Нове
Пресреліз
19 квітня 2024
В УКРАЇНІ НЕМАЄ МИРНИХ РАНКІВ
Дізнатися більше
Пресреліз
15 квітня 2024
САУДІВСЬКА АРАВІЯ ПІДТРИМУЄ 140 000 УКРАЇНЦІВ ГАРЯЧИМИ СТРАВАМИ ЧЕРЕЗ ВСЕСВІТНЮ ПРОДОВОЛЬЧУ ПРОГРАМУ ООН
Дізнатися більше
Пресреліз
08 квітня 2024
СПІЛЬНЕ ЗВЕРНЕННЯ РОМСЬКОЇ КООРДИНАЦІЙНОЇ ГРОМАДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ В УКРАЇНІ З НАГОДИ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ РОМІВ
Дізнатися більше
Нове
Публікація
15 квітня 2024
Annual Recovery Results Report 2023 - United Nations in Ukraine
- Foreword by the Resident Coordinator - In the third year of the full-scale Russia’s invasion, the
scourge of war is still bringing untold suffering and sorrow
to the people of Ukraine. The invasion, launched in violation
of the UN Charter and international law, has left thousands
of civilians killed and injured, caused massive destruction of
infrastructure, including hundreds of thousands of homes,
hospitals and schools, and deeply traumatized people regardless
of proximity to the front line. The war has shattered
the Ukrainian economy; rolling back development gains
made over the past years and plunging nearly 25 per cent
of people into poverty.The people of Ukraine are taking upon themselves the
monumental task to recover from the devastation caused
by the invasion. With remarkable and inspiring determination,
and no matter if they are close to the front line or in
communities where they have found safety and security,
Ukrainians are supporting one another to ensure their
communities are functioning, small shops are running,
schools are repaired and rebuilt with shelters so children
can attend in-person, hospitals and clinics reconstructed,
roads and bridges repaired and agricultural land and critical
and social infrastructure demined.The UN, the humanitarian community and our development
partners continue to work non-stop to ensure people enduring
the horrors of the war receive the support they need to
address their most immediate needs and also create the
conditions for their recovery. In 2023, more than 11 million
people received life-saving humanitarian assistance. This
achievement was made possible thanks to the efforts
of over 500 organizations – nearly 70 per cent of them
Ukrainian NGOs - our close collaboration with the authorities,
and the timely support of our donors.We have also scaled up our efforts to support recovery, with
more and more activities that provide people with durable
solutions and ensure they can get back on their feet. The UN
made significant contributions to Ukraine’s journey towards
a prosperous future: supporting strong data collection and
analysis to inform recovery priorities – including the third
Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA) and the
Post-Disaster Needs Assessment (PDNA) of the Kakhovka
Dam’s destruction; creating platforms to engage communities
in the decision-making and forums to bring together
Government, donors and civil society; supporting small
businesses; repairing vital infrastructure; and contributing
to demining efforts and beyond.The UN –our 3,000 employees and 24 agencies – is determined
to continue supporting the Government’s recovery
priorities with investments in Ukraine’s communities, human
capital and national systems, and ensure recovery takes
into consideration the specific needs of women, people
with disabilities and marginalized groups.
Despite the progress, these efforts are not enough to stop
the suffering and devastating consequences of Russia’s
invasion of Ukraine. The world – and the international
community – cannot accept war as the new reality. Living
under constant bombardment, constant fear, is not normal.
For this reason, war as a state of existence for people in
Ukraine, must not be normalized. Every effort must continue
towards a just peace in line with the UN Charter.
Denise Brown
Resident Coordinator
United Nations in Ukraine
scourge of war is still bringing untold suffering and sorrow
to the people of Ukraine. The invasion, launched in violation
of the UN Charter and international law, has left thousands
of civilians killed and injured, caused massive destruction of
infrastructure, including hundreds of thousands of homes,
hospitals and schools, and deeply traumatized people regardless
of proximity to the front line. The war has shattered
the Ukrainian economy; rolling back development gains
made over the past years and plunging nearly 25 per cent
of people into poverty.The people of Ukraine are taking upon themselves the
monumental task to recover from the devastation caused
by the invasion. With remarkable and inspiring determination,
and no matter if they are close to the front line or in
communities where they have found safety and security,
Ukrainians are supporting one another to ensure their
communities are functioning, small shops are running,
schools are repaired and rebuilt with shelters so children
can attend in-person, hospitals and clinics reconstructed,
roads and bridges repaired and agricultural land and critical
and social infrastructure demined.The UN, the humanitarian community and our development
partners continue to work non-stop to ensure people enduring
the horrors of the war receive the support they need to
address their most immediate needs and also create the
conditions for their recovery. In 2023, more than 11 million
people received life-saving humanitarian assistance. This
achievement was made possible thanks to the efforts
of over 500 organizations – nearly 70 per cent of them
Ukrainian NGOs - our close collaboration with the authorities,
and the timely support of our donors.We have also scaled up our efforts to support recovery, with
more and more activities that provide people with durable
solutions and ensure they can get back on their feet. The UN
made significant contributions to Ukraine’s journey towards
a prosperous future: supporting strong data collection and
analysis to inform recovery priorities – including the third
Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA) and the
Post-Disaster Needs Assessment (PDNA) of the Kakhovka
Dam’s destruction; creating platforms to engage communities
in the decision-making and forums to bring together
Government, donors and civil society; supporting small
businesses; repairing vital infrastructure; and contributing
to demining efforts and beyond.The UN –our 3,000 employees and 24 agencies – is determined
to continue supporting the Government’s recovery
priorities with investments in Ukraine’s communities, human
capital and national systems, and ensure recovery takes
into consideration the specific needs of women, people
with disabilities and marginalized groups.
Despite the progress, these efforts are not enough to stop
the suffering and devastating consequences of Russia’s
invasion of Ukraine. The world – and the international
community – cannot accept war as the new reality. Living
under constant bombardment, constant fear, is not normal.
For this reason, war as a state of existence for people in
Ukraine, must not be normalized. Every effort must continue
towards a just peace in line with the UN Charter.
Denise Brown
Resident Coordinator
United Nations in Ukraine
1 of 5
Пресреліз
08 березня 2024
Звернення Координаторки системи ООН в Україні Деніз Браун з приводу Міжнародного жіночого дня
ВОНИ НАДИХАЮТЬ МЕНЕЖінки України, їхня рішучість по-справжньому надихають і підбадьорюють мене з того дня, як я приїхала до цієї країни.У кожній з моїх численних подорожей Україною, чи то до понівеченою війною громади поблизу лінії фронту, чи до міста в західній частині країни, де шукали притулку люди, що рятувалися від жахіть вторгнення Російської Федерації, я бачу і чую історії про рішучість, надію і солідарність, та лідерство сильних українських жінок. Я є свідком того, що жінки в Україні, на всіх рівнях, відмовляються здаватися і невпинно працюють задля кращого майбутнього своєї країни.Мене надихають жінки на керівних посадах, як у центральному уряді, так і на місцевому рівні, як, наприклад, жінки, яких я зустрічала у прифронтових містах, таких як Херсон, Милове чи Оріхів, котрі не шкодують зусиль й долають величезні труднощі, аби принести хоча б якесь полегшення своїм пошматованим війною громадам. Мене мотивує те, що жінки є основою гуманітарного реагування і працюють не покладаючи рук, щоб допомогти своїм громадам, що опинилися в екстремальних умовах, як, наприклад, лікарка, з якою я познайомилася в Сіверську на Донеччині. Незважаючи на всі ризики, вона вирішила залишитися там боячись не бомб і ракет, а того, що людям у її громаді було б неможливо отримати доступ до медичної допомоги якби вона виїхала. Я зустріла багато матерів, яким довелося навчитися підтримувати своїх дітей, котрі більше не могли ходити до школи, і водночас зі співчуттям піклуватися про хворих, людей з інвалідністю, літнього віку та заповнювати прогалини у соціальній системі, масово зруйнованій війною.У Краматорську, Харкові та Ужгороді я зустріла стільки енергійних та натхненних жінок, які очолюють організації та рухи, що відстоюють права народу України і прагнуть, щоб ніхто не залишився осторонь, особливо найбільш вразливі верстви населення, включаючи людей з інвалідністю, ромів та ЛГБТК+ спільноту.І знову ж таки, вони приймають ці масштабні виклики у той час, коли стикаються з високим рівнем безробіття, великим і стійким розривом в оплаті праці чоловіків і жінок, підвищеним ризиком гендерно зумовленого насильства та перешкодами в доступі до основних послуг.Жінки так само важливі за столами прийняття рішень, як і на передовій у своїх громадах. Саме тому ООН прагне продовжувати докладати зусиль для їхньої підтримки та створювати платформи на різних рівнях, щоб жінки відігравали провідну роль в економічному та соціальному відновленні України.
