безпека персоналу є ще одним важливим викликом. В умовах війни наближення до лінії фронту становить серйозну небезпеку. Наші співробітники віддані своїй справі, розуміючи критичну важливість їхньої роботи. Окрім стресу, що викликаний постійними вибухами і повітряними тривогами, складно говорити з людьми про їхні страждання. Ми спілкуємося з людьми щодня, коли вони перебувають у найвразливішому стані, стикаючись із жахливими стражданнями. Це, безумовно, відображається на їхньому самопочутті.