7 причин, чому світ має продовжувати підтримувати заходи гуманітарного реагування в Україні
З моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого минув рік.
Рік невимовних страждань, втрат і руйнувань. Рік, який змінив життя всіх в Україні — кожної дитини, жінки та чоловіка.
Тисячі мирних жителів, зокрема дітей, загинули, отримали поранення та зазнали травм. Було знищено засоби існування, зруйновані цілі міста.
Попри це, народ України продовжує вражати світ своєю неймовірною солідарністю та стійкістю. Мешканці України підтримали одне одного, створили тисячі волонтерських об'єднань та діставалися до громад на лінії фронту, щоби люди, які не мали можливості виїхати, одержали необхідну допомогу. Гуманітарні організації доповнили цю неймовірну допомогу та солідарність завдяки підтримці міжнародної спільноти і громадян усіх країн, які прийшли на допомогу Україні.
Минулого року разом ми допомогли 16 мільйонам людей в Україні.
Але рік потому війна все ще триває.
7 причин, чому світ має продовжувати підтримувати заходи гуманітарного реагування в Україні.
18 мільйонів людей потребують гуманітарної допомоги.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого минулого року призвело до різкої ескалації конфлікту, який тривав на сході країни з 2014 року.
Лише за кілька тижнів від початку війни кількість людей, які потребували гуманітарної допомоги, зросла з менш ніж 3 мільйонів до майже 18 мільйонів.
І навіть сьогодні в людей залишаються вкрай гострі потреби.
Мільйони людей мусили шукати порятунку далеко від дому.
Війна спричинила кризу переміщення такого масштабу, якого нещодавня історія не знала. За перші місяці повномасштабного вторгнення майже 8 мільйонів людей в Україні стали переселенцями. Стільки ж виїхали за кордон, залишивши свої родини, домівки, речі та втративши робочі місця.
Відтоді криза переміщення лише загострювалася. Майже 5,5 мільйона людей повернулись додому, але мільйони все ще продовжують виїжджати, рятуючись від бойових дій на сході.
Сьогодні понад 5,5 мільйона людей все ще є переселенцями в Україні, майже 8 мільйонів стали біженцями за кордоном.
Порушено медичні послуги, постачання води та електроенергії.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), минулого року майже 70 % випадків у світі, коли постраждали медичні заклади, персонал чи пацієнти, відбулися саме в Україні. Лікарні в країні потрапляли під обстріли та удари саме тоді, коли в них була найбільша необхідність. Наразі медичні послуги порушено, зокрема на сході.
Крім того, через війну в Україні пошкоджені системи водопостачання. Мільйони людей щодня не мають чистої питної води та змушені користуватись небезпечними джерелами водопостачання. Ситуація особливо складна у прифронтових громадах по обидва боки лінії фронту, де мешканці вже майже рік не мають водопостачання. Донецьк, який знаходиться під російським військовим контролем, зіткнувся з цією проблемою ще раніше.
Крім того, енергетична криза, спричинена ударами по українській інфраструктурі з жовтня 2022 року, додала ще один вимір гуманітарної кризи. Без електропостачання не працюють лікарні, немає водопостачання і мешканці залишаються без опалення у своїх квартирах узимку.
Україні необхідна підтримка, щоби забезпечити роботу лікарень, надавати основні послуги та питну воду людям.
Залишаються ризики щодо продовження навчання.
Коли російські сили захопили Бучу, Михайло викладав у місцевій школі та вирішив залишитись, щоб вберегти школу.
Упродовж року заклади освіти в Україні потрапляли під обстріли, зазнавали руйнувань або використовувались у військових цілях, що перешкоджало навчанню. Майже 40 % шкіл в Україні відновили лише навчання онлайн, але навіть такі заняття перериваються через перебої електропостачання та послуг інтернету.
Ті школи, які залишилися, стикаються з неймовірними складнощами, потерпаючи від енергетичної кризи та постійних повітряних тривог. Зараз діти в школі проводять багато годин у підвалах або укриттях.
В Україні 5,3 мільйона дітей потребують підтримки, щоб продовжити навчання.
Люди переживають неймовірно важкі психологічні травми.
Війна вже залишила невидимі глибокі шрами у мешканців України. За оцінками ВООЗ, майже у 10 мільйонів людей можуть виникнути гострий стрес, тривожність, депресія, посттравматичний стресовий розлад або ризик зловживання шкідливими речовинами.
Сім'ї були розділені, і в кожного мешканця України є родичі або знайомі, які загинули або отримали поранення. Під удари та обстріли потрапили міста й будинки, лікарні й навіть дитячі майданчики.
Серед інших жахіть війни — випадки пов’язаного з війною сексуального насильства, від якого постраждали здебільшого жінки та дівчата, але також полонені чоловіки, утримувані російськими збройними силами. Для українських чоловіків виникли й інші виклики, зокрема пов'язані з призовом, що вплинуло на їхню свободу пересування.
Війна також вплинула на економіку та сільське господарство, що мало значні наслідки у всьому світі.
Через війну сильно постраждало сільське господарство по всій країні, а тисячі аграріїв залишись без доходів. Кожна третя родина має труднощі з доступом до продовольства. Упродовж року через бойові дії були знищені родючі угіддя та збіжжя, що вплинуло на збір врожаю та посівну. І це додалось до труднощів, спричинених закриттям українських портів упродовж понад півроку, аж до серпня 2022 року. Тисячі людей залишились без засобів існування в той час, як війна зруйнувала економіку України.
Замінування територій також ускладнює відновлення сільськогосподарських робіт, навіть після припинення бойових дій.
Окрім того, нестача посівного матеріалу, добрив, палива та засобів захисту рослин вплинула на сільськогосподарське виробництво як в Україні, так і у світі загалом. Ціни на продовольство на світових ринках стрімко зросли.
Збільшення заходів розмінування вкрай необхідно для відновлення сільськогосподарських робіт, щоб селяни могли продовжувати виробництво. Також мають працювати порти, щоби запобігти перебоям у постачанні українських зернових. Ці умови сприятимуть продовольчій безпеці малих фермерських господарств та дозволять запобігти наступній можливій світовій кризі, пов’язаній з голодом.
Мільйони людей досі не отримують необхідної підтримки.
З початку повномасштабної війни 24 лютого гуманітарні організації невпинно працювали, щоб забезпечити необхідною підтримкою майже 16 мільйонів людей в Україні, яким вона була необхідна.
Ми доставляли тисячі тонн вантажів із харчовими продуктами, водою, ліками, матеріалами для ремонту, гігієнічними засобами та генераторами у постраждалі громади та людям, які виїхали на захід. Ми допомагали людям виїхати із зон бойових дій. Ми провели найбільший у світі розподіл гуманітарної грошової допомоги в нашій історії, надавши допомогу понад 6 мільйонам людей в Україні. Зараз ми збільшуємо підтримку у сфері психічного здоров'я, захисту дітей та заходів розмінування для постраждалих людей, які намагаються відновити свої життя.
Попри це, підтримка громад у районах під російським військовим контролем залишається надзвичайно обмеженою. Ми вже бачили, як гуманітарна дипломатія може змінювати світ на краще. Прикладом цього є Чорноморська зернова ініціатива та евакуація цивільних громадян із металургійного комбінату “Азовсталь”. Нам потрібні такі ж дії та дипломатична підтримка, щоби гуманітарні організації в Україні могли допомагати людям, незалежно від того, хто вони та де проживають.
Ми можемо та маємо продовжувати підтримку народу України!
Кожен внесок важливий.
Автор: Савіано Абреу, УКГС ООН, за підтримки Комунікаційної групи Гуманітарної команди країни