1 of 5
Звернення
17 лютого 2024
Виступ Координаторки системи ООН в Україні Деніз Браун на презентації третьої «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення»
Я стояла на цьому самому місці минулого року, коли ми представляли другу RDNA, з цими самими особами, Прем’єр-Міністром України, Європейським Союзом і Світовим банком.
Я думала сьогодні вранці про те, що я тоді казала. Тоді я підкреслила, що ніхто не хоче жити у колективному центрі. Люди хочуть повернутися додому, жити у своїх громадах, відправляти дітей до школи, швидко отримувати медичну допомогу, ходити вулицею на ринок. А найголовніше – жити без страху і психологічних травм, які спричиняє війна.
Те, що я сказала рік тому, вірно й сьогодні, і ми бачимо це щодня: українці рішуче налаштовані повернутися до свого довоєнного життя, з поглядом, спрямованим у майбутнє.
Це – великий виклик для 4,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб в Україні та 5,9 мільйона людей, які виїхали через кордони в пошуках безпеки та прихистку в Європі.
Ракетні удари по громадах уздовж лінії фронту й далі, як ми бачили сьогодні вранці, зокрема й тут, у Києві, майже щодня роблять це відновлення викликом. Реальність така – і я бачу це весь час – що переміщення та колективні центри залишаються нещасливою дійсністю для мільйонів українців. Лікарні, школи та порти продовжують піддаватися атакам, зазнавати пошкоджень і руйнувань.
А найбільш жахливим, на мою думку, є те, що цивільних осіб, зокрема й дітей, убивають, ранять і калічать, що ми знов побачили вчора у Донецькій області.
Я знаю, що у RDNA3 це зазначено – ООН зробила свій внесок, діє чудове партнерство з Урядом, Європейським Союзом і Світовим банком – і я також знаю це за результатами своїх поїздок усією країною на даний момент – і це також є у звіті, але ще не згадувалося – гуманітарна допомога та відновлення повинні будуть співіснувати ще довгий час. І наше завдання – зв’язати одне з другим.
Гуманітарна допомога залишається рятівним кругом для мільйонів українців, які через війну, як я вже багато разів говорила, не можуть поїхати додому або які залишаються вдома у прифронтових населених пунктах, тому що в іншому місці їхнє життя не має сенсу. Як я дуже багато разів чула від цих людей, попри їхні щоденні труднощі їхнє життя має ціль, їхнє життя має гідність, яким би важким воно не було.
Я дуже хочу наголосити, що Уряд, Організація Об’єднаних Націй, міжнародні й національні НУО, місцеві волонтери, регіональні та місцеві органи влади – всі ми створили величезну мережу, що дозволяє нам реагувати, коли ракета влучає у громаду, надавати повсякденну підтримку переміщеним, особам з інвалідністю… І у звіті ви почуєте, що з того моменту, коли ми презентували RDNA2, кількість осіб з інвалідністю у країні зросла більш ніж на 7 відсотків. Ми підтримуємо і літніх людей. Отже, ця мережа надає необхідну допомогу.
У Білозерці, де я була десь 10 днів тому, та у Херсоні, де я була минулого понеділка, люди продовжують залежати від цієї допомоги. Отже, реальність така, що гуманітарній допомозі та відновленню знов-таки доводиться співіснувати.
І я дуже хочу подякувати донорам, тому що ваша підтримка дозволила нам разом у 2023 році надати допомогу 11 мільйонам людей.
Проте, який ще життєво важливий крок, крім гуманітарної допомоги, слід зробити, де можливо?
Для ООН – і ви дійсно побачите це у цьогорічному звіті – головним напрямом є відновлення громад.
В Ізюмі, у Миколаєві, у Сумах, за межами Києва в Іванкові люди та влада зараз мають хороші можливості, існують умови для того, щоб виходити за рамки гуманітарної допомоги та повертати собі своє життя.
На основі лідерства місцевої влади, на основі визначених громадами пріоритетів, участі громадянського суспільства, залучення жінок – не просто залучення жінок, а залучення їх як тих, хто ухвалює рішення, осіб з інвалідністю – кількість яких знов-таки зросла – і спільнот меншин, таких як рома – я минулого тижня була в Ужгороді та провела деякий час із ними – отже, за наявності умов, зокрема безпеки, відновлення відбувається.
Надання соціальних послуг відновлюється; школи будуються з бункерами – ми чули, що 90 відсотків дітей записані до шкіл, не обов’язково відвідують школи, але записані до них; лікарні та поліклініки відбудовуються; сільськогосподарські землі та об’єкти критичної соціальної інфраструктури розміновуються; знов відкриваються малі підприємства, причому багатьма з них володіють жінки.
Це доведеться робити поетапно, громада за громадою. І цифри, наведені в цьому звіті, як ви почуєте й побачите, коли ми проведемо презентацію, є дуже великими, трохи приголомшливими.
Проте, відновлення дійсно відбуватиметься у цих громадах.
Я думала про Миколаїв. Коли я у вересні 2022 року вперше побувала там, у місті не було електрики, вода на смак була як сіль, а більшість людей виїхали. Я була там на минулих вихідних, і це – місто, в якому зараз можна жити, й люди повернулися.
RDNA3 – це документ, у якому зафіксовано шкоду та потреби, які обумовлюють визначення національних пріоритетів і фінансових механізмів. Проте, у цьогорічному звіті ми зосереджуємося також на відновленні та людському капіталі.
За цими цифрами стоїть критично важлива необхідність забезпечити, щоб Україна мала людей із потрібними навичками та здатністю повернути назад своє життя й відновити – у всій країні, а не тільки в якійсь її частині – те, що було втрачено.
Хочу закінчити словами про те, що у війні б’ється народ України.
Вплив війни щодня відчуває на собі народ України.
І відновлення країни залежатиме від народу України – за нашої підтримки.
І хоча ми не задоволені тим, що нам доводиться скласти ще одну RDNA, як сказав Геворг, принаймні у нас є документ, який обумовить пріоритети, визначить фінансові потреби й дозволить нам, усім партнерам, націлитися на вирішення спільних завдань.
Дякую за увагу.
***
Детальнішу інформацію див. у прес-релізі.
