Нове
Прес-реліз
08 червня 2023
Підтримка ООН в Україні щодо усунення наслідків руйнування дамби Каховської ГЕС
Дізнатися більше
Прес-реліз
06 червня 2023
ВИСТУП ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРЯ ЩОДО СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ
Дізнатися більше
Історія
05 червня 2023
Вони знають, що робити з вашим пластиком
Дізнатися більше
Нове
Прес-реліз
20 грудня 2022
УКРАЇНА: ГУМАНІТАРНА КООРДИНАТОРКА ВИДІЛЯЄ 20 МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ НА ПІДТРИМКУ МІСЦЕВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ І ВОЛОНТЕРСЬКИХ ГРУП, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА ПЕРЕДОВІЙ ГУМАНІТАРНОГО РЕАГУВАННЯ
«Відколи війна почалася наприкінці лютого ці групи завжди були основою гуманітарного реагування в Україні і навіть більше. Вони перебувають на передовій, беручи на себе ризики, щоб переконатися, що люди, чиї життя були пошматовані місяцями війни, отримують підтримку для задоволення своїх щоденних потреб: у воді, їжі, ліках, притулку, в той час як їхні будинки були пошкоджені», – пояснила Деніз Браун.
Гуманітарна спільнота в Україні провела кілька зустрічей з цими групами в різних частинах країни. «Робота, яку вони виконують, вражає. Проте через 10 місяців їхні ресурси вичерпані, і їм потрібна допомога, щоб продовжувати надавати життєво важливу допомогу народу України», – сказала Деніз Браун.
Завдяки цій новій виплаті гуманітарні фонди, якими керує OCHA, виділять понад 252 мільйони доларів США на операції з порятунку життя в Україні відколи почалося вторгнення Російської Федерації 24 лютого, у тому числі 192 мільйони доларів від UHF та 60 мільйонів доларів від Центрального фонду реагування в надзвичайних ситуаціях (CERF). Понад 55 мільйонів доларів було спрямовано на проекти та організації, що підтримують лікарні, центри для внутрішньо переміщених осіб та інші критично важливі об’єкти генераторами, а також людей зимовими поставками, оскільки Україна зіткнулася з серйозною енергетичною кризою посеред зими. «Це було б неможливо без неймовірної підтримки наших донорів. Ми дякуємо їм від імені гуманітарної спільноти та народу України», – підсумувала Деніз Браун.
***
Примітка для редакторів:
- Український гуманітарний фонд, яким керує OCHA, є найбільшим у світі з 20 діючих об’єднаних фондів на базі країни (CBPF), які створюються, коли виникає нова надзвичайна ситуація або коли існуюча гуманітарна ситуація погіршується.
– У період з 2019 року по лютий 2022 року UHF виділив 24 мільйона доларів 26 партнерам, які реалізують 64 проекти на сході України, щоб підтримати щонайменше 1,25 мільйонів осіб, які потребують гуманітарної допомоги.
- З лютого і з цим новим оголошенням фонд виділив майже 192 мільйони доларів США на підтримку 109 проектів 56 партнерів, включаючи 30 міжнародних неурядових організацій, 18 національних неурядових організацій і 8 агентств ООН. Близько 44 мільйонів доларів із загальної суми асигнувань було спрямовано безпосередньо національним організаціям.
- Також з лютого UHF розширила базу своїх партнерів, збільшивши кількість відповідних партнерів з 51 за довоєнних часів до 93 сьогодні, включаючи 35 національних НУО.
За додатковою інформацією просимо звертатись до:
Наталія Пушкарук +380 50 442 8374, nataliia.pushkaruk@un.org
Пресрелізи УКГС ООН доступні на сайті www.unocha.org або www.reliefweb.int.
1 of 3
Прес-реліз
20 грудня 2022
ЗВЕРНЕННЯ ЗАСТУПНИКА ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРЯ ООН З ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ, КООРДИНАТОРА НАДЗВИЧАЙНОЇ ДОПОМОГИ МАРТІНА ГРІФФІТСА ДО ПРЕСИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЙОГО МІСІЇ В УКРАЇНУ
Дякую Вам, пане Прем’єр-міністре, дякую, Денисе [Шмигалю], за те, що Ви змогли прийняти мене. Я згадував, як ми з Вами зустрічалися в цій самій будівлі багато місяців тому, на самому початку війни. І для мене велика честь повернутися сюди знову. Я надзвичайно вдячний Вам за цю можливість.
Мені пощастило відвідати на початку цього тижня Миколаїв і Херсон, а зараз я в Києві, де маю можливість зустрітися з Прем’єр-міністром і керівниками державних органів, а також із представниками гуманітарних агенцій. Я хотів би скористатися цією нагодою, щоб поділитися з Вами кількома висновками, які я зробив за результатами цих поїздок і зустрічей.
Насамперед я був надзвичайно вражений тісним партнерством між міжнародною гуманітарною спільнотою, представником якої я є, та органами влади Вашої країни, Вашим Урядом, а також, що дуже важливо, з обласними органами влади, з адміністраціями Миколаєва і Херсона. Я зустрічався з мерами цих двох міст, а також із керівниками місцевих громад. Ці відносини є надзвичайно міцними й водночас дуже ефективними. Потреби визначаються. Допомога надається.
І тому я хотів би подякувати Вам за ті максимально конструктивні й відкриті відносини між нами, які, як мені повідомляла кожна як міжнародна, так і місцева гуманітарна агенція, кожен партнер, що працює на передовій, було створено незважаючи на невимовно складну ситуацію, коли кожен Ваш день наповнений трагедіями й необхідністю ухвалювати рішення. Ви надали нашим агенціям і нашим партнерам час, щоб вони змогли виконувати свою роботу. І за це я Вам безмежно вдячний.
З початку війни міжнародні гуманітарні агенції надали допомогу майже 14 млн людей, і ми будемо робити це й надалі під Вашим керівництвом.
Але дозвольте мені сказати декілька слів про Миколаїв і Херсон.
Як я вже сказав, ми були в Херсоні. Голова обласної адміністрації провів цей день із нами, з мером, з людьми. Ми побачили центри, де здійснюється розподіл харчових продуктів, одягу, матраців, вирішуються питання з притулком. І все це організовано завдяки зусиллям органів місцевої влади, їхньому чуйному ставленню до людей у ці важкі часи. Я відвідав школу, де ЮНІСЕФ облаштував дитячий центр. Поки ми були в Херсоні, ми чули, як до нас наближається артилерія. Ми чули звуки обстрілу, що стали частиною повсякденного життя в Херсоні. Я не сказав би, що нам щось загрожувало, але це стало для нас іще одним нагадуванням про те, наскільки невизначеним залишається життя та майбутнє багатьох людей, навіть на Херсонщині, де вдалося повернути під контроль Уряду таку значну частину території.
У Миколаєві ми зустрілися з кількома сім’ями, які мешкають у притулку, що надав очільник області вимушеним переселенцям із Херсона. Частина цих сімей знаходиться в Миколаєві вже впродовж кількох місяців, а деякі з них були змушені покинути свої домівки нещодавно після того, як їхні села, розташовані вздовж дороги між Миколаєвом і Херсоном, було повністю зруйновано. Наступного дня ми побачили ці села, мешканці яких повертаються туди щодня, аби спробувати почати життя заново.
Вони не знають, коли їм вдасться відновити свої будинки, і це є нагадуванням про дві речі. Перша — це неймовірний виклик, який потрібно буде подолати, щоб відбудувати селища, де ці люди жили раніше. Але водночас є люди, які хочуть повернутися додому, які твердо вирішили повернутися додому.
І це має велику цінність і викликає неймовірне захоплення цими людьми.
Надзвичайно гострими залишаються три проблеми. Ви згадали про них як про пріоритетні потреби. Перше, що цілком очікувано, — це електроенергія. Я був абсолютно приголомшений тим, якою мірою наявність електроенергії є передумовою всього іншого. Без електроенергії немає тепла. Температура продовжує знижуватися.
