Голова Бюро ВООЗ в Україні: В Україні реально можна вакцинувати понад 70% населення
Автор: Анна Левченко
В ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" представник ВООЗ, голова Бюро ВООЗ в Україні доктор Ярно Хабіхт розповів про глобальні цілі вакцинації від COVID-19 і про те, чи може Україна досягти цих цілей.
Як ВООЗ оцінює актуальну ситуацію з поширенням коронавірусної інфекції?
Ми наближаємося до завершення другого року епідемії, і вже третій навчальний рік школярі вчитимуться в умовах пандемії. Найближчими місяцями очікуємо в Україні наступну хвилю COVID-19, і зараз поки зарано говорити про те, коли ми зможемо з неї вийти. В багатьох країнах ми досі спостерігаємо передачу коронавіруса у спільноті — в країні або у колективі. Водночас, на глобальному рівні можна сказати, що у вересні кількість випадків захворювання дещо стабілізувалася, але стабілізувалася вона на дуже високому рівні.
Тобто кількість випадків захворювання не збільшується?
Вона стабільна, але на дуже високому рівні. Якщо подивитися на європейський регіон, то на його долю припадає близько 30% від загальної кількості глобальних випадків COVID-19. Наразі ми проводимо моніторинг варіантів і мутацій вірусу, які викликають і занепокоєння, й інтерес. Якщо говорити про мутації, які викликають занепокоєння, то це варіант «Дельта», і розвиток цього варіанту буде визначати, як ми подолаємо прийдешню осінь. Ми знаємо, що цей варіант також циркулює в Україні. Дана мутація, в порівнянні з тим же варіантом «Альфа», поширюється набагато швидше, а це значить, що кількість госпіталізацій буде зростати.
Хочу одразу сказати, що вакцинація відіграватиме дуже велику роль у подоланні поширення цієї мутації коронавіруса, зокрема, для осіб літнього віку, оскільки дозволить уникнути серйозного перебігу захворювання.
Крім цієї мутації вірусу, про яку ми вже знаємо і до якої готуємося, є варіанти, які класифікуються як такі, що викликають інтерес. Це, зокрема, варіанти «Лямбда» і «Мю». За ними ведеться спостереження, тому що вони визначатимуть як буде розвиватися COVID-19 глобально, в тому числі у європейському регіоні.
Іншими словами, ми зараз перебуваємо в середині чергового періоду спалаху, і необхідно зберігати обережність.
За нашими прогнозами, які підтверджуються статистикою, у вересні ми побачимо, що кількість випадків захворювання в Україні зростатиме. Бачимо, що показник позитивності проведених тестів за останній місяць практично подвоївся, а це значить, що зараз хворіє більше людей. Крім того, ми бачимо, що зростає кількість українців, які потрапляють у важкому стані в лікарні, у відділення інтенсивної терапії.
В той же час, охоплення вакцинацією в Україні досягло більше 10% населення. Це зовсім не той рівень, який ми спостерігаємо в інших країнах Європи, де охоплення вакцинацією сягає більше ніж 60%. Зараз в Україні кількість повністю вакцинованих громадян становить більше 5 млн осіб, але нашою метою, звичайно, є досягнення більш високого показника.
В цьому відношенні дуже показовими є наступні факти: в європейських країнах з високим рівнем доходу охоплення вакцинацією становить близько 58% населення, в країнах середнього рівня доходу - приблизно 28% населення, а в країнах низького рівня доходів охоплення вакцинацією становить близько 8%. Якщо порівнювати Україну з подібними їй країнами, можна сказати, що в цих країнах охоплення вакцинацією становить 8-10% населення.
Якщо говорити в середньому про Європу, то Україні необхідно наздоганяти європейські країни, адже сьогодні в Європі в цілому вакциновано близько 410 млн осіб або близько 55% від загального населення Європи.