1 of 5
Пресреліз
28 лютого 2024
Десятилітня окупація Криму Російською Федерацією супроводжується широкомасштабними правопорушеннями
В опублікованій сьогодні доповіді ММПЛУ йдеться про протиправне нав’язування Російською Федерацією кримському населенню російського громадянства, законів та інститутів в усіх сферах життя та придушування супротиву чи незгоди. Доповідь наводить приклади заходів, вжитих Російською Федерацією для обмеження громадянського простору та обмеження основоположних свобод. Ці заходи були вжиті, зокрема, щодо лідерів кримськотатарського народу, яких вона вважає незгодними з окупацією Криму чи політикою Російської Федерації.В той час, як кримським татарам, змушеним тікати з півострова після його незаконної анексії, було заборонено повертатись на батьківщину, багато росіян перебралися до Криму, вочевидь намагаючись змінити його демографічну структуру. Масштабні експропріації об’єктів державної та приватної власності проводились без компенсацій чи дотримання міжнародного права.«Впродовж останнього десятиліття ми документували кроки Російської Федерації, націлені на нав'язування Криму російської мови, культури та інституційних рамок, і водночас вживаючи заходів щодо нищення багатої культурної, мовної та релігійної спадщини півострова», — заявила голова ММПЛУ Даніель Белль.Доповідь зазначає, що протистояння зусиллям Російської Федерації зміцнити свій вплив у Криму зіткнулись із суворими репресіями проти незгодних. Особи, які протистояли чи кидали виклик окупації, постраждали від порушень прав людини, зокрема насильницьких зникнень, свавільних затримань, катувань та жорстокого поводження. ММПЛУ заявляє, що було задокументовано 104 випадки насильницьких зникнень та 55 випадків катування проукраїнських активістів, журналістів та кримських татар.Доповідь зазначає, що окупаційна влада в Криму придушувала свободу самовираження, зокрема самовираження культури та ідентичності меншин, а також серйозно обмежувала свободу віросповідання груп меншин, особливо тих, хто виступає проти офіційних наративів.«Виявлені нами факти щодо ситуації з правами людини в Криму протягом більш як десяти років російської окупації є не лише тривожними самі по собі, але й похмурим попередженням про руйнівні та довготривалі наслідки російської окупації для інших окупованих регіонів України», зазначила Белль.
1 of 5
Історія
19 лютого 2024
Гуманітарні працівники зробили все можливе, щоб допомогти Олександру
“Я не міг ходити; все тіло боліло,“ — згадує 65-річний Олександр з охопленого війною Херсона на півдні України. “Мені було вкрай складно зробити найпростіше: зробити покупки, приготувати їжу або доглянути за собою. Також мені потрібна була операція, яку неможливо було зробити в нашому місті.“У жовтні 2023 року Олександр отримав не пов’язану з війною травму, через що він майже втратив можливість ходити та потребував термінової операції з протезування колінного суглоба. Проте війна, що триває в Україні, особливо інтенсивні бойові дії на півдні та сході, призвели до перебоїв у роботі місцевих постачальників послуг, у тому числі медичних закладів та громадського транспорту. Люди з інвалідністю, травмою чи хворобою опинилися в складній ситуації. “Невпинні бойові дії в громадах поблизу лінії фронту, зокрема на сході та півдні країни, сильно вплинули на цивільну інфраструктуру та порушили роботу громадського транспорту, – говорить Євген Каплін, керівник Гуманітарної місії “Проліска“. - Соціальний транспорт – це справжній порятунок для них.“ Гуманітарна місія “Проліска“ — одна з багатьох гуманітарних організацій, які прийшли на допомогу у зруйнованих війною регіонах. Організація пропонує послуги соціального транспорту, що є справжнім порятунком для мешканців прифронтових міст та сіл. “Мені порадили звернутися до гуманітарної організації [Гуманітарної місії “Проліска“],“ — пояснює Олександр.Це направлення стало вирішальним у пошуках допомоги. І за кілька днів він уже прямував до Ужгорода на заході України, за 1 200 км від його рідного міста, щоб отримати належну медичну допомогу та підтримку.“Проліска“ надає послуги соціального транспорту з 2022 року за підтримки Гуманітарного фонду для України. Організація забезпечила Олександру всю необхідну підтримку. Так, коли йому знадобилася кров під час операції, співробітники організації без вагань здали кров."Для операції літньої людини потрібно було три донори, і я зголосився допомогти. А чому б ні? Просто по-людськи. Тим більше, що я донор з досвідом, кров почав здавати ще до повномасштабного вторгнення – тоді допомагав товаришу. І досі це роблю, бо війна," - пояснює співробітник “Проліски“ Артем Бакало.З моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації в лютому 2022 року гуманітарні партнери у сфері захисту надали підтримку, у тому числі щодо евакуації та соціальних перевезень, близько 1,2 мільйона людей. У 2023 році вони допомогли понад 170 000. людей, 60 % з яких склали літні люди та люди з інвалідністю.
1 of 5
Історія
04 квітня 2024
Війна в Україні: як через два роки проект з розмінування дарує надію фермерам
Автори: Нема Абдельмаджед, Антуан Валлас та Елізабет БрайантЗима накинула крижані лещата на село Кам'янка, що на сході України. Ще не дуже давно його мешканці Володимир Корнійч та його дружина Людмила чекали б весняної посадки.Протягом майже чверті століття подружжя повільно розширювало свій фермерський бізнес, вирощуючи суміш зернових, овочів і кавунів, а також розводячи курей, корів та свиней. Але сьогодні їхня робота призупинена. Не через сувору погоду, а через міни. «У цьому селі ми можемо почуватися в безпеці лише у власному дворі, — каже Корнійч. «Коли виходиш на вулицю, на тебе чекає небезпека». Вступаючи у третій рік війни, Україна випередила Афганістан і Сирію та стала країною з найбільшою кількістю мін у світі. Приблизно 25 000 квадратних кілометрів сільськогосподарських угідь потенційно всіяні мінами та іншим небезпечними залишками конфлікту, які вже вбили та покалічили сотні людей. Окрім ризику для людських життів, міни загрожують цій сільськогосподарській потужності, яка протягом тривалого часу була найбільшим експортером зерна, і це впливає на зростання світових цін на зерно та рівень бідності.Особливо міни загрожують таким невеликим фермерським господарствам, як у Корнійча, що забезпечують більшість виробництва молока, фруктів і овочів, великої рогатої худоби у країні та складають майже три чверті робочої сили, що займається виробництвом продуктів харчування. Багато з них зупинили або скоротили своє виробництво, і майже всі виживають за рахунок зменшення доходів.Але сьогодні невелику ділянку землі Корнійча було очищено завдяки спільному проекту з розмінування, що здійснюється Всесвітньою продовольчою програмою (ВПП) та Продовольчою та сільськогосподарською організацією Об’єднаних Націй (ФАО) за підтримки неурядової організації Швейцарський фонд з протимінної діяльності зі штаб-квартирою у Женеві. Зосереджуючись на дрібних власниках, таких як Корнійч, які обробляють менше 300 га землі, а також на сім’ях, що проживають у селах та вирощують зернові культури для власного споживання - програма спочатку розгортається у Харківській області, що на сході, з планами розширення на дві інші області України з найбільшим сільськогосподарським виробництвом, Миколаївську та Херсонську.«Повертаючи заміновану землю до продуктивного використання, ми можемо допомогти відновити сільськогосподарські засоби до існування – і, таким чином, поступово зменшити потребу в гуманітарній допомозі для тисяч сімей, що проживають у селах», – каже Маріанн Уорд, тимчасово виконуюча обов’язки регіонального директора ВПП в Україні.Більше робочих місць, нові надіїПроект ВПП-ФАО з розмінування здійснюється в тісній співпраці з сільськими громадами та українською владою, як частина ширших зусиль уряду з очищення величезних ділянок замінованих земель. Ціль і ціна лякають: за оцінками Світового банку, вартість може перевищити 37 мільярдів доларів США. Але розмінування також приносить значні фінансові прибутки. Лише проект, орієнтований на невеличкі фермерські господарства, потенційно може заощадити до 60 мільйонів доларів США на прямій продовольчій допомозі сільським громадам – як Кам’янка, де людям фінансово складно придбати продукти харчування та інші необхідні речі. «Розмінування забезпечить доступ до землі багатьом родинам, які вирощують зернові культури для власного споживання, а також фермерам, які продають свою продукцію, заробляючи на життя», — каже Масельський Cтепан Іванович, очільник Ізюмської місцевої адміністрації, до якої входить Кам’янка. «Це може не тільки забезпечити робочі місця, але ще й збільшити бюджет територіальних громад району». Проект ВПП-ФАО використовує супутникові зображення, щоб нанести на карту потенційно заміновані ділянки, а потім відправляє спеціалізовані групи для їх обстеження та очищення, віддаючи пріоритет ділянкам, які можна швидко та безпечно відновити і які повернуться до використання. ФАО також оцінює конкретні потреби домогосподарств і пропонує фінансову допомогу учасникам, які залишилися знедоленими внаслідок війни.«Це можливість врятувати ті села в Україні, які спустошені та знищені, і повернути їм подих життя», – каже Ніна Ярош, спеціаліст з програмної політики ВПП у Харкові. У Кам’янці багато сусідів Корнійча виїхали з села в безпечніші місця. Інші стали жертвами війни.«У нас є люди, які були поранені, — каже він, — люди без надії. І люди, які вже втратили надію, що тут колись буде безпечно ходити». Ті, хто залишився, живуть майже без ресурсів. Родина Корнійчів живе без тепла, світла та газу. Один із трьох його робітників пішов. Проте сьогодні друзі та сусіди, які перемістилися через війну, дзвонять йому, щоб дізнатися, як йде розмінування, бажаючи повернутися. «Мені сказали: Володю, я буду вирощувати, буду тут відбудовувати. Я більше не хочу нікуди їхати», — каже він.Ще одна місцева фермерка Тетяна Лук’янко була евакуйована з Кам’янки на початку війни. У березні минулого року вона повернулася додому. «Я знайшла дві гранати в своєму підвалі, одну у дворі, ще одну в квітнику», – каже вона. Лук'янко також у списку на участь у проекті з розмінування ВПП-ФАО. Незважаючи на триваючий конфлікт, вона з надією дивиться у майбутнє. «Я вірю, що село відродиться», – каже вона. «Це дуже гарне село». Проект ВПП з протимінної діяльності та відновлення засобів до існування в сільській місцевості в Україні фінансується Хорватією, Чеською Республікою, Європейським Союзом, Фінляндією, Францією, Норвегією, Польщею, приватними донорами та Гуманітарним фондом для України (UHF).
