ПРОМОВА КООРДИНАТОРКИ З ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ В УКРАЇНІ ДЕНІЗ БРАУН ПІД ЧАС ЗАХОДУ З ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ДІТЕЙ ЗАГИБЛИХ ЧЕРЕЗ ВІЙНУ

Я знаю, що це не приносить розради, але це важливо документувати і відстежувати. Конвенція про права дитини, написана в Організації Об'єднаних Націй, підписана державами-членами, ратифікована державами-членами, в тому числі і Росією, покликана захистити дітей – фізично, психологічно, фінансово – і забезпечити їхнє перебування зі своїми сім'ями. Вона конкретно забороняє усиновлення під час війни. Ми знаємо, що Росія повністю нехтує Конвенцією про права дитини, як і міжнародним гуманітарним правом.

Це не робить ці документи неактуальними. Це робить їх надзвичайно важливими для притягнення до відповідальності. І Міжнародний кримінальний суд вже виніс два обвинувальні акти за насильницьке вивезення дітей з України. І це лише початок. Ми також знаємо, що мільйони українських дітей були переміщені через насильство, вони бачили, як вбивали членів їхніх сімей, вони зазнали невимовних втрат, не мали змоги ходити до школи, не мали доступу до медичної допомоги та страждають від травми війни, яку принесла Російська Федерація.

Я також знаю, що багато було зроблено для підтримки цих дітей. У Харкові місцева влада та ЮНІСЕФ створили чудовий центр для підтримки таких дітей. А в Антонівці, що на Херсонщині, я зустріла маленького хлопчика, який жив у тимчасовому притулку і мав свій планшет, а отже, міг навчатися. І всюди, куди б я не поїхала, я бачу цей величезний потік підтримки. Я знаю, що цього недостатньо, цього ніколи не буде достатньо. Але наш обов'язок як Організації Об'єднаних Націй – залишатися тут. І ми залишатимемося тут стільки, скільки буде потрібно, щоб продовжувати підтримувати тих, хто нас найбільше потребує.