Основне завдання зараз — забезпечити вакцинацію для всіх однією або двома дозами вакцини, а пізніше, через рік або два, якщо буде необхідність, можна буде говорити, можливо, про якусь додаткову вакцинацію.
На Вашу думку, на скільки виконується це завдання?
Глобальна мета була мати 10% вакцинованих до кінця вересня. Іншими словами, Україна цього показника вже досягла.
Наступна мета - до кінця року вакцинувати хоча би 40% населення, але Україна, я думаю, до кінця року зможе досягти навіть більш високих показників. Водночас, ми також мусимо враховувати, що цілі національного плану вакцинації в Україні є вищими.
Скільки реально людей може бути вакциновано в Україні — 50%, 70%, 100%?
Це питання дуже складне, і я сподіваюся, що реально можна вакцинувати більше 70%. За результатами опитувань у серпні ми зараз бачимо, що кожен другий українець зацікавлений у тому, щоб вакцинуватися. Але найважливіше те, що потрібно вакцинувати людей літнього віку і тих, хто потрапляє в групу ризику. Основним критичним питанням є допомога людям, які можуть мати тяжкий перебіг захворювання та навіть померти у відділеннях інтенсивної терапії. Тому зараз ми не повинні гонитися за показниками, а маємо бути націлені на певні цільові групи населення.
Коли дивимося на європейський регіон, то бачимо, що із загальної кількості населення вакциновано майже 55% (першою дозою і повністю вакциновані). Але якщо подивитися на дані з 36-ти країн, що надають дані про вік пацієнтів, які були вакциновані, ми бачимо, що в групі 60+ вакциновано більше 70%. Дуже важливо використовувати такий підхід і орієнтуватися саме на осіб літнього віку, котрі мають високі ризики. Я сподіваюся, що найближчими місяцями саме так і буде чинити Україна.
Водночас, майже у всіх країнах ми бачимо таку ситуацію: вакцинувати перші 50% населення для досягнення цільових показників охоплення аудиторії 60+ було легше, ніж інших громадян.
Чи буде вакцинація від COVID-19 щорічної обов'язковою процедурою?
Ми не знаємо. Наразі всі зусилля спрямовані на те, щоб кожен був вакцинований повним курсом.
Яка найскладніша група населення, яка не бажає вакцинуватися?
Я би сказав, що питання не в тому чи хочуть якісь групи населення вакцинуватися чи ні, важливіше те, як організовано програми вакцинації, чи можуть вони ефективно охопити 100% людей. Наприклад, в Україні є питання вакцинації осіб літнього віку, які мешкають десь в сільській місцевості, у віддалених населених пунктах. Такі особи навряд чи зможуть приїхати до великого центру вакцинації у Львові, Харкові чи Києві.
Окрім того, є проблема інформації про вакцинацію, про вакцини та їх переваги. Ми бачимо, що людям потрібно давати більше інформаційних матеріалів, аби вони розуміли, що таке вакцини і в чому переваги вакцинації. Дуже важливо, щоб медична спільнота, вчені об'єдналися навколо ідеї вакцинації. І для всіх груп населення потрібно продумати як організувати процес таким чином, щоб вакцинуватися було легко.
Ми починали вакцинацію в кінці лютого, використовували для цього мобільні бригади, пізніше до них додалися стаціонарні пункти вакцинації, і тільки на початку літа почали з'являтися центри вакцинації, які зараз наявні майже у всіх областях України.
Зараз ми бачимо, що люди користуються послугами центрів вакцинації. Дослідження показують, що 23% вакцин було введено у цих великих центрах, 46% — у стаціонарних пунктах, 31% — мобільними бригадами.
До речі, ми з'ясували ще один цікавий факт: не всі українці, навіть зацікавлені у вакцинації, знають куди саме їм потрібно звернутися, щоб отримати щеплення. Проблема в перші місяці вакцинальної кампанії полягала в тому, що не вистачало самої вакцини. Але зараз, починаючи з серпня, в Україні має бути достатньо вакцини. Зараз в Україні в наявності більше 10 млн доз, і до кінця поточного року мають бути доставлені близько 15-20 млн доз вакцини. І зараз дуже важливим буде прискорювати темпи вакцинації, щоб досягти і глобальних цілей, і цілей українських.