1 of 5
Історія
14 березня 2024
Шкільне харчування за підтримки ВПП ООН дарує відчуття стабільності українським сім'ям
10:15 ранку у Великій Михайлівці, Одеської області, і близько 100 дітей віком від 6 до 10 років стоять у черзі у шкільній їдальні, аби отримати щоденний обід. Запах горохового супу, що лине з кухні, заважає дітям встояти на місці та слідувати проханням вчителів мити руки перед тим, як сісти за стіл.
За останній тиждень тут було 7 сигналів повітряної тривоги загальною тривалістю майже 8 годин. Область межує з морем, за контроль над яким постійно йде боротьба — портова інфраструктура неодноразово ставала мішенню для ракетних обстрілів, а обстріли міст і сіл також є дуже поширеним явищем. Мешканці ставляться до сигналів повітряної тривоги відповідально. Кожного разу, коли вона звучить, це означає, що до території області наближаються ракети або безпілотники з вибуховими зарядами.
Незважаючи на небезпеку, в селищі проживає близько 6 000 людей. Цей ліцей є однією з понад 700 шкіл, які підтримуються програмою шкільного харчування ВПП ООН. Ця програма щоденно забезпечує гарячими обідами 100 000 дітей в Україні. Сьогодні в шкільному меню — гороховий суп і макарони з м'ясом. Діти також отримують компот і банани. Один прийом їжі в цій школі цього року коштував би 50 гривень на день. Відповідно, місяць харчування для однієї дитини обійшовся би приблизно в 1000 гривень (мінімальна зарплата в Україні становить 7100 гривень). "Маленьким дітям важко пояснити, чому хтось іде на обід, а хтось ні", — каже директорка та вчителька математики Наталія Кравченко."Особливо це стосується дітей з неблагополучних або малозабезпечених сімей, чиї батьки не можуть дозволити собі оплачувати харчування". "Тому ми дуже раді, що наша школа бере участь у програмі шкільного харчування Всесвітньої продовольчої програми ООН".Пані Наталія керує цією школою вже 18 років. У 1977 році вона пішла до першого класу, коли школа тільки-но відкрилася. Її головною метою під час війни є збереження нормального життя для дітей, наскільки це можливо.Під час повітряної тривоги учнів відводять до укриття в підвалі школи. Але укриття не може вмістити всіх учнів одночасно, тому директорка вирішила розділити заняття на дві зміни, щоб убезпечити всіх: початкова школа починає навчання о 8 ранку, а старшокласники — об 11:30 ранку. Останні діляться на дві групи та щотижня чергують очне та дистанційне навчання. Першокласниця Марія вже доїла гороховий суп — свою улюблену страву, а її однокласниця Даша каже, що більше любить макарони. Роман, батько Марії, працює спортивним тренером у школі. Знайти роботу в селі важко. Тут мало бізнесів чи підприємств через невизначеність війни та регулярні повітряні тривоги, і планів щодо їх відкриття наразі немає. Тому більшість вакансій є хіба що в державних установах — школах, лікарнях, селищній раді тощо."У нас повна сім'я, ми з дружиною обоє працюємо, — каже Роман, батько першокласниці Марії, — її мама, Ярослава, працює в іншій школі"."Але нам пощастило, — додає він. "Є діти, батьки яких не можуть купити їм банан, апельсин чи яблуко". Мама Даші, Оксана, ділиться: "Молодшій доньці потрібно вставати до школи о 6:30 ранку, і в цей час складно нагодувати шестирічну дитину. А через війну і мінливий графік важко знайти достатньо часу на приготування їжі. Одна дитина вчиться в початковій школі, друга — в старших класах, а я ще й працюю. Буває, приходжу додому, питаю: "Даша, ти будеш їсти?", а вона каже: "Ні, я вже поїла в школі, там такі смачні котлети і риба!". І я розумію, що моя дитина харчується здоровою їжею в школі, а я заощаджую значну частину сімейного бюджету". Програма шкільного харчування ВПП ООН покриває 30% вартості щоденного гарячого харчування для дітей 1-4 класів. Це допомагає зменшити фінансове навантаження на батьків, особливо тих, хто ледве зводить кінці з кінцями.У лютому, гаряче харчування в цій школі коштувало сім'ям дітей лише 16 копійок за підтримки ВПП ООН. Завдяки дешевшим обідам у їдальні тепер харчуються 125 учнів, тоді як на початку року їх було 90.Багато дітей з цієї школи були змушені із сім'ями покинути свої домівки через бойові дії. Зараз вони відбудовують тут нове життя, яке будь-якої миті може знову зруйнуватися. "Якби не війна, ми б уже планували другу дитину, — каже батько Марії, Роман. "Але ситуація тут складна. Придністров'я лише за 30 кілометрів звідси, бойові дії можуть розпочатися будь-якої миті. Тому моя машина завжди заправлена, а наші речі зібрані на випадок, якщо доведеться тікати".Початкове фінансування програми шкільного харчування ВПП ООН в Україні було надано урядом Франції та компанією Mastercard, яка є давнім партнером ВПП ООН протягом 12 років. Mastercard підтримує зусилля ВПП ООН у забезпеченні шкільним харчуванням вразливих верств населення по всьому світу. Її раннє фінансування шкільного харчування в Україні допомогло забезпечити щоденне гаряче харчування для дітей, таких як Даша.
За останній тиждень тут було 7 сигналів повітряної тривоги загальною тривалістю майже 8 годин. Область межує з морем, за контроль над яким постійно йде боротьба — портова інфраструктура неодноразово ставала мішенню для ракетних обстрілів, а обстріли міст і сіл також є дуже поширеним явищем. Мешканці ставляться до сигналів повітряної тривоги відповідально. Кожного разу, коли вона звучить, це означає, що до території області наближаються ракети або безпілотники з вибуховими зарядами.
