Нове
Прес-реліз
22 вересня 2023
ЮНОПС уклало з урядом Польщі угоду про відкриття Офісу ЮНОПС у країні
Дізнатися більше
Прес-реліз
21 вересня 2023
ЗАЯВА КООРДИНАТОРКИ СИСТЕМИ ООН / ГУМАНІТАРНОЇ КООРДИНАТОРКИ В УКРАЇНІ ДЕНІЗ БРАУН З НАГОДИ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ МИРУ
Дізнатися більше
Історія
20 вересня 2023
Життя повільно повертається до зруйнованого села на півдні України
Дізнатися більше
Нове
Прес-реліз
20 грудня 2022
УКРАЇНА: ГУМАНІТАРНА КООРДИНАТОРКА ВИДІЛЯЄ 20 МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ НА ПІДТРИМКУ МІСЦЕВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ І ВОЛОНТЕРСЬКИХ ГРУП, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА ПЕРЕДОВІЙ ГУМАНІТАРНОГО РЕАГУВАННЯ
«Відколи війна почалася наприкінці лютого ці групи завжди були основою гуманітарного реагування в Україні і навіть більше. Вони перебувають на передовій, беручи на себе ризики, щоб переконатися, що люди, чиї життя були пошматовані місяцями війни, отримують підтримку для задоволення своїх щоденних потреб: у воді, їжі, ліках, притулку, в той час як їхні будинки були пошкоджені», – пояснила Деніз Браун.
Гуманітарна спільнота в Україні провела кілька зустрічей з цими групами в різних частинах країни. «Робота, яку вони виконують, вражає. Проте через 10 місяців їхні ресурси вичерпані, і їм потрібна допомога, щоб продовжувати надавати життєво важливу допомогу народу України», – сказала Деніз Браун.
Завдяки цій новій виплаті гуманітарні фонди, якими керує OCHA, виділять понад 252 мільйони доларів США на операції з порятунку життя в Україні відколи почалося вторгнення Російської Федерації 24 лютого, у тому числі 192 мільйони доларів від UHF та 60 мільйонів доларів від Центрального фонду реагування в надзвичайних ситуаціях (CERF). Понад 55 мільйонів доларів було спрямовано на проекти та організації, що підтримують лікарні, центри для внутрішньо переміщених осіб та інші критично важливі об’єкти генераторами, а також людей зимовими поставками, оскільки Україна зіткнулася з серйозною енергетичною кризою посеред зими. «Це було б неможливо без неймовірної підтримки наших донорів. Ми дякуємо їм від імені гуманітарної спільноти та народу України», – підсумувала Деніз Браун.
***
Примітка для редакторів:
- Український гуманітарний фонд, яким керує OCHA, є найбільшим у світі з 20 діючих об’єднаних фондів на базі країни (CBPF), які створюються, коли виникає нова надзвичайна ситуація або коли існуюча гуманітарна ситуація погіршується.
– У період з 2019 року по лютий 2022 року UHF виділив 24 мільйона доларів 26 партнерам, які реалізують 64 проекти на сході України, щоб підтримати щонайменше 1,25 мільйонів осіб, які потребують гуманітарної допомоги.
- З лютого і з цим новим оголошенням фонд виділив майже 192 мільйони доларів США на підтримку 109 проектів 56 партнерів, включаючи 30 міжнародних неурядових організацій, 18 національних неурядових організацій і 8 агентств ООН. Близько 44 мільйонів доларів із загальної суми асигнувань було спрямовано безпосередньо національним організаціям.
- Також з лютого UHF розширила базу своїх партнерів, збільшивши кількість відповідних партнерів з 51 за довоєнних часів до 93 сьогодні, включаючи 35 національних НУО.
За додатковою інформацією просимо звертатись до:
Наталія Пушкарук +380 50 442 8374, nataliia.pushkaruk@un.org
Пресрелізи УКГС ООН доступні на сайті www.unocha.org або www.reliefweb.int.
1 of 3
Прес-реліз
20 грудня 2022
ЗВЕРНЕННЯ ЗАСТУПНИКА ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРЯ ООН З ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ, КООРДИНАТОРА НАДЗВИЧАЙНОЇ ДОПОМОГИ МАРТІНА ГРІФФІТСА ДО ПРЕСИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЙОГО МІСІЇ В УКРАЇНУ
Дякую Вам, пане Прем’єр-міністре, дякую, Денисе [Шмигалю], за те, що Ви змогли прийняти мене. Я згадував, як ми з Вами зустрічалися в цій самій будівлі багато місяців тому, на самому початку війни. І для мене велика честь повернутися сюди знову. Я надзвичайно вдячний Вам за цю можливість.
Мені пощастило відвідати на початку цього тижня Миколаїв і Херсон, а зараз я в Києві, де маю можливість зустрітися з Прем’єр-міністром і керівниками державних органів, а також із представниками гуманітарних агенцій. Я хотів би скористатися цією нагодою, щоб поділитися з Вами кількома висновками, які я зробив за результатами цих поїздок і зустрічей.
Насамперед я був надзвичайно вражений тісним партнерством між міжнародною гуманітарною спільнотою, представником якої я є, та органами влади Вашої країни, Вашим Урядом, а також, що дуже важливо, з обласними органами влади, з адміністраціями Миколаєва і Херсона. Я зустрічався з мерами цих двох міст, а також із керівниками місцевих громад. Ці відносини є надзвичайно міцними й водночас дуже ефективними. Потреби визначаються. Допомога надається.
І тому я хотів би подякувати Вам за ті максимально конструктивні й відкриті відносини між нами, які, як мені повідомляла кожна як міжнародна, так і місцева гуманітарна агенція, кожен партнер, що працює на передовій, було створено незважаючи на невимовно складну ситуацію, коли кожен Ваш день наповнений трагедіями й необхідністю ухвалювати рішення. Ви надали нашим агенціям і нашим партнерам час, щоб вони змогли виконувати свою роботу. І за це я Вам безмежно вдячний.
З початку війни міжнародні гуманітарні агенції надали допомогу майже 14 млн людей, і ми будемо робити це й надалі під Вашим керівництвом.
Але дозвольте мені сказати декілька слів про Миколаїв і Херсон.
Як я вже сказав, ми були в Херсоні. Голова обласної адміністрації провів цей день із нами, з мером, з людьми. Ми побачили центри, де здійснюється розподіл харчових продуктів, одягу, матраців, вирішуються питання з притулком. І все це організовано завдяки зусиллям органів місцевої влади, їхньому чуйному ставленню до людей у ці важкі часи. Я відвідав школу, де ЮНІСЕФ облаштував дитячий центр. Поки ми були в Херсоні, ми чули, як до нас наближається артилерія. Ми чули звуки обстрілу, що стали частиною повсякденного життя в Херсоні. Я не сказав би, що нам щось загрожувало, але це стало для нас іще одним нагадуванням про те, наскільки невизначеним залишається життя та майбутнє багатьох людей, навіть на Херсонщині, де вдалося повернути під контроль Уряду таку значну частину території.
У Миколаєві ми зустрілися з кількома сім’ями, які мешкають у притулку, що надав очільник області вимушеним переселенцям із Херсона. Частина цих сімей знаходиться в Миколаєві вже впродовж кількох місяців, а деякі з них були змушені покинути свої домівки нещодавно після того, як їхні села, розташовані вздовж дороги між Миколаєвом і Херсоном, було повністю зруйновано. Наступного дня ми побачили ці села, мешканці яких повертаються туди щодня, аби спробувати почати життя заново.
Вони не знають, коли їм вдасться відновити свої будинки, і це є нагадуванням про дві речі. Перша — це неймовірний виклик, який потрібно буде подолати, щоб відбудувати селища, де ці люди жили раніше. Але водночас є люди, які хочуть повернутися додому, які твердо вирішили повернутися додому.
І це має велику цінність і викликає неймовірне захоплення цими людьми.
Надзвичайно гострими залишаються три проблеми. Ви згадали про них як про пріоритетні потреби. Перше, що цілком очікувано, — це електроенергія. Я був абсолютно приголомшений тим, якою мірою наявність електроенергії є передумовою всього іншого. Без електроенергії немає тепла. Температура продовжує знижуватися.
Без електроенергії неможливо надавати медичні послуги, не працює транспорт, немає світла.
