Нова доповідь ВООЗ: конкретні кроки, спрямовані на підвищення доступності послуг охорони здоров’я в Україні

Катастрофічні витрати на охорону здоров’я означають, що домогосподарство не може задовольняти власні базові потреби (у їжі, житлі, електроенергії) через необхідність оплачувати медичні послуги «з кишені». В Україні з катастрофічними витратами на охорону здоров’я переважно стикаються домогосподарства, які мають низький рівень доходів, домогосподарства, головами яких є пенсіонери, та домогосподарства, розташовані в сільській місцевості.

У новій доповіді «Чи можуть люди дозволити собі платити за охорону здоров’я? Нові дані щодо фінансового захисту в Україні» (Can people afford to pay for health care? New evidence on financial protection in Ukraine), яка була представлена в рамках Форуму ВООЗ із питань фінансового захисту в Барселоні, продемонстровано, що фінансові труднощі, пов’язані з оплатою послуг «з кишені», майже повністю зумовлені витратами на лікарські засоби та стаціонарне лікування. Менш забезпечені домогосподарства мають труднощі з придбанням ліків, а домогосподарства з вищим рівнем доходу — із оплатою стаціонарного лікування. При цьому в Україні витрати на стаціонарне лікування є значно вагомішим чинником катастрофічних витрат на охорону здоров’я, ніж у більшості інших країн Європи.

Викладені у звіті результати аналізу відображають стан фінансового захисту в Україні до повномасштабного вторгнення Російської Федерації у 2022 році. На основі даних опитувань, проведених у 2009–2021 роках, було досліджено вплив розпочатих у 2017 році реформ фінансування охорони здоров’я. Аналіз показав, що у 2018–2021 роках відбувалося хоч і незначне, але послідовне скорочення катастрофічних витрат на охорону здоров’я. Ця позитивна тенденція, ймовірно, буде зведена нанівець внаслідок нищівного впливу вторгнення на економіку, систему охорони здоров’я, доходи домогосподарств і здоров’я населення.

«Починаючи з 2017 року, Уряд України вживає заходів для подолання проблеми оплати послуг «з кишені» шляхом збільшення державних видатків на охорону здоров’я та реформування її фінансування з метою підвищення рівня справедливості та ефективності системи охорони здоров’я. Позитивний вплив цих змін уже можна спостерігати, хоча ще чимало належить зробити для вирішення проблеми витрат «з кишені», особливо у випадку людей із низьким рівнем доходу та інших груп населення, для яких існує високий ризик катастрофічних витрат на охорону здоров’я», — зазначив д-р Ярно Хабіхт, Представник ВООЗ в Україні.

«Сильні сторони наявної системи охорони здоров’я, такі як майже універсальне охоплення населення та дуже обмежене застосування практики співоплати, набувають дедалі більшого значення в умовах війни, — зауважила Альона Горошко, провідний автор доповіді ВООЗ. — У доповіді міститься рекомендація для Уряду щодо забезпечення подальшої підтримки Національної служби здоров’я України (НСЗУ), яка може дозволити зменшити витрати «з кишені» на ліки та стаціонарне лікування, а також покращити фінансовий захист населення. Це має підвищити довіру до системи охорони здоров’я та зміцнити впевненість у здатності Уряду поліпшити життя людей у складних умовах війни».

У новій доповіді ВООЗ зазначено, що політика охоплення послугами охорони здоров’я в Україні має три особливості, пов’язані з посиленням фінансового захисту.

По-перше, право на отримання державних послуг охорони здоров’я надається на підставі місця проживання, що забезпечує охоплення більшої частини населення, на відміну від систем охорони здоров’я, які пов’язують право на отримання послуг зі сплатою внесків, внаслідок чого значна частина населення може не бути охоплена медичними послугами.

По-друге, впровадження програми «Доступні ліки»  у 2017 році та Програми медичних гарантій (ПМГ) у 2018 році (з подальшим розширенням у 2020 році) стало важливими крокам на шляху до чіткого узгодження медичних послуг, що фінансуються державою, з потребами у сфері охорони здоров’я та наявними ресурсами.

По-третє, плата за користування послугами (співоплата) є мінімальною, особливо на рівні первинної медичної допомоги.

Попри ці важливі позитивні риси, неофіційні платежі та інші платежі «з кишені» залишаються поширеними практиками в системі охорони здоров’я. Це пов’язано з низьким рівнем державних видатків на охорону здоров’я та іншими недоліками системи, зокрема:

• Люди часто купують призначені амбулаторно ліки самостійно, оскільки впроваджена у 2017 році ПДЛ все ще охоплює лише відносно невелику кількість захворювань і доступна лише для незначної частки населення. Також наявна певна територіальна нерівність у забезпеченні доступу до відшкодувань за програмою «Доступні ліки».
• Хоча закон вимагає, щоб лікарські засоби для амбулаторного лікування призначалися за активним компонентом (міжнародною непатентованою назвою), на практиці ця вимога не виконується. До того ж, значна частка ліків, що призначаються та купуються «з кишені», не мають доведеної ефективності.
• Пацієнти, як правило, змушені самостійно купувати ліки та інші товари через постійне недофінансування ПМГ, що не дозволяє охопити весь спектр послуг у межах програми, обмежений обсяг Національного переліку основних лікарських засобів (НПОЛЗ), який визначає ліки для стаціонарного лікування, перебої в закупівлях та розподілі централізовано закуплених ліків і товарів медичного призначення, а також через низький рівень підзвітності постачальників.

Доповідь визначає п’ять способів, за допомогою яких Уряд України може посилити фінансовий захист населення:

• Пріоритизація державних видатків на комплексну первинну медичну допомогу, що включає додаткове фінансування для забезпечення кращого доступу до ліків і діагностичних тестів, а також покращення системи призначення, видачі, регулювання цін та доступності лікарських засобів.
• Скорочення неофіційних платежів при отриманні стаціонарного лікування.
• Покращення управління ПМГ за рахунок підвищення зрозумілості та прозорості процесу її розвитку та розширення, а також урахування в ньому різних перспектив.
• Посилення спроможностей НСЗУ, як активного закупівельника послуг, з метою ефективнішого використання державних ресурсів.
• Впровадження політик, спрямованих на посилення захисту домогосподарств із низьким рівнем доходів та інших груп населення, для яких існує високий ризик катастрофічних витрат на охорону здоров’я.

Про доповідь

Доповідь підготовлено на основі даних опитувань 2009–2021 років щодо бюджетів домогосподарств та інформації про політику охоплення (охоплення населення, охоплення послугами та платою за користування послугами) до кінця 2022 року. У ній оцінюється стан фінансового захисту в Україні до повномасштабного вторгнення Російської Федерації у лютому 2022 року. Україна — одна з небагатьох країн Європи, що надала дані про фінансовий захист до 2021 року.

Доповідь (англійською мовою) можна завантажити за посиланням:

https://www.who.int/europe/publications/i/item/9789289060165

Контакти для ЗМІ:

Альона Волинські, Керівниця відділу комунікацій, Бюро ВООЗ в Україні, volinskya@who.int