Незважаючи на небезпеку, в селищі проживає близько 6 000 людей. Цей ліцей є однією з понад 700 шкіл, які підтримуються програмою шкільного харчування ВПП ООН. Ця програма щоденно забезпечує гарячими обідами 100 000 дітей в Україні. Сьогодні в шкільному меню — гороховий суп і макарони з м'ясом. Діти також отримують компот і банани. Один прийом їжі в цій школі цього року коштував би 50 гривень на день. Відповідно, місяць харчування для однієї дитини обійшовся би приблизно в 1000 гривень (мінімальна зарплата в Україні становить 7100 гривень). "Маленьким дітям важко пояснити, чому хтось іде на обід, а хтось ні", — каже директорка та вчителька математики Наталія Кравченко."Особливо це стосується дітей з неблагополучних або малозабезпечених сімей, чиї батьки не можуть дозволити собі оплачувати харчування". "Тому ми дуже раді, що наша школа бере участь у програмі шкільного харчування Всесвітньої продовольчої програми ООН".Пані Наталія керує цією школою вже 18 років. У 1977 році вона пішла до першого класу, коли школа тільки-но відкрилася. Її головною метою під час війни є збереження нормального життя для дітей, наскільки це можливо.Під час повітряної тривоги учнів відводять до укриття в підвалі школи. Але укриття не може вмістити всіх учнів одночасно, тому директорка вирішила розділити заняття на дві зміни, щоб убезпечити всіх: початкова школа починає навчання о 8 ранку, а старшокласники — об 11:30 ранку. Останні діляться на дві групи та щотижня чергують очне та дистанційне навчання. Першокласниця Марія вже доїла гороховий суп — свою улюблену страву, а її однокласниця Даша каже, що більше любить макарони. Роман, батько Марії, працює спортивним тренером у школі. Знайти роботу в селі важко. Тут мало бізнесів чи підприємств через невизначеність війни та регулярні повітряні тривоги, і планів щодо їх відкриття наразі немає. Тому більшість вакансій є хіба що в державних установах — школах, лікарнях, селищній раді тощо."У нас повна сім'я, ми з дружиною обоє працюємо, — каже Роман, батько першокласниці Марії, — її мама, Ярослава, працює в іншій школі"."Але нам пощастило, — додає він. "Є діти, батьки яких не можуть купити їм банан, апельсин чи яблуко". Мама Даші, Оксана, ділиться: "Молодшій доньці потрібно вставати до школи о 6:30 ранку, і в цей час складно нагодувати шестирічну дитину. А через війну і мінливий графік важко знайти достатньо часу на приготування їжі. Одна дитина вчиться в початковій школі, друга — в старших класах, а я ще й працюю. Буває, приходжу додому, питаю: "Даша, ти будеш їсти?", а вона каже: "Ні, я вже поїла в школі, там такі смачні котлети і риба!". І я розумію, що моя дитина харчується здоровою їжею в школі, а я заощаджую значну частину сімейного бюджету". Програма шкільного харчування ВПП ООН покриває 30% вартості щоденного гарячого харчування для дітей 1-4 класів. Це допомагає зменшити фінансове навантаження на батьків, особливо тих, хто ледве зводить кінці з кінцями.У лютому, гаряче харчування в цій школі коштувало сім'ям дітей лише 16 копійок за підтримки ВПП ООН. Завдяки дешевшим обідам у їдальні тепер харчуються 125 учнів, тоді як на початку року їх було 90.Багато дітей з цієї школи були змушені із сім'ями покинути свої домівки через бойові дії. Зараз вони відбудовують тут нове життя, яке будь-якої миті може знову зруйнуватися. "Якби не війна, ми б уже планували другу дитину, — каже батько Марії, Роман. "Але ситуація тут складна. Придністров'я лише за 30 кілометрів звідси, бойові дії можуть розпочатися будь-якої миті. Тому моя машина завжди заправлена, а наші речі зібрані на випадок, якщо доведеться тікати".Початкове фінансування програми шкільного харчування ВПП ООН в Україні було надано урядом Франції та компанією Mastercard, яка є давнім партнером ВПП ООН протягом 12 років. Mastercard підтримує зусилля ВПП ООН у забезпеченні шкільним харчуванням вразливих верств населення по всьому світу. Її раннє фінансування шкільного харчування в Україні допомогло забезпечити щоденне гаряче харчування для дітей, таких як Даша.
1 of 5
Історія
11 березня 2024
Україна: Відновлення наукової інфраструктури коштуватиме понад $1,26 млрд (ЮНЕСКО)
Дослідження показує, що з початку повномасштабної війни в лютому 2022 року було пошкоджено або знищено 1443 будівлі та лабораторії, а також 750 одиниць наукового обладнання. Наукове співтовариство України зазнало значного скорочення прогресу і зменшення фінансування у галузі науки.Читайте повне дослідження тут"Оскільки ситуація стає дедалі критичнішою для наукової спільноти, ми повинні захищати та підтримувати їхні дослідження в Україні. Вчені, інженери та інші експерти матимуть важливе значення для відновлення країни, не кажучи вже про те, що цей сектор є цінним джерелом інновацій та відкриттів для решти світу" - Одрі Азуле, Генеральна директорка ЮНЕСКО.До російського вторгнення Україна була всесвітньо відома своїм вагомим внеском у такі галузі, як інформатика, ядерна фізика та астрономія. З 2015 по 2019 рік загальний обсяг наукових публікацій (без соціальних наук, мистецтва та гуманітарних наук) зріс на 45%. Лише щодо штучного інтелекту та робототехніки в Україні з 2012 по 2019 рік було видано 6214 публікацій (UNESCO 2021 Science Report).Згідно з новим дослідженням, оприлюдненим сьогодні ЮНЕСКО та Малою академією наук України, загалом за останні два роки було пошкоджено або зруйновано 1443 будівлі котрі належать до 177 наукових установ. Відновлення цих будівель коштуватиме понад 1,21 мільярда доларів США, зокрема 980,5 мільйонів доларів потрібно лише для університетів, оскільки вони зазнали найбільших втрат.Найбільше постраждала наукова інфраструктура Харківщини, де наймасштабніших збитків зазнали Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого ($116,5 млн) та Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова ($104,1 млн).Багато необхідного обладнання було знищено або викрадено.Окрім самих будівель, пошкоджено понад 750 одиниць науково-технічного обладнання, з них 643 не підлягають ремонту. Це включає обладнання, яке використовується в широкому спектрі дослідницької діяльності. Загальна вартість відновлення цього необхідного дослідницького обладнання оцінюється в 45,9 мільйонів доларів.Тимчасова окупація територій російськими військами також має серйозні наслідки: 18 наукових інститутів були вимушені переїхати, деякі з них проводили дослідження місцевого біорізноманіття та екології, котрі не можуть виконуватися дистанційно.Особливу тривогу викликає ситуація навколо Інституту проблем безпеки атомних електростанцій, що під Запоріжжям. Було викрадено або знищено критично важливе обладнання для моніторингу стану атомної промисловості, включно з унікальною радіологічною лабораторією, яка контролює рівень радіації. Втрата цього моніторингового обладнання становить серйозну загрозу безпеці всього регіону.Серйозний удар для наукової спільноти УкраїниВійна змусила українських науковців переміщуватися по країні і навіть за кордон, водночас умови їх праці значно погіршилися. У лютому 2022 року в державному науковому секторі працювало 88 629 науковців. Відтоді 12% (10 429) дослідників і викладачів із 524 установ і університетів були змушені переїхати в інше місце в Україні (4 887) або за кордон (5 542). У Німеччині та Польщі зараз перебуває найбільше українських вчених в еміграції. Кількість науковців, зайнятих у державному науковому секторі України, зменшилася на 4 958 осіб (5,3%).Зараз близько 30% науковців України вимушені працювати дистанційно. Це стосується як емігрантів, так і внутрішньо переміщених осіб, тобто тих, хто був змушений покинути території, що найбільше постраждали від бомбардувань: Харківську, Київську, Сумську, Дніпропетровську, Одеську та Запорізьку області.Зростаючий брак коштівСуттєво скоротилося фінансування галузі науки. За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, валові внутрішні витрати на дослідження та розробки скоротилися на 38,5% між 2021 та 2022 роками, з 2019,5 млн доларів до 1242,1 млн доларів.З 2021 року Національна академія наук України, яка представляє 450 афілійованих інститутів, скоротила бюджет на 48%. Це призвело до призупинення багатьох дослідницьких програм і відповідно послаблення багатьох дослідницьких груп і команд. Середня місячна зарплата впала на 39%, а також багато дослідників були змушені працювати неповний робочий день.Протягом останніх двох років переміщення науковців та скорочення бюджету вплинули на науковий внесок України, зокрема на кількість наукових публікацій, а також на рівень співпраці з країнами-членами Європейського Союзу, членами Євроатлантичного партнерства та країнами Африки та Азії.11 березня ЮНЕСКО організовує зустріч у своїй штаб-квартирі (Париж, Франція), на якій науковці з України та інших країн обговорять результати дослідження з державами-членами Організації та розглянуть наступні кроки щодо підтримки ЮНЕСКО з боку України.Читати дослідження:UNESCO’s “Analysis of War Damage to the Ukrainian Science Sector and its Conseq…
1 of 5
Історія
15 лютого 2024
Оновлена оцінка потреб України на відновлення та відбудову
Сьогодні, майже після двох років повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Уряд України, Група Світового банку, Європейська Комісія та Організація Об'єднаних Націй оприлюднили результати оновленої «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA3)». Згідно з оцінкою, станом на 31 грудня 2023 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить 486 мільярдів доларів США впродовж наступного десятиліття. Ця цифра вища, ніж потреби, оцінені в 411 мільярдів доларів США рік тому.