Без електроенергії неможливо надавати медичні послуги, не працює транспорт, немає світла.
І в багатьох районах Херсона електропостачання здійснюється у надзвичайно обмеженому обсязі. Тому ті зусилля, які Ви, Денисе, робили в цей самий день у Парижі, щоб визначити ремонт об’єктів енергетичної інфраструктури абсолютно першочерговим пріоритетом, є неймовірно важливими для мешканців Херсона. І голова Херсонської ОДА намагається переналаштувати лінії електропередач, якими електроенергія надходить в область, сподіваючись, що після завершення ремонту їх не буде пошкоджено знову.
Це питання є ключовим саме тому, що від відсутності електроенергії потерпає цивільне населення, яке відповідно до міжнародного права не повинне страждати під час конфлікту. Ця проблема має першочерговий пріоритет.
На другому місці — розмінування, і ми про це щойно говорили. Мені, наприклад, сказали, що тільки в Херсонській області налічується приблизно пів мільйона гектарів сільськогосподарських земель, що потребують розмінування. Відновлення неможливе без розмінування території. На мою думку, як Ви мені раніше сказали, Україна, ймовірно, є найбільш забрудненою мінами країною у світі. Тому для міжнародної спільноти буде нагальним пріоритетом у зв’язку з мінами зробити все, що від нас залежить.
Нарешті, навіть під час війни люди хочуть бачити майбутнє і, можливо, це є особливо важливим саме під час війни. Головним пріоритетом для людей є відновлення складових частин місцевої економіки. Люди хочуть повернутися на роботу. Вони хочуть, щоб їхні діти повернулися у школи, вони хочуть, аби працював транспорт. Вони хочуть, щоб економіка працювала, щоб знову були робочі місця. І я є одним із тих, хто допомагатиме Вам відновити роботу приватного сектора економіки. Навіть зараз і навіть у таких місцях, як Херсон, де війна все ще триває і люди на правому березі щодня зазнають обстрілів, ми, представники ООН, зробимо все, що в наших силах, аби допомогти Вам перезапустити економіку, дати їй новий імпульс.
1 of 3
Прес-реліз
26 серпня 2022
Secretary-General's remarks to the Security Council - on Ukraine
Mr. President, Mr. President of Ukraine, Excellencies,
Today marks a sad and tragic milestone – six months since Russia’s 24th of February invasion of Ukraine.
During this devastating period, thousands of civilians have been killed and injured, including hundreds of children.
Countless others have lost their family members, friends and loved ones.
The world has seen grave violations of international human rights law and international humanitarian law committed with little to no accountability.
Millions of Ukrainians have lost their homes and their worldly possessions, becoming internally displaced or refugees.
With the onset of winter, humanitarian needs continue to rise rapidly with millions of people in need of assistance and protection.
As these needs skyrocket, it is imperative that humanitarian actors in Ukraine have safe and unhindered access to all people requiring assistance, no matter where they live.
Mr. President,
The consequences of this senseless war are being felt far beyond Ukraine. We are seeing new vulnerabilities emerge in a global environment already worn out by conflicts, inequality, pandemic-induced economic and health crises, and climate change – with a disproportionate impact on developing countries. The acceleration of already high food, fertilizer and fuel prices has triggered a global crisis that could drive millions more into extreme poverty, magnifying hunger and malnutrition, while threatening to raise the global humanitarian caseload to new highs and erase hard-won development gains. Vulnerable communities are grappling with the largest cost-of-living crisis in a generation and high commodity and transportation costs are having major repercussions for existing humanitarian operations. Mr. President,
Under-Secretary-General Rosemary DiCarlo will brief the Council on the impact of the armed conflict in Ukraine, both inside and outside the country over the past six months. As I mentioned on Monday, I wanted to take this opportunity to provide a brief update on my recent travel to Ukraine. I would like to have been able to do the same yesterday based on my experience in discussions about Zaporizhzhia, but unfortunately I was out of New York with a [inaudible] planned that was impossible to change at such a short notice. My visit was an important opportunity to follow up on the landmark deal that has brought a measure of hope, especially to developing countries and millions of vulnerable people bearing the brunt of the global food crisis, some of them on the edge of famine. I can report to the Council that the Black Sea Grain Initiative, signed in Istanbul in July, is progressing well – with dozens of ships sailing in and out of Ukrainian ports, loaded so far with over 720,000 metric tonnes of grains and other food products. This deal would not have been possible without the constructive approach of both Ukraine and Russia and the efforts of the government of Türkiye. During my visit to Lviv, I met with Ukrainian President Zelenskyy and Turkish President Erdogan. I thanked them for their continued engagement to support the implementation of the Initiative to ensure the safe passage of Ukrainian food products and fertilizers to those in need and to the world at large. I was filled with emotion visiting the port of Odesa and the Joint Coordination Centre in Istanbul. On my visit to Odesa, I went aboard a bulk carrier called the MV Kubrosli Y as it was being loaded with about 10,000 metric tonnes of wheat. It was deeply moving to peer into the hold of this cargo ship and see wheat pouring in. Even if in a limited way, the storied port of Odesa – which had been paralyzed for months – is slowly coming to life thanks to the Initiative. In Istanbul, I saw the WFP-chartered ship, the MV Brave Commander. It was proudly flying the UN flag with its cargo destined for the Horn of Africa where millions of people are at risk of famine. I then had the opportunity to walk up the long and narrow gangway of the SSI Invincible II heading to pick up Ukrainian grain in the port of Chornomorsk. The vessel will carry one of the largest hauls of grain leaving Ukraine to date – more than 50,000 metric tonnes. Mr. President,
Just a few weeks ago, much of this would have been hard to imagine. We are seeing a powerful demonstration of what can be achieved, in even the most devastating of contexts, when we put people first. As I stressed in Odesa and Istanbul, what I saw was the more visible part of the solution. The other part of this package deal is the unimpeded access to global markets of Russian food and fertilizers, which are not subject to sanctions. It is critical that all governments and the private sector cooperate to effectively bring them to market. Together with the task team led by Rebeca Grynspan, I will continue my intense contacts for that purpose. In 2022, there is enough food in the world – the problem is its uneven distribution. But if we don’t stabilize the fertilizer market in 2022, there simply will not be enough food in 2023. Many farmers around the world are already planning to reduce areas for cultivation for next season. Getting much more food and fertilizers out of Ukraine and Russia at reasonable costs is vital to further calm commodity markets and lower prices for consumers. I once again commend the parties for their engagement in this process and urge them to continue to build on this progress. I also renew the call I made in Odesa for a massive scaling up of support to the developing countries getting hammered by the global food crisis. The shipment of grain and other foodstuffs is crucial, but it won’t mean much if countries cannot afford them. Developed countries and International Financial Institutions must do more to ensure that developing countries can fully capitalize on the opportunities of the Black Sea Grain Initiative. Mr. President,
Despite progress on the humanitarian front, fighting in Ukraine shows no signs of ending, with new potential areas of dangerous escalation appearing. Two places were ever-present in my mind – and in my discussions in Ukraine — Zaporizhzhia and Olenivka. I remain gravely concerned about the situation in and around Europe’s largest Nuclear Power Plant in Zaporizhzhia. The warning lights are flashing. Any actions that might endanger the physical integrity, safety or security of the nuclear plant are simply unacceptable. Any further escalation of the situation could lead to self-destruction. The security of the Plant must be ensured, and the Plant must be re-established as purely civilian infrastructure. In close contact with the IAEA, the UN Secretariat has assessed that we have in Ukraine the logistics and security capacity to support any IAEA mission to the Zaporizhzhia Nuclear Power Plant from Kyiv, provided both Russia and Ukraine agree. I welcome expressions of support for such a mission and urge that to happen as soon as possible. Mr. President,
I am deeply disturbed by the allegations of violations of International Humanitarian Law and violations and abuses of human rights related to the armed conflict. International Humanitarian Law protects prisoners of war. The International Committee of the Red Cross must have access to them wherever they are held. The United Nations Human Rights Monitoring Mission in Ukraine -- and the UN Independent International Commission of Inquiry on Ukraine -- continue to monitor, document and report with a view to supporting the investigation of alleged violations. Work is also ongoing to deploy the recently established Fact-Finding Mission to Olenivka to look into the incident on 29 July. This mission must be able to freely conduct its work - to gather and analyze necessary information - and to find the facts. It is imperative that the mission has safe, secure and unfettered access to all relevant places and persons and to all relevant evidence without any limitation, impediment or interference. Mr. President, Excellencies,
On this 31st anniversary of Ukraine’s independence, I wish to congratulate the Ukrainian people. The people of Ukraine and beyond need peace and they need peace now. Peace in line with the UN Charter. Peace in line with international law. Thank you.