І в багатьох районах Херсона електропостачання здійснюється у надзвичайно обмеженому обсязі. Тому ті зусилля, які Ви, Денисе, робили в цей самий день у Парижі, щоб визначити ремонт об’єктів енергетичної інфраструктури абсолютно першочерговим пріоритетом, є неймовірно важливими для мешканців Херсона. І голова Херсонської ОДА намагається переналаштувати лінії електропередач, якими електроенергія надходить в область, сподіваючись, що після завершення ремонту їх не буде пошкоджено знову.
Це питання є ключовим саме тому, що від відсутності електроенергії потерпає цивільне населення, яке відповідно до міжнародного права не повинне страждати під час конфлікту. Ця проблема має першочерговий пріоритет.
На другому місці — розмінування, і ми про це щойно говорили. Мені, наприклад, сказали, що тільки в Херсонській області налічується приблизно пів мільйона гектарів сільськогосподарських земель, що потребують розмінування. Відновлення неможливе без розмінування території. На мою думку, як Ви мені раніше сказали, Україна, ймовірно, є найбільш забрудненою мінами країною у світі. Тому для міжнародної спільноти буде нагальним пріоритетом у зв’язку з мінами зробити все, що від нас залежить.
Нарешті, навіть під час війни люди хочуть бачити майбутнє і, можливо, це є особливо важливим саме під час війни. Головним пріоритетом для людей є відновлення складових частин місцевої економіки. Люди хочуть повернутися на роботу. Вони хочуть, щоб їхні діти повернулися у школи, вони хочуть, аби працював транспорт. Вони хочуть, щоб економіка працювала, щоб знову були робочі місця. І я є одним із тих, хто допомагатиме Вам відновити роботу приватного сектора економіки. Навіть зараз і навіть у таких місцях, як Херсон, де війна все ще триває і люди на правому березі щодня зазнають обстрілів, ми, представники ООН, зробимо все, що в наших силах, аби допомогти Вам перезапустити економіку, дати їй новий імпульс.
1 of 3
Прес-реліз
26 серпня 2022
Secretary-General's remarks to the Security Council - on Ukraine
Mr. President, Mr. President of Ukraine, Excellencies,
Today marks a sad and tragic milestone – six months since Russia’s 24th of February invasion of Ukraine.
During this devastating period, thousands of civilians have been killed and injured, including hundreds of children.
Countless others have lost their family members, friends and loved ones.
The world has seen grave violations of international human rights law and international humanitarian law committed with little to no accountability.
Millions of Ukrainians have lost their homes and their worldly possessions, becoming internally displaced or refugees.
With the onset of winter, humanitarian needs continue to rise rapidly with millions of people in need of assistance and protection.
As these needs skyrocket, it is imperative that humanitarian actors in Ukraine have safe and unhindered access to all people requiring assistance, no matter where they live.
Mr. President,
The consequences of this senseless war are being felt far beyond Ukraine. We are seeing new vulnerabilities emerge in a global environment already worn out by conflicts, inequality, pandemic-induced economic and health crises, and climate change – with a disproportionate impact on developing countries. The acceleration of already high food, fertilizer and fuel prices has triggered a global crisis that could drive millions more into extreme poverty, magnifying hunger and malnutrition, while threatening to raise the global humanitarian caseload to new highs and erase hard-won development gains. Vulnerable communities are grappling with the largest cost-of-living crisis in a generation and high commodity and transportation costs are having major repercussions for existing humanitarian operations. Mr. President,
Under-Secretary-General Rosemary DiCarlo will brief the Council on the impact of the armed conflict in Ukraine, both inside and outside the country over the past six months. As I mentioned on Monday, I wanted to take this opportunity to provide a brief update on my recent travel to Ukraine. I would like to have been able to do the same yesterday based on my experience in discussions about Zaporizhzhia, but unfortunately I was out of New York with a [inaudible] planned that was impossible to change at such a short notice. My visit was an important opportunity to follow up on the landmark deal that has brought a measure of hope, especially to developing countries and millions of vulnerable people bearing the brunt of the global food crisis, some of them on the edge of famine. I can report to the Council that the Black Sea Grain Initiative, signed in Istanbul in July, is progressing well – with dozens of ships sailing in and out of Ukrainian ports, loaded so far with over 720,000 metric tonnes of grains and other food products. This deal would not have been possible without the constructive approach of both Ukraine and Russia and the efforts of the government of Türkiye. During my visit to Lviv, I met with Ukrainian President Zelenskyy and Turkish President Erdogan. I thanked them for their continued engagement to support the implementation of the Initiative to ensure the safe passage of Ukrainian food products and fertilizers to those in need and to the world at large. I was filled with emotion visiting the port of Odesa and the Joint Coordination Centre in Istanbul. On my visit to Odesa, I went aboard a bulk carrier called the MV Kubrosli Y as it was being loaded with about 10,000 metric tonnes of wheat. It was deeply moving to peer into the hold of this cargo ship and see wheat pouring in. Even if in a limited way, the storied port of Odesa – which had been paralyzed for months – is slowly coming to life thanks to the Initiative. In Istanbul, I saw the WFP-chartered ship, the MV Brave Commander. It was proudly flying the UN flag with its cargo destined for the Horn of Africa where millions of people are at risk of famine. I then had the opportunity to walk up the long and narrow gangway of the SSI Invincible II heading to pick up Ukrainian grain in the port of Chornomorsk. The vessel will carry one of the largest hauls of grain leaving Ukraine to date – more than 50,000 metric tonnes. Mr. President,
Just a few weeks ago, much of this would have been hard to imagine. We are seeing a powerful demonstration of what can be achieved, in even the most devastating of contexts, when we put people first. As I stressed in Odesa and Istanbul, what I saw was the more visible part of the solution. The other part of this package deal is the unimpeded access to global markets of Russian food and fertilizers, which are not subject to sanctions. It is critical that all governments and the private sector cooperate to effectively bring them to market. Together with the task team led by Rebeca Grynspan, I will continue my intense contacts for that purpose. In 2022, there is enough food in the world – the problem is its uneven distribution. But if we don’t stabilize the fertilizer market in 2022, there simply will not be enough food in 2023. Many farmers around the world are already planning to reduce areas for cultivation for next season. Getting much more food and fertilizers out of Ukraine and Russia at reasonable costs is vital to further calm commodity markets and lower prices for consumers. I once again commend the parties for their engagement in this process and urge them to continue to build on this progress. I also renew the call I made in Odesa for a massive scaling up of support to the developing countries getting hammered by the global food crisis. The shipment of grain and other foodstuffs is crucial, but it won’t mean much if countries cannot afford them. Developed countries and International Financial Institutions must do more to ensure that developing countries can fully capitalize on the opportunities of the Black Sea Grain Initiative. Mr. President,
Despite progress on the humanitarian front, fighting in Ukraine shows no signs of ending, with new potential areas of dangerous escalation appearing. Two places were ever-present in my mind – and in my discussions in Ukraine — Zaporizhzhia and Olenivka. I remain gravely concerned about the situation in and around Europe’s largest Nuclear Power Plant in Zaporizhzhia. The warning lights are flashing. Any actions that might endanger the physical integrity, safety or security of the nuclear plant are simply unacceptable. Any further escalation of the situation could lead to self-destruction. The security of the Plant must be ensured, and the Plant must be re-established as purely civilian infrastructure. In close contact with the IAEA, the UN Secretariat has assessed that we have in Ukraine the logistics and security capacity to support any IAEA mission to the Zaporizhzhia Nuclear Power Plant from Kyiv, provided both Russia and Ukraine agree. I welcome expressions of support for such a mission and urge that to happen as soon as possible. Mr. President,
I am deeply disturbed by the allegations of violations of International Humanitarian Law and violations and abuses of human rights related to the armed conflict. International Humanitarian Law protects prisoners of war. The International Committee of the Red Cross must have access to them wherever they are held. The United Nations Human Rights Monitoring Mission in Ukraine -- and the UN Independent International Commission of Inquiry on Ukraine -- continue to monitor, document and report with a view to supporting the investigation of alleged violations. Work is also ongoing to deploy the recently established Fact-Finding Mission to Olenivka to look into the incident on 29 July. This mission must be able to freely conduct its work - to gather and analyze necessary information - and to find the facts. It is imperative that the mission has safe, secure and unfettered access to all relevant places and persons and to all relevant evidence without any limitation, impediment or interference. Mr. President, Excellencies,
On this 31st anniversary of Ukraine’s independence, I wish to congratulate the Ukrainian people. The people of Ukraine and beyond need peace and they need peace now. Peace in line with the UN Charter. Peace in line with international law. Thank you.