За оцінками української влади, лише у 2024 році країні знадобиться близько 15 мільярдів доларів США для невідкладних пріоритетних заходів з відбудови та відновлення як на національному, так і на місцевому рівнях, з особливим акцентом на підтримку та мобілізацію приватного сектору, а також на відновлення житла, соціальної інфраструктури та послуг, енергетики та транспорту. У RDNA3 підкреслюється, що хоча близько 5,5 мільярдів доларів США з цих потреб у фінансуванні вже забезпечені як міжнародними партнерами України, так і за рахунок її власного бюджету, близько 9,5 мільярдів доларів США наразі залишаються не підкріпленими фінансуванням.
«Незважаючи на те, що триває повномасштабна війна, Уряд України, за підтримки міжнародних партнерів, продовжує реалізовувати програму швидкого відновлення. Проведення Третьої Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA3) дозволяє нам підійти до цього процесу більш системно. Ми вдячні Світовому банку та іншим партнерам за цю роботу», - сказав Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. «Ми бачимо, що протягом останнього року потреби на відновлення продовжували зростати. Основним ресурсом для відновлення України має стати конфіскація російських активів, заморожених на Заході. Ми повинні розпочати цей процес вже цього року. Одночасно український уряд створює умови для залучення приватних інвестицій, які прискорять процес відбудови і змінять нашу країну на шляху до ЄС».
Комісар ЄС з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї сказав: «Загарбницька війна Росії продовжує мати далекосяжні наслідки для України. ЄС і надалі відіграватиме ключову роль у вирішенні короткострокових і середньострокових проблем, визначених у сьогоднішньому звіті RDNA3. Завдяки оновленій публічній інформації, RDNA3 допомагає ще більше сфокусуватись на відновленні, відбудові та модернізації через програми Ukraine Facility та «План України»».
Оцінка RDNA3, яка охоплює завдану шкоду за майже дворічний період з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2023 року, демонструє, що пряма шкода в Україні сягнула майже 152 мільярдів доларів США, причому найбільш постраждалими секторами є житловий сектор, транспорт, торгівля та промисловість, енергетика і сільське господарство. Найбільша шкода зосереджена в Донецькій, Харківській, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Київській областях - тих самих областях, де була зафіксована найбільша шкода у попередній оцінці.
В Україні пошкоджено або зруйновано 10 відсотків житлового фонду, що призвело до тривалого переміщення українців з їхніх громад. Руйнування дамби Каховської ГЕС та гідроелектростанції у червні 2023 року призвело до значних негативних наслідків для довкілля та сільського господарства, а також загострило проблеми, з якими вже зіткнулися люди, намагаючись забезпечити доступ до житла, води, продуктів харчування та медичних послуг.
RDNA3 охоплює важливі заходи з відновлення в короткостроковій перспективі та відбудови в середньостроковій перспективі. Там, де це можливо, оцінка розглядає, але не включає ті потреби, які вже були задоволені за рахунок державного бюджету, або підтримки партнерів і міжнародної спільноти.
RDNA3 також підкреслює постійний запит на реформи та політики, які каталізують залучення приватного сектору, забезпечують інклюзивне та екологічне відновлення, а також інтегрують проєктне планування в процес середньострокового бюджетного планування.
«Останні два роки засвідчили безпрецедентні страждання і втрати для України, та її народу», – сказала Антонелла Бассані, Віце-президент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії. «І хоча ця оновлена оцінка документує значну шкоду та відповідні потреби, вона водночас є свідченням стійкості України – вона демонструє, що самовідданість і здатність її народу до адаптації вже допомогли відновити частину шкоди та рухатися до відновлення. Оскільки українська влада продовжує свій шлях до економічного відновлення та амбітних реформ, ми, Група Світового банку, як і раніше глибоко віддані співпраці з нею, щоб забезпечити краще майбутнє».
Висновки RDNA3 доповнюють визначені пріоритети щодо реформ та інвестицій в «Плані України», який закладе основу для здійснення фінансування у межах програми Ukraine Facility на наступні чотири роки. Оскільки Україна готується до процесу вступу до ЄС, ці реформи та інвестиції підтримують принципи відбудови «краще, ніж було», та інституційну спроможність органів влади на національному та регіональному рівнях.
З часу проведення останньої оцінки RDNA2, Уряд України, за підтримки партнерів, задовольнив деякі з найбільш нагальних потреб. Наприклад, за даними Уряду України, у 2023 році на відновлення житлового сектору виділено 1 мільярд доларів США, причому більшу частину коштів спрямовано на ремонт і відбудову пошкоджених будівель. У транспортному секторі проведено аварійно-відновлювальні роботи на понад 2 000 км автомагістралей, шосе та інших національних доріг. У сфері освіти місцева влада відновила близько 500 навчальних закладів, а з січня 2023 року частка навчальних закладів, які мають бомбосховища, зросла з 68% до 80%. .
RDNA3 також містить більш ґрунтовні дані та аналіз впливу на вразливі групи населення та громади. У ній представлено аргументи на користь інвестицій у людський капітал України.
«Війна не закінчилася. Страждання не закінчилися», - сказала Деніз Браун, Координаторка системи ООН в Україні. «Але громади в Україні демонструють надзвичайну сміливість і відданість, впроваджуючи власні інклюзивні процеси відновлення, і вони потребують постійної підтримки своїх міжнародних партнерів. Майбутнє України залежить від народу України. Саме в нього ми маємо інвестувати».
Загальні видатки, відображені в цифрі 486 мільярдів доларів США на відновлення та відбудову, оцінка на 10 років, включають заходи, необхідні для розбудови сучасного, низьковуглецевого, інклюзивного та стійкого до змін клімату майбутнього. Найбільші потреби у відновленні та відбудові оцінюються у житловому секторі (17% від загального обсягу), далі йдуть транспорт (15%), торгівля і промисловість (14%), сільське господарство (12%), енергетика (10%), соціальний захист і забезпечення засобів до існування (9%), управління вибухонебезпечними предметами (7%). Загальні витрати для всіх секторів на розчищення залишків руйнувань і управління ними (і, за необхідності, на знесення) сягнули майже 11 мільярдів доларів США.
