Нове
Прес-реліз
22 листопада 2023
БЕЗПЕРЕРВНІ ОБСТРІЛИ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НАРАЖАЮТЬ НА НЕБЕЗПЕКУ ЛЮДЕЙ У ПРИФРОНТОВИХ ГРОМАДАХ
Дізнатися більше
Прес-реліз
21 листопада 2023
ООН: кількість випадків загибелі цивільних осіб в Україні перевищує 10 000
Дізнатися більше
Прес-реліз
16 листопада 2023
ВСЕСВІТНЯ ПРОДОВОЛЬЧА ПРОГРАМА ООН РОЗШИРЮЄ ПІДТРИМКУ ПРОГРАМИ ШКІЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ В УКРАЇНІ
Дізнатися більше
Нове
Прес-реліз
20 грудня 2022
УКРАЇНА: ГУМАНІТАРНА КООРДИНАТОРКА ВИДІЛЯЄ 20 МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ НА ПІДТРИМКУ МІСЦЕВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ І ВОЛОНТЕРСЬКИХ ГРУП, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА ПЕРЕДОВІЙ ГУМАНІТАРНОГО РЕАГУВАННЯ
«Відколи війна почалася наприкінці лютого ці групи завжди були основою гуманітарного реагування в Україні і навіть більше. Вони перебувають на передовій, беручи на себе ризики, щоб переконатися, що люди, чиї життя були пошматовані місяцями війни, отримують підтримку для задоволення своїх щоденних потреб: у воді, їжі, ліках, притулку, в той час як їхні будинки були пошкоджені», – пояснила Деніз Браун.
Гуманітарна спільнота в Україні провела кілька зустрічей з цими групами в різних частинах країни. «Робота, яку вони виконують, вражає. Проте через 10 місяців їхні ресурси вичерпані, і їм потрібна допомога, щоб продовжувати надавати життєво важливу допомогу народу України», – сказала Деніз Браун.
Завдяки цій новій виплаті гуманітарні фонди, якими керує OCHA, виділять понад 252 мільйони доларів США на операції з порятунку життя в Україні відколи почалося вторгнення Російської Федерації 24 лютого, у тому числі 192 мільйони доларів від UHF та 60 мільйонів доларів від Центрального фонду реагування в надзвичайних ситуаціях (CERF). Понад 55 мільйонів доларів було спрямовано на проекти та організації, що підтримують лікарні, центри для внутрішньо переміщених осіб та інші критично важливі об’єкти генераторами, а також людей зимовими поставками, оскільки Україна зіткнулася з серйозною енергетичною кризою посеред зими. «Це було б неможливо без неймовірної підтримки наших донорів. Ми дякуємо їм від імені гуманітарної спільноти та народу України», – підсумувала Деніз Браун.
***
Примітка для редакторів:
- Український гуманітарний фонд, яким керує OCHA, є найбільшим у світі з 20 діючих об’єднаних фондів на базі країни (CBPF), які створюються, коли виникає нова надзвичайна ситуація або коли існуюча гуманітарна ситуація погіршується.
– У період з 2019 року по лютий 2022 року UHF виділив 24 мільйона доларів 26 партнерам, які реалізують 64 проекти на сході України, щоб підтримати щонайменше 1,25 мільйонів осіб, які потребують гуманітарної допомоги.
- З лютого і з цим новим оголошенням фонд виділив майже 192 мільйони доларів США на підтримку 109 проектів 56 партнерів, включаючи 30 міжнародних неурядових організацій, 18 національних неурядових організацій і 8 агентств ООН. Близько 44 мільйонів доларів із загальної суми асигнувань було спрямовано безпосередньо національним організаціям.
- Також з лютого UHF розширила базу своїх партнерів, збільшивши кількість відповідних партнерів з 51 за довоєнних часів до 93 сьогодні, включаючи 35 національних НУО.
За додатковою інформацією просимо звертатись до:
Наталія Пушкарук +380 50 442 8374, nataliia.pushkaruk@un.org
Пресрелізи УКГС ООН доступні на сайті www.unocha.org або www.reliefweb.int.
1 of 3
Прес-реліз
20 грудня 2022
ЗВЕРНЕННЯ ЗАСТУПНИКА ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРЯ ООН З ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ, КООРДИНАТОРА НАДЗВИЧАЙНОЇ ДОПОМОГИ МАРТІНА ГРІФФІТСА ДО ПРЕСИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЙОГО МІСІЇ В УКРАЇНУ
Дякую Вам, пане Прем’єр-міністре, дякую, Денисе [Шмигалю], за те, що Ви змогли прийняти мене. Я згадував, як ми з Вами зустрічалися в цій самій будівлі багато місяців тому, на самому початку війни. І для мене велика честь повернутися сюди знову. Я надзвичайно вдячний Вам за цю можливість.
Мені пощастило відвідати на початку цього тижня Миколаїв і Херсон, а зараз я в Києві, де маю можливість зустрітися з Прем’єр-міністром і керівниками державних органів, а також із представниками гуманітарних агенцій. Я хотів би скористатися цією нагодою, щоб поділитися з Вами кількома висновками, які я зробив за результатами цих поїздок і зустрічей.
Насамперед я був надзвичайно вражений тісним партнерством між міжнародною гуманітарною спільнотою, представником якої я є, та органами влади Вашої країни, Вашим Урядом, а також, що дуже важливо, з обласними органами влади, з адміністраціями Миколаєва і Херсона. Я зустрічався з мерами цих двох міст, а також із керівниками місцевих громад. Ці відносини є надзвичайно міцними й водночас дуже ефективними. Потреби визначаються. Допомога надається.
І тому я хотів би подякувати Вам за ті максимально конструктивні й відкриті відносини між нами, які, як мені повідомляла кожна як міжнародна, так і місцева гуманітарна агенція, кожен партнер, що працює на передовій, було створено незважаючи на невимовно складну ситуацію, коли кожен Ваш день наповнений трагедіями й необхідністю ухвалювати рішення. Ви надали нашим агенціям і нашим партнерам час, щоб вони змогли виконувати свою роботу. І за це я Вам безмежно вдячний.
З початку війни міжнародні гуманітарні агенції надали допомогу майже 14 млн людей, і ми будемо робити це й надалі під Вашим керівництвом.
Але дозвольте мені сказати декілька слів про Миколаїв і Херсон.
Як я вже сказав, ми були в Херсоні. Голова обласної адміністрації провів цей день із нами, з мером, з людьми. Ми побачили центри, де здійснюється розподіл харчових продуктів, одягу, матраців, вирішуються питання з притулком. І все це організовано завдяки зусиллям органів місцевої влади, їхньому чуйному ставленню до людей у ці важкі часи. Я відвідав школу, де ЮНІСЕФ облаштував дитячий центр. Поки ми були в Херсоні, ми чули, як до нас наближається артилерія. Ми чули звуки обстрілу, що стали частиною повсякденного життя в Херсоні. Я не сказав би, що нам щось загрожувало, але це стало для нас іще одним нагадуванням про те, наскільки невизначеним залишається життя та майбутнє багатьох людей, навіть на Херсонщині, де вдалося повернути під контроль Уряду таку значну частину території.