The consequences of this senseless war are being felt far beyond Ukraine. We are seeing new vulnerabilities emerge in a global environment already worn out by conflicts, inequality, pandemic-induced economic and health crises, and climate change – with a disproportionate impact on developing countries. The acceleration of already high food, fertilizer and fuel prices has triggered a global crisis that could drive millions more into extreme poverty, magnifying hunger and malnutrition, while threatening to raise the global humanitarian caseload to new highs and erase hard-won development gains. Vulnerable communities are grappling with the largest cost-of-living crisis in a generation and high commodity and transportation costs are having major repercussions for existing humanitarian operations. Mr. President,
Under-Secretary-General Rosemary DiCarlo will brief the Council on the impact of the armed conflict in Ukraine, both inside and outside the country over the past six months. As I mentioned on Monday, I wanted to take this opportunity to provide a brief update on my recent travel to Ukraine. I would like to have been able to do the same yesterday based on my experience in discussions about Zaporizhzhia, but unfortunately I was out of New York with a [inaudible] planned that was impossible to change at such a short notice. My visit was an important opportunity to follow up on the landmark deal that has brought a measure of hope, especially to developing countries and millions of vulnerable people bearing the brunt of the global food crisis, some of them on the edge of famine. I can report to the Council that the Black Sea Grain Initiative, signed in Istanbul in July, is progressing well – with dozens of ships sailing in and out of Ukrainian ports, loaded so far with over 720,000 metric tonnes of grains and other food products. This deal would not have been possible without the constructive approach of both Ukraine and Russia and the efforts of the government of Türkiye. During my visit to Lviv, I met with Ukrainian President Zelenskyy and Turkish President Erdogan. I thanked them for their continued engagement to support the implementation of the Initiative to ensure the safe passage of Ukrainian food products and fertilizers to those in need and to the world at large. I was filled with emotion visiting the port of Odesa and the Joint Coordination Centre in Istanbul. On my visit to Odesa, I went aboard a bulk carrier called the MV Kubrosli Y as it was being loaded with about 10,000 metric tonnes of wheat. It was deeply moving to peer into the hold of this cargo ship and see wheat pouring in. Even if in a limited way, the storied port of Odesa – which had been paralyzed for months – is slowly coming to life thanks to the Initiative. In Istanbul, I saw the WFP-chartered ship, the MV Brave Commander. It was proudly flying the UN flag with its cargo destined for the Horn of Africa where millions of people are at risk of famine. I then had the opportunity to walk up the long and narrow gangway of the SSI Invincible II heading to pick up Ukrainian grain in the port of Chornomorsk. The vessel will carry one of the largest hauls of grain leaving Ukraine to date – more than 50,000 metric tonnes. Mr. President,
Just a few weeks ago, much of this would have been hard to imagine. We are seeing a powerful demonstration of what can be achieved, in even the most devastating of contexts, when we put people first. As I stressed in Odesa and Istanbul, what I saw was the more visible part of the solution. The other part of this package deal is the unimpeded access to global markets of Russian food and fertilizers, which are not subject to sanctions. It is critical that all governments and the private sector cooperate to effectively bring them to market. Together with the task team led by Rebeca Grynspan, I will continue my intense contacts for that purpose. In 2022, there is enough food in the world – the problem is its uneven distribution. But if we don’t stabilize the fertilizer market in 2022, there simply will not be enough food in 2023. Many farmers around the world are already planning to reduce areas for cultivation for next season. Getting much more food and fertilizers out of Ukraine and Russia at reasonable costs is vital to further calm commodity markets and lower prices for consumers. I once again commend the parties for their engagement in this process and urge them to continue to build on this progress. I also renew the call I made in Odesa for a massive scaling up of support to the developing countries getting hammered by the global food crisis. The shipment of grain and other foodstuffs is crucial, but it won’t mean much if countries cannot afford them. Developed countries and International Financial Institutions must do more to ensure that developing countries can fully capitalize on the opportunities of the Black Sea Grain Initiative. Mr. President,
Despite progress on the humanitarian front, fighting in Ukraine shows no signs of ending, with new potential areas of dangerous escalation appearing. Two places were ever-present in my mind – and in my discussions in Ukraine — Zaporizhzhia and Olenivka. I remain gravely concerned about the situation in and around Europe’s largest Nuclear Power Plant in Zaporizhzhia. The warning lights are flashing. Any actions that might endanger the physical integrity, safety or security of the nuclear plant are simply unacceptable. Any further escalation of the situation could lead to self-destruction. The security of the Plant must be ensured, and the Plant must be re-established as purely civilian infrastructure. In close contact with the IAEA, the UN Secretariat has assessed that we have in Ukraine the logistics and security capacity to support any IAEA mission to the Zaporizhzhia Nuclear Power Plant from Kyiv, provided both Russia and Ukraine agree. I welcome expressions of support for such a mission and urge that to happen as soon as possible. Mr. President,
I am deeply disturbed by the allegations of violations of International Humanitarian Law and violations and abuses of human rights related to the armed conflict. International Humanitarian Law protects prisoners of war. The International Committee of the Red Cross must have access to them wherever they are held. The United Nations Human Rights Monitoring Mission in Ukraine -- and the UN Independent International Commission of Inquiry on Ukraine -- continue to monitor, document and report with a view to supporting the investigation of alleged violations. Work is also ongoing to deploy the recently established Fact-Finding Mission to Olenivka to look into the incident on 29 July. This mission must be able to freely conduct its work - to gather and analyze necessary information - and to find the facts. It is imperative that the mission has safe, secure and unfettered access to all relevant places and persons and to all relevant evidence without any limitation, impediment or interference. Mr. President, Excellencies,
On this 31st anniversary of Ukraine’s independence, I wish to congratulate the Ukrainian people. The people of Ukraine and beyond need peace and they need peace now. Peace in line with the UN Charter. Peace in line with international law. Thank you.
1 of 3
Історія
20 вересня 2023
Життя повільно повертається до зруйнованого села на півдні України
«Перед моїм будинком росла ожина, яку незмінно їли місцеві діти. Зараз ягоди засихають і їх ніхто не обриває. Це дуже мене засмучує», – сказав він під час розмови зі спеціалістами ООН з прав людини.
Коли навесні 2022 року російські війська увійшли до Херсонської області на південному сході України, просторий двоповерховий будинок Івана отримав декілька прямих влучень. Одна ракета влучила в кухню, а ще щонайменше три впали на задній двір, повністю знищивши грушевий сад, який він з гордістю висадив і за яким доглядав.
«Я своїми руками побудував будинок і все навколо», - згадував він. «Я зварив його сам, — показав він на побитий осколками паркан з металевих листів, — і думав, що якщо не на кілька поколінь, то все моє життя він точно прослужить. Але ви бачите, що з цього вийшло».
У Посад-Покровському постраждали майже всі будівлі; школа і дитсадок лежать у руїнах. Однак, незважаючи на масштабні руйнування, Іван каже, що сім’ї почали повертатися, багато — із маленькими дітьми: «Це їхній дім».
За даними спеціалістів ООН з прав людини, у селі точилися інтенсивні бої, що призвело до надзвичайно високого рівня руйнувань. Під час нещодавнього візиту спеціалісти ООН побачили, що місце, де колись була школа, розчищено від завалів для підготовки до нового будівництва. Були й інші ознаки того, що в Посад-Покровському почалася відбудова. Разом з тим, наразі не зрозуміло, скільки мешканців повернулися до села.
Документування руйнувань цивільної інфраструктури є одним із завдань Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка також здійснює моніторинг інших порушень міжнародного права прав людини та гуманітарного права. Останній висновок щодо цього є в періодичній доповіді про ситуацію з правами людини, опублікованій у березні 2023 року. Широкомасштабне вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося в лютому 2022 року, мало руйнівний вплив практично на всі аспекти прав людини в Україні, оскільки цивільні особи, як Іван та інші жителі Посад-Покровського, часто платять найбільшу ціну.
