Кампанії ЮНЕСКО з медіа- та інформаційної грамотності допомагають мільйонам українців розвивати навички критичного мислення
Від освітніх відео в потягах Укрзалізниці та на величезних екранах торговельних центрів до змістовних дискусій з відомими українськими громадськими діячами: ЮНЕСКО підвищило обізнаність 12 мільйонів українців щодо важливості перевіреної інформації та зміцнило їхні навички критичного мислення.
Агенції ООН, долучені до цієї ініціативи
UNESCOЦілі сталого розвитку
Про ініціативу
Загальний рівень медіаграмотності в Україні за минулий рік знизився, згідно з Індексом медіаграмотності української ГО "Детектор медіа". Частка населення з рівнем медіаграмотності вище середнього зменшилася з 81% до 76%. Молодь віком 18-25 років демонструє вищий рівень медіаграмотності завдяки впевненим навичкам та вмінням у цифровій сфері, в той час як старша вікова група 56-65 років має значно нижчі показники. Це підтверджується й висновками досліджень, які свідчать, що українці дедалі більше споживають новини через соціальні мережі, і все менше користуються новинними вебсайтами.
У співпраці з "Детектор медіа" ЮНЕСКО запустила кампанію "Медіаграмотність – це свобода", яка підкреслює важливість медіа- та інформаційної грамотності та допомагає українцям орієнтуватися в інформаційному потоці.
Кампанія включає поширення простих правил медіаграмотності та популяризацію критичного мислення через відомих українських блогерів, акторів і журналістів у соціальних мережах. Крім того, два відеоролики про медіаграмотність транслювалися на фасадах торговельних центрів Києва, у потягах "Укрзалізниці" та на національних телеканалах – іх побачили понад 12 мільйонів українців. Ці відео проводять аналогію між безпекою у споживанні інформації та іншими звичними практиками безпеки та турботи про себе – наприклад, надягати шапку в холодну погоду або переходити вулицю тільки на зелене світло.
Головний слоган кампанії простий: "Ти є тим, що ти споживаєш". Тобто, так само, як люди прагнуть харчуватися здоровою їжею, вони мають споживати перевірену та достовірну інформацію. Зрештою, критичне мислення – це забезпечення "здорового харчування" для розуму.
“Ми всі покладаємося на інформацію, особливо під час війни. Коли ви отримуєте інформацію в соціальних мережах, найголовніше – зробити паузу й спитати себе: «Чи ця інформація перевірена? Хто є її джерелом? Хто автор? Чи всі факти перевірені й точні?». Подумайте над цими питаннями перш, ніж ділитися цією інформацією”, - Тереза Корбахер, координаторка проєктів, представництво ЮНЕСКО в Україні.
ЮНЕСКО та "Детектор медіа" розробили 7 правил медіаграмотності, щоб надати українцям необхідні навички. Вони є простими та зрозумілими інструкціями, які можна застосовувати щодня:

«Медіаграмотність – це навичка, без якої неможливо орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі. Кампанія допомагає українцям зрозуміти, що перевіряти інформацію так само важливо, як і довіряти лише прозорим та перевіреним джерелам.
І те, що ролик взяли в ротацію на найбільшому медіаекрані Європи, на фасаді ТРЦ «Гулівер», підкреслює масштаб і актуальність цієї ініціативи. Ми вже бачимо ефект від кампанії: більше людей не лише замислюються про джерела інформації, а й підтримують донатами незалежні медіа. Це важливий крок, адже критичне мислення має стати такою ж звичною дією, як мити руки перед їжею чи носити шапку взимку», - Вадим Міський, програмний директор ГО "Детектор медіа" .
Окрім кампаній з медіа- та інформаційної грамотності, ЮНЕСКО також підтримує неформальні ініціативи, такі як Вечори критичного мислення у партнерстві з ГО "Фундація Суспільність". Кілька разів на місяць відомі українські громадські діячі, митці, музиканти та журналісти зустрічаються з аудиторією, щоб поділитися власними стратегіями підтримки інформаційної обізнаності.
Серед гостей Вечорів критичного мислення була і відома українська письменниця, публіцистка та філософиня Оксана Забужко. Вона наголосила на важливості розуміння як національної, так і глобальної історії для розвитку критичного мислення та ефективної комунікації.
Лауреатка Пулітцерівської премії, журналістка та продюсерка оскароносного фільму "20 днів у Маріуполі" Василиса Степаненко застерігала від емоційних реакцій на шокуючі повідомлення з медіа та підкреслила, що журналісти мають дотримуватися професійних стандартів і підкріплювати свої матеріали достовірними джерелами.
Український режисер і актор Олесь Санін наголосив: "Все, що здається нам очевидним, потребує перегляду".

«Вечори критичного мислення стають своєрідним осередком свідомої молоді в Україні. Після основної частини заходу учасники зазвичай ще залишаються у медіадомівці та за чашкою кави чи чаю обговорюють почуте, діляться враженнями, розповідають кого хотіли б бачити на майбутніх Вечорах.
Часто вони говорять, що після наших заходів переповідають основні тези Вечорів своїм рідним і друзям. Таким чином культура медіа- та інформаційної грамотності поширюється ще активніше всією Україною. Дуже приємно спостерігати, як наші зустрічі викликають щире зацікавлення аудиторії, а учасники приходять із друзями та одногрупниками», - Катерина Федотенко, директорка програм медіа- та інформаційної грамотності "Фундації Суспільність".
За підтримки Японії ЮНЕСКО продовжує зусилля щодо зміцнення медіа- та інформаційної грамотності в Україні. Сприяючи розвитку критичного мислення та поширюючи навички медіа- та інформаційної грамотності в усій країні, ЮНЕСКО прагне надати людям змогу впевнено й свідомо орієнтуватися у сучасному інформаційному просторі.