The consequences of this senseless war are being felt far beyond Ukraine. We are seeing new vulnerabilities emerge in a global environment already worn out by conflicts, inequality, pandemic-induced economic and health crises, and climate change – with a disproportionate impact on developing countries. The acceleration of already high food, fertilizer and fuel prices has triggered a global crisis that could drive millions more into extreme poverty, magnifying hunger and malnutrition, while threatening to raise the global humanitarian caseload to new highs and erase hard-won development gains. Vulnerable communities are grappling with the largest cost-of-living crisis in a generation and high commodity and transportation costs are having major repercussions for existing humanitarian operations. Mr. President,
Under-Secretary-General Rosemary DiCarlo will brief the Council on the impact of the armed conflict in Ukraine, both inside and outside the country over the past six months. As I mentioned on Monday, I wanted to take this opportunity to provide a brief update on my recent travel to Ukraine. I would like to have been able to do the same yesterday based on my experience in discussions about Zaporizhzhia, but unfortunately I was out of New York with a [inaudible] planned that was impossible to change at such a short notice. My visit was an important opportunity to follow up on the landmark deal that has brought a measure of hope, especially to developing countries and millions of vulnerable people bearing the brunt of the global food crisis, some of them on the edge of famine. I can report to the Council that the Black Sea Grain Initiative, signed in Istanbul in July, is progressing well – with dozens of ships sailing in and out of Ukrainian ports, loaded so far with over 720,000 metric tonnes of grains and other food products. This deal would not have been possible without the constructive approach of both Ukraine and Russia and the efforts of the government of Türkiye. During my visit to Lviv, I met with Ukrainian President Zelenskyy and Turkish President Erdogan. I thanked them for their continued engagement to support the implementation of the Initiative to ensure the safe passage of Ukrainian food products and fertilizers to those in need and to the world at large. I was filled with emotion visiting the port of Odesa and the Joint Coordination Centre in Istanbul. On my visit to Odesa, I went aboard a bulk carrier called the MV Kubrosli Y as it was being loaded with about 10,000 metric tonnes of wheat. It was deeply moving to peer into the hold of this cargo ship and see wheat pouring in. Even if in a limited way, the storied port of Odesa – which had been paralyzed for months – is slowly coming to life thanks to the Initiative. In Istanbul, I saw the WFP-chartered ship, the MV Brave Commander. It was proudly flying the UN flag with its cargo destined for the Horn of Africa where millions of people are at risk of famine. I then had the opportunity to walk up the long and narrow gangway of the SSI Invincible II heading to pick up Ukrainian grain in the port of Chornomorsk. The vessel will carry one of the largest hauls of grain leaving Ukraine to date – more than 50,000 metric tonnes. Mr. President,
Just a few weeks ago, much of this would have been hard to imagine. We are seeing a powerful demonstration of what can be achieved, in even the most devastating of contexts, when we put people first. As I stressed in Odesa and Istanbul, what I saw was the more visible part of the solution. The other part of this package deal is the unimpeded access to global markets of Russian food and fertilizers, which are not subject to sanctions. It is critical that all governments and the private sector cooperate to effectively bring them to market. Together with the task team led by Rebeca Grynspan, I will continue my intense contacts for that purpose. In 2022, there is enough food in the world – the problem is its uneven distribution. But if we don’t stabilize the fertilizer market in 2022, there simply will not be enough food in 2023. Many farmers around the world are already planning to reduce areas for cultivation for next season. Getting much more food and fertilizers out of Ukraine and Russia at reasonable costs is vital to further calm commodity markets and lower prices for consumers. I once again commend the parties for their engagement in this process and urge them to continue to build on this progress. I also renew the call I made in Odesa for a massive scaling up of support to the developing countries getting hammered by the global food crisis. The shipment of grain and other foodstuffs is crucial, but it won’t mean much if countries cannot afford them. Developed countries and International Financial Institutions must do more to ensure that developing countries can fully capitalize on the opportunities of the Black Sea Grain Initiative. Mr. President,
Despite progress on the humanitarian front, fighting in Ukraine shows no signs of ending, with new potential areas of dangerous escalation appearing. Two places were ever-present in my mind – and in my discussions in Ukraine — Zaporizhzhia and Olenivka. I remain gravely concerned about the situation in and around Europe’s largest Nuclear Power Plant in Zaporizhzhia. The warning lights are flashing. Any actions that might endanger the physical integrity, safety or security of the nuclear plant are simply unacceptable. Any further escalation of the situation could lead to self-destruction. The security of the Plant must be ensured, and the Plant must be re-established as purely civilian infrastructure. In close contact with the IAEA, the UN Secretariat has assessed that we have in Ukraine the logistics and security capacity to support any IAEA mission to the Zaporizhzhia Nuclear Power Plant from Kyiv, provided both Russia and Ukraine agree. I welcome expressions of support for such a mission and urge that to happen as soon as possible. Mr. President,
I am deeply disturbed by the allegations of violations of International Humanitarian Law and violations and abuses of human rights related to the armed conflict. International Humanitarian Law protects prisoners of war. The International Committee of the Red Cross must have access to them wherever they are held. The United Nations Human Rights Monitoring Mission in Ukraine -- and the UN Independent International Commission of Inquiry on Ukraine -- continue to monitor, document and report with a view to supporting the investigation of alleged violations. Work is also ongoing to deploy the recently established Fact-Finding Mission to Olenivka to look into the incident on 29 July. This mission must be able to freely conduct its work - to gather and analyze necessary information - and to find the facts. It is imperative that the mission has safe, secure and unfettered access to all relevant places and persons and to all relevant evidence without any limitation, impediment or interference. Mr. President, Excellencies,
On this 31st anniversary of Ukraine’s independence, I wish to congratulate the Ukrainian people. The people of Ukraine and beyond need peace and they need peace now. Peace in line with the UN Charter. Peace in line with international law. Thank you.
1 of 3
Історія
05 червня 2023
Вони знають, що робити з вашим пластиком
Дмитро орендує майстерню у приміщенні колишньої радянської фабрики. Підприємство, призначене для працевлаштування людей із порушеннями зору, сьогодні належить Чернігівському товариству сліпих, що нараховує 36 людей.
Дмитро та його команда — Віталій та Слава, який народився з ослабленим зором, — працюють із простою сумішшю переробленого пластику, піску та барвника, з якого виготовляють тротуарну плитку та черепицю. У цьому північному регіоні, що межує з Білоруссю та Російською Федерацією, цей мікробізнес має лише одного конкурента – бетон.
«Наша продукція втричі міцніша за бетон, набагато екологічніша і може використовуватися до 70 років», — пояснює власник бізнесу Дмитро.
Відкривши бізнес у 2008 році, він розширив його від роздрібного продажу пластикових виробів до виготовлення будівельних матеріалів з пластику. Але торік виробництво зупинилося. І власнику, і працівникам довелося поспіхом виїхати з Чернігова, поки місто було в облозі. Дружина Дмитра та його п'ятирічний син перетнули кордон з Польщею, а він залишився на Західній Україні. Незабаром до Дмитра приєднався Слава з дружиною та двома маленькими дітьми. Вони жили разом та шукали підробітки та сезонні роботи, адже усі заощадження швидко закінчилися.