Робота спеціалістів Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні полягає у спілкуванні з жертвами та свідками та документуванні їхніх історій. Ці свідчення стають основою наших регулярних доповідей, які представляються особам, які приймають рішення, і громадськості. Наступна періодична доповідь про ситуацію з правами людини в Україні за 6 місяців буде опублікована на початку жовтня.
1 of 5

Історія
06 вересня 2023
Розвиток попри війну
Опубліковано УКРІНФОРМ від 6 вересня 2023 року.
Поліклінічне відділення міської лікарні №8 в Одесі після реконструкції, здійсненої за підтримки ПРООН, зможе приймати на третину більше пацієнтів Проєкт реконструкції поліклінічного корпусу міської лікарні №8 в Одесі реалізували в межах фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). Підтримку надала програма розвитку Організації Об'єднаних Націй в Україні (ПРООН). Кореспонденти Укрінформу дізнавалися, як змінилася після цього робота медзакладу. НЕ ВІРИЛИ, ЩО ПІД ЧАС ВІЙНИ МОЖЛИВІ ТАКІ ЗМІНИ Поліклінічний корпус міської лікарні №8 в Одесі побудували у 1964-му році. З тих пір його капітально не ремонтували. До лікарні, що завжди славилася своїми висококваліфікованими фахівцями, з року в рік зверталося все більше пацієнтів. Тож стаціонар медзакладу ще у 1984-му році перемістили до окремої чотириповерхової будівлі. А до поліклініки дійшли руки лише у 2016-му році, коли розробили план її реконструкції. Через рік проєкт підтримала ПРООН в Україні. На його реалізацію потрібно було близько мільйона євро, з яких ЄІБ надав 600 тисяч, решту коштів внесло місто. Реконструкцію розпочали в 2020-му році. Як пояснила головний лікар Марія Бобкова, відремонтували приміщення поліклініки на кошти ЄІБу, а на виділені місцевою владою гроші придбали нові меблі. “Спочатку терміни виконання ремонтних робіт зсувалися через коронавірус, потім – через повномасштабну війну. Але 4 липня цього року оновлена поліклініка відкрила свої двері для одеситів. Ми маємо зовсім інше, сучасне відділення. Хоча багато хто не вірив, що під час війни можливі такі зміни”, – каже Бобкова. За її словами, відділення перепланували задля раціонального використання простору. Фундамент будівлі укріпили, в цокольному приміщенні облаштували спеціальні кімнати для персоналу. Замінили інженерні комунікації, системи вентиляції та електропостачання, що вкрай важливо для лікарні. Також утеплили фасад, перекрили дах, замінили вікна, двері, підлогу. Співробітники лікарні навчені минулорічним досвідом, тож готуються до можливих відключень світла цієї зими. У стаціонарному відділенні вже встановили потужний генератор, найближчим часом аналогічний має з'явитися і в поліклініці. Незабаром тут планують відкрити травмпункт із сучасним рентген-кабінетом, на який давно чекали одесити. “Із Польщі для рентген-кабінету везуть свинцеві плити. Відкриття комунального травмпункту в лікарні вкрай важливе. Адже у нашому Київському районі проживає до 300 тисяч людей – приблизно стільки ж, як у Черкасах. Травмпункт працюватиме цілодобово”, – розповіла Бобкова. У поліклініці також мають відкрити кабінет функціональної діагностики. ВРАХУВАЛИ ПОТРЕБИ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ Перед входом до поліклініки облаштували спеціальний підіймач, що замінив старий незручний пандус. Широкі двері дозволяють людям у інвалідних візках без перешкод потрапити до медзакладу. На першому поверсі – спеціальна вбиральня. У кабінеті гінеколога встановили оглядове крісло, сконструйоване з урахуванням потреб людей з інвалідністю. “У мене є постійні пацієнтки у візках. Після реконструкції їм зручно відвідувати поліклініку, зокрема, гінекологічний кабінет. Коли згадуємо, у яких умовах працювали раніше, волосся стає дибки”, – зауважує лікар Андрій Амбросійчук. Інші кабінети, зокрема процедурний, також облаштували в такий спосіб, аби людям з інвалідністю було зручно. “Ми чекали на ремонт понад 30 років. А тут стільки всього зробили, повністю оновили кабінет”, – каже процедурна сестра Людмила Сєдунова. МЕДЗАКЛАД МОЖЕ ОБСЛУГОВУВАТИ ПОНАД 300 ПАЦІЄНТІВ ЩОДНЯ Хірург-травматолог Павло Бердов розповідає, що хірургічний кабінет повністю перепланували. “У нашому розпорядженні також – два повноцінних кабінети для перев’язок, гіпсувальна кімната. Всюди встановили нове обладнання. Робота в таких умовах – це крок у майбутнє”, – каже Бердов. Він працює в Одесі з червня минулого року. Разом із родиною евакуювався з Херсона. Наприкінці квітня виїжджав із окупованого на той час міста під мінометними обстрілами росіян. Лікар розповідає, що Одесу обрав недаремно: дуже любить море. Каже, що планує з рідними тут залишитися. У поліклініці також приймають терапевт, отоларинголог, кардіолог, гастроентеролог, ендокринолог, окуліст, гінеколог, уролог. Є й амбулаторія сімейної медицини та лабораторія, де, зокрма, проводять комплексне біохімічне дослідження крові. Медзклад наразі може обслуговувати понад 300 пацієнтів щодня, що на третину більше, аніж до реконструкції. “Ми закінчуємо ремонт у травматології, рентген-кабінеті. Та більшість фахівців у поліклініці вже надають послуги. Найпопулярнішими спеціалістами влітку були хірург та отоларинголог. Лікарям стало комфортно працювати. А пацієнти, які роками відвідують наш заклад та пам’ятають, у якому він був стані, просто у захваті”, – розповідає Марія Бобкова. Надзвичайна кредитна програма для відновлення України (UERP) – багатогалузевий рамковий кредит Європейського інвестиційного банку в розмірі 200 мільйонів євро. Завдяки такій ініціативі місцеві органи влади мають можливість відновити соціальну інфраструктуру, покращити умови життя внутрішньо переміщених осіб та громад, що їх приймають. У межах програми вже успішно відремонтували понад 100 об’єктів освіти, охорони здоров’я, соціального житла та іншої важливої соціальної інфраструктури в Україні. Йдеться про Донецьку, Луганську, Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку, Полтавську, Одеську, Херсонську та Київську області. Програму впроваджують Міністерство відновлення, Міністерство фінансів та органи місцевого самоврядування за технічної підтримки ПРООН. Ганна Бодрова, Одеса
Фото – Ніни Ляшонок
Поліклінічне відділення міської лікарні №8 в Одесі після реконструкції, здійсненої за підтримки ПРООН, зможе приймати на третину більше пацієнтів Проєкт реконструкції поліклінічного корпусу міської лікарні №8 в Одесі реалізували в межах фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). Підтримку надала програма розвитку Організації Об'єднаних Націй в Україні (ПРООН). Кореспонденти Укрінформу дізнавалися, як змінилася після цього робота медзакладу. НЕ ВІРИЛИ, ЩО ПІД ЧАС ВІЙНИ МОЖЛИВІ ТАКІ ЗМІНИ Поліклінічний корпус міської лікарні №8 в Одесі побудували у 1964-му році. З тих пір його капітально не ремонтували. До лікарні, що завжди славилася своїми висококваліфікованими фахівцями, з року в рік зверталося все більше пацієнтів. Тож стаціонар медзакладу ще у 1984-му році перемістили до окремої чотириповерхової будівлі. А до поліклініки дійшли руки лише у 2016-му році, коли розробили план її реконструкції. Через рік проєкт підтримала ПРООН в Україні. На його реалізацію потрібно було близько мільйона євро, з яких ЄІБ надав 600 тисяч, решту коштів внесло місто. Реконструкцію розпочали в 2020-му році. Як пояснила головний лікар Марія Бобкова, відремонтували приміщення поліклініки на кошти ЄІБу, а на виділені місцевою владою гроші придбали нові меблі. “Спочатку терміни виконання ремонтних робіт зсувалися через коронавірус, потім – через повномасштабну війну. Але 4 липня цього року оновлена поліклініка відкрила свої двері для одеситів. Ми маємо зовсім інше, сучасне відділення. Хоча багато хто не вірив, що під час війни