"У час пандемії всім довелося адаптуватися для забезпечення продовольчої безпеки"
Інтерв'ю з Мері Кенні, фахівцем ФАО у Європі та Центральній Азії з питань безпеки харчових продуктів та захисту прав споживачів.
COVID-19 вплинув на спосіб постачання, торгівлі та придбання продуктів харчування, що спричиняє різні нові ризики, які необхідно враховувати, щоб забезпечити безпеку продовольства у будь-який час.
Мері Кенні є фахівцем ФАО у Європі та Центральній Азії з питань безпеки харчових продуктів та захисту прав споживачів. Нещодавно Кенні розмовляла з фахівцем з комунікацій Вікторією Калініною з нагоди Всесвітнього дня безпеки продуктів харчування (7 червня), оголошеного ООН у 2018 році, про те, як ФАО допомагає країнам регіону.
Які конкретні проблеми з безпекою продовольства виникли в Європі та Центральній Азії через пандемію COVID-19?
Коли розпочалися карантинні обмеження, одразу виникло дві проблеми: чи передається вірус через їжу і чи буде достатньо продовольства? Органи з наукової оцінки, яким довіряє весь світ, заявили, що немає доказів того, що продукти харчування можуть передавати вірус.
Хоча деякі галузі призупинили свою діяльність, харчова промисловість була серед тих, які повиненні були продовжувати працювати, наскільки дозволяла ситуація. У деяких країнах суб’єкти господарювання харчової промисловості були стурбовані тим, що деякі інгредієнти або сировина можуть бути недоступними, або ключовий персонал може не мати можливості працювати через обмеження охорони здоров'я. Деякі занепокоєння компетентних органів включали розповсюдження небезпечної їжі через коригування структури поставок, продаж продуктів харчування в негігієнічних умовах та збільшення шахрайства з продовольством.
Пандемія підкреслює важливість застосування надійних принципів санітарії, особистої гігієни та встановлених практик безпеки харчових продуктів, щоб забезпечити продовольчу безпеку, якій присвячено особливу увагу в цьогорічний Всесвітнів день безпеки харчових продуктів.
Потреба у ефективній комунікації та співпраці між усіма представниками ланцюгів харчування (наукові установи, уряд, виробники, оператори, споживачі) для запобігання небезпекам та мінімізації ризиків стала більш очевидною.
Я припускаю, що люди шукають достовірну інформацію – яка щодо безпеки харчових продуктів може надходити від міжнародних організацій та національних органів влади. Чи можете Ви навести кілька прикладів з регіону?
Компетентні органи відіграють вирішальну роль під час цієї пандемії в інформуванні споживачів про практики, яких слід дотримуватися, а також у роботі з харчовою промисловістю для забезпечення постійного безпечного постачання продовольства.
Багато країн створили інформаційні веб-сайти та поділилися рекомендаціями COVID-19 для виробників продуктів харчування, імпортерів, сектору громадського харчування та споживачів. Наведемо лише декілька прикладів: Норвегія, Угорщина та Туреччина підготували конкретні галузеві рекомендації, що стосуються продуктів харчування, аквакультури та тваринництва, в той час як Ірландія запустила веб-сайт з відповідями на часті запитання та консультативну лінію електронної пошти. Норвегія також надала інспекторам настанови щодо проведення хороших цифрових аудитів та отримання конфіденційної інформації від компаній в електронному вигляді.
Влада Румунії організувала відеоконференції для продаців продовольства та керівників ресторанів, щоб інформувати їх про заходи, необхідні для відновлення, безпечного виробництва, підготовки, доставки та обслуговування, а також про те, як навчити свій персонал загальних гігієнічних практик та планів дезінфекції. Північна Македонія опублікувала практичні поради для операторів харчового бізнесу щодо запобігання поширення вірусу серед персоналу та споживачів, а також було прийнято заходи щодо безпечного та безперебійного постачання їжі, товарів і тварин, було поширено рекомендації щодо безпечного придбання продуктів в Інтернеті.
На світовому рівні ФАО та ВООЗ також розробили рекомендації щодо безпеки харчових продуктів у час COVID-19 для органів з безпеки харчових продуктів, операторів продовольчого бізнесу та споживачів.