У Миколаєві ми зустрілися з кількома сім’ями, які мешкають у притулку, що надав очільник області вимушеним переселенцям із Херсона. Частина цих сімей знаходиться в Миколаєві вже впродовж кількох місяців, а деякі з них були змушені покинути свої домівки нещодавно після того, як їхні села, розташовані вздовж дороги між Миколаєвом і Херсоном, було повністю зруйновано. Наступного дня ми побачили ці села, мешканці яких повертаються туди щодня, аби спробувати почати життя заново.
Вони не знають, коли їм вдасться відновити свої будинки, і це є нагадуванням про дві речі. Перша — це неймовірний виклик, який потрібно буде подолати, щоб відбудувати селища, де ці люди жили раніше. Але водночас є люди, які хочуть повернутися додому, які твердо вирішили повернутися додому.
І це має велику цінність і викликає неймовірне захоплення цими людьми.
Надзвичайно гострими залишаються три проблеми. Ви згадали про них як про пріоритетні потреби. Перше, що цілком очікувано, — це електроенергія. Я був абсолютно приголомшений тим, якою мірою наявність електроенергії є передумовою всього іншого. Без електроенергії немає тепла. Температура продовжує знижуватися.
Без електроенергії неможливо надавати медичні послуги, не працює транспорт, немає світла.
І в багатьох районах Херсона електропостачання здійснюється у надзвичайно обмеженому обсязі. Тому ті зусилля, які Ви, Денисе, робили в цей самий день у Парижі, щоб визначити ремонт об’єктів енергетичної інфраструктури абсолютно першочерговим пріоритетом, є неймовірно важливими для мешканців Херсона. І голова Херсонської ОДА намагається переналаштувати лінії електропередач, якими електроенергія надходить в область, сподіваючись, що після завершення ремонту їх не буде пошкоджено знову.
Це питання є ключовим саме тому, що від відсутності електроенергії потерпає цивільне населення, яке відповідно до міжнародного права не повинне страждати під час конфлікту. Ця проблема має першочерговий пріоритет.
На другому місці — розмінування, і ми про це щойно говорили. Мені, наприклад, сказали, що тільки в Херсонській області налічується приблизно пів мільйона гектарів сільськогосподарських земель, що потребують розмінування. Відновлення неможливе без розмінування території. На мою думку, як Ви мені раніше сказали, Україна, ймовірно, є найбільш забрудненою мінами країною у світі. Тому для міжнародної спільноти буде нагальним пріоритетом у зв’язку з мінами зробити все, що від нас залежить.
Нарешті, навіть під час війни люди хочуть бачити майбутнє і, можливо, це є особливо важливим саме під час війни. Головним пріоритетом для людей є відновлення складових частин місцевої економіки. Люди хочуть повернутися на роботу. Вони хочуть, щоб їхні діти повернулися у школи, вони хочуть, аби працював транспорт. Вони хочуть, щоб економіка працювала, щоб знову були робочі місця. І я є одним із тих, хто допомагатиме Вам відновити роботу приватного сектора економіки. Навіть зараз і навіть у таких місцях, як Херсон, де війна все ще триває і люди на правому березі щодня зазнають обстрілів, ми, представники ООН, зробимо все, що в наших силах, аби допомогти Вам перезапустити економіку, дати їй новий імпульс.
1 of 3
Прес-реліз
26 серпня 2022
Secretary-General's remarks to the Security Council - on Ukraine
Mr. President, Mr. President of Ukraine, Excellencies,
Today marks a sad and tragic milestone – six months since Russia’s 24th of February invasion of Ukraine.
During this devastating period, thousands of civilians have been killed and injured, including hundreds of children.
Countless others have lost their family members, friends and loved ones.
The world has seen grave violations of international human rights law and international humanitarian law committed with little to no accountability.
Millions of Ukrainians have lost their homes and their worldly possessions, becoming internally displaced or refugees.
With the onset of winter, humanitarian needs continue to rise rapidly with millions of people in need of assistance and protection.
As these needs skyrocket, it is imperative that humanitarian actors in Ukraine have safe and unhindered access to all people requiring assistance, no matter where they live.
Mr. President,
The consequences of this senseless war are being felt far beyond Ukraine. We are seeing new vulnerabilities emerge in a global environment already worn out by conflicts, inequality, pandemic-induced economic and health crises, and climate change – with a disproportionate impact on developing countries. The acceleration of already high food, fertilizer and fuel prices has triggered a global crisis that could drive millions more into extreme poverty, magnifying hunger and malnutrition, while threatening to raise the global humanitarian caseload to new highs and erase hard-won development gains. Vulnerable communities are grappling with the largest cost-of-living crisis in a generation and high commodity and transportation costs are having major repercussions for existing humanitarian operations. Mr. President,
Under-Secretary-General Rosemary DiCarlo will brief the Council on the impact of the armed conflict in Ukraine, both inside and outside the country over the past six months. As I mentioned on Monday, I wanted to take this opportunity to provide a brief update on my recent travel to Ukraine. I would like to have been able to do the same yesterday based on my experience in discussions about Zaporizhzhia, but unfortunately I was out of New York with a [inaudible] planned that was impossible to change at such a short notice. My visit was an important opportunity to follow up on the landmark deal that has brought a measure of hope, especially to developing countries and millions of vulnerable people bearing the brunt of the global food crisis, some of them on the edge of famine. I can report to the Council that the Black Sea Grain Initiative, signed in Istanbul in July, is progressing well – with dozens of ships sailing in and out of Ukrainian ports, loaded so far with over 720,000 metric tonnes of grains and other food products. This deal would not have been possible without the constructive approach of both Ukraine and Russia and the efforts of the government of Türkiye. During my visit to Lviv, I met with Ukrainian President Zelenskyy and Turkish President Erdogan. I thanked them for their continued engagement to support the implementation of the Initiative to ensure the safe passage of Ukrainian food products and fertilizers to those in need and to the world at large. I was filled with emotion visiting the port of Odesa and the Joint Coordination Centre in Istanbul. On my visit to Odesa, I went aboard a bulk carrier called the MV Kubrosli Y as it was being loaded with about 10,000 metric tonnes of wheat. It was deeply moving to peer into the hold of this cargo ship and see wheat pouring in. Even if in a limited way, the storied port of Odesa – which had been paralyzed for months – is slowly coming to life thanks to the Initiative. In Istanbul, I saw the WFP-chartered ship, the MV Brave Commander. It was proudly flying the UN flag with its cargo destined for the Horn of Africa where millions of people are at risk of famine. I then had the opportunity to walk up the long and narrow gangway of the SSI Invincible II heading to pick up Ukrainian grain in the port of Chornomorsk. The vessel will carry one of the largest hauls of grain leaving Ukraine to date – more than 50,000 metric tonnes. Mr. President,