можливі такі зміни”, – каже Бобкова. За її словами, відділення перепланували задля раціонального використання простору. Фундамент будівлі укріпили, в цокольному приміщенні облаштували спеціальні кімнати для персоналу. Замінили інженерні комунікації, системи вентиляції та електропостачання, що вкрай важливо для лікарні. Також утеплили фасад, перекрили дах, замінили вікна, двері, підлогу. Співробітники лікарні навчені минулорічним досвідом, тож готуються до можливих відключень світла цієї зими. У стаціонарному відділенні вже встановили потужний генератор, найближчим часом аналогічний має з'явитися і в поліклініці. Незабаром тут планують відкрити травмпункт із сучасним рентген-кабінетом, на який давно чекали одесити. “Із Польщі для рентген-кабінету везуть свинцеві плити. Відкриття комунального травмпункту в лікарні вкрай важливе. Адже у нашому Київському районі проживає до 300 тисяч людей – приблизно стільки ж, як у Черкасах. Травмпункт працюватиме цілодобово”, – розповіла Бобкова. У поліклініці також мають відкрити кабінет функціональної діагностики. ВРАХУВАЛИ ПОТРЕБИ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ Перед входом до поліклініки облаштували спеціальний підіймач, що замінив старий незручний пандус. Широкі двері дозволяють людям у інвалідних візках без перешкод потрапити до медзакладу. На першому поверсі – спеціальна вбиральня. У кабінеті гінеколога встановили оглядове крісло, сконструйоване з урахуванням потреб людей з інвалідністю. “У мене є постійні пацієнтки у візках. Після реконструкції їм зручно відвідувати поліклініку, зокрема, гінекологічний кабінет. Коли згадуємо, у яких умовах працювали раніше, волосся стає дибки”, – зауважує лікар Андрій Амбросійчук. Інші кабінети, зокрема процедурний, також облаштували в такий спосіб, аби людям з інвалідністю було зручно. “Ми чекали на ремонт понад 30 років. А тут стільки всього зробили, повністю оновили кабінет”, – каже процедурна сестра Людмила Сєдунова. МЕДЗАКЛАД МОЖЕ ОБСЛУГОВУВАТИ ПОНАД 300 ПАЦІЄНТІВ ЩОДНЯ Хірург-травматолог Павло Бердов розповідає, що хірургічний кабінет повністю перепланували. “У нашому розпорядженні також – два повноцінних кабінети для перев’язок, гіпсувальна кімната. Всюди встановили нове обладнання. Робота в таких умовах – це крок у майбутнє”, – каже Бердов. Він працює в Одесі з червня минулого року. Разом із родиною евакуювався з Херсона. Наприкінці квітня виїжджав із окупованого на той час міста під мінометними обстрілами росіян. Лікар розповідає, що Одесу обрав недаремно: дуже любить море. Каже, що планує з рідними тут залишитися. У поліклініці також приймають терапевт, отоларинголог, кардіолог, гастроентеролог, ендокринолог, окуліст, гінеколог, уролог. Є й амбулаторія сімейної медицини та лабораторія, де, зокрма, проводять комплексне біохімічне дослідження крові. Медзклад наразі може обслуговувати понад 300 пацієнтів щодня, що на третину більше, аніж до реконструкції. “Ми закінчуємо ремонт у травматології, рентген-кабінеті. Та більшість фахівців у поліклініці вже надають послуги. Найпопулярнішими спеціалістами влітку були хірург та отоларинголог. Лікарям стало комфортно працювати. А пацієнти, які роками відвідують наш заклад та пам’ятають, у якому він був стані, просто у захваті”, – розповідає Марія Бобкова. Надзвичайна кредитна програма для відновлення України (UERP) – багатогалузевий рамковий кредит Європейського інвестиційного банку в розмірі 200 мільйонів євро. Завдяки такій ініціативі місцеві органи влади мають можливість відновити соціальну інфраструктуру, покращити умови життя внутрішньо переміщених осіб та громад, що їх приймають. У межах програми вже успішно відремонтували понад 100 об’єктів освіти, охорони здоров’я, соціального житла та іншої важливої соціальної інфраструктури в Україні. Йдеться про Донецьку, Луганську, Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку, Полтавську, Одеську, Херсонську та Київську області. Програму впроваджують Міністерство відновлення, Міністерство фінансів та органи місцевого самоврядування за технічної підтримки ПРООН. Ганна Бодрова, Одеса
Фото – Ніни Ляшонок
1 of 5

Історія
31 липня 2023
Кожна п'ята людина в Україні має проблеми з доступом до основних лікарських засобів - Доктор Ярно Хабіхт, представник ВООЗ в Україні
Інтерв'ю УКРІНФОРМ від 26 липня 2023 року
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, від початку повномасштабної війни відбулося понад 1000 атак на українську систему охорони здоров’я, що є порушенням норм міжнародного гуманітарного права.
На сьогодні верифіковані 1067 атак на систему охорони здоров’я: здійснені 952 атаки на медустанови, постраждали 74 медичних працівники та 27 пацієнтів, пошкоджено 124 одиниці медичного транспорту.
Це найбільша кількість ударів, яку ВООЗ фіксувала у будь-якій гуманітарній надзвичайній ситуації.
Атаки по системі охорони здоров'я також призвели до закриття аптек. Кожна п'ята людина у країні має проблеми з доступом до основних лікарських засобів, тоді як у зонах окупації та активного конфлікту – кожна третя.
Отже, яка ситуація з медичними препаратами в Україні? Яка ситуація на тимчасово окупованих територіях? Які епідемії загрожують Україні через повномасштабну війну Росії?
Про це, а також про освітні програми та ініціативи ВООЗ щодо підготовки українських лікарів і роботу в умовах війни – в інтерв’ю Укрінформу розповів представник ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт.
ВІЙНА В УКРАЇНІ СПРОВОКУВАЛА БЕЗПРЕЦЕДЕНТНУ ГУМАНІТАРНУ КРИЗУ
- За останні 15 місяців повномасштабної війни в Україні було зафіксовано понад 1000 ударів по системі охорони здоров’я. Як можна змусити РФ припинити такі удари та компенсувати шкоду? Які механізми має ВООЗ?
- Це найбільша кількість ударів, яку ВООЗ фіксувала у будь-якій надзвичайній гуманітарній ситуації. Війна в Україні спричинила неабиякі виклики для життя всіх українців, спровокувавши гуманітарну кризу безпрецедентного масштабу. Дуже важливо, що існує офіційна платформа для сповіщення про удари по системі охорони здоров'я та відповідна методологія, і це джерело інформації, яка надходить до Ради Безпеки ООН. Чи можете ви собі уявити, що без такої платформи кожен мав би змогу повідомляти про удари по системі охорони здоров'я так, як він це розуміє, і до якого рівня непорозуміння та ймовірної дезінформації це могло би призвести? Роль ВООЗ полягає в тому, щоби підтвердити факти ударів по системі охорони здоров'я, підкреслити їхній негативний вплив на людей у громаді та вплив на доступ до медичних послуг. Інші органи в системі Організації Об'єднаних Націй, такі як Рада Безпеки, чи такі механізми, як Міжнародний кримінальний суд (МКС), мають повноваження розслідувати удари по системі охорони здоров’я, і ВООЗ співпрацює з ними відповідно до встановлених процедур, коли це необхідно.
- Яка ситуація з медичними препаратами в Україні? Чого бракує найбільше? Чи знаєте ви про ситуацію на тимчасово окупованих територіях?
- За моїми спостереженнями, зокрема під час нещодавніх візитів до прифронтових та інших постраждалих від війни районів, удари по системі охорони здоров'я серйозно вплинули на доступ населення до основних медичних послуг і ліків, а також на закриття аптек. Кожна п'ята особа в Україні має проблеми з доступом до основних лікарських засобів, тоді як у зонах окупації та активного конфлікту ця цифра зростає до кожної третьої особи. Попри значне поліпшення ситуації порівняно з першими днями повномасштабного вторгнення, високі ціни на медичні препарати і їхня доступність залишаються перешкодою для отримання ліків. За інформацією домогосподарств, знеболювальні, кардіологічні препарати та ліки від високого тиску входять у першу трійку засобів, які складно отримати.