Для багатьох українців одним із стимулів для вакцинації була можливість поїздок до Європи, але Європа не визнала вакцину Coronavac, якою в даний момент вакциновано більше ніж 1,657 млн українців. Яка позиція ВООЗ щодо схвалення вакцини Coronavac, яка в даний момент визнана ВООЗ, але не схвалена низкою європейських країн?
У цьому відношенні вже багато зроблено. Ця тема — визнання вакцини Coronavac — обговорювалася представниками ВООЗ та лідерами європейських країн. Можна сказати, що це насправді не тільки проблеми європейського регіону, але проблема і глобального рівня. Крім того, це питання обговорювалося в Комітеті Міжнародних медико-санітарних правил з питань реагування на COVID-19 в липні 2021.
Позиція ВООЗ така: ми рекомендуємо всім країнам, включаючи країни-члени ЄС, схвалити всі вакцини, що були включені до переліку вакцин рекомендованих для екстреного застосування.
Важливо відзначити, що ЄС не приймає рішення відносно вакцини як єдиний орган. Таке рішення приймає кожна окрема країна. Зазначу, що після зустрічей представників ВООЗ з представниками регуляторів окремих країн, багато країн визнали вакцину Coronavac. Зі свого боку зазначу, що ситуація виглядає досить заплутаною, коли є перелік з близько 10 вакцин, і кожну потрібно перевіряти окремо, в яких країнах вона визнана, а в яких ні. Водночас дуже важливо розуміти, що з точки зору громадського здоров'я вакцини створюються не для того, щоб люди могли вільно подорожувати, хоча і для цього теж, але основна мета вакцинації від COVID-19 — це захист від тяжкого перебігу хвороби і летального наслідку. Ще дуже важливо, що зараз вакцинація допомагає нам поступово повертатися до нормального звичного життя.
Чи визнає ВООЗ російську вакцину «Супутник V»?
Процес, який міг би дозволити включити вакцину «Супутник V» в перелік дозволених для екстреного застосування, не завершено. Для того, щоб дана вакцина була включена в перелік рекомендованих ВООЗ, наші експерти мають вивчити певні матеріали, які повинен надати виробник, мають бути проведені інспекції та перевірки з боку команди ВООЗ на виробничих потужностях. Скажу так: даний процес не завершено. Більш того, ВООЗ навіть не отримала повний пакет документів на дану вакцину. Тому, про будь-яке визнання можна говорити тільки тоді, коли ми отримаємо повний пакет документів.
Як ВООЗ дивиться на те, що певні країни пропонують обмежити деякі права невакцинованих осіб, наприклад, на відвідування деяких заходів?
Ми говоримо, що вакцинація не є обов'язковою, але ми рекомендуємо використовувати її як дуже ефективний спосіб боротьби зі спалахами епідемії.
Чому не обов'язкова?
Ми завжди рекомендуємо доказовий підхід і рішення, що приймаються з урахуванням балансу ризику і користі. У кожній країні визначено пріоритетні групи, які повинні отримати доступ до вакцини першими, і це пов'язано з їх ризиками, з COVID-19, або їх функціями. У нас різні ризики і переваги для всіх, тому ми не рекомендуємо обов'язкову вакцинацію, якщо тільки відсутність вакцинації не шкодить іншим. Ще один важливий момент: для обов'язкової вакцинації у нас має бути достатньо вакцини, аби охопити всіх за попитом, а цього поки немає на глобальному рівні і в багатьох країнах. Тому на сьогоднішній день в Україні не можна сказати, що вакцини від COVID-19 повинні бути обов'язковими до застосування. В той же час ми розуміємо, що у нас є неспростовні докази того, що перебіг COVID-19 у вакцинованих осіб набагато легший, і пріоритетні групи, групи з високим ризиком ускладнень і важких наслідків після COVID-19, а також особи, які виконують критично важливі функції, повинні зробити щеплення якомога швидше; і вакцинація - єдиний надійний інструмент, який у нас є для їх захисту.