Just a few weeks ago, much of this would have been hard to imagine. We are seeing a powerful demonstration of what can be achieved, in even the most devastating of contexts, when we put people first. As I stressed in Odesa and Istanbul, what I saw was the more visible part of the solution. The other part of this package deal is the unimpeded access to global markets of Russian food and fertilizers, which are not subject to sanctions. It is critical that all governments and the private sector cooperate to effectively bring them to market. Together with the task team led by Rebeca Grynspan, I will continue my intense contacts for that purpose. In 2022, there is enough food in the world – the problem is its uneven distribution. But if we don’t stabilize the fertilizer market in 2022, there simply will not be enough food in 2023. Many farmers around the world are already planning to reduce areas for cultivation for next season. Getting much more food and fertilizers out of Ukraine and Russia at reasonable costs is vital to further calm commodity markets and lower prices for consumers. I once again commend the parties for their engagement in this process and urge them to continue to build on this progress. I also renew the call I made in Odesa for a massive scaling up of support to the developing countries getting hammered by the global food crisis. The shipment of grain and other foodstuffs is crucial, but it won’t mean much if countries cannot afford them. Developed countries and International Financial Institutions must do more to ensure that developing countries can fully capitalize on the opportunities of the Black Sea Grain Initiative. Mr. President,
Despite progress on the humanitarian front, fighting in Ukraine shows no signs of ending, with new potential areas of dangerous escalation appearing. Two places were ever-present in my mind – and in my discussions in Ukraine — Zaporizhzhia and Olenivka. I remain gravely concerned about the situation in and around Europe’s largest Nuclear Power Plant in Zaporizhzhia. The warning lights are flashing. Any actions that might endanger the physical integrity, safety or security of the nuclear plant are simply unacceptable. Any further escalation of the situation could lead to self-destruction. The security of the Plant must be ensured, and the Plant must be re-established as purely civilian infrastructure. In close contact with the IAEA, the UN Secretariat has assessed that we have in Ukraine the logistics and security capacity to support any IAEA mission to the Zaporizhzhia Nuclear Power Plant from Kyiv, provided both Russia and Ukraine agree. I welcome expressions of support for such a mission and urge that to happen as soon as possible. Mr. President,
I am deeply disturbed by the allegations of violations of International Humanitarian Law and violations and abuses of human rights related to the armed conflict. International Humanitarian Law protects prisoners of war. The International Committee of the Red Cross must have access to them wherever they are held. The United Nations Human Rights Monitoring Mission in Ukraine -- and the UN Independent International Commission of Inquiry on Ukraine -- continue to monitor, document and report with a view to supporting the investigation of alleged violations. Work is also ongoing to deploy the recently established Fact-Finding Mission to Olenivka to look into the incident on 29 July. This mission must be able to freely conduct its work - to gather and analyze necessary information - and to find the facts. It is imperative that the mission has safe, secure and unfettered access to all relevant places and persons and to all relevant evidence without any limitation, impediment or interference. Mr. President, Excellencies,
On this 31st anniversary of Ukraine’s independence, I wish to congratulate the Ukrainian people. The people of Ukraine and beyond need peace and they need peace now. Peace in line with the UN Charter. Peace in line with international law. Thank you.
The consequences of this senseless war are being felt far beyond Ukraine. We are seeing new vulnerabilities emerge in a global environment already worn out by conflicts, inequality, pandemic-induced economic and health crises, and climate change – with a disproportionate impact on developing countries. The acceleration of already high food, fertilizer and fuel prices has triggered a global crisis that could drive millions more into extreme poverty, magnifying hunger and malnutrition, while threatening to raise the global humanitarian caseload to new highs and erase hard-won development gains. Vulnerable communities are grappling with the largest cost-of-living crisis in a generation and high commodity and transportation costs are having major repercussions for existing humanitarian operations. Mr. President,
Under-Secretary-General Rosemary DiCarlo will brief the Council on the impact of the armed conflict in Ukraine, both inside and outside the country over the past six months. As I mentioned on Monday, I wanted to take this opportunity to provide a brief update on my recent travel to Ukraine. I would like to have been able to do the same yesterday based on my experience in discussions about Zaporizhzhia, but unfortunately I was out of New York with a [inaudible] planned that was impossible to change at such a short notice. My visit was an important opportunity to follow up on the landmark deal that has brought a measure of hope, especially to developing countries and millions of vulnerable people bearing the brunt of the global food crisis, some of them on the edge of famine. I can report to the Council that the Black Sea Grain Initiative, signed in Istanbul in July, is progressing well – with dozens of ships sailing in and out of Ukrainian ports, loaded so far with over 720,000 metric tonnes of grains and other food products. This deal would not have been possible without the constructive approach of both Ukraine and Russia and the efforts of the government of Türkiye. During my visit to Lviv, I met with Ukrainian President Zelenskyy and Turkish President Erdogan. I thanked them for their continued engagement to support the implementation of the Initiative to ensure the safe passage of Ukrainian food products and fertilizers to those in need and to the world at large. I was filled with emotion visiting the port of Odesa and the Joint Coordination Centre in Istanbul. On my visit to Odesa, I went aboard a bulk carrier called the MV Kubrosli Y as it was being loaded with about 10,000 metric tonnes of wheat. It was deeply moving to peer into the hold of this cargo ship and see wheat pouring in. Even if in a limited way, the storied port of Odesa – which had been paralyzed for months – is slowly coming to life thanks to the Initiative. In Istanbul, I saw the WFP-chartered ship, the MV Brave Commander. It was proudly flying the UN flag with its cargo destined for the Horn of Africa where millions of people are at risk of famine. I then had the opportunity to walk up the long and narrow gangway of the SSI Invincible II heading to pick up Ukrainian grain in the port of Chornomorsk. The vessel will carry one of the largest hauls of grain leaving Ukraine to date – more than 50,000 metric tonnes. Mr. President,
