Інженер Олена Кучерук: «Я хочу бачити результат своєї роботи»

Відділок поліції з просторими приміщеннями, з відеокамерами, великими вікнами та навіть з дитячим куточком. Саме так виглядають тепер десятки поліцейських відділків після ремонту, проведеного за підтримки Європейського Союзу та Управління ООН з обслуговування проектів (скорочення з англійської - ЮНОПС). Серед інженерів, що працювали над проектом - дві жінки. З однією з них, Оленою Кучерук, напередодні Міжнародного дня ​​жінок в інженерії поговорила Олена Вапнічна. Виявилося, що на вибір професії інженера вплинула сім’я.

ОК: Мій батько все життя працює на заводі залізо-бетонних виробів. Йому це дуже подобається і він обожнює свою роботу. Він сказав: «Я на пенсію не піду - буду працювати, поки не помру». Я вступила до чотирьох різних університетів на різні спеціальності на «бюджет». І перед мною були чотири професії, чотири університети: вибирай що хочеш. Довелося відштовхуватися від того, чим би я хотіла займатися в житті і якою була б моя робота, що я могла б принести в цей світ. Працюючи, наприклад, у сфері економіки ви працює з цифрами, ви працюєте з грошима, якісь цифри у стовпчиках. У результаті, ваша робота - це гроші. Просто гроші.

Коли ви працюєте в інженерії, а конкретно - в будівництві, ви бачите, що було до - і що стало після. Ви бачите фізичний прояв своєї роботи. І це дає величезне задоволення.

ЕВ: Розкажіть трохи про проект, над яким ви працюєте зараз. Наскільки я розумію, це часткова реконструкція поліцейських відділків. Що конкретно ви робите?

ЄК: Це вже другий мій проект з ЮНОПС. Перший був ідентичним. Там теж основним напрямком була реконструкція поліцейських відділків. Але цей новий проект більш розширений. Там не тільки поліцейські відділки. Там ще дата-центри, кімнати для затриманих, кімнати для зустрічі з адвокатами. Поліцейські відділки - це «біль», тому що всі наші відділки знаходяться в районних центрах. Це невеликі містечка. Будівлі там у жалюгідному стані: санвузли на вулиці. Основна мета цього проекту - створити такі умови для відвідувачів, щоб вони себе комфортно почували. Це відкрита ресепшн-зона, відсутність будь-яких грат. Тобто все має бути прозоро. Ви бачите людину в черговій частині. Якщо потрібно подати заяву - є окрема канцелярія з віконцем. Коли передаєте документи, ви бачите, хто з іншого боку віконця. Також доступні санвузли для відвідувачів і для персоналу. Обов'язковий доступ для людей з інвалідністю.

Дуже важливий пункт - це кімнати для затриманих. Українське законодавство скасувало старі кімнати (КДЗ). Вони були в жахливому стані. І зараз, в рамках цього проекту, ми будемо робити нові кімнати для тимчасово затриманих, створюючи там всі умови: з санвузлом, з місцем, де можна посидіти-полежати більш-менш комфортно.

ЕВ: Ви працюєте в основному з чоловіками, правильно?

ЄК: У нас в команді є дівчина. Вона моя колега, теж інженер. Але в основному, якщо говорити про підрядників, так - це тільки чоловіки.

ЕВ: Як вам з ними працюється? Вони вас слухаються?

ЄК: Коли ми починали проект, тендер у нас виграв підрядник. Вони не знають мене, я не знаю їх ... Ми зустрілися вперше, поїхали дивитися, що там у нас відбувається на будівельному майданчику. Вони з такою підозрою на мене дивилися! Дуже сильною підозрою! І не розуміли хто я, що я, що я тут роблю, чому ця дівчинка сюди прийшла? Вони в очі не говорили нічого поганого. Але шок на їх обличчях дуже помітним.. А коли ми вже попрацювали кілька тижнів, щільно спілкувалися, листувалися, вирішували робочі питання, то я стала «своєю людиною», стало можливо працювати, все добре.

ЕВ: Олено, що б ви порадили дівчатам, які, може, і хотіли б піти в так звані «чоловічі професії», але не наважуються, бояться, що чоловіки «задавлять» їх або будуть насміхатися, що це важко.

ЄК: Так, в інженерії важко. Важко і для чоловіків. Просто це важка професія сама по собі. Те, чим займаюся особисто я - управління проектами. Це робота як з будівництвом, так і з людьми. Я вважаю, що з людьми жінки працюють набагато краще, ніж чоловіки. Вони краще можуть комунікувати, у них більше емпатії, вони «зчитують» людей краще, більше розуміють. Вони знають, що потрібно сказати в правильний момент, щоб згладити якісь гострі ситуації і конфлікти. Але, знову ж таки скажу, для того щоб отримати таку посаду, яка зараз у мене, потрібно пройти якусь іншу школу і не факт, що там буде все гладко.

Автор: Олена Вапнічна

Оригінал статті за посиланням: https://news.un.org/ru/audio/2020/06/1380672