Які звички змінилися і які наслідки це несе для безпеки харчових продуктів?
Кожен мав адаптуватися. Люди почали більше готувати вдома і змінили спосіб придбання їжі, наприклад, перейшовши на доставки продуктів на дім та купівлі через інтернет-магазини, оскільки ресторани та кав'ярні закрилися. Це підкреслює важливість підвищення обізнаності споживачів про практику безпечного поводження з продуктами харчування. Багато людей також почали купувати продукти харчування з місцевих джерел, а часом безпосередньо у фермера. Тож малий бізнес також повинен бути поінформований та дотримуватися систем та практик управління безпекою харчових продуктів.
Окремі ініціативи також почали замінювати шкільне харчування для дітей, безпосередньо забезпечуючи доставку їжі додому. Існують також інноваційні методи зменшення харчових відходів за допомогою продовольчих кошиків, продовольчих банків та електронних платформ, що зв'язують постачальників із покупцями та споживачами.
Підприємства харчової промисловості та виробники харчових продуктів покращили дезінфекцію та санітарію, запровадили вимоги щодо фізичної дистанції та захисного обладнання для персоналу. Влада Вірменії та Казахстану тісно співпрацює з продовольчим бізнесом, щоб забезпечити дотримання належних практик та орієнтувати персонал на передовий досвід, щоб мінімізувати ризик поширення вірусу.
Що стосується офіційного контролю, Норвегія, наприклад, збільшила використання електронних сертифікатів для контролю за імпортом продуктів тваринного і рослинного походження та підготувала швидку оцінку ризику можливого збільшення злочинності з харчовими продуктами, пов’язаного з пандемією, яка також спрямована на запобігання незаконних онлайн-продажів продуктів, які помилково рекламуються начебто для запобігання або лікування від COVID-19.
Деякі з цих звичок, ймовірно, залишаться. Що ми можемо очікувати в галузі безпеки харчових продуктів найближчим часом, і що це означає для регуляторів харчових продуктів та компетентних органів?
Я знаю, що органи безпеки харчових продуктів у всьому регіоні активно розглядають потенційні наслідки безпеки харчових продуктів та адаптують їхню роботу, оскільки віддалена робота через обмеження руху впливає і на персонал. Врівноважуючи обмеження персоналу з необхідністю підтримувати безпеку та цілісність ланцюга постачання продовольства та підтримувати міжнародну торгівлю, регулятори безпеки харчових продуктів повинні надавати пріоритетне значення критично важливим послугам під час тривалої пандемії COVID-19 та врешті-решт скоротити деякі рутинні заходи. Досвід, набутий під час пандемії, може сприяти використанню інформаційних технологій безпеки харчових продуктів, таких як електронна сертифікація, блокчейн-дані та розширене використання електронної документації.
Деякі зміни в ланцюжку постачання продуктів харчування, ймовірно, залишаться і після пандемії - замовлення продовольства через мережу Інтернет та доставка продуктів, електронна комерція, а також нові ризики та проблеми, пов'язані з безпекою харчових продуктів, які необхідно добре проаналізувати та вирішити відповідним чином. Тут відіграють важливість простежуваність, обмін інформацією, генерування даних та аналіз.
Окрім продажу більшої кількості продуктів харчування в Інтернеті, оператори харчової промисловості можуть продовжувати адаптовувати або навіть змінювати свої бізнес-моделі. У міру послаблення карантинних обмежень сектор харчової промисловості відроджуватиметься та адаптуватиметься, а заходи фізичного дистанціювання та збільшення санітарно-гігієнічних засобів для охорони здоров'я персоналу стануть частиною щоденного розпорядку.
Що робить ФАО в регіоні?
ФАО підтримує заходи із забезпечення безперервності роботи ланцюгів поставок, щоб люди мали доступ до безпечного та поживного продовольства під час пандемії. Це включає допомогу країнам в оцінці коротко- та середньострокових наслідків, надання політичних рекомендацій для сільськогосподарських та продовольчих систем щодо безпеки харчових продуктів, організацію тематичних вебінарів, а також сприяння взаємному навчанню та обміну передовими практиками. Я закликаю країни поділитися з нами своїми діями та досвідом за період COVID-19.