"Пандемія ще триватиме впродовж наступних років", — голова представництва ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт
Голова представництва ВООЗ в Україні доктор Ярно Хабіхт дав інтерв'ю Суспільному та розповів про вакцинацію і вихід з пандемії
У березні 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила початок пандемії СOVID-19. З того часу минув понад рік, країни пристосувалися до нових реалій життя: люди дотримуються дистанції, використовують маски, зменшують кількість соціальних контактів або переводять їх у онлайн-режим. За прогнозами ВООЗ, СOVID-19 вдасться подолати завдяки колективному імунітету, який здатна забезпечити тільки масова вакцинація.
Пів року тому в інтерв'ю Суспільному голова представництва ВООЗ в Україні доктор Ярно Хабіхт спрогнозував третю хвилю пандемії і розповів про ліки проти СOVID-19. Нині Суспільне знову поспілкувалося з доктором Хабіхтом і дізналося, коли саме людство може розраховувати на вихід із пандемії і чи вистачить Україні вакцин за міжнародними програмами допомоги.
В Україні рівень вакцин є одним із найнижчих у Європі. Як ви оцінюєте підготовку до забезпечення країни вакцинами по лінії COVAX?
— Слід дивитися не тільки на вакцинацію в Україні, а й в усьому світі. Добре, що ми говоримо про це під час Європейського тижня імунізації. Також варто враховувати доступність вакцин. Зараз роблять щеплення медичним працівникам, а також людям з груп ризику, зокрема похилого віку. Станом на кінець квітня половину вакцин, які надійшли по лінії COVAX, вже використали. Незабаром очікуємо наступну партію.
Україна нарощує темпи вакцинації в рамках національного плану з кінця лютого. Почалося з того, що мобільні команди їхали до лікарень. Зараз ми бачимо, що в усіх областях відкрилися стаціонарні пункти, їх 1900 – туди люди можуть звернутися, отримати щеплення та первинну медичну допомогу тощо. І мета на літо – мати більш як 3000 пунктів вакцинації.
Отже, успіх залежить від комбінації: кількість і доступність вакцин, наявність підготованого персоналу, пунктів щеплень.Тож я оптимістично налаштований та передбачаю, що найближчими місяцями масштаби вакцинації зростуть.
Чи ефективна з огляду на це інформаційна робота Міністерства охорони здоров’я із суспільством?
— Я думаю, інформація повинна доходити, особливо до тих, хто в пріоритеті для щеплення. Є різні механізми інформування: від медичних працівників до інформаційних каналів та гарячих телефонних ліній. Ми створювали багато різних інформаційних панелей в Європі та в усьому світі, щоб побачити, скільки вакцин вводять щодня, які групи охоплюються. Тепер можемо ефективно все відстежувати. Ми також бачимо, що понад 50 відсотків громадян хотіли б зробити щеплення проти COVID-19, і я думаю, це дуже позитивна динаміка. Головне, що вакцини допоможуть нам у 2021-2022 роках вийти з пандемії.
Які прогнози з досягнення колективного імунітету в Україні?
— Коли ми говоримо про колективний імунітет, цей термін означає, що критична маса людей завдяки вакцинації отримує імунітет проти хвороби. Ми маємо справу з новою хворобою. Ми досліджуємо ще, як довго діють вакцини, які вводяться. Ці критерії невідомі. Тому ніхто не знає, коли настане колективний імунітет. Другий аспект, який надзвичайно важливий, коли говоримо про вакцинацію, полягає у тому, що вакцини запобігають важкому перебігу хвороби в разі інфікування.
Вакцинація захистить медичних працівників, які всім нам допомагають. Адже не можна скасувати всі інші медичні послуги, оскільки багато людей страждають хронічними хворобами і не можуть вчасно відвідати лікаря. Можливо, вони відкладають боротьбу з раком. Отже, спершу медики, люди похилого віку та ті, хто в групі ризику. Тоді можемо піти далі і збирати дані про колективний імунітет.