Лише через рік бізнес знову почав отримувати замовлення.
«Так я зрозумів, що час настав. Місто трохи оговталося, і люди почали повертатися. Незважаючи на ракети над головою, якось треба жити далі», — каже він, пояснюючи своє рішення повернутися.
Після найважчого року в житті Дмитру випала несподівана можливість не лише перезапустити свій бізнес, а й розширити його. Він дізнався про конкурс бізнес-грантів від Міжнародної організації з міграції (МОМ) та Уряду та народу Японії і подав заявку. На грант він планує розробити сайт, закупити промислову прес-форму та поповнити запаси переробленого пластику.
«Я також планую створити чотири робочих місця завдяки гранту. Три з них будуть для людей з порушеннями зору, бо іноді їм важко знайти роботу», — поділився своїми цілями Дмитро, на якого вплинула співпраця з орендодавцем – Чернігівським товариством сліпих.
Дмитро пройшов довгий шлях від продажу пластикових виробів до виробництва з вторинної сировини. Чоловік навчався усьому самостійно та зміг адаптувати технологічний процес під свій бізнес. Команда закуповує сировину у кількох точках по всьому місту, куди місцеві жителі здають використаний пластик. Потім цю масу подрібнюють з піском та барвником, розплавляють та заливають у форму. За кілька хвилин продукт готовий. Чернігівщина сильно постраждала внаслідок бойових дій та досі потерпає від обстрілів, що робить виробництво міцного будівельного матеріалу незамінним для сталого відновлення.
Окрім роботи, 40-річний Дмитро – затятий футболіст. Фактично, він є найстаршим гравцем у місцевій команді. Але тепер ця пристрасть відійшла на другий план. Він хоче проводити кожну вільну годину з сім'єю після тривалої розлуки: «Мій син говорить польською краще, ніж українською, тому я розмовляю з ним рідною мовою, щоб підготувати його до школи наступного року».
Виробництво пластику збільшилося у 200 разів за останні 60 років і продовжує швидко зростати.
«Лише близько 10% пластику підлягає вторинній переробці, тому зменшення цього виробництва є необхідним, – сказав Майкл Ньюсон, Старший координатор програм МОМ. Проте, невеликий відсоток, який може бути перероблений, має бути! МОМ пишається тим, що співпрацює з малими підприємствами по всій Україні, які використовують інноваційні способи переробки пластику, підтримуючи країну на шляху до більш екологічного майбутнього, незважаючи на війну».
Компанія «Темп-Україна», започаткована в Харкові у 2016 році, — ще один приклад того, як пластик можна і потрібно переробляти, перетворюючи звичайні відходи на корисні речі.
«Ми даємо друге життя сміттю. Це не просто робота – ми відчуваємо свою соціальну місію, – каже Олексій, директор компанії. Приємно усвідомлювати, що ми скорочуємо кількість відходів, які отруюють нашу планету. Коли ви бачите береги річок, завалені пластиковими пакетами, це не викликає нічого, окрім смутку. Ми можемо переробляти пластик із користю».
Коли Олексій планував розпочати свій бізнес, він хотів зосередитися на сортуванні та утилізації відходів. Але його близький друг навчався в Італії виготовленню килимів і ковдр з переробленої тканини. Натхненний цим прикладом, Олексій вирішив, що хоче переробляти пластик. Так народилася компанія «Темп-Україна».
Компанія виготовляє тротуарну плитку та каналізаційні люки, які тепер продаються не лише в Україні, а й у Польщі, Молдові та Румунії.
«Зараз ми закуповуємо переважно плівки від теплиць, агроволокно. Фермери зазвичай спалюють всі ці відходи – уявіть, яку шкоду це завдає навколишньому середовищу. Завдяки нашому виробництву ми можемо скоротити викиди CO₂», – каже Олексій.
Через війну та постійні обстріли в Харкові компанія була змушена переміститися до міста Ільниця на Закарпатті. Щоб підтримати бізнес та допомогти з переїздом на нове місце, МОМ за підтримки уряду Німеччини надала «Темп-Україна» грант. Окрім ремонту приміщення, грант дозволив їм придбати шредер. Тепер вони можуть переробляти як м'які відходи, так і тверді пластмаси, такі як пластикові ящики, контейнери та пляшки.
«За рік роботи на Закарпатті ми переробили десь 150-200 тонн пластику. Він би розкладався століттями. А з нашою допомогою відходи перетворились на тротуарну плитку та люки. Щасливі, що можемо зробити свій вклад у захист нашої планети», – каже команда «Темп-Україна».
Цю історію написали Олівія Хеадон, Дар'я Довженко та Аліса Кирпичова з команди МОМ в Україні.
1 of 5
Історія
26 травня 2023
У Києві презентували фільм “Поруш тишу”
24 травня, UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення спільно із StarLight Doc презентували стрічку “Поруш тишу”, створену за підтримки урядів Канади, Великої Британії, Бюро гуманітарної допомоги USAID та Гуманітарного фонду для України (UHF).
Фільм розповідає про те, як повномасштабна вплинула на рівень домашнього насильства та його форми. Крім того, у документальній стрічці висвітлена тема надання допомоги постраждалим від насильства, пов’язаного з війною, зокрема сексуального.
Прем’єра фільму відбулася у кінотеатрі “Жовтень” й зібрала близько 300 глядачів. Гостями заходу стали, зокрема посоли Іспанії, Фінляндії, Хорватії в Україні, представники посольства Франції, Японії, Бельгії, Ірландії, Данії, Швеції, Чехії. Відкрила захід вступним словом Пані Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Лариса Ґаладза.
«Канада прагне підтримувати Україну та українців стільки, скільки це буде потрібно – не лише в її захисті від військової агресії Росії, але й у подоланні наслідків, які війна завдала найбільш вразливим категоріям людей. Наша колективна підтримка покликана створити безпечний простір для всіх постраждалих від сексуального та гендерно зумовленого насильства, які шукають допомоги, і гарантує, що ніхто не буде покинутий наодинці у ці важкі часи», — сказала пані Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Лариса Ґаладза.
Крім послуг, підтримуваних урядом Канади, у фільмі висвітлено те, як надають допомогу спеціалісти сервісів, підтримуваних урядом Великої Британії. Зокрема, висвітлена робота платформи «Аврора» та мобільних бригад соціально-психологічної допомоги.
«Боротьба з гендерним насильством є пріоритетом для уряду Великої Британії. Ось чому ми тісно співпрацюємо з партнерами в Україні, щоб гарантувати, що постраждалі отримають необхідну підтримку. Я пишаюся тим, що ця робота допомагає постраждалим, і ми продовжуватимемо ці зусилля, серед іншого такі, як роботу платформи “Аврора”. Ті, хто потребує допомоги, повинні знати, що вона доступна і вони не покинуті напризволяще. Про це і є фільм «Поруш тишу»», – сказала пані посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс.
Також у фільмі висвітлена робота Центрів допомоги врятованим, Гарячої лінії для чоловіків, притулків, кризових кімнат, спеціалістів громадської організації “Ла Страда-Україна”. Більшість цих сервісів підтримуються Фондом ООН у галузі народонаселення та іншими організаціями системи ООН.
«Ситуація в Україні, спричинена вторгненням Росії та ескалацією війни, вплинула на уразливих до домашнього насильства, сексуального насильства українців та, як ми знаємо, на жаль, спричинила сексуальне насильство, пов’язане з війною. Особливо ситуація погіршилася для жінок і дівчат, які через війну вони стали значно уразливішими», – сказала постійна координаторка системи ООН в Україні, Деніз Браун. Тому дуже важливо переконатися, що люди знають, куди звертатися за підтримкою, і розуміють, які послуги є доступними. Ми всі повинні знати, куди звернутися. Документальний фільм «Поруш тишу» показує, що допомога доступна, попри будь-які обставини. На допомогу приходять психологи, соціальні працівники, юристи, поліція. І ми маємо честь їх підтримувати».
