Більшість весняних карантинних заходів були обґрунтованими, вважає половина українців

  • ПРООН підтримала дослідження щодо ставлення українців до карантинних обмежень, запроваджених урядом України весною 2020 р. через пандемію COVID-19

Центр прав людини ZMINA, за аналітичної підтримки Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та за підтримки ПРООН в Україні, провели соціологічне дослідження, аби дізнатися, як українці поставилися до карантинних обмежень, введених урядом України навесні цього року.

Загальнонаціональне опитування показало, що більшість респондентів погодились із необхідністю 14-денної ізоляції для осіб, які прибувають з-за кордону чи з непідконтрольних уряду України територій (72%), забороною проведення масових заходів за участі більше 10 осіб – культурних, розважальних, спортивних (63%) та забороною проведення релігійних зібрань у культових спорудах (60%).

Як зауважила менеджерка проєкту ПРООН «Права людини для України» Світлана Колишко, соціологічні дослідження є вкрай важливими для виявлення сильних та слабких місць національних політик та державних рішень.

«Україна знову постає перед необхідністю вводити додаткові карантинні обмеження. Для того, щоб державні рішення були виваженими та базувалися на правах людини, необхідно розуміти, які права порушуються, які обмеження є недоцільними, а які, навпаки, є обґрунтованими і сприймаються населенням як необхідні заходи безпеки», – наголосила пані Колишко.

Як пояснив політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Андрій Сухарина, респонденти погоджуються з необхідністю тих обмежень, які переважно не стосуються їхнього повсякденного життя, або ж тих, де владі вдалось пояснити потенційні ризики масового розповсюдження епідемії.

«Саме тому для зменшення соціальної напруги і сприйняття політики протидії захворюваності уряду потрібно регулярно і детально пояснювати, чому введені саме такі обмеження і навіщо вони потрібні», – вважає пан Сухарина.

Більше половини опитаних погодились із доцільністю заборони транспортного сполучення між країнами, а 57% підтримали вимогу самоізоляції для людей, старших за 60 років. Заборону роботи закладів громадського харчування підтримали 56%.

Водночас низка обмежень сприймалися українцями як необґрунтовані. Зокрема, заборона руху громадського транспорту в населених пунктах (лише 27% підтримали, 68% проти) та заборона транспортного сполучення між населеними пунктами – 28% за і 68% проти. Також вимогу перебування на вулиці з документами, що посвідчують особу, підтримали лише 32%. Заборону відвідувати парки, сквери, зони відпочинку, спортивні та дитячі майданчики підтримали 36% респондентів, проти – 59%.

Практично всі карантинні обмеження отримали більшу підтримку з боку молоді (18–29 років) на противагу респондентам середнього віку (30 – 39 років), та передусім з боку жінок, а не чоловіків.

Напередодні зимової хвилі карантину правозахисники Центру прав людини ZMINA нагадують, що обмеження щодо перебування людей у приміщеннях повинні бути однаковими та недискримінаційними для усіх суб’єктів та базуватися на рекомендаціях ВООЗ.

Більше про результати опитування дивіться в інфографіці.

Загальна інформація:

Опитування проведено Київським міжнародним інститутом соціології з 12 по 16 вересня 2020 року методом CATI (computer-assisted telephone interviews, тобто телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях України, окрім непідконтрольних Уряду України територій та Криму. Загалом зібрано 2001 анкету. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує 2,4% для показників, близьких до 50%; 2,1% — для показників, близьких до 25%; 1,5% — для показників, близьких до 10%.

Дослідження проведено Центром прав людини ZMINA, за аналітичної підтримки Фонду демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва та за підтримки проєкту «Права людини для України», який впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

Висловлені у дослідженні думки можуть не збігатися з позицією ПРООН чи Міністерства закордонних справ Данії.

Медіа контакти
Агенції ООН, долучені до цієї ініціативи
ПРООН
ПРООН