Проведена ВООЗ оцінка медичних потреб виявила, що частка тих, хто відчуває складнощі через зростання вартості ліків, збільшилася, водночас лише 7% респондентів повідомили, що не змогли придбати необхідні препарати у квітні 2023 року проти 22% – у вересні 2022 року. Із досліджень фінансового захисту ми також знаємо, що ліки є основним чинником фінансових труднощів для українців і основною причиною особистих витрат населення. Тому важливо залучати до співпраці суб'єктів, зокрема аптеки, які в Україні здебільшого є приватними. Їхнє відновлення, особливо на територіях, які були нещодавно повернуті під контроль уряду України, має вирішальне значення для забезпечення доступу населення до медичних препаратів, зокрема через фінансовану урядом програму “Доступні ліки”.
ВООЗ організувала низку конвоїв із допомогою у нещодавно звільнені та підконтрольні українському уряду постраждалі райони у вигляді медикаментів, засобів для надання невідкладної допомоги, щоб медичні заклади продовжували надавати основні послуги, які рятують життя. Від 24 лютого 2022 року ВООЗ доправила в Україну близько 3300 метричних тонн медичних засобів.
- Розкажіть про наслідки підриву Каховської дамби. Що буде з водопостачанням, екологією, інфекціями?
- Трагедія на Каховській дамбі спричинила масові руйнування та людські страждання, завдала значної шкоди інфраструктурі й довкіллю. Деякі райони залишилися без електрики та питної води. Оскільки Каховське водосховище було важливим джерелом води для багатьох великих і малих міст, розташованих на півночі, заході та півдні країни, руйнування дамби призвело до порушення або забруднення джерел водопостачання в усіх цих регіонах із ризиком виникнення захворювань, що передаються через воду. Затоплення відбувається у промисловій зоні з викидами хімічних речовин у воду, що може спричинити забруднення та серйозний вплив на людей і тварин протягом декількох років із підвищеним ризиком захворювань, зокрема холери, діареї тощо.
ВООЗ надає підтримку органам влади та медичним працівникам у профілактиці захворювань, які передаються через воду, та працює над моніторингом можливих спалахів недуг із першого дня після аварії. Наша команда надала Херсонській і сусіднім областям набори для боротьби з холерою, оскільки вони були майже безцінними у поточній ситуації. Інші медичні засоби також доставлені до чотирьох лікарень, які протягом кількох місяців надаватимуть допомогу близько 11 тис. пацієнтів для забезпечення загальних потреб, потреб у травматології та хірургії, а також для лікування поширених дитячих захворювань. Це було зроблено в рамках щотижневих міжвідомчих конвоїв ООН та наших власних місій, спрямованих на охоплення найбільш постраждалих районів. Наша команда також допомагає МОЗ і Центру медицини катастроф України координувати роботу понад 100 волонтерів-медиків у Херсонській і Миколаївській областях, які отримають доплату до своєї зарплати за додаткові заходи.
Крім того, тривалий вплив на психічне здоров'я жителів постраждалих громад є одним із ризиків, на який ми маємо звертати увагу спільно з МОЗ і партнерами. Для оцінки потреб у цій галузі ВООЗ здійснила місію в Миколаївській області, відвідавши центри первинної медичної допомоги, центри для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та психіатричну лікарню. Попередні результати вказують на те, що жителі Херсонської області, які мешкають у центрах для ВПО, потребують більшої психологічної та психосоціальної підтримки. Опитані ВПО відзначають тривожність, часті перепади настрою, порушення сну. Допомога з боку ВООЗ у цій надзвичайній ситуації триває.
ПОТРЕБИ У ПОСЛУГАХ СФЕРИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ТА ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ В УКРАЇНІ Є ВИСОКИМИ
- Які існують освітні програми та ініціативи ВООЗ для підготовки українських лікарів? Як працювати в умовах війни? Як допомагає ВООЗ, чи вдалося залучити фахівців до роботи в Україні?
- Із початку війни ВООЗ, залучаючи міжнародних і національних тренерів, підтримує Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ) у збільшенні можливостей для близько 10 тисяч медичних працівників із низки напрямків, зокрема таких, як психічне здоров'я, лікування травм і реабілітація, надання допомоги при масових ураженнях, хімічний захист, інфекційні захворювання, а також виявлення та контроль спалахів.
Крім того, ВООЗ провела серію вебінарів із клінічного менеджменту та безпеки медичного персоналу у зв'язку з хімічними, біологічними, радіологічними та ядерними загрозами для понад 1200 медичних тренерів в Україні. Після таких вебінарів тренери мають можливість ділитися своїми знаннями з медичними працівниками по всій країні. Крім того, 726 лікарів швидкої допомоги та опорних лікарень в 11 областях пройшли навчання з хімічного захисту, знезараження й обробки. Тож ми маємо досить щільний графік тренінгів із обміну передовим досвідом у різних областях, щоб українські медпрацівники у цей складний час мали змогу підвищувати кваліфікацію для порятунку життя та здоров'я людей.
- Як вами надається психологічна допомога українським лікарям і пацієнтам?
- За глобальними оцінками ВООЗ, кожна п'ята людина (22%), яка проживає на території, що постраждала від конфлікту в будь-який час упродовж останніх 10 років, має певну форму психічного розладу. Застосування таких оцінок до населення України означає, що приблизно 10 мільйонів осіб можуть мати психічні розлади. Це спонукає до висновку, що потреби у послугах із охорони психічного здоров'я та психосоціальної підтримки в Україні є високими. Для задоволення цих потреб ВООЗ працює в декількох напрямках.
Разом із партнерами ми впроваджуємо програму дій для подолання прогалин у галузі психічного здоров'я (mhGAP), розширюючи доступ до послуг шляхом залучення працівників первинної медичної допомоги (сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів, фельдшерів, медсестер). Загалом майже 3 тисячі працівників первинної ланки пройшли навчання за програмою mhGAP в Україні. І майже 30 тисяч учасників пройшли самостійний онлайн-курс.
Крім того, 475 тренерів навчатимуть представників різних секторів (медичні та соціальні служби, правоохоронні органи, освітні заклади, неурядові організації, залізниця, підприємства), які допомагають дорослим у складних життєвих обставинах навчитися долати стрес. ВООЗ також підтримує Міністерство охорони здоров'я у посиленні можливостей команд із психічного здоров'я (CMHTs) для надання спеціалізованої психіатричної допомоги людям із тяжкими психічними розладами на рівні громад як альтернативи стаціонарному лікуванню. Як головний технічний партнер Усеукраїнської програми ментального здоров'я, ініційованої Першою леді України пані Оленою Зеленською, ВООЗ підтримує цю ініціативу, що спрямована на розвиток системи надання послуг із психічного здоров'я та психосоціальної підтримки.
- Чи існують програми допомоги жінкам і дітям, які зазнали сексуальних домагань під час війни?
- Жодного толерування таких актів гендерно зумовленого насильства в Україні та в усьому світі бути не може. Також вплив сексуального та іншого гендерно зумовленого насильства на здоров'я постраждалих може бути вагомим. Це включає проблеми з фізичним, психічним, сексуальним і репродуктивним здоров'ям. ВООЗ і партнерські організації, такі як Фонд народонаселення ООН (UNFPA), фокусують увагу на правах постраждалих і їхній потребі у доступі до своєчасної медичної допомоги. Така допомога, зазвичай, передбачає екстрену контрацепцію, вакцинацію від правця та гепатиту В, профілактику ІПСШ (інфекцій, що передаються статевим шляхом, – ред.), постконтактну профілактику ВІЛ-інфекції та підтримку психічного здоров'я.
У співпраці з МОЗ України Всесвітня організація охорони здоров’я провела тренінги з надання послуг постраждалим від гендерно зумовленого насильства для понад 200 медичних працівників із 8 областей, які отримали відповідні знання та навички, включаючи медичну допомогу, навички спілкування з постраждалими та їхнє скерування для отримання послуг, доступних для таких осіб поза межами сектора охорони здоров'я. Заплановано більше заходів із розбудови цього потенціалу.
РИЗИК СПАЛАХУ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЗРОСТАЄ ЧЕРЕЗ РУЙНУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ
- Чого очікувати влітку стосовно інфекційних захворювань: які епідемії загрожують Україні через повномасштабну війну Росії? Багато говорили про можливість спалаху холери в Маріуполі. Чи триває підготовка програм і вакцин? Чи відомо вже про випадки захворювань?