Підтримала показ фільму і почесна амбасадорка UNFPA в Україні, Марія Єфросініна, яка активно відстоює права постраждалих від домашнього насильства та насильства, пов’язаного з війною.
“У час війни, у час, коли країна проходить через величезну кількість страждань та болю, люди інколи применшують свої власні переживання, відкладають їх на потім, мовляв, спершу треба перемогти у війні. Безумовно, ми всі маємо продовжувати робити все можливе для того, щоб жити у вільній країні, але важливо при цьому не забувати про себе, про те, що терпіти насильство не потрібно за жодних умов, що через війну не варто закривати очі на кривду у власних родинах. Адже допомога є і вона ближче ніж здається. Головне не мовчати про насильство — про це і є фільм “Поруш тишу”, — сказала почесна амбасадорка UNFPA в Україні, Марія Єфросініна.
Медійним партнером створення стрічки й проведення заходу став холдинг StarLight Media.
Анастасія Штейнгауз, очільниця Starlight Doc, телеканалів ICTV, ICTV2: “Комусь може здатись, що повномасштабна війна зі всіма її жахами та болем, поставила на паузу внутрішні соціальні проблеми. На жаль, це не так. Ми знаємо, що проблема домашнього насильства залишається актуальною і може посилитись в найближчій перспективі. Знаємо, що ті, кому і раніше було складно наважитись звернутись за допомогою, зараз зіштовхуються з новими бар’єрами - як загальнобезпековими, так і психологічними, економічними. Тому, ми вдячні нашим партнерам - Фонду ООН у галузі народонаселення - за можливість створення цього документального фільму. Це наш спільний документальний маніфест, що нагадує: війна не має стати на заваді зверненню по допомогу. Є професійні та небайдужі команди, сервіси та служби, що продовжують працювати заради допомоги і є люди, що потребують підтримки вже зараз”.
З початком масштабної війни у лютому 2022 року та збільшенням кількості внутрішньо переміщених осіб, питання протидії та запобігання гендерно зумовленому насильству стали вкрай актуальними.
Особливо загострилася ситуація у групах ризику. Зокрема це стосується людей пенсійного віку, частина з яких прихистила у себе дітей, онуків чи родичів. Не зменшилась і кількість звернень від дітей. Вони теж у групі ризику, адже залежні від рішення батьків, наприклад, у питаннях чи залишати прифронтові території, чи змінювати місце проживання. На підставі цього у родинах можуть виникати конфлікти.
За даними “Ла Страда-Україна”, за останні три роки, у 2022-му на Національну гарячу лінію із запобігання і протидії гендерно зумовленому насильству надійшло найбільше звернень на фоні трьох останніх років. Фахівці отримали 38 472 дзвінки. До прикладу у 2019-тому їх було майже на 10 тисяч менше.
Водночас у 2022 році до органів поліції та соціального захисту надійшло 251 829 звернень щодо фактів домашнього насильства.
Крім того, фокус допомоги розширився, оскільки як соціальні служби, так і поліція почали надавати підтримку тим, хто пережив насильство, пов’язане з війною, зокрема сексуальне.
Ті, хто пережив цей вид насильства, часто бояться звертатися по допомогу. Тому крім подолання наслідків насильства, необхідна просвітницька робота, частиною якої є фільм «Поруш тишу».
Photo: © UNFPA, Stas Kartashov
“Станом на травень поліції надійшло 82 повідомлення про зґвалтування та інші злочини сексуального характеру, вчинені російськими військовими відносно цивільних. Та ця цифра не відображає реальної картини, адже є частина людей, яка боїться звертатися по допомогу, частина досі перебуває на окупованих територіях і не має змоги отримати повноцінну підтримку, чи розуміє ризик переслідування з боку окупаційної влади. Та разом з тим, ми бачимо, як зростає довіра до правоохоронців. Ми переконані, що це вдається завдяки людиноцентричному підходу, яким сьогодні керуються поліцейські. Ми впевнені, що довіра стане ще вищою, після того, як всі хто працює з постраждалими від сексуального насильства, пов’язаного з війною, пройдуть спеціальний онлайн-модуль розроблений МВС”, — наголосила заступниця Міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко.
Якщо ви чи ваші близькі потребуєте кваліфікованої допомоги, контакти служб підтримки шукайте на сайті UNFPA.
Документальний фільм доступний на YouTube-каналі UNFPA.
Створення документального фільму стало можливим завдяки підтримці урядів Канади, Великої Британії, Бюро гуманітарної допомоги USAID та Гуманітарного фонду для України.
1 of 5
Історія
10 квітня 2023
Всесвітній організації охорони здоров'я (ВООЗ) 75 років: досягнення та виклики роботи ВООЗ в Україні
Діяльність ВООЗ та її партнерів протягом останніх 75 років у сфері охорони здоров'я суттєво вплинула на життя людей в усьому світі. Від розробки життєво важливих вакцин проти смертельних хвороб, таких як віспа, поліомієліт і кір, до відкриття сучасних антибіотиків і підписання міжнародної угоди про боротьбу з тютюнопалінням - ці досягнення мали значний вплив на світ. Крім того, завдяки новим методам діагностики, лікам і методам лікування туберкульозу, ВІЛ, раку, деменції та багатьох інших хвороб і станів вдалося покращити здоров'я людей у всьому світі.
Озираючись на ці 75 років, нам є чим пишатися. Втім, за словами Генерального директора ВООЗ д-ра Тедроса Адханома Гебреєсуса, мають значення не попередні 75 років, а наступні 75. Ця теза особливо доречна для України, де ми із гордістю згадуємо успіхи, досягнуті в минулому, але водночас визнаємо виклики сьогодення і з надією дивимося в майбутнє.
Попри те, що від 24 лютого 2022 року Україна зазнала понад 900 нападів на систему охорони здоров'я, ВООЗ спільно з органами охорони здоров'я та самовідданими медичними працівниками невтомно працює над тим, щоб українці отримували найнеобхідніші медичні послуги. Уся система охорони здоров'я проявила неабияку стійкість та самовідданість у ці складні часи. ВООЗ продовжує підтримувати функціонування системи охорони здоров'я та докладати всіх можливих зусиль для її швидкого відновлення.
В Україні ВООЗ виділяє три ключові сфери охорони здоров'я: реагування на надзвичайні ситуації, відновлення системи охорони здоров'я та реформування системи охорони здоров'я. Ці напрямки є основними стовпами наших зусиль сьогодні і мають фундаментальне значення для майбутнього функціонування всієї системи охорони здоров'я країни. Зосередившись на цих важливих сферах, ми продовжимо покращувати здоров'я та добробут усіх людей в Україні, не зважаючи на труднощі.
Реагування ВООЗ на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров'я залишається одним із пріоритетів в Україні через вторгнення Російської Федерації, що триває Кожна п'ята людина в країні стикається з проблемою доступу до основних лікарських засобів, тоді як у зонах окупації та активних бойових дій ця цифра зростає до кожної третьої людини. Задля підтримки системи охорони здоров'я в цей складний час ВООЗ надала критично важливу допомогу, зокрема доставила понад 3000 метричних тонн закупівель та навчила понад 10 000 медичних працівників технікам надання медичної допомоги при масових ураженнях. Завдяки нашим зусиллям з реагування на надзвичайні ситуації в галузі охорони здоров'я ми охопили понад 8 мільйонів людей у 2022 році та продовжуємо робити це зараз, у 2023 році, намагаючись охопити якомога більшу кількість людей. Крім того, ми включили охорону психічного здоров'я в число життєво важливих компонентів реагування на надзвичайні ситуації. ВООЗ разом із Першою леді України Оленою Зеленською, Офісом Президента та МОЗ започаткували критично важливу ініціативу щодо психічного здоров'я та психосоціальної підтримки (ПЗПСП), що визначає пріоритетність низки заходів для загальносистемного реагування на потреби українців у сфері охорони психічного здоров'я.