Just a few weeks ago, much of this would have been hard to imagine. We are seeing a powerful demonstration of what can be achieved, in even the most devastating of contexts, when we put people first. As I stressed in Odesa and Istanbul, what I saw was the more visible part of the solution. The other part of this package deal is the unimpeded access to global markets of Russian food and fertilizers, which are not subject to sanctions. It is critical that all governments and the private sector cooperate to effectively bring them to market. Together with the task team led by Rebeca Grynspan, I will continue my intense contacts for that purpose. In 2022, there is enough food in the world – the problem is its uneven distribution. But if we don’t stabilize the fertilizer market in 2022, there simply will not be enough food in 2023. Many farmers around the world are already planning to reduce areas for cultivation for next season. Getting much more food and fertilizers out of Ukraine and Russia at reasonable costs is vital to further calm commodity markets and lower prices for consumers. I once again commend the parties for their engagement in this process and urge them to continue to build on this progress. I also renew the call I made in Odesa for a massive scaling up of support to the developing countries getting hammered by the global food crisis. The shipment of grain and other foodstuffs is crucial, but it won’t mean much if countries cannot afford them. Developed countries and International Financial Institutions must do more to ensure that developing countries can fully capitalize on the opportunities of the Black Sea Grain Initiative. Mr. President,
Despite progress on the humanitarian front, fighting in Ukraine shows no signs of ending, with new potential areas of dangerous escalation appearing. Two places were ever-present in my mind – and in my discussions in Ukraine — Zaporizhzhia and Olenivka. I remain gravely concerned about the situation in and around Europe’s largest Nuclear Power Plant in Zaporizhzhia. The warning lights are flashing. Any actions that might endanger the physical integrity, safety or security of the nuclear plant are simply unacceptable. Any further escalation of the situation could lead to self-destruction. The security of the Plant must be ensured, and the Plant must be re-established as purely civilian infrastructure. In close contact with the IAEA, the UN Secretariat has assessed that we have in Ukraine the logistics and security capacity to support any IAEA mission to the Zaporizhzhia Nuclear Power Plant from Kyiv, provided both Russia and Ukraine agree. I welcome expressions of support for such a mission and urge that to happen as soon as possible. Mr. President,
I am deeply disturbed by the allegations of violations of International Humanitarian Law and violations and abuses of human rights related to the armed conflict. International Humanitarian Law protects prisoners of war. The International Committee of the Red Cross must have access to them wherever they are held. The United Nations Human Rights Monitoring Mission in Ukraine -- and the UN Independent International Commission of Inquiry on Ukraine -- continue to monitor, document and report with a view to supporting the investigation of alleged violations. Work is also ongoing to deploy the recently established Fact-Finding Mission to Olenivka to look into the incident on 29 July. This mission must be able to freely conduct its work - to gather and analyze necessary information - and to find the facts. It is imperative that the mission has safe, secure and unfettered access to all relevant places and persons and to all relevant evidence without any limitation, impediment or interference. Mr. President, Excellencies,
On this 31st anniversary of Ukraine’s independence, I wish to congratulate the Ukrainian people. The people of Ukraine and beyond need peace and they need peace now. Peace in line with the UN Charter. Peace in line with international law. Thank you.
1 of 3
Історія
14 листопада 2023
Допомога українським родинам у поверненні до громад і домівок: Данія здійснила перший внесок до нового Фонду ООН
Сьогодні у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку Координаторка системи ООН в Україні, пані Деніз Браун, провела брифінг для міжнародних партнерів України щодо діяльності ООН у країні. Як і раніше, у фокусі зусиль – задоволення гуманітарних потреб населення на фоні початку зими та майже щоденних атак на об’єкти енергетичної інфраструктури, що призводять до порушення електро-, водо- та теплопостачання. Поряд із цим, пані Браун наголосила, що люди бажають повертатися до своїх громад, де це можливо. Відповідно, міжнародні партнери мають активніше підтримати відбудову житла, об’єктів енергетичної та соціальної інфраструктури, гуманітарне розмінування, а також економічний розвиток громад і створення нових робочих місць. Цю діяльність слід поєднати із заходами, спрямованими на посилення спроможності місцевих органів влади в наданні необхідних послуг населенню та мобілізації громад. Кінцева мета – створити умови, в яких люди, що постраждали від війни, матимуть змогу відбудувати своє життя.
Цей підхід впроваджується в партнерстві з Міністерством відновлення України. Під час Конференції з відновлення України в липні цього року Координаторка системи ООН та Віце-прем’єр-міністр Олександр Кубраков представили концепцію Фонду відновлення українських громад. Передбачається, що Координаторка та Віце-прем’єр-міністр очолюватимуть Фонд, його адміністрування здійснюватиме Управління багатосторонніх партнерських цільових фондів ООН, а впровадженням заходів займатимуться відповідні агенції ООН на місцях у співпраці з національними партнерами. Сьогодні під час брифінгу для донорів, який Координаторка проводила у Нью-Йорку, Данія оголосила про намір першою зробити внесок до Фонду.
«Данія переконана в тому, що відбудова має ґрунтуватись на потребах і пріоритетах громади», – зазначив Дан Йорґенсен, Міністр у справах міжнародного розвитку та кліматичної політики Данії. «З 2022 року ми тісно співпрацюємо з містом Миколаєвом та Миколаївською областю на півдні України. За цей час ми надали різноманітну підтримку – від генераторів та систем розливу питної води на ранніх етапах до комплексного відновлення соціальної інфраструктури та цілих житлових мікрорайонів зараз. Упродовж цього часу агенції ООН були нашими партнерами, і ми надзвичайно раді виступити в якості першопрохідців та закликати інших донорів підтримати Фонд і реалізацію підходу відбудови на рівні громад».
«Відновлення кожної окремої громади дорівнює відновленню всієї України», – відзначив Віце-прем'єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков. «Децентралізація зміцнила громади та дала їм можливість керувати своєю діяльністю. Вони розуміють свої потреби найкраще. Швидкість відновлення прямо залежить від спроможності громад. Символічно, що першим донором нового Фонду стала Данія. Зараз країна демонструє взірцевий приклад партнерства з Миколаєвом та Миколаївською областю у зміцненні стійкості. Я впевнений, що ця співпраця з ООН стане успішним практичним інструментом для подальшого розвитку Фонду».
Відбудова на рівні громад у дії
Під час брифінгу Координаторка системи ООН поділилась прикладом відновлення Іванківського району Київської області. До початку російського вторгнення тут проживало близько 30 000 людей. За час російської окупації, понад 2370 будівель були пошкоджені та зруйновані. За результатами консультацій із керівництвом району та громадськими організаціями було визначено пріоритетні заходи відбудови, що сприятимуть поверненню населення.
У першу чергу було надано підтримку розмінуванню житлових районів та комунальної інфраструктури Державною службою надзвичайних ситуацій, а також вивезенню уламків та сміття, що створило умови для початку будівництва житла. 18 родин, чиї домівки були вщент зруйновані, отримали модульні будинки місцевого виробництва. Ще у 350 будинках провели ремонт крівлі, вікон та дверей.
Зараз триває відновлення пошкодженої системи водопостачання в Іванкові, що забезпечить водою третину населення району. Проводиться ремонт шкіл, аби створити умови для повернення молодих сімей.