- Відомо, що ризик спалаху підвищується, коли відбувається руйнування інфраструктури водопостачання, санітарії та гігієни, а теплі кліматичні умови весною та літом сприяють передачі інфекції. Згідно з аналізом ситуації, проведеним ВООЗ у травні, ризик виникнення холери, наприклад, не дорівнював нулю, але ймовірність була низькою. У разі спалаху холери наслідки можуть бути серйозними, а тому ця недуга класифікується як така, що становить загальний помірний ризик для громадського здоров'я.
Відповідно до аналізу ризиків, підготовленого після підриву Каховської греблі, небезпека захворювань, що передаються через воду, включаючи холеру, може бути вищою, особливо на територіях, які постраждали від затоплення.
В Україні ще не було зареєстровано жодного випадку захворювання на холеру, але система охорони здоров'я готова до дій у разі виникнення такої загрози. Наразі ми можемо говорити про підконтрольну уряду територію, дані для якої є доступними. Раннє виявлення спалаху та лікування мають вирішальне значення, тому ВООЗ підтримує епідеміологічний нагляд за допомогою збору даних і надає тест-системи лабораторіям для виявлення холери в областях із високим рівнем ризику.
- В Україні було зафіксовано спалах поліомієліту. Яка ситуація зараз?
- Уперше спалах було виявлено у жовтні 2021 року. ВООЗ спільно з МОЗ України і партнерами забезпечили загальнонаціональну кампанію з імунізації, яка триває, незважаючи на такі виклики, як масове переміщення населення та руйнування медичних закладів. Попри ці перешкоди, станом на 3 липня 2023 року було введено понад 207 тисяч доз інактивованої поліомієлітної вакцини (ІПВ).
ВООЗ разом з іншими партнерами Глобальної ініціативи з ліквідації поліомієліту (GPEI) провела комплексну оцінку епіднагляду за поліомієлітом, вакцинації, логістики вакцин, лабораторних можливостей і комунікаційних зусиль, щоб проаналізувати ситуацію на місцях і зібрати важливі дані для загальної оцінки проведених заходів із реагування на поліомієліт.
Незважаючи на величезні виклики та невизначеність, із якими стикається Україна через війну, команда з оцінки реагування на спалах (OBRA) не виявила жодних доказів продовження передачі циркуляційного деривату вакцинного поліовірусу 2-го типу (cVDPV2) в Україні. На основі цих висновків Європейському регіону ВООЗ було рекомендовано розглянути можливість офіційного закриття спалаху поліомієліту в Україні у вересні, якщо будуть виконані всі рекомендації щодо епіднагляду та вакцинації.
- Якою є ситуація із COVID-19 в Україні та світі?
- Згідно з отриманими даними, 6 регіонів ВООЗ продовжують повідомляти про зниження захворюваності на COVID-19. В Україні показники захворюваності та госпіталізації на національному рівні теж знижуються. Показник щоденної госпіталізації хворих на COVID-19 залишається на низькому рівні – у середньому 156 випадків за день (дані на 29 червня 2023 року). Частка ліжок у відділеннях інтенсивної терапії, зайнятих пацієнтами з COVID-19, також залишається низькою.
Завершення COVID-19 як глобальної надзвичайної ситуації в галузі охорони здоров'я, оголошене раніше Генеральним директором ВООЗ, не є закінченням COVID-19 як глобальної загрози для здоров'я. Тому ми повинні стежити за ситуацією, інтегруючи епіднагляд за COVID-19 із ширшим епіднаглядом за респіраторними інфекціями, а також продовжувати геномне секвенування для раннього виявлення нових штамів та еволюції загроз для здоров'я. В обох галузях Україна досягла значного прогресу.
З іншого боку, ефективна архітектура готовності до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'я та реагування на них допомогла нам взятися до подолання надзвичайних ситуацій іншого характеру, коли почалося повномасштабне вторгнення.
НЕЗВАЖАЮЧИ НА ВІЙНУ, УКРАЇНА ПРАГНЕ ДО РЕФОРМ
- Цього року виповнилося 75 років із дня заснування організації. Якими є основні досягнення та виклики? Що потребує вдосконалення?
- Робота ВООЗ та її партнерів протягом останніх 75 років, спрямована на покращення громадського здоров'я, вплинула на життя людей в усьому світі. Від розробки життєво важливих вакцин проти смертельних хвороб, таких як віспа, поліомієліт, кір, до відкриття сучасних антибіотиків і укладання глобальної угоди про припинення вживання тютюну – ці досягнення мали значний вплив на світ. Крім того, розроблені нові діагностичні засоби, препарати та методи лікування туберкульозу, ВІЛ, раку, деменції та багатьох інших хвороб і станів, що сприяло подальшому поліпшенню здоров'я населення планети. Однак, як нагадує нам Генеральний директор ВООЗ д-р Тедрос Адханом Гебреєсус, важливими є не минулі 75 років, а наступні 75. Мета нашої команди – і далі покращувати здоров'я та добробут усіх людей в Україні, навіть попри жахіття, спричинені війною.
В Україні ВООЗ залишається відданою справі забезпечення функціонування системи охорони здоров'я та докладає всіх можливих зусиль для її швидкого відновлення.
Відновлення системи охорони здоров'я – один із пріоритетів ВООЗ в Україні – виходить за рамки відновлення фізичних будівель медичних закладів. Ми прагнемо підтримати країну у відновленні основних послуг, таких як реабілітація, первинна медична допомога, епідеміологічний нагляд тощо, які є критично важливими для загального відновлення країни. Високоякісні медичні послуги та препарати надають відчуття безпеки, сприяють зміцненню довіри до місцевої та національної влади, дають змогу людям повернутися до своїх домівок.
Крім того, ми зробили ментальне здоров'я життєво важливим компонентом медичної допомоги. ВООЗ разом із Першою леді України Оленою Зеленською, Офісом Президента та МОЗ України започаткували критично важливу ініціативу із психічного здоров'я та психосоціальної підтримки, визначивши пріоритетність численних заходів для загальносистемного реагування на потреби українців у цій галузі.
У зв'язку із вторгненням Російської Федерації ВООЗ надає пріоритетне значення реагуванню на надзвичайні ситуації, завдяки цим зусиллям ми вже охопили допомогою понад 9 мільйонів осіб.
- Що ви думаєте про систему охорони здоров’я в Україні? Що має бути реформовано, а що навпаки – може бути хорошим прикладом для ЄС?
- ВООЗ працює в Україні вже тривалий час і долучається до розвитку системи охорони здоров'я, визначення напрямку реформ, а також надання гуманітарної підтримки з початку війни 2014 року та ескалації у лютому 2022 року. Система охорони здоров'я України працює в дуже динамічному середовищі. Не минуло і 6 років, відколи у 2017 році було ухвалено закон про медичну реформу, а сьогодні країна має абсолютно нову архітектуру системи охорони здоров'я зі створеним національним замовником, постачальниками, які отримали значно більшу незалежність, прозорою діяльністю національного агентства із закупівель, новим підходом до первинної медичної допомоги, кардинально зміненими системами реабілітації та психічного здоров'я. Реформи тривають, незважаючи на війну, і ми сподіваємося побачити більше політичної волі та рішучості, щоб і надалі робити систему охорони здоров'я ефективнішою, більш орієнтованою на людей, а не на заклади, з обґрунтованою політикою громадського здоров'я, що також важливо у контексті прагнень України до членства в ЄС.
У багатьох частинах світу, коли починається війна, все інше зупиняється. Але унікальність України полягає в тому, що ми бачимо, як прагнення реформ триває, незважаючи на весь тиск. І для міжнародних організацій, які розглядають можливість підтримки України зараз і в майбутньому, дуже важливо бачити цю відданість реформам, ухвалення складних, іноді непопулярних рішень заради довгострокової стабільності та ефективності системи.
Попри те, що з 24 лютого 2022 року в Україні верифіковано понад 1000 атак на систему охорони здоров'я, ВООЗ разом із органами охорони здоров'я та відданими справі медичними працівниками працює над тим, щоб українці отримували необхідні медичні послуги. Уся система охорони здоров'я продемонструвала неабияку стійкість і фахову відданість у ці скрутні часи, що, на нашу думку, частково пов'язано з раніше проведеними реформами. ВООЗ докладає всіх можливих зусиль для забезпечення функціонування системи охорони здоров'я та її швидкого відновлення.
