Моя історія: "Я творю зміни і не боюся відстоювати те, у що вірю".

Надя Тютєрєва – активістка, що працює у сфері розширення прав жінок та розбудови миру з постраждалої від конфлікту Луганської області на сході України. У 19 років вона стала вчителькою, щоб допомогти дівчатам здобувати освіту і брати на себе відповідальність за своє майбутнє. Дорослішаючи, вона спостерігала, які виклики стають перед дівчатами та жінками навколо неї.

У суспільстві існують стійкі соціальні норми та гендерні ролі, які диктують, що чоловік має бути годувальником, а жінка - домогосподаркою. З самого дитинства нас навчають приймати та відповідати цим ролям.

Коли мені було вісім років, помер мій батько, з того часу мене виховували жінки, що навчили мене протистояти цим стереотипам. Мама давала мені зрозуміти, що я повинна сам брати відповідальність за своє життя і приймати рішення самостійно.

З 2014-го року у нашому регіоні триває збройний конфлікт, що торкнувся і моєї громади. Як вчителька сільської школи, я мушу пояснювати дітям, чому з неба падають бомби. Увесь цей час, я також спостерігаю, який вплив на жінок спричиняє конфлікт. Жінки одні з тих, хто найбільше страждає від психологічних та економічних наслідків конфлікту. Жінки, що змушені були покинути свої домівки через конфлікт, регулярно стикаються зі стигмою та змушені боротись за доступ до життєво необхідних послуг та сервісів. Разом з тим, досвід та проблеми жінок часто не враховують у процесах розбудови миру.

У 2020 році разом з двома молодими жінками з моєї громади, ми заснували громадську організацію задля просування гендерної рівності та посилення ролі жінок у процесах розбудови миру. На сьогоднішній день ми працюємо з більш ніж 40-ка місцевими жінками, у тому числі лідерками груп самодопомоги, і просуваємо самоуправління та громадський активізм. Ми також намагаємось здійснити практичні зміни. Наприклад, у найближчі п’ять років ми хотіли б відкрити сільський дитячий садок, щоб допомогти таким матерям, як я, займатись оплачуваною працею.

Мене засмучує, що не зважаючи на те, що жінки становлять 53% від всього населення в Україні, так мало жінок, що беруть участь у політичних процесах та процесах прийняття рішень. Зміни повинні йти знизу і догори! Цього року я вирішила балотуватися до сільської ради на місцевих виборах, але з міркувань безпеки, вибори у нашій громаді було скасовано. Але я твердо вирішила йти на вибори і наступного разу.

Мені лише 25, і ще є багато речей, яких я хочу досягти протягом своєї громадської та політичної кар’єри. Згодом я сподіваюся вступити на юридичний факультет. Найбільшою перешкодою для моєї роботи завжди було ставлення людей до мене як до молодої жінки. Проте вже зараз, ті люди, які не сприймали мене серйозно та ігнорували, просять моєї допомоги та поради щодо роботи у питаннях громадського активізму.

Я хочу стати хорошим взірцем для свого сина. Я хочу показати йому, що я творю зміни і не боюся відстоювати те, у що вірю. Я також хочу показати йому, що ми ніколи не повинні долати труднощі поодинці. Ми можемо взятись за руки з іншими людьми і разом змінити світ.

Надія Тютєрєва, 25 років, українська активістка та миротвориця. Вона вчителька у сільській школі та співзасновниця організації "Дівчата Чугінки", громадської організації, яка проводить семінари-практикуми самодопомоги та сприяє розбудові гендерної рівності в її громаді. ООН Жінки поспілкувалися з Тютєрєвою з нагоди 20-ї річниці резолюції 1325 Ради Безпеки ООН, яка продовжує формувати порядок денний для жінок, миру та безпеки, включаючи аналіз потреб жінок та включення гендерних питань у всі аспекти запобігання конфліктам, розбудови миру та відновлення. Вирішальним для порядку денного резолюції є те, що жінки-лідерки мають бути залучені до процесу прийняття рішень у питаннях розбудови миру.