Крім цього було створено центр надання адміністративних послуг: він дасть місцевій владі можливість надавати необхідну підтримку жителям, що повертаються – від субсидій та пенсій до реєстрації майнових прав та актів цивільного стану.
Малі підприємства отримали гранти та обладнання для заміни пошкоджених активів, аби мати змогу відновити роботу.
«Гуманітарні потреби в Україні залишаються значними. Війна продовжується, і ситуація не змінилась на краще для багатьох українців. Незважаючи на це, там де така можливість існує, ми маємо працювати за напрямком відновлення громад, аби зменшувати залежність українців від гуманітарної допомоги. Люди дуже вдячні за неї, але зрештою вони хочуть повернутись до рідних громад і мати змогу твердо стояти на ногах. Нам слід звертати увагу не лише на те, що відбувається тут і зараз, а й дивитись у майбутнє», – прокоментувала Деніз Браун, Координаторка системи ООН в Україні.
Новий Фонд відновлення українських громад повторює механізм Гуманітарного фонду для України, нагляд за яким здійснює Координаторка системи ООН в Україні. Із лютого 2022 року ГФУ отримав внески на загальну суму понад 350 млн дол. США від 31 донора. Завдяки цим коштам мільйони людей отримали критично необхідну гуманітарну допомогу. Новий Фонд паралельно підтримуватиме громади, що готові до відновлення, з метою зниження потреби в гуманітарній допомозі.
«Внесок Данії та її роль першопрохідця вкрай важливі. Ми вже бачимо, як цей крок спонукає інші країни підтримувати Фонд і, відповідно, давати нам змогу підтримувати більшу кількість українських родин у поверненні до їхніх домівок і громад», – зазначила пані Координаторка Браун.
Організація Об’єднаних Націй в Україні, Королівство Данія та Міністерство відновлення продовжують співпрацю та використовуватимуть Фонд для того, аби підтримати повернення українців до домівок та громад.
Для отримання додаткової інформації, просимо контактувати з
Михайлом Туряницею, Фахівцем із комунікацій, Офісу Координаторки системи ООН
mykhailo.t@un.org
+ 380 50 454 10 61
mykhailo.t@un.org
+ 380 50 454 10 61
1 of 5
Історія
01 листопада 2023
ВООЗ та МОЗ України відкрили нові заклади первинної медичної допомоги у прифронтових населених пунктах Циркуни та Гракове
Війна, що триває, продовжує щоденно руйнувати міста по всій Україні, серйозно впливаючи на сектор охорони здоров’я країни та порушуючи основні послуги первинної медичної допомоги поблизу лінії фронту. З 24 лютого 2022 року ВООЗ зафіксувала понад 1300 нападів на медичну систему.
Щоб забезпечити безперервний доступ до послуг первинної медичної допомоги в районах, де медичні заклади були зруйновані або не підлягають відновленню, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) у партнерстві з Міністерством охорони здоров’я України встановлює модульні клініки.
Пілотний проєкт охоплює загалом п’ятнадцять закладів, які замінюють раніше зруйновані, в населених пунктах поблизу лінії фронту. Проєкт стартував у липні, і наразі відкрито вісім об’єктів. Сьогодні заступниця міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Марина Слободніченко разом із командою ВООЗ відвідали два нещодавно відкриті заклади в селах Циркуни та Гракове Харківської області.
«Завдяки потужній підтримці та співпраці з ВООЗ та іншими міжнародними партнерами, нам вдається відновлювати медзаклади та забезпечувати пацієнтів якісними та доступними медпослугами попри надскладний час. Створення модульних клінік на первинній ланці у таких селах як Циркуни та Гракове надасть мешканцям доступ до такої потрібної медичної допомоги та оперативно розв’яже проблему у регіоні вже зараз», – зазначила заступниця міністра охорони здоров’я Марина Слободніченко.
В модульній клініці в Циркунах працюватимуть три лікарі шість днів на тиждень та обслуговуватимуть понад 3700 людей. Це велика конструкція, що складається з восьми збірних модулів, з’єднаних у повнофункціональний медичний заклад. Раніше медичний заклад в цьому селі був повністю зруйнований внаслідок обстрілу Російської Федерації навесні 2022 року.
Клініка загальної практики та сімейної медицини в селі Гракове так само замінить попередній заклад, зруйнований обстрілами у 2022 році. У ній працюватиме один лікар та дві медсестри – той же персонал, який працював у зруйнованому закладі, забезпечуючи безперервність надання послуг. Ця клініка буде відкрита для пацієнтів п’ять днів на тиждень. Це менша клініка, що складається з п’яти збірних модулів і обслуговуватиме громаду з 300 осіб.
Щоб забезпечити додаткову безпеку з огляду на близькість до лінії розмежування, ВООЗ обладнала обидва заклади спеціальними укриттями, розташованими неподалік, які можуть забезпечити притулок для десяти осіб одночасно.
«Модульні медичні заклади першої ланки можна швидко встановлювати на місці. Це один із ключових проєктів ВООЗ щодо реагування та відновлення, спрямований на забезпечення мешканців сільських громад і тих, хто повертається додому, доступом до вкрай необхідної медичної допомоги. Хоча це, зрештою, тимчасове рішення, модульні клініки важливі для зміцнення довіри до системи охорони здоров’я та можуть служити заміною пошкоджених закладів на термін до 10 років», – зазначив Д-р. Емануеле Бруні, менеджер із надзвичайних ситуацій бюро ВООЗ в Україні.
Модульні клініки можна зібрати та встановити всього за 10–14 днів кожну, використовуючи різну кількість готових модулів залежно від необхідної кількості кімнат для пацієнтів. Усі клініки оснащені необхідними зручностями, включаючи електрику, системи каналізації, кімнати очікування та кімнати для огляду пацієнтів. Для підтримки оптимального середовища для надання медичної допомоги передбачені генератори та вентилятори.
Проєкт фінансується Гуманітарним фондом для України (UHF) та Генеральним директоратом Європейської Комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (DG ECHO).
1 of 5

Історія
12 жовтня 2023
В Іванкові, що на Київщині, агенції ООН пліч-о-пліч співпрацюють з громадою щодо її відновлення
Команда ООН в Україні тісно співпрацює з урядом, місцевими органами влади, приватним сектором і громадами, включно з молоддю, щоб активізувати колосальні зусилля з відновлення країни. Наша команда мобілізувала і наразі реалізує ініціативи з відновлення та розвитку по всій країні на суму понад 1 мільярд доларів США.
