Всесвітній день бджіл: ми можемо відбудувати найкраще для бджіл
Цього року Всесвітній день бджіл припадає на винятковий момент в історії, коли багато країн продовжують боротися з поширеними наслідками пандемії COVID-19.
Всесвітній день бджіл 2021 закликає до глобальної співпраці та солідарності для протидії загрозам, які явяляє пандемія COVID-19 для продовольчої безпеки та засобів до існування сільського господарства, поряд з пріоритетом відновлення навколишнього середовища та захисту запилювачів. Це також нагода підвищити обізнаність про те, як кожен може змінити ситуацію для підтримки, відновлення та посилення ролі запилювачів.
Цьогорічна тема "Відбудувати найкраще для бджіл" спрямована на підтримку заходів з відновлення після COVID-19, які зменшують втрати біорізноманіття та екосистем – ми можемо одночасно знизити ризик пандемії, захищаючи спільноти запилювачів. Ризик пандемії обумовлений збільшенням антропогенних змін, таких як зміна землекористування, деградація середовища існування, розширення сільського господарства та нестійка інтенсифікація, що також негативно впливає на громади запилювачів.
Запилення - це фундаментальний процес для виживання наших екосистем. Для нашого виживання ми залежимо від бджіл та інших запилювачів. Близько 90% видів дикорослих рослин у світі повністю або принаймні частково від запилюються тваринами, поряд із понад 75% продовольчих культур у світі та 35% світових сільськогосподарських угідь. Три з чотирьох культур по всьому світу, плоди чи насіння яких споживаються людиною, залежать, принаймні частково, від запилювачів.
Сьогодні бджоли знаходиться під загрозою. Нинішні показники вимирання видів в 100-1000 разів перевищують норму через вплив людини. Близько 35% безхребетних запилювачів, особливо бджіл і метеликів, і близько 17% хребетних запилювачів, таких як кажани, стикаються з вимиранням у всьому світі. Якщо така тенденція збережеться, поживні культури, такі як фрукти, горіхи та багато овочевих культур, будуть все частіше замінюватися основними культурами, такими як рис, кукурудза та картопля, що врешті-решт призведе до незбалансованого харчування.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) координує Міжнародну ініціативу запилювачів 2.0 (IPI 2.0) з метою моніторингу втрати запилювачів, вирішення проблеми відсутності таксономічної інформації про запилювачів, економічної цінності запилення та економічного впливу зниження рівня запилення та захищає різноманітність запилювачів. ФАО також надає технічну допомогу країнам з питань, починаючи від розведення маток до штучного запліднення і закінчуючи стійкими рішеннями з виробництва меду та експортного маркетингу.
В Україні ФАО брала активну участь і підтримувала ініціативи українських бджолярів та експортерів меду в межах проєкту "Покращення доступу аграрного бізнесу України до експортних ринків". Асоціація експортерів та переробників меду та Спілка пасічників України були представлені на 46-му Міжнародному конгресі бджільництва Апімондії на початку вересня 2019 року: національний стенд "Ukrainianhoney.KeepTrue" був організований за підтримки спільної ініціативи ФАО, ЄБРР та проєкту EU4Business.
"Незважаючи на пандемію та непередбачувані виклики, з якими стикалися як бджолярі, так і експортери меду протягом минулого року, Україна продовжує зміцнювати свої позиції на світовому ринку меду. Зокрема, за результатами 2020 року, експорт меду досягнув абсолютного рекорду за всю історію розвитку незалежної України, та становив 81 тис. тонн загальною вартістю 139,4 млн. доларів США, що дозволяє Україні залишатися в ТОП-5 світових лідерів з експорту меду ", - сказала Анна Бурка, експертка ФАО.
Основними ринками збуту залишаються Євросоюз та США, які збільшили попит на український «золотий» соняшниковий мед. Зараз Україна має нові перспективи, враховуючи початок зони вільної торгівлі з Великобританією та Ізраїлем.
Як ми можемо відновити найкраще для бджіл?
Індивідуально через:
· вирощування різноманітного набору місцевих рослин, які цвітуть у різну пору року;
· придбання сирого меду у місцевих фермерів;
· придбання продуктів із стійких сільськогосподарських практик;
· уникаюння використання пестицидів, фунгіцидів чи гербіцидів у наших садах;
· захист сімей диких бджіл, коли це можливо;
· пітримку вуликів;
· створення фонтанів води для бджіл, залишивши миску з водою на вулиці;
· підтримку лісових екосистем;
· обмін цією інформацією серед наших спільнот та мереж; Втрата бджіл та інших запилювачів впливає на всіх нас!
Як бджолярі або фермери через:
· зменшення або зміну використання пестицидів;
· максимальне урізноманітнення вирощування сільськогосподарських культур та/або висадку привабливих для запилювачів культур навколо поля;
· створення живоплотів.
Як уряди та особи, що приймають рішення, через:
· посилення участі місцевих громад у прийнятті рішень, зокрема участі корінних жителів, які знають і поважають екосистеми та біорізноманіття;
· застосування стратегічних заходів, включаючи грошові стимули для сприяння змінам;
· посилення співпраці між національними та міжнародними організаціями, організаціями та науковими та дослідницькими мережами для моніторингу та оцінки запилення.
Читайте більше порад про те, як допомогти бджолам та іншим запилювачам.