Багато дискусій навколо обов'язкової вакцинації напередодні початку навчального року - чи потрібно вакцинувати всіх вчителів і викладачів вузів. Яка позиція ВООЗ?
Така дискусія ведеться практично у всіх країнах. Такі ж питання виникають щодо вакцинації персоналу в ковідних і нековідних лікарнях.
У багатьох країнах показник вакцинації серед викладацького складу дуже високий. Якщо говорити про здоров'я кожного викладача і вчителя, то я б, звичайно, рекомендував кожному з них вакцинуватися.
Зазвичай, якщо країни приймають рішення, що вакцинація має бути обов'язковою, то вони часто не можуть забезпечити його повномасштабну реалізацію. Це складне питання, як з юридичної точки зору, так і з точки зору забезпечення права на освіту і роботу. Проте, я впевнений, що в Україні можна було б захистити наших вчителів набагато краще. Насправді в Україні багато вчителів старшого віку, і їхнє здоров'я потребує захисту, а значить — вакцинації.
Водночас, необхідно пам'ятати, що додатково до вакцинації в тих колективах і спільнотах, де триває передача вірусу, потрібно використовувати й інші заходи захисту і профілактики, включаючи і дотримання дистанції, і носіння маски, і миття рук.
Чи є у ВООЗ якісь важелі, щоб стимулювати вакцинацію або носіння масок, одним словом, щоб стримувати поширення вірусу?
Нашим впливом і, одночасно, нашим завданням буде надання підтримки. Це наприклад, те, що ми робимо зараз в Україні: Україна отримала доступ до вакцини через механізм COVAX. З початку лютого до сьогодні майже 20-25% вакцин, які доступні в Україні, отримано саме через механізм COVAX.
Функціонування механізму COVAX продовжиться в 2022 році?
У 2022 році ця робота продовжиться напевно, але пізніше подивимося чи буде в ньому потребу. Багато країн наразі організовують свої шляхи для отримання і закупівлі вакцини, включаючи і Україну. Наприклад, на основі двосторонніх угод Україна закупила 15-20 млн доз вакцини.
Насправді, важливо переконатися, що вакцини достатньо. Наприклад, для України ситуація така, що їй отримати вакцину в деякому сенсі навіть легше, ніж країнами, які мають більш високий рівень доходу.
Чи вистачає сьогодні потужностей в світі для виробництва вакцин чи все ж таки потрібно шукати нові майданчики?
В даний момент кількість виробників постійно зростає, збільшується кількість виробничих майданчиків, які розміщуються в різних країнах. Буквально в серпні в ПАР був відкрито новий виробничий хаб, якому за допомогою механізму COVAX і сприяння ВООЗ було передано технології виробництва мРНК-вакцин.
Звичайно є і залишається потреба швидкого виробництва і швидкої розробки, але, з іншого боку, не потрібно забувати, що необхідно забезпечувати доступ до вакцинації. На глобальному рівні ми бачимо, що застосування вакцини дуже диспропорційне - в країнах з низьким і середнім рівнем доходу проживає близько 52% населення землі, але вакцин в цих країнах використано лише 18%. Тому, на жаль, ми бачимо нерівномірний доступ до вакцин.
Я дуже сподіваюся в наступному році побачити менше пацієнтів у реанімації, ніж бачив у минулому. Останніми місяцями я провів багато часу, відвідуючи області та лікарні, і можу сказати, що лікарні зараз у кращому стані, краще підготовлені, ніж у минулому році, але, тим не менш, хотілося би менше українців побачити в реанімації.