Цього тижня Координаторка системи ООН в Україні, Гуманітарна координаторка Деніз Браун відвідала Інваків, що на Київщині. З кінця 2022 року Програма розвитку ООН (ПРООН), Міжнародна організація з міграції (МОМ) та Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) реалізують низку ініціатив з відновлення – ремонтують будинки, школи, культурний центр, системи водопостачання, які були пошкоджені внаслідок російського вторгнення та війни проти України.
Наша команда також підтримує центр адміністративних сервісів, де мешканці можуть отримати доступ до широкого спектру основних послуг. За словами Деніз Браун, ця робота є дуже важливою, оскільки вона відповідає прагненням постраждалих від війни громад.
“Час починати та відновлювати громади вже зараз. Ми робимо це разом. Це забезпечує просування країни у тому напрямі, якого вони прагнуть”, Деніз Браун.
1 of 5
Історія
11 жовтня 2023
Україна – Хорватія – УНЗ ООН: Посилення управління пенітенціарною системою та узгодження її діяльності відповідно до міжнародних стандартів через тристороннє співробітництво
У продовження Пенітенціарного форуму, що відбувся в Україні у червні 2023 року, Управління ООН з наркотиків та злочинності у партнерстві з Міністерством юстиції та державного управління Республіки Хорватія організувало навчальний візит українських посадовців із Міністерства юстиції та Державної пенітенціарної служби України до Хорватії у період з 23 по 29 вересня 2023 року.
Візит до Хорватії
У рамках зусиль, спрямованих на вдосконалення пенітенціарної системи, незважаючи на безпрецедентні виклики, пов’язані із війною, офіційні особи з України прибули до Хорватії, щоб обмінятися досвідом і отримати корисну інформацію щодо ефективного управління пенітенціарною системою з метою узгодження законодавства та практики з європейськими та міжнародними стандартами.
Делегація з України на чолі з заступницею Міністра юстиції України пані Оленою Висоцькою привітала співпрацю з міжнародними партнерами, спрямовану на зміцнення української системи правосуддя та забезпечення дотримання прав людини.
Під час візиту українські посадовці взяли участь у дискусіях та обмінялися досвідом кращих практик зі своїми колегами з Хорватської пенітенціарної адміністрації. Консультації були зосереджені на різноманітних аспектах функціонування в'язничної системи, включаючи професійну підготовку працівників пенітенціарної служби та служби пробації, тюремну інфраструктуру, програми реабілітації у місцях позбавлення волі та підтримку після звільнення, розвиток новітніх технологій у цих сферах.
Державний секретар Міністерства юстиції та державного управління Республіка Хорватія Юро Мартинович підкреслив важливість співпраці та зазначив, що «безпечне, захищене та гуманне тюремне середовище вимагає не лише фізичної безпеки, але й професіоналізму, комунікації, справедливості та послідовності у захисті прав людини».
Підтримка пенітенціарної системи України
Одним з ключових моментів візиту стала серія інформативних презентацій, проведених хорватськими експертами. На цих зустрічах обговорювалися такі теми як ефективне застосування альтернативних методів покарання, важливість підтримки психічного здоров'я ув'язнених та стратегії їхньої успішної реінтеграції у суспільство після звільнення.
Українська делегація також зустрілася з представниками Міністерства юстиції та державного управління, Тренінгового центру для персоналу пенітенціарної служби та пробації, Діагностичного центру та Служби пробації, а також відвідала в'язниці у Загребі, Лепоглаві, Турополі та Вараждіні. Ці візити дозволили безпосередньо ознайомитися з підходами управління в'язницями у Хорватії та їх відповідністю європейським і міжнародним стандартам. Делегація відзначила важливість забезпечення належних фінансових і людських ресурсів, а також громадської підтримки для створення реабілітаційного режиму як у місцях позбавлення волі, так і в установах, що не пов'язані з позбавленням волі.
Зміцнення партнерства
Війна сильно вплинула на українські в'язниці, завдавши значних збитків і серйозних збоїв у їх управлінні та умовах тримання. Під час візиту українські посадовці та їхні хорватські колеги відкрито обговорили унікальні виклики, з якими стикається Державна пенітенціарна служба під час війни. Вони визнали необхідність планування на випадок надзвичайних ситуацій, а також застосування спеціальних підходів для задоволення особливих потреб ув'язнених, які постраждали від війни. Обмінюючись досвідом і здобутими уроками, обидві країни визнали важливість відновного правосуддя та реабілітації як ефективних інструментів ресоціалізації та реінтеграції.
Виконувач обов'язків Генерального директора з питань пенітенціарної системи та пробації Республіки Хорватія Звонімір Пеніч привітав партнерство з Державною пенітенціарною службою України та запропонував «посилити співпрацю між Тренінговим центром Хорватії та Академією Державної пенітенціарної служби України з метою обміну знаннями та досвідом, а також посилення потенціалу співробітників пенітенціарної системи та пробації».
На завершення візиту заступниця Міністра юстиції України Олена Висоцька висловила вдячність хорватському Уряду та офіційним особам за гостинність та цінний обмін знаннями. Вона підкреслила прагнення України впроваджувати уроки Хорватії для створення пенітенціарної системи, яка відповідає міжнародним стандартам і забезпечує права та гідність кожної особи.
Цей візит є чудовим прикладом міжнародної співпраці та постійного прагнення до досконалості у сфері функціонування в’язничної системи. Заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук також підкреслив, що «неможливо переоцінити важливість зусиль України у покращенні практик управління пенітенціарними установами на шляху до ЄС. Перспектива членства в ЄС слугує каталізатором значних реформ у різних секторах та відкриває шлях Україні до посилення співпраці та обміну перспективними практиками з державами-членами ЄС».
Вдячність
UNODC висловлює щиру подяку Уряду Франції за підтримку цієї ініціативи, Міністерству юстиції та державного управління Республіки Хорватія за проведення навчального візиту та Міністерству юстиції України за конструктивну співпрацю.
Додаткова інформація
Find out more about UNODC's work on prison and penal reform (більше про роботу УНЗ ООН щодо пенітенціарної реформи)
UNODC e-learning course on the Nelson Mandela Rules (електронний навчальний курс УНЗ ООН щодо Правил Нельсона Мандели)
Penitentiary Forum in Ukraine (Пенітенціарний форум в Україні)
1 of 5

Історія
20 вересня 2023
Життя повільно повертається до зруйнованого села на півдні України
«Перед моїм будинком росла ожина, яку незмінно їли місцеві діти. Зараз ягоди засихають і їх ніхто не обриває. Це дуже мене засмучує», – сказав він під час розмови зі спеціалістами ООН з прав людини.
Коли навесні 2022 року російські війська увійшли до Херсонської області на південному сході України, просторий двоповерховий будинок Івана отримав декілька прямих влучень. Одна ракета влучила в кухню, а ще щонайменше три впали на задній двір, повністю знищивши грушевий сад, який він з гордістю висадив і за яким доглядав.