1 of 5
Історія
06 лютого 2024
Українці різного віку змогли поділитись думками про права людини під час війни завдяки конкурсові відеоесе
«Побачив конкурс і подумав, що ось така ситуація в Україні, то чому б не показати українців в цій ситуації? Кожна людина має право на життя», — розповідає 11-літній Андрій з Чернівців. Він, який в майбутньому мріє стати розробником відеоігор, був одним з п’яти переможців конкурсу відеороликів, організованого Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) з нагоди 75-ї річниці прийняття Загальної декларації прав людини.
«Цей конкурс відеороликів мав на меті заохотити відеографів показати те, як Загальна декларація прав людини сприяє виконанню обіцянок свободи, рівності та справедливості для всіх», — каже Даніель Белль, яка очолює Моніторингову місію ООН з прав людини в Україні.
Завдяки досвіду роботи в спустошених війною Афганістані та Іраку, Белль знає, що відеоесе можуть стати потужним форматом візуального оповідання. «Створені учасниками відеоесе надзвичайно переконливо передають емоції людей, які постраждали від травми та руйнувань війни, що серйозно впливає на права людини», — пояснює вона.
На конкурс ООН подався 51 учасник — всі вони були різного віку та представляли різноманітні регіони України. Ця яскрава група включала учнів молодших класів та студентів університетів, викладачів та активістів. Троє основних переможців були обрані за результатами відкритого голосування «вподобайками» на сторінці Моніторингової місії з прав людини в Інстаграм. Ще дві нагороди були присуджені радою співробітників ООН. Переможці проживають в Миколаївській, Рівненській, Чернівецькій та Хмельницькій областях України.
Руслана, викладачка дитячої медіашколи в Рівному, розповідає, що її учні самі прийняли рішення про те, як найкраще підійти до теми. «Це реально ідея дитини», — розповідає Руслана, — «ми провели брейнштормінг з дітьми, вони пропонували свої варіанти, і самі придумали сценарій, за яким вони мріють про відвідування місць, до яких вони не можуть потрапити через війну, і самі в ньому знімалися». Сюжет відеоролика-переможця запропонував 13-річний Влад, чия сім'я була змушена покинути Херсон на початку війни.
Олександр, курсант з Кам'янця-Подільського, розповідає, що він та його одногрупники, автори ще одного відео, яке отримало нагороду, вирішили привернути увагу до порушень прав людини та воєнних злочинів, скоєних після вторгнення Росії в Україну 22 місяці тому. Він стверджує, що зйомки були не дуже складними, а от монтаж відео був нелегким. Проте, незважаючи на похмуру тему відео, він каже, що процес роботи над відео приніс позитивні емоції, про які всі тепло згадують.
Роман, викладач університету та практикуючий журналіст з Миколаєва, зазначає, що наразі тема перепрацювання на роботі, яку обрали його студенти, є актуальною для багатьох українців. Маючи за плечами три роки досвіду роботи на місцевому телеканалі, Роман добре знає, як створювати професійні відео. Роман розповідає: «Було багато проектів, але не таких, як цей. Процес групового написання сценарію, режисури та знімального процесу розпалив бажання в мене і дав мотивацію моїм студентам». Роман поділився планами щодо продовження створення відеороликів на тему прав людини. «Студентам це необхідно для професійного зростання, а країні — для збільшення обізнаності у своїх правах її громадян», — додає він.
«Представлені в цих відео теми стосуються широкого кола питань, пов’язаних із правами людини, наприклад, право на життя, особисте достоїнство, доступ до освіти тощо. В контексті страждань, які принесла ця війна, ми сподіваємося, що ці оповіді сприятимуть формуванню більш поінформованої та чуйної світової спільноти», — пояснює Белль.
Коротке відео, створене Русланом, студентом юридичного факультету Чернівецького Національного Університету, одного з найстаріших в Україні, присвячене тематиці втрати близьких людей через війну. «Співвідношення минулого та теперішнього, тобто мирного часу та часу війни, досить болісна тема для багатьох українців, зокрема для дітей, чиї батьки зараз воюють на сході та втрачають свої життя», - говорить Руслан. «Цей момент, коли до тебе не повертається батько [з війни], — це дійсно боляче. В моєму близькому середовищі такого досвіду, на щастя, немає, але я бачу такі історії». Він розказав, що процес створення відео для конкурсу був надихаючим та пізнавальним, та тепер хоче заснувати громадську організацію, яка б захищала права військовослужбовців.
Руслана, викладачка медіашколи з Рівного, говорить, що її юні студенти також думають про українських солдатів, які служать на передовій. Вона згадує, що нещодавно вони створили відео зі списком побажань до Санта Клауса. У цьому відео вони просять Санту безпечно повернути солдатів додому, а допоки вони воюють, - завжди забезпечувати їх гарячим чаєм.
***
1 of 5
Пресреліз
19 квітня 2024
В УКРАЇНІ НЕМАЄ МИРНИХ РАНКІВ
Я рішуче засуджую удари Збройних сил Російської Федерації, від яких сьогодні на сході України постраждали Дніпро та інші міста Дніпропетровщини, що принесли нові страждання народу України. Унаслідок ударів сьогодні вранці були пошкоджені дома та загинули й отримали поранення десятки людей. І це лише за два дні після нищівних ударів по Чернігову на півночі країни. І знову повідомляється, що серед загиблих — діти. Гуманітарні працівники вже надають допомогу постраждалим людям на місці ударів у Дніпрі. Ці атаки є ще одним прикладом повної зневаги до людського життя, що заслуговує найбільшого осуду. Мирні мешканці та цивільна інфраструктура захищені за нормами міжнародного гуманітарного права.