Як вплинуло на темпи вакцинації рішення кількох країн призупинити щеплення окремими вакцинами? Що можна з цим тепер зробити?
— Коли ви припиняєте вакцинацію, тоді, звичайно, це зменшує темпи. Так зробили багато країн. Вони тимчасово призупинили щеплення, коли оцінювали ризики. А деякі країни повністю припинили вакцинацію. Деякі країни вивчають, у якій віковій групі вони припиняють вакцинацію. Тому що безпека важлива для всіх. І ми хочемо зрозуміти, що відбувається.
Можливо, це пов’язане із побічними ефектами?
— Саме так, і було багато обговорень щодо певних вакцин і того, що ми маємо у зв’язку із тромбоцитопенічним синдромом, наприклад, який є дуже рідкісним. Його додають як рідкісний побічний ефект для деяких вакцин. І ми знаємо, що ці показники дуже низькі. Отже, ми говоримо про один випадок на 250 тисяч, коли йдеться про дані, отримані зі Сполученого Королівства, або один випадок на 100 тисяч – дані, що збираються з країн Європейського Союзу.
Кожні ліки, кожна вакцина може мати певні побічні ефекти. Дуже важливо, щоб ми давали їм раду, відповідно, інформували населення. Ось чому тромбоз із тромбоцитопенічним синдромом – це те, що ми як лікарі повинні відстежувати у людей після щеплення протягом 4-20 днів. І якщо у них є якісь побічні ефекти, надавати підтримку та допомогу.
Наскільки світ готовий до боротьби з новими штамами? Чи зможе від них захистити вакцинація?
— На сьогодні сучасні препарати здебільшого допомагають боротися зі штамами, які вже існують. Вони поступово додаються з різних частин світу. І, звичайно, нам потрібно подивитися, як вакцини і те, на якій платформі вони розроблені, можуть допомогти нам у забезпеченні імунітету. Отже, нинішня вакцина допомагає. Але це область, де потрібно продовжувати дослідження. Рік тому ми мріяли мати вакцини. Зараз вони у нас є. Тож, звичайно, в таких умовах нам потрібно вивчити, як нові штами і вакцини взаємодіють.
Чи справедливий розподіл вакцин у світі? Що робити бідним країнам, які суттєво відстають у вакцинації, відтак обмежені у можливостях порівняно з розвинутими країнами? Як подолати нерівність?
— 92 країни мають отримати вакцини для своїх громадян для покриття до 20% населення з груп ризику безкоштовно. Частина вакцин надходить в Україну. Бо ніхто не є в безпеці, поки всі ми не будемо в безпеці. Дослідження показало, якби ми мали для одночасного розподілу по світу 2 мільярдів доз вакцин, тоді б досягли ефекту в боротьбі з COVID-19 і запобігли б 6 із 10 смертей. Якщо ми не розподілятимемо вакцини рівномірно, і, скажімо, 50 країн отримають більше, ніж інші, тоді можемо уникнути лише 3 із 10 смертей. Отже, це означає, що не врятують багато життів.
Ось чому вакцини проти ковіду, а також солідарність і рівномірний розподіл надзвичайно важливі. Інакше ми не зможемо вийти з пандемії, яка має глобальний характер. І, як ми бачимо сьогодні, реальність полягає в тому, що більшість вакцин, тобто 4 з 5, нині є в країнах з високим рівнем доходу або країнах з доходом вище середнього. Якщо ми подивимось на країни з низьким рівнем доходу, там – менше одного відсотка всіх доступних вакцин проти COVID-19. Отже, ми вже бачимо нерівність. Нам потрібно більше солідарності. Інакше ми матимемо країни, які вийдуть з пандемії, але глобально пандемія триватиме ще впродовж наступних років.
Психологічні наслідки хвороби виявились не менш вражаючими за фізичні. Чи є дослідження в цьому напрямі?