Другим пріоритетом ВООЗ в Україні є відновлення системи охорони здоров'я, що виходить за межі відбудови медичних закладів. Ми прагнемо підтримати країну у відновленні основних послуг, які є критично важливими для загального відновлення країни, таких як реабілітація, первинна медична допомога, епідеміологічний нагляд та інші. Наявність якісних медичних послуг та ліків вселяє відчуття безпеки, сприяє підвищенню довіри до місцевої та центральної влади та спонукає людей повертатися до своїх домівок. Разом із партнерами ми визначили чотири ключові пріоритети для відновлення системи охорони здоров'я в Україні на наступні два роки. Серед них - відновлення пріоритетних медичних послуг, визначення критично важливих напрямків інвестування, встановлення пріоритетів фінансування та зміцнення інституцій сектору охорони здоров'я, які відповідають за стратегію та планування задля досягнення ефективної та підзвітної системи охорони здоров'я.
Третім ключовим напрямком діяльності ВООЗ в Україні є поточний процес реформування системи охорони здоров’я. Напрямок реформ, розпочатих у 2016 році, спрямований на те, щоб система охорони здоров’я України відповідала передовій міжнародній практиці. Війна не змінює цієї мети. Для нас в пріоритеті реформи сектору охорони здоров’я та підтримка країни у створенні нових систем, від фінансування охорони здоров’я та первинної медичної допомоги до підвищення прозорості закупівель і роботи у сфері неінфекційних захворювань. Як ВООЗ, ми пишаємося тим, що є частиною цих змін і використовуємо наш досвід для підтримки української системи охорони здоров’я.
Існує п’ять принципів, які ми використовуємо, щоб узгодити наші потенційні інвестиції з поточними зусиллями щодо реформ в Україні: 1) орієнтація на людей, що означає організацію системи навколо потреб, а не навколо хвороби чи державного адміністративного рівня; 2) справедливість і фінансовий захист, тобто наші інвестиції підтримують реформи, щоб забезпечити доступність послуг для тих, хто найбільше постраждав від війни; 3) стійкість, що означає, що система охорони здоров’я повинна мати можливість адаптуватися та реагувати на екстрені потреби; 4) ефективність і стійкість, що гарантує, що «зелене» проєктування багатопрофільних закладів охорони здоров’я є високим пріоритетом, та 5) підзвітність, тобто процес відновлення, система охорони здоров’я та уряд повинні функціонувати, виконуючи свої зобов’язання, водночас прозоро керуючи ресурсами.
Важливо зазначити, що Україна відіграє значну роль у сфері охорони здоров’я та розвитку, надаючи можливість іншим країнам вчитися на її досвіді. Крім того, Україна є членом керівної системи ВООЗ, включаючи Постійний комітет регіонального комітету (the Standing Committee of the Regional Committee (SCRC). Кілька представників Міністерства охорони здоров’я України, зокрема міністр Віктор Ляшко, також увійшли до Виконавчої ради Всесвітньої організації охорони здоров’я у 2022 році. Співпрацюючи з Україною, ми не лише працюємо над покращенням показників здоров’я, але й зміцнюємо здатність ВООЗ керувати глобальними зусиллями в галузі охорони здоров'я.
Війна в Україні принесла величезні труднощі та виклики в життя всіх українців, викликавши гуманітарну кризу безпрецедентного масштабу. Завдяки нашим давнім партнерським відносинам у країні ми змогли діяти швидко та ефективно. Розмірковуючи про останні 75 років, досягнутий прогрес і поточні пріоритети, ВООЗ зобов’язується підтримувати народ України та допомагати йому в ці важкі часи та в майбутньому.
1 of 5
Історія
28 березня 2023
ВООЗ за підтримки ЄС і США надає Україні більше автомобілів швидкої допомоги, щоб допомогти задовольнити надзвичайні потреби охорони здоров’я під час війни
Представництво ВООЗ в Україні за підтримки Європейського Союзу та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) передало МОЗ України додатково 33 автомобілі швидкої допомоги для надання екстреної медичної допомоги пацієнтам під час війни. Передача автомобілів швидкої допомоги відбулася у Львові 27 березня за присутності доктора Віктора Ляшка, Міністра охорони здоров’я України, Мацея Поповського, Генерального директора "Європейського цивільного захисту та операцій з гуманітарної допомоги", доктора Ярно Хабіхта, представника ВООЗ у Україна, і Тетяни Растригіної, старшого спеціаліста з управління проектами, USAID Україна.
Донація включає 20 автомобілів швидкої допомоги типу А1, оснащених носилками та обладнанням для надання першої допомоги. Вони призначені для некритичного транспортування пацієнтів. Іще 13 автомобілів швидкої допомоги – типу C, які оснащені апаратами штучної вентиляції легенів, подачею кисню, внутрішньовенними насосами, аспіраторами, носилками, сумками з медикаментами, що дозволять транспортувати важкопоранених пацієнтів до медичних закладів.
Машини швидкої допомоги будуть передані лікарням і центрам екстреної медичної допомоги по всій країні, з особливим акцентом на східній частині України.
«Метою цієї пожертви є подальше підвищення своєчасності та якості медичних послуг, що надаються національними службами екстреної медичної допомоги, і це ще більше зміцнить спроможність системи охорони здоров’я України керувати активацією та координацією цього реагування одразу після будь-якої надзвичайної ситуації», – пояснив д-р Ярно Габіхт, Представник ВООЗ в Україні під час церемонії, проведеної спільно з Міністерством охорони здоров’я України, EU Humanitarian Aid та USAID.
«Наявність автомобілів швидкої допомоги є пріоритетом для зниження смертності від надзвичайних ситуацій та подій із масовими ураженнями. Надаючи ці машини екстреної допомоги, ми переслідуємо мету забезпечення належних умов для надання невідкладної медичної допомоги та подальшого вдосконалення практики реагування на надзвичайні ситуації в Україні».
Із 24 лютого 2022 року ВООЗ та її партнери передали МОЗ України 56 автомобілів швидкої допомоги.
Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко зазначив: «Хочу подякувати нашим партнерам за потужну підтримку. Незважаючи на всі труднощі, ми працюємо разом, щоб забезпечити українців якісною, доступною та безоплатною медичною допомогою. Найближчим часом ми відправимо 33 машини швидкої допомоги в регіони, де вони потрібні, і допоможемо нашим відважним медикам рятувати життя людей».
Янез Ленарчіч, єврокомісар з питань кризового менеджменту, зазначив: «Одним із наших головних пріоритетів є підтримка української системи охорони здоров’я, яка зазнала надзвичайного тиску з початку війни. Ми співпрацюємо з такими партнерами, як ВООЗ, щоб гарантувати, що медичні працівники мають засоби та обладнання для надання допомоги людям, які терміново її потребують. Ці машини швидкої допомоги рятуватимуть життя по всій країні, у тому числі у важкодоступних районах».
«Ці машини швидкої допомоги, які спільно фінансуються Сполученими Штатами та Європейським Союзом, допоможуть працівникам екстреної допомоги України реагувати на кризові ситуації на місцях, – сказав директор Місії USAID/Україна Джеймс Хоуп. – Це лише один приклад того, як допомога USAID допомагає Україні задовольняти нагальні потреби, спричинені жорстокою війною Росії. Ми продовжимо співпрацювати з Європейським Союзом, ВООЗ та іншими партнерами, щоб надати Україні життєво необхідну підтримку».
З початку війни ВООЗ доставила в Україну понад 3000 тонн медичних засобів, що рятують життя, у тому числі у важкодоступні райони поблизу лінії фронту. Поставки включають генератори електроенергії, машини швидкої допомоги, поставки кисню для медичних закладів, медзасоби для травматології та невідкладних операцій, а також ліки для лікування неінфекційних захворювань тощо.
