Словами Наталії Калюжної: “Жінки почали голосно говорити про насильство”

Наталія Калюжна — Капітан поліції, Начальниця Відділу протидії гендерному насильству Головного управління Національної поліції України у постраждалому від конфлікту Сєвєродонецьку, Луганської області. Вона використовує інноваційні підходи для роботи з постраждалими від насильства, та жінками із групи ризику.

«З раннього дитинства я хотіла стати поліцейською. Проте коли я починала свою кар’єру, жінки становили зовсім невеликий відсоток поліцейських. У ті часи жінки в поліції не могли досягти керівних посад. Було тверде переконання, що жінки-офіцери не можуть бути успішними на роботі у правоохоронних органах. На щастя, з тих пір часи змінилися, і кількість жінок в правоохоронних органах зросла. Зараз до 30 відсотків наших поліцейських – жінки.

Я починала як рядова, і виросла до капітана поліції, а згодом до начальниці Відділу протидії гендерному насильству. Багато років я служила в оперативній групі. Я бачила на власні очі велику кількість жінок, які страждають від домашнього насильства. Домашнє насильство є жахливою реальністю для багатьох сімей.

Ми працюємо у сільській місцевості поблизу Сєвєродонецька. Там досі сильні гендерні стереотипи та шкідливі традиції. У суспільстві часто нормалізують насильницьку поведінку, що робить сільських жінок більш вразливими до насильства.

Ми намагаємося зробити так, щоб послуги для постраждалих були зрозумілими та легко доступними. Займаючи керівну посаду, я завжди ділюся своїм номером мобільного з постраждалими, і вони можуть дзвонити мені в будь-який час, а я завжди постараюся допомогти. Ми також тісно співпрацюємо з обласним центром надання психологічної допомоги для надання підтримки постраждалим.

У 2017 році Сєвєродонецьк став одним із трьох міст, які пілотували інноваційні проекти, спрямовані на боротьбу з домашнім насильством. В рамках проекту ми створили новий підрозділ поліції – спеціалізовану групу поліцейських, обов’язком яких є реагування на випадки домашнього насильства. Наш досвід реалізації цього проекту дав важливі дані для розробки національного законодавства про домашнє насильство.

Ще чотири роки тому ми реєстрували близько 100 випадків домашнього насильства на рік, зараз ця цифра сягає 1300. Збільшення зареєстрованих випадків домашнього насильства свідчить про те, що наші просвітницькі кампанії та заклики дзвонити до поліції, коли люди є свідками або переживають домашнє насильство, діють. Жінки почали голосно говорити про насильство».