1 of 5
Пресреліз
15 квітня 2024
САУДІВСЬКА АРАВІЯ ПІДТРИМУЄ 140 000 УКРАЇНЦІВ ГАРЯЧИМИ СТРАВАМИ ЧЕРЕЗ ВСЕСВІТНЮ ПРОДОВОЛЬЧУ ПРОГРАМУ ООН
Угоду було підписано між Його Високоповажністю доктором Абдулла Аль-Рабіа, радником королівського двору та генеральним керівником KSRelief, і виконавчим директором ВПП Сінді Маккейн.Внесок Саудівської Аравії допоможе забезпечити 50 мільйонів страв для мешканців установ, які підтримує ВПП – це лікарні, притулки для внутрішньо переміщених осіб, дитячі будинки, психоневрологічні та геріатричні заклади та інші державні або приватні організації, які дбають про вразливі категорії українських громадян. Багато з цих установ зазнали фінансових труднощів та тиску через війну та масштабні внутрішні переміщення."Ми вдячні KSRelief за підтримку життєво важливої складової наших програм екстреної допомоги в Україні, яка надає підтримку найвразливішим українцям та зміцнює місцеві установи та організації, які про них дбають." - зазначила т.в.о. директора ВПП ООН в Україні, Маріанна Ворд. «Ми раді бути частиною цієї важливої екстреної програми для реагування на нагальні гуманітарні потреби постраждалого населення в Україні. Гуманітарна допомога KSrelief надасть життєво необхідну продовольчу допомогу найбільш уразливим громадам по всій країні», — сказав Ахмед Аль Баїз, інженер, помічник генерального керівника з планування та розвитку KSRelief.Допомога дозволить ВПП закупити та доставити приблизно 7 600 тонн їжі, зокрема борошно, макаронні вироби, гречку, вівсянку, горох, цукор та олію – всі ці товари купуються в Україні для підтримки місцевої економіки та системи харчування. Для приотування поживної здорової їжі ці товари доповнюють іншими продуктами, які закуповують самі установи. Протягом наступних шести місяців в межах програми інституційного харчування ВПП планує надавати харчову допомогу 210 000 вразливим українцям. Внесок KSRelief покриє значну частину потреб програми - приблизно 67%. Це підтримка 140 000 українців.Впродовж минулого року програма інституційного харчування ВПП підтримала 460 000 українців у Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій, Дніпропетровській, Донецькій, Івано-Франківській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Кіровоградській, Київській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Запорізькій та Житомирській областях України.Інституційне харчування - це один з багатьох способів, яким ВПП підтримує українців, які постраждали від війни. ВПП також розподіляє харчові набори в районах, близьких до лінії фронту, де їжу важко знайти або вона дуже дорога, розподіляє грошову допомогу вразливим українцям по всій країні та підтримує безпечне звільнення мінами сільськогосподарських земель в Харківській області для допомоги фермерам та виробникам харчової продукції. ВПП також зафрахтувала 25 суден для експорту українського зерна до країн, які цього потребують, за допомогою Чорноморської зернової ініціативи(Black Sea Grain Initiative)та ініціативи Зерно з України(Grain from Ukraine).# # #Всесвітня продовольча програма Організації Об'єднаних Націй є найбільшою у світі гуманітарною організацією, яка рятує життя в надзвичайних ситуаціях та використовує продовольчу допомогу для побудови шляху до миру, стабільності та процвітання для людей, які відновлюються після конфліктів, стихійних лих та наслідків зміни клімату. Twitter @wfp_mediaКонтакти прес-служби ВПП ООН: Наталія Ничай / ВПП Київ, +380 664493921, email: nataliia.nychai@wfp.orgАнтуан Валлас / ВПП Київ, +380 952501154, antoine.vallas@wfp.org
1 of 5
Пресреліз
08 квітня 2024
СПІЛЬНЕ ЗВЕРНЕННЯ РОМСЬКОЇ КООРДИНАЦІЙНОЇ ГРОМАДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ В УКРАЇНІ З НАГОДИ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ РОМІВ
Сьогодні з нагоди Міжнародного дня ромів Організація Об’єднаних Націй в Україні та Ромська Координаційна Група приєднуються до світової спільноти у підтримці культури, історії та мови ромів, щоб привернути увагу до викликів, з якими стикаються представники цієї громади у своєму повсякденному житті.Цього дня ми хотіли б поділитися відчуттям солідарності та підтримкою громади ромів у боротьбі зі стереотипами та глибоко вкоріненою дискримінацією. Посилюються ці виклики численними упередженнями, з якими стикаються ромські жінки та роми, які були внутрішньо переміщені внаслідок російського вторгнення. Ми також хочемо віддати належне ромським лідерам, які сприяють ромській ідентичності та захищають права ромів. Ромські активісти по всій Україні, частіше всього жінки, зайняли керівні посади, щоб забезпечити гуманітарне реагування та надання допомоги всім, хто постраждав внаслідок війни. Також ромські активісти роблять значний внесок у соціальну згуртованість.На жаль, роми і досі доволі часто стикаються зі стигматизацією, мовою ненависті та упередженнями, які не тільки порушують їх гідність і права, а й сильно перешкоджають доступу до таких основних послуг, як охорона здоров'я, освіта, оформлення документів, житло та комунальні послуги. Молоді ромські жінки належать до особливо вразливих верств і стикаються зі підвищеним ризиком насильства та зловживання, наприклад, гендерно зумовленим насильством та дитячими шлюбами. Вторгнення Російської Федерації в Україну загострило ці наявні проблеми та виклики, з якими стикається громада ромів.Тим не менш, роми є важливою частиною українського суспільства та багатокультурної історичної спадщини країни. Тому забезпечення рівними правами всіх без виключень є вкрай важливим, так само, як і забезпечення врахування конкретних потреб і викликів ромів.Ромське громадянське суспільство, особливо організації під керівництвом жінок, зараз мають можливість співпрацювати з місцевими та регіональними органами влади, оскільки вони мають намір впроваджувати заходи з раннього відновлення на рівні громад та довгострокові рішення. Це дасть змогу людям повернутися до свого життя та відновитися після руйнування, спричиненого російською війною проти України.Для досягнення цієї мети ми з гордістю підтримуємо роботу ромських медіаторів та громадських організацій, які наполегливо та ефективно працюють над охопленням найбільш дискримінованих ромських громад, щоб підтримати розширення їхніх можливостей та доступ до прав та послуг. Ми підтримуємо прийняття Національної ромської стратегії та Плану заходів з її реалізації та закликаємо до повноцінної реалізації та створення планів дій на місцевому рівні. Державні органи влади на всіх рівнях повинні надавати пріоритет підтримці комплексної та ефективної участі громад ромів у прийнятті рішень щодо інклюзивного відновлення з урахуванням гендерних питань. Ці політичні інструменти є важливими для включення ромів до порядку денного України та підтримки вступу України до Європейського Союзу.Ромська Координаційна Група та Організація Обʼєднаних Націй в Україні прагнуть і далі підтримувати та сприяти таким ініціативам і зусиллям, які відповідають європейським і міжнародним стандартам прав людини.Opre Roma! Bahtalo Internacionalno Romano dives tumenge! *** Примітка для редакторів:Ромська Координаційна Група координується Радою Європи в Україні та складається з агентств ООН в Україні, зокрема ЮНІСЕФ, Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Програми розвитку ООН (ПРООН) та ООН Жінки, Світового банку та Європейської комісії.Структури ООН в Україні налічують понад 20 організацій та офісів. Для отримання більш детальної інформації:ООН в Україні Савіано Абреу, Речник ООН в Україні, deabreuisidoro@un.org, +380 50 422 3943
1 of 5
Пресреліз
06 квітня 2024
МИРНІ МЕШКАНЦІ, ГУМАНІТАРНІ ПРАЦІВНИКИ ТА ТІ, ХТО ДОПОМАГАЄ ПОСТРАЖДАЛИМ ВІД ВІЙНИ МИРНИМ ЛЮДЯМ, МАЮТЬ БУТИ ЗАХИЩЕНІ
Не минає і дня, щоб удари Збройних сил Російської Федерації не руйнували життя людей в Україні.Вчора та сьогодні в Запоріжжі та Харкові знову загинули або були поранені десятки мирних жителів. І знову під удари потрапили рятувальники, які приїхали їм на допомогу.Неприйнятно, що під удари потрапляють і місця для допомоги людям, які потребують підтримки. Місця, де проживають та отримують допомогу люди, які були змушені залишити свої домівки. Або офіси гуманітарних організацій. Удари по них ускладнюють доставлення допомоги тим, хто покладається на неї.Я засуджую продовження цих очевидно системних ударів, від яких страждають цивільні мешканці та цивільна інфраструктура. Мирні мешканці, гуманітарні працівники та ті, хто допомагає постраждалим від війни мирним жителям, мають бути захищені. Міжнародного гуманітарного права необхідно дотримуватися.
1 of 5
Пресреліз
05 квітня 2024
Разом ми робимо все можливе, щоб жіночі голоси почули. Це вселяє надію.
Ситуація в Україні неймовірно складна. Через російське вторгнення частково втрачено те, чого вже вдалося досягти для забезпечення прав та рівності жінок, дівчаток, представників ЛГБТКІ+ та ромської спільноти.Жінки України сильні, рішучі, сміливі та цілеспрямовані. Саме вони забезпечують гуманітарну допомогу на місцях, попри всі складнощі, що принесла війна, і працюють над відновленням своїх громад.Разом ми робимо все можливе, щоб жіночі голоси почули. Це вселяє надію.Полтава
1 of 5
Нові публікації
1 / 11
Матеріали
18 квітня 2024
Матеріали
26 березня 2024
Матеріали
22 березня 2024
Матеріали
21 лютого 2024
Матеріали
13 грудня 2023
1 / 11