Ця доставка стала можливою завдяки фінансуванню "Європейського цивільного захисту та операції з гуманітарної допомоги" та Бюро гуманітарної допомоги Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Контакти для ЗМІ:
Rayyan Sabet-Parry, Communication Officer, WHO Ukraine, rsabetparry@who.int
1 of 5
Історія
13 березня 2023
МОМ допомагає Київському метрополітену покращити умови бомбосховища
Офіційна церемонія передачі за участю мера столиці України Віталія Кличка відбулася через кілька годин після того, як масштабна атака російських ракет і дронів призвела до руйнувань у кількох районах Києва і поранення трьох людей. Постраждали й інші області України, зокрема щонайменше п'ятеро людей загинули на Львівщині.
Наразі 46 станцій київського метрополітену слугують бомбосховищами під час повітряних тривог. «У перші місяці російського вторгнення понад 40 000 людей шукали безпеки в столичному метро», – зазначив Віталій Кличко.
«Тоді коли весь світ захоплюється стійкістю людей в Україні, ми пишаємося тим, що підтримуємо зусилля комунальних підприємств Києва та інших міст, які першими відповідають на потреби тих, хто постраждав від війни», – сказав Голова Представництва МОМ в Україні Ан Нгуєн.
Нічний авіаналіт 9 березня на Київ та інші міста України тривав майже сім годин. «Протягом такого тривалого періоду часу матраци, надані МОМ, будуть надзвичайно корисними, а розкладні стільці та ковдри будуть у нагоді навіть під час коротких повітряних нальотів», – зазначив керівник Київського метрополітену Віктор Брагінський.
За фінансування від Європейського Союзу та Уряду Франції МОМ надала комунальному підприємству понад 10 000 розкладних стільців, 1 500 ковдр та 1 500 матраців. Такий самий обсяг допомоги було передано і метро Харкова – міста, яке залишається прифронтовою мішенню численних атак на сході України.
З початку вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року МОМ підтримала близько трьох мільйонів постраждалих від війни людей у країні різними видами допомоги.
1 of 5
Прес-реліз
08 червня 2023
Підтримка ООН в Україні щодо усунення наслідків руйнування дамби Каховської ГЕС
ООН та гуманітарні партнери разом з місцевою владою з першого дня надають допомогу постраждалим унаслідок затоплення людям у Херсонській та Миколаївській областях – питну воду, продукти харчування та фінансову допомогу.
Зараз, також у партнерстві з обласною владою, складаються плани якнайшвидше розширити доступ до постраждалих громад відразу після підтвердження військовими безпечних для цього умов, зважаючи на ризики переміщення швидкою водою мін та боєприпасів, що не вибухнули, на території, які раніше вважалися очищеними.
ООН прагне надавати допомогу всім українцям, які її потребують, по обидва береги річки. Ми неодноразово зверталися і продовжуємо звертатися до органів влади Російської Федерації, які здійснюють тимчасовий військовий контроль в цих районах, з проханням надати доступ і гарантії безпеки для надання допомоги, зокрема, на лівому березі. Наразі ми не отримали ані доступу, ані необхідних гарантій безпеки для гуманітарного персоналу та людей, яким вони могли б там допомогти.
ООН також працює з усіма відповідними українськими міністерствами над оцінкою довгострокової шкоди, завданої цією катастрофою.
1 of 5
Прес-реліз
06 червня 2023
ВИСТУП ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРЯ ЩОДО СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ
ООН не має доступу до незалежної інформації про обставини, що призвели до руйнування Каховської ГЕС. Але ясно одне: це ще один жахливий наслідок російського вторгнення в Україну.
Ми бачимо наслідки в місті Херсон, в місті Нова Каховка та ще у 80-ти містах і селах вздовж річки Дніпро.
Величезне затоплення. Масштабна евакуація. Руйнування навколишнього середовища. Знищення щойно висаджених посівів.
А також – додаткова загроза для Запорізької атомної електростанції, найбільшого ядерного об’єкта в Європі, що перебуває під серйозним ризиком.
Щонайменше 16 000 людей уже втратили домівки, а багато тисяч інших ризикують залишитися без доступу до безпечної та чистої питної води.
Організація Об’єднаних Націй та гуманітарні партнери в координації з Урядом України максимально швидко реагують, аби надати допомогу, зокрема питну воду та таблетки для очищення води, а також іншу важливу підтримку.
Ми продовжуватимемо нашу гуманітарну роботу – і наші заклики щодо негайного, безпечного та безперешкодного гуманітарного доступу.
Сьогоднішня трагедія є ще одним прикладом жахливої ціни війни для людей.
Страждання переливається через край уже більше року.
Це має припинитися.
Напади на цивільне населення та критичну цивільну інфраструктуру повинні зупинитися.
Ми повинні діяти, щоб забезпечити відповідальність і повагу до міжнародного гуманітарного права.
Понад усе, я закликаю до справедливого миру згідно зі Статутом ООН, міжнародним правом та резолюціями Генеральної Асамблеї.
Дякую.
1 of 5
Прес-реліз
06 червня 2023
ПРОМОВА КООРДИНАТОРКИ З ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ В УКРАЇНІ ДЕНІЗ БРАУН ПІД ЧАС ЗАХОДУ З ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ДІТЕЙ ЗАГИБЛИХ ЧЕРЕЗ ВІЙНУ
Я знаю, що це не приносить розради, але це важливо документувати і відстежувати. Конвенція про права дитини, написана в Організації Об'єднаних Націй, підписана державами-членами, ратифікована державами-членами, в тому числі і Росією, покликана захистити дітей – фізично, психологічно, фінансово – і забезпечити їхнє перебування зі своїми сім'ями. Вона конкретно забороняє усиновлення під час війни. Ми знаємо, що Росія повністю нехтує Конвенцією про права дитини, як і міжнародним гуманітарним правом.
Це не робить ці документи неактуальними. Це робить їх надзвичайно важливими для притягнення до відповідальності. І Міжнародний кримінальний суд вже виніс два обвинувальні акти за насильницьке вивезення дітей з України. І це лише початок. Ми також знаємо, що мільйони українських дітей були переміщені через насильство, вони бачили, як вбивали членів їхніх сімей, вони зазнали невимовних втрат, не мали змоги ходити до школи, не мали доступу до медичної допомоги та страждають від травми війни, яку принесла Російська Федерація.
Я також знаю, що багато було зроблено для підтримки цих дітей. У Харкові місцева влада та ЮНІСЕФ створили чудовий центр для підтримки таких дітей. А в Антонівці, що на Херсонщині, я зустріла маленького хлопчика, який жив у тимчасовому притулку і мав свій планшет, а отже, міг навчатися. І всюди, куди б я не поїхала, я бачу цей величезний потік підтримки. Я знаю, що цього недостатньо, цього ніколи не буде достатньо. Але наш обов'язок як Організації Об'єднаних Націй – залишатися тут. І ми залишатимемося тут стільки, скільки буде потрібно, щоб продовжувати підтримувати тих, хто нас найбільше потребує.
1 of 5
Прес-реліз
02 червня 2023
Україна: ФАО оцінює вплив війни на діяльність малих фермерів
Війна в Україні та її економічні наслідки завдали значної шкоди виробництву та доходам малих фермерів, йдеться у новому звіті, опублікованому Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО).
Вплив війни на сільськогосподарські підприємства: Результати загальнонаціонального опитування сільськогосподарських підприємств із земельними ділянками до 250 гектарів, було проведено серед 1 927 малих виробників продукції рослинництва та тваринництва у 23 областях, включаючи окремі райони Донецької, Харківської, Херсонської та Запорізької областей, що перебувають під контролем уряду України.