«Я своїми руками побудував будинок і все навколо», - згадував він. «Я зварив його сам, — показав він на побитий осколками паркан з металевих листів, — і думав, що якщо не на кілька поколінь, то все моє життя він точно прослужить. Але ви бачите, що з цього вийшло».
У Посад-Покровському постраждали майже всі будівлі; школа і дитсадок лежать у руїнах. Однак, незважаючи на масштабні руйнування, Іван каже, що сім’ї почали повертатися, багато — із маленькими дітьми: «Це їхній дім».
За даними спеціалістів ООН з прав людини, у селі точилися інтенсивні бої, що призвело до надзвичайно високого рівня руйнувань. Під час нещодавнього візиту спеціалісти ООН побачили, що місце, де колись була школа, розчищено від завалів для підготовки до нового будівництва. Були й інші ознаки того, що в Посад-Покровському почалася відбудова. Разом з тим, наразі не зрозуміло, скільки мешканців повернулися до села.
Документування руйнувань цивільної інфраструктури є одним із завдань Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка також здійснює моніторинг інших порушень міжнародного права прав людини та гуманітарного права. Останній висновок щодо цього є в періодичній доповіді про ситуацію з правами людини, опублікованій у березні 2023 року. Широкомасштабне вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося в лютому 2022 року, мало руйнівний вплив практично на всі аспекти прав людини в Україні, оскільки цивільні особи, як Іван та інші жителі Посад-Покровського, часто платять найбільшу ціну.
Робота спеціалістів Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні полягає у спілкуванні з жертвами та свідками та документуванні їхніх історій. Ці свідчення стають основою наших регулярних доповідей, які представляються особам, які приймають рішення, і громадськості. Наступна періодична доповідь про ситуацію з правами людини в Україні за 6 місяців буде опублікована на початку жовтня.
1 of 5

Прес-реліз
22 листопада 2023
БЕЗПЕРЕРВНІ ОБСТРІЛИ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НАРАЖАЮТЬ НА НЕБЕЗПЕКУ ЛЮДЕЙ У ПРИФРОНТОВИХ ГРОМАДАХ
Я глибоко стривожена тим, що, як видається, протягом останніх тижнів почастішали удари Збройних сил Російської Федерації по цивільній інфраструктурі та мирних мешканцях у той час, як із настанням зими та низьких температур для прифронтових громад в Україні виникають додаткові виклики.
Лікарні, пацієнти та медичні працівники на Херсонщині та Донеччині постійно потрапляють під удари, у тому числі два дні тому в Селидовому. Крім того, від обстрілів неодноразово потерпали електростанції та електромережі, а Нікополь залишався без газо- та водопостачання.
Зі зниженням температури, через обстріли тисячі сімей не зможуть забезпечити тепло та безпеку у своїх оселях. Після майже десяти років бойових дій і двох років після ескалації війни, мирні мешканці прифронтових районів на сході та півдні країни вичерпали свої ресурси, і багато людей опинилися на межі виживання.
Ми продовжуватимемо підтримувати постраждалих людей по всій країні разом із нашими гуманітарними партнерами та волонтерами. Але нещодавня тенденція ударів по об’єктах цивільної інфраструктури, що забезпечують надання основних послуг взимку, є неприйнятною та нелюдською.
Міжнародним гуманітарним правом, якого НЕОБХІДНО дотримуватися, чітко передбачено обов’язок щодо захисту цивільного населення.
За додатковою інформацією просимо звертатись до:
Адедеджі Адеміґбуджі, УКГС ООН:
+380 50 341 07 98, adedeji.ademigbuji@un.org
З пресрелізами УКГС можна ознайомитися на www.unocha.org або www.reliefweb.int
Адедеджі Адеміґбуджі, УКГС ООН:
+380 50 341 07 98, adedeji.ademigbuji@un.org
З пресрелізами УКГС можна ознайомитися на www.unocha.org або www.reliefweb.int
1 of 5
Прес-реліз
21 листопада 2023
ООН: кількість випадків загибелі цивільних осіб в Україні перевищує 10 000
15 листопада цього року в результаті потрапляння ракети в чотириповерховий житловий будинок у м. Селидове Донецької області на підконтрольній Україні території загинули чотири цивільні особи, збільшивши загальну кількість загиблих цивільних до понад 10 000 осіб. Згадані вище загиблі включають сім'ю, яка була вимушена переселитись ще на початку війни, та 85-річну жінку.
«Десять тисяч загиблих цивільних осіб – це похмура віха для України, – зазначила Даніель Белль, голова Моніторингової місії. – Війна Російської Федерації проти України триває вже 21-й місяць та загрожує перетворитися на тривалий конфлікт, що потягне за собою втрати людських життів, масштаби яких годі й уявити,» – додала вона.
ММПЛУ заявила, що цифра 10 000 відображає кількість випадків загибелі цивільних осіб, верифікованих шляхом застосування її власної методології, та попередила, що справжня цифра може бути значно вищою, оскільки перевірка таких даних є складною та займає певний час.
Інцидент у м. Селидове минулого тижня є типовим прикладом атак, які призводять до загибелі та поранення цивільного населення, зазначає ММПЛУ. Протягом останніх трьох місяців із серпня по жовтень, переважна більшість підтверджених випадків загибелі та поранення серед цивільного населення – 86% від загальної кількості – трапилась на території, підконтрольній уряду України. Більшість випадків сталася в результаті застосування зброї вибухової дії з широкою зоною ураження, наприклад артилерійських снарядів, касетних боєприпасів, ракет та баражуючих боєприпасів. Дані про втрати серед цивільних осіб в Україні непропорційно відображають втрати серед людей похилого віку, які часто не мають можливості переїхати до безпечних місць.
Моніторинг ММПЛУ показує, що значна кількість випадків загибелі та поранення цивільних осіб трапляється далеко від лінії фронту, головним чином через застосування збройними силами Російської Федерації далекобійних ракет і баражуючих боєприпасів, які вражають цілі у населених пунктах по всій країні.
«За останні три місяці майже половина випадків загибелі та поранення цивільних осіб сталася далеко від лінії фронту. Можна констатувати, що в Україні зараз немає повністю безпечних місць,» – зазначила пані Белль.
1 of 5
Прес-реліз
16 листопада 2023
ВСЕСВІТНЯ ПРОДОВОЛЬЧА ПРОГРАМА ООН РОЗШИРЮЄ ПІДТРИМКУ ПРОГРАМИ ШКІЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ В УКРАЇНІ
Минулого навчального року ВПП та Міністерство освіти і науки України підписали Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю для реалізації програми шкільного харчування. Упродовж першого етапу програми ВПП підтримала приготування їжі для 12 000 дітей у 58 школах Київської області. Завдяки щедрому фінансуванню уряду Франції та приватних донорів, цього навчального року ВПП змогла розширити програму по всій країні.