— Ми бачимо, що в Україні 8 мільйонів людей потребують різної підтримки в питаннях психічного здоров’я. Зараз, в часи COVID-19, ця проблема ще більше загострилася. У всіх країнах, уражених вірусом, проблеми з психічним здоров’ям лише зростають. Тож ми розуміємо, що в найближчі 5–10 років потрібно набагато більше підтримувати сім’ї та людей. Але наслідки дуже великі. У нас є діти, які втратили десятки днів навчання за останній рік. У нас є сім’ї, які втратили свої доходи. У нас багато сімей, які не знають, що в майбутньому буде з роботою. Отже, у цієї пандемії багато наслідків, які ми маємо вивчити, а потім почати діяти.
Чи є дослідження ВООЗ щодо впливу вакцинації на жінок під час вагітності ?
— Нині проводяться дослідження з цього питання. І це не ВООЗ робить, а, як правило, регуляторні органи органи країн та фармацевтичні компанії, що виробляють вакцини. Ми знаємо, що вагітні жінки можуть бути більш вразливими до COVID-19, і тому потрібно оцінювати кожний окремий випадок отримання вакцини вагітною жінкою.
Скільки Україна може отримати ще вакцин і від яких компаній?
На цей час понад 1 мільйон 100 тисяч вакцин вже на території України, і половину з них вже використали для щеплення. Зараз метою COVAX є охоплення до 20 відсотків населення щепленням. Крім того, існує ймовірність, що українська влада може також використовувати COVAX навіть більше, ніж для 20% українців відсотків. І Україна також уклала додаткові угоди з різними виробниками. Скажімо, із Pfizer. Але я знаю також про вакцину Інституту сироватки крові AstraZeneca, яка допомогла Україні розпочати кампанію вакцинації в лютому 2021 року.
Тож я сподіваюся, що завдяки цим різним механізмам у нас буде вдосталь вакцин. Що стосується наступних поставок – у травні COVAX надасть додаткові вакцини. Отже, відповідно до зобов'язань у другому кварталі цього року 1,7 мільйона доз вакцин AstraZeneca будуть доступні через COVAX. Крім того, до України відправлять до мільйона доз вакцин компанії Pfizer. Але в глобальному масштабі COVAX постійно стежить за швидкістю розповсюдження вакцин, можливістю їх використання і за рівним розподілом. Отже, буде більше доступних вакцин. Важливо, щоб ми дотримувалися Національного плану розподілу вакцин і плану вакцинації. Ми захищаємо вразливі групи населення.
Як ВООЗ відрегулювала роботу через пандемію і які програми довелось скоротити чи згорнути?
— Якщо подивитися на початок пандемії, велика частина нашої роботи була зосереджена на COVID-19. І нам довелося розпочати з досліджень того, що ми знаємо про вірус і що робити далі. Але, коли починаємо переглядати нашу роботу в Україні, то тут вона ніколи не зупинялася у інших напрямах. Наша команда й далі працює з ВІЛ та туберкульозом. Це — також важливі напрями допомоги для країни. Нам потрібно забезпечити доступ людей з ВІЛ до антиретровірусного лікування та тестування. Те саме із психічним здоров’ям. Ми знали, що з розвитком пандемії виникатимуть потреби в підтримці психічного здоров'я.
Але значна частина нашої роботи все ж пов'язана з COVID-19 та реакцією на нього. Сьогодні мої колеги відвідують лікарні. Ми дивимось, чи доступний кисень. Якщо ситуація в західних областях покращується, то в деяких східних все ще маємо лікарні з понад 80 відсотками заповнення. Нам потрібно забезпечити там наявність кисню. Ми маємо використовувати всі запобіжні заходи, підтримувати високий рівень вакцинації й лише тоді можемо розраховувати на вихід із пандемії. Я дуже оптимістично налаштований, 2022 рік буде набагато кращим. Але для цього потрібні наші спільні зусилля.
Стаття була опублікована 3 травня на Суспільне.