Оцінка містить огляд впливу війни на малих фермерів в Україні, а також регіональний аналіз конкретних західних, центральних та прифронтових областей. Більшість опитаних – це малі підприємства, що спеціалізуються на виробництві продукції рослинництва (81 відсоток), далі йдуть підприємства, що займаються як рослинництвом, так і тваринництвом (10 відсотків), а також окремі малі підприємства, що займаються тваринництвом (9 відсотків).
«Результати опитування свідчать про тривожну ситуацію, в якій опинилися сільгоспвиробники через війну, – зазначив П'єр Вотьє, голова офісу ФАО в Україні. – До війни український сільськогосподарський сектор виробляв достатньо фруктів, овочів, продукції рослинництва та тваринництва, щоб прогодувати близько 400 мільйонів людей у всьому світі. Війна постійно негативно впливала на постачання продуктів харчування як всередині країни, так і за її межами, загрожуючи продовольчій безпеці мільйонів людей по всьому світу. Дані цієї оцінки допоможуть ФАО, уряду України та партнерам визначити нагальні потреби, а також географічні регіони для інвестування та підтримки малих фермерських господарств, щоб вони могли протистояти викликам, які створює поточна ситуація та швидко відновити свою діяльність».
Дослідження показало майже восьмивідсоткове зменшення загальної кількості дрібних виробників, з яких один відсоток – це виробники продукції тваринництва, які припинили виробництво невеликих обсягів продукції рослинництва, а інші майже сім відсотків – виробники продукції рослинництва, які повністю припинили своє виробництво. Серед ключових факторів, що призвели до призупинення та/або скорочення фермерських господарств – тимчасове припинення діяльності, втрата контролю над сільськогосподарськими землями, смерть власників та продаж землі, що були спричинені або пов'язані з ескалацією війни.
«ФАО провела дослідження серед фермерів, які обробляють до 250 гектарів землі, що становить приблизно 65 відсотків від загальної кількості сільськогосподарських підприємств в Україні, тоді як вони володіють та використовують лише 7 відсотків від загальної площі сільськогосподарських земель», – додав Олександр Ревнівцев, національний координатор ФАО з питань оцінки стану полів.
Для проведення цієї оцінки ФАО використовувала свою адаптовану методологію оцінки збитків та втрат у сільському господарстві та співпрацювала з місцевими партнерами, включаючи Київську школу економіки, Всеукраїнську Асоціацію сільських, селищних рад та об’єднаних громад, Східноукраїнську сільськогосподарську дорадчу службу для проведення опитування в Донецькій області та Офіс перспективного розвитку для проведення опитування в Запорізькій області.
Результати опитування відповідають результатам останньої Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA2), проведеної спільно Світовим банком, урядом України, Європейською Комісією та Організацією Об'єднаних Націй, а також детального Огляду збитків, втрат та потреб у сільському господарстві внаслідок війни, що є частиною звіту RDNA2, підготовленого Київською школою економіки спільно з ФАО та Світовим банком за фінансової підтримки Глобального фонду зменшення небезпеки стихійних лих та відновлення (GFDRR).
Ключові результати
Загальна сума збитків і втрат для сільськогосподарських підприємств, що обробляють до 250 га, оцінюється в 3,85 млрд доларів США в секторах рослинництва і тваринництва.
Приблизно 12 відсотків малих сільськогосподарських підприємств повідомили, що частина їхніх земель потенційно забруднена нерозірваними боєприпасами. Найбільше постраждали прифронтові області, де про це повідомили 32 відсотки респондентів.
Майже 90 відсотків малих виробників продукції рослинництва повідомили про зниження доходів, причому понад 70 відсотків з них зафіксували значне або різке зниження – понад 25 відсотків. Дрібні виробники продукції тваринництва постраждали меншою мірою, проте понад 60 відсотків з них повідомили про зниження доходів, зокрема 46 відсотків – про значне або різке зниження.
Дрібні фермери, як виявилося, збільшили свої борги порівняно з аналогічним періодом до війни з 6 відсотків у 2021 році до 9 відсотків у 2022 році.
Порушення ланцюжка створення доданої вартості в агропродовольчому секторі також вплинули на виробництво: в середньому 9 відсотків респондентів повідомили, що торговельні посередники зупинили свою діяльність або не змогли закупити більшу кількість продукції.
Більшість опитаних виробників стикаються з проблемами доступу до сільськогосподарських ресурсів через високі ціни, брак працівників, нестачу палива або електроенергії для забезпечення роботи сільськогосподарської техніки або навіть відсутність доступу до електроенергії. Крім того, спостерігається обвал ринків сільськогосподарських ресурсів (добрив та насіння), зокрема, у прифронтових областях.
Найбільші потреби, про які повідомили респонденти для продовження виробництва – це забезпечення добривами, паливом та насінням, доступ до кормів або фуражу, поповнення поголів'я тварин та доступ до ринків збуту.
Контакти
ВІКТОРІЯ МИХАЛЬЧУК
Координаторка з питань комунікацій ФАО в Україні
Viktoriia.Mykhalchuk@fao.org
+38 (098) 605 5061
FAO News and Media
(+39) 06 570 53625
FAO-Newsroom@fao.org
Журналістам та редакторам: Запити на фотографії, аудіо- та відеоматеріали направляйте за адресою FAO-newsroom@fao.org, або телефонуйте: (+39) 06 570 53625.
FAO-Newsroom@fao.org
Журналістам та редакторам: Запити на фотографії, аудіо- та відеоматеріали направляйте за адресою FAO-newsroom@fao.org, або телефонуйте: (+39) 06 570 53625.
1 of 5
Прес-реліз
02 червня 2023
ФАО, ВПП та Мінагрополітики визначають потреби фермерів щодо відновлення земель, що постраждали внаслідок війни
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) та Всесвітня продовольча програма (ВПП) розпочали нову програму для підтримки фермерів із розмінуванням та відновлення сільськогосподарських земель до 300 га, що постраждали внаслідок військових дій з лютого 2022 року. Програма вже розпочалась на території Харківської області, і буде поширена на Миколаївську, Херсонську та потенційно на інші області.
У межах опитування, що проходитиме серед користувачів Державного аграрного реєстру (ДАР), ФАО та ВПП у співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) визначають потреби фермерів у розмінуванні та відновленні сільськогосподарських земель. Фермерів із Харківської області запрошують заповнити анкету до 18 червня 2023 року для визначення пріоритетності розмінування. Щоб взяти участь в опитуванні, фермери повинні бути зареєстровані в ДАРі та перейти за посиланням, що надійде у повідомленні в особистий кабінет у ДАР або на електронну пошту, вказану при реєстрації в Аграрному Реєстрі.
Заявники повинні будуть зазначити, скільки гектарів землі постраждали від вибухонебезпечних залишків війни, а також надати GPS-координати меж таких земельних ділянок. Надана інформація буде перевірена з використанням супутникових знімків.
Разом із цим, фермерам необхідно буде надати згоду на доступ ФАО та ВПП до даних, пов'язаних з їхньою сільськогосподарською діяльністю, які вже внесені у ДАР.
Заявникам слід звернути увагу, що це опитування має на меті оцінити потреби у проведенні термінового розмінування та не гарантує надання будь-якої конкретної форми допомоги.
Кінцевий термін заповнення анкет – 18 червня 2023 року.
Контакти
ВІКТОРІЯ МИХАЛЬЧУК
Координаторка з питань комунікацій ФАО в Україні
Viktoriia.Mykhalchuk@fao.org
+38 (098) 605 5061
Журналістам та редакторам: Запити на фотографії, аудіо- та відеоматеріали направляйте за адресою FAO-newsroom@fao.org, або телефонуйте: (+39) 06 570 53625.
Журналістам та редакторам: Запити на фотографії, аудіо- та відеоматеріали направляйте за адресою FAO-newsroom@fao.org, або телефонуйте: (+39) 06 570 53625.
1 of 5
Нові публікації
1 / 11
Матеріали
11 квітня 2023
1 / 11