Впродовж 2023–2024 навчального року ВПП фінансуватиме 30% щоденних гарячих обідів для дітей 1–4 класів у школах Київської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Хмельницької, Чернігівської, Чернівецької, Черкаської, Миколаївської, Одеської та Полтавської областей. Кошти, отримані в межах програми, школи спрямують на покращення якості харчування або зменшення витрат батьків.
Області обирали на підставі ряду критеріїв, зокрема рівня продовольчої безпеки, а також кількості внутрішньо переміщених осіб.
ВПП працює в межах української реформи шкільного харчування та в тісній співпраці з Міністерством освіти і науки України, органами місцевого самоврядування і школами.
«Багато дітей в Україні відновлюють очне навчання в регіонах, які постраждали від війни, — зазначив Метью Голлінгворт, директор ВПП ООН в Україні. — Ми рішуче налаштовані підтримати цих дітей, їхніх батьків та їхніх школи через фінансування щоденного харчування. Ми хочемо, аби вони були здоровими та зосередженими, а тиск на бюджети їхніх сімей зменшився».
«В умовах війни для нас, дорослих, критично важливо піклуватися про добробут дітей. І щоденний поживний обід у школі — один зі способів підтримати учнівство. Ми вдячні Всесвітній продовольчій програмі за системну підтримку українських дітей і вагомий внесок в їхнє здорове майбутнє», — наголосив заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків.
Франція, фінансування якої дозволило розширити програму шкільного харчування, нещодавно прийняла Перший глобальний саміт Коаліції шкільного харчування, яка прагне забезпечити кожну дитину шкільним харчуванням до 2030 року.
Шкільне харчування є одним із багатьох способів підтримки ВПП українців, які постраждали від війни. ВПП також роздає продуктові набори в регіонах, близьких до лінії фронту, де їжу важко знайти або вона дуже дорога, надає фінансову допомогу переміщеним особам та представникам вразливих груп по всій країні. ВПП також підтримує безпечне звільнення замінованих сільськогосподарських угідь у Харківській області, щоб допомогти фермерам і виробникам продуктів харчування відновити роботу.
Контакти для преси:
Наталія Ничай, ВПП/Київ +380931880938, nataliia.nychai@wfp.org
Анастасія Гончарук, ВПП/Київ +380504317530, anastasiia.honcharuk@wfp.org
1 of 5
Прес-реліз
14 листопада 2023
ДАНІЯ ПЕРШОЮ ЗДІЙСНИЛА ВНЕСОК ДО НОВОГО ФОНДУ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАД
«Данія переконана в тому, що відбудова має ґрунтуватись на потребах і пріоритетах громади», – зазначив Дан Йорґенсен, Міністр у справах міжнародного розвитку та кліматичної політики Данії. «З 2022 року ми тісно співпрацюємо з містом Миколаєвом та Миколаївською областю на півдні України. За цей час ми надали різноманітну підтримку – від генераторів та систем розливу питної води на ранніх етапах до комплексного відновлення соціальної інфраструктури та цілих житлових мікрорайонів зараз. Упродовж цього часу агенції ООН були нашими партнерами, і ми надзвичайно раді виступити в якості першопрохідців та закликати інших донорів підтримати Фонд і реалізацію підходу відбудови на рівні громад».
«Відновлення громад потребує співпраці багатьох гравців. Результати, яких ООН вдалося досягти у сфері місцевого відновлення, були забезпечені тим, що агенції ООН працювали в об’єднаних командах із представниками місцевої влади та іншими партнерами. Ця робота надзвичайно важлива для громад, і вона слугує гарним стартом. Однак, ми не можемо на цьому зупинятись», – зазначила Деніз Браун, Координаторка системи ООН в Україні. «Внесок Данії та її роль першопрохідця вкрай важливі. Ми вже бачимо, як цей крок спонукає інші країни підтримувати Фонд і, відповідно, давати нам змогу підтримувати більшу кількість українських родин у поверненні до їхніх домівок і громад».
Більше інформації – у статті на вебсайті ООН в Україні, а також у концепції Фонду.
1 of 5
Прес-реліз
13 листопада 2023
ЖОРСТОКІ ОБСТРІЛИ МИРНИХ УКРАЇНЦІВ ТА МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ АБСОЛЮТНО НЕПРИПУСТИМІ ТА МАЮТЬ НЕГАЙНО ПРИПИНИТИСЯ
Я вкрай обурена і занепокоєна жорстокими ударами по центру Херсона на півдні України сьогодні вдень, унаслідок яких загинули та були поранені мирні мешканці, в тому числі медичні працівники. Невинна двомісячна дівчинка була госпіталізована з вибуховою травмою.
Я висловлюю найглибші співчуття сім'ям, які пережили нестерпну втрату близьких через безжальні обстріли та удари по Херсону та по всій Україні.
Унаслідок ударів загинули люди, та в центральній частині міста було пошкоджено будинки, лікарню та машину швидкої допомоги.
За останній день мирні жителі прифронтового Херсону знову заплатили найвищу ціну через безперестанні жорстокі обстріли. Крім того, на сході та півдні країни, у тому числі в Херсоні, майже унеможливлено надання послуг: наразі працює менш ніж половина медичних закладів.
З моменту ескалації бойових дій у лютому 2022 року Всесвітня організація охорони здоров’я підтвердила понад 1300 випадків в Україні, коли постраждали медичні заклади, активи, працівники або пацієнти. Це становить понад 50 % усіх таких випадків у світі за цей період.
Ці невпинні удари Російської Федерації мають припинитися. Кожне невинне життя, втрачене через вторгнення в Україну, є жахливим свідченням невимовної жорстокості цієї війни.
Медичні заклади, медичні працівники та мирні мешканці наділені особливим захистом за нормами міжнародного гуманітарного права, і удари по них є його грубим порушенням.
***
13 листопада 2023 року
За додатковою інформацією просимо звертатись до:
Адедеджі Адеміґбуджі, УКГС ООН:
+380 50 341 07 98, adedeji.ademigbuji@un.org
Вікторії Андрієвської, УКГС ООН:
+380 50 419 63 23, viktoriia.andriievska@un.org
З прес-релізами УКГС можна ознайомитися на www.unocha.org або www.reliefweb.int
Адедеджі Адеміґбуджі, УКГС ООН:
+380 50 341 07 98, adedeji.ademigbuji@un.org
Вікторії Андрієвської, УКГС ООН:
+380 50 419 63 23, viktoriia.andriievska@un.org
З прес-релізами УКГС можна ознайомитися на www.unocha.org або www.reliefweb.int
1 of 5
Нові публікації
1 / 11
Матеріали
05 жовтня 2023
Матеріали
05 липня 2023
1 / 11