Варто зазначити, що Україна посідає важливе місце у галузі охорони здоров'я та розвитку, надаючи можливість іншим державам вивчати її досвід. Крім того, Україна є членом системи управління ВООЗ, включаючи Постійний комітет Регіонального комітету (SCRC). У травні 2023 року міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко також увійшов до складу Виконавчої ради Всесвітньої організації охорони здоров'я.
- Яким було 24 лютого 2022 року для вас? Як повномасштабне вторгнення Росії розпочалося для вас особисто?
- День, коли Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, залишиться в нашій пам'яті на все життя. Того дня важливо було підтримувати зв'язок із командою, щоби знати, чи всі в порядку і в безпеці, а також тримати контакт із органами охорони здоров'я, щоби зрозуміти їхні потреби та повідомити, що ми працюємо та готові надати допомогу. Ми готувалися заздалегідь до забезпечення медикаментами, проводили різні тренінги, надавали медичні матеріали. Водночас, останні 500+ днів були напруженими з точки зору забезпечення реагування на потреби громадського здоров'я. Крім того, ситуація постійно змінюється.
- Як зараз відбувається робота команди ВООЗ в Україні? Що змінилося після повномасштабного вторгнення Росії? Як ви реорганізували налагоджені процеси? Із якими складнощами стикнулися?
- На 24 лютого 2022 року ми мали невелику групу зі 100 осіб. Зараз наша команда налічує вже близько 300 осіб у різних містах України, включно з Києвом, Дніпром, Одесою, Полтавою, Львовом та іншими містами. Крім того, раніше співробітники ВООЗ здебільшого перебували в Києві, маючи лише кілька офісів у Донецькій і Луганській областях. Уся наша робота з національними та місцевими органами влади, а також із громадськістю триває. Роль ВООЗ, як і під час реагування на COVID-19, полягала не лише в консультуванні щодо курсу діяльності та у діалозі чи наданні ширшої технічної допомоги, але й значною мірою у роботі на місцях, як-от проведення ситуаційного аналізу того, що відбувається в лікарнях, у центрах первинної медичної допомоги, як ми працюємо у сфері громадського здоров'я з метою епіднагляду за захворюваннями. Уся робота продовжилася, лише набула більших масштабів.
Ірина Драбок, Гаага
Фото: Представництво ВООЗ в Україні
1 of 5

Історія
27 липня 2023
Огляд програм ООН з відновлення в Україні
Хочете дізнатися про внесок ООН у відновлення України? Перегляньте інформаційну панель ПРОГРАМИ ООН З ВІДНОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ.
Прозорість та підзвітність є основою нашого підходу. Ми прагнемо зробити дані доступними для всіх зацікавлених сторін. Ця інтерактивна інформаційна панель пропонує всебічний огляд програм з відновлення, які впроваджує ООН в Україні, відповідно до Перехідної рамкової програми ООН в Україні.
Перехідна рамкова програма ООН в Україні є стратегічним документом системи розвитку ООН, спрямованим на підтримку реагування Уряду України на економічні та соціальні наслідки, спричені вторгненням Росії та війною проти України. Метою Перехідної рамкової програми є об'єднання залучених сторін навколо спільного бачення діяльності, що охоплюює гуманітарну сферу, відновлення та розвиток, а також соціальну інклюзію. ООН в Україні надає підтримку окремим особам, громадам та установам у зміцненні систем та розбудові стійкості, зосереджуючись на таких пріоритетних сферах як відновлення інфраструктури, охорона здоров'я, освіта, соціальний захист, продовольча безпека, засоби до існування, енергетика та довкілля.
Інформаційна панель, яка оновлюється щоквартально, надає детальну інформацію про програми, сектори та ресурси, інвестовані ООН та її партнерами, включаючи національні, міжнародні та місцеві зацікавлені сторони, які беруть участь у реалізації ініціатив з відновлення.
Основні функції інформаційної панелі:
Огляд програм: Ознайомтеся з широким спектром діючих програм в Україні, згрупованих за основними напрямками, такими як соціальний захист, освіта, енергетика та навколишнє середовище, охорона здоров'я, відновлення інфраструктури, засоби до існування та економічне зростання.
Геопросторова візуалізація: Перегляньте інтерактивну карту, що відображає географічний розподіл реалізації програм у різних регіонах України. Ця функція дозволяє проводити регіональний аналіз ініціатив ООН.
Візуалізація: Інформаційна панель використовує різноманітні методи візуалізації даних, включаючи діаграми, графіки та інфографіку, щоб представити складну інформацію у зрозумілій для всіх аудиторій формі.
Дані про гуманітарне реагування, що здійснюється під керівництвом ООН та спільно з гуманітарними партнерами, можна переглянути на веб-сайті Управління ООН з координації гуманітарних справ в Україні.
1 of 5

Історія
26 липня 2023
Cвавільні затримання: зниклі чоловіки з Димера
Спеціалісти Моніторингової місії ООН з прав людини зустрілися з двома мешканками селища Димер Київської області, чиїх цивільних родичів забрали російські солдати, коли окупували цей район наприкінці лютого торік. Чоловіки досі затримані.
«Тут росіяни допитували наших хлопців. Тут вони їли, тут ходили в туалет, все відбувалося тут», – розповідає Анна Муштакова, стоячи в котельні місцевого ливарного заводу в Димері, невеликому містечку за 46 кілометрів на північ від столиці України Києва.
«Є свідки, які дійсно казали, що стріляли в стелю, залякували наших хлопців», – каже пані Муштакова, вказуючи на всіяну дірками стіну котельні ливарного заводу, заставлену обладнанням.
Пані Муштакова, віком близько п'ятдесяти років, сказала, що не бачила свого чоловіка Івана з другого дня вторгнення. Арешти почалися наступного дня після того, як росіяни окупували Димер.
«Вони увійшли 25 лютого, а наступного дня почали заарештовувати людей», – згадує вона.
Вона розповіла, що востаннє бачила Івана перед тим, як він пішов з дачного маєтку, де вони обидва працювали і жили в той час, щоб забрати свого брата в сусідньому селі.
Вона пам'ятає, що сказала йому «не йди нікуди, це війна», але він все одно пішов. Вона зрозуміла, що щось не так, коли вони не повернулися.
Вона розповіла, що ходила в Димер кожні два-три дні, відчайдушно намагаючись дізнатися, що сталося з її чоловіком.
«Вони роздягли та обшукали мене на блокпосту, що вони шукали? – питає вона. – Я ходила, питала сусідів, встромляла записочку в двері, але результату не було. Сусіди нічого не бачили», – каже вона.
Пані Муштакова пам'ятає, що на початку квітня, у день, коли українські війська звільнили цю територію, усі кинулися до ливарного заводу, який росіяни перетворили на імпровізовану в'язницю, шукати бодай щось, щоби зрозуміти, що сталося з їхніми близькими.
Під час нещодавньої зустрічі зі спеціалістами Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (далі – Місія) в червні пані Муштакова та дві інші місцеві жінки розповіли, що згодом вони знайшли деякі документи та посвідчення особи їхніх чоловіків у сейфі ливарного заводу, який росіяни лишили непошкодженим, коли тікали від наступу українських військ.
Місія проводить моніторинг та публічно звітує про ситуацію з правами людини в країні з метою посилення захисту прав людини, сприяння доступу до правосуддя та забезпечення притягнення винних у порушенні прав людини до відповідальності. Місія зустрічається з жертвами та свідками порушень прав людини, щоб з перших вуст почути їхні розповіді та задокументувати будь-які порушення. Ця робота гарантує, що людські втрати війни в Україні будуть зафіксовані та збережені, і це допоможе забезпечити відповідальність. Місія розпочала свою роботу в березні 2014 року.
Жінки розповіли, що шукали підказки в написах на стінах, видряпаних на забрудненій коричнево-сірій бетонній стіні імпровізованої кімнати для тримання під вартою. Коли спостерігачі ООН відвідали це місце 15 місяців потому, графіті з датами, іменами тих, кого вивозили, і тих, хто приїжджав, усе ще можна було побачити.
«10 забрали, тут нас 28», – написано в одному рядку, вирізаному на стіні, можливо, гострим каменем.
43-річна мешканка Димера Ольга Манухіна, мати трьох дітей, чоловіка і сина якої росіяни забрали понад 15 місяців тому, сказала, що впізнала почерк свого чоловіка на стіні.
«У кутку знизу був напис рукою мого чоловіка про те, що вони тут знаходились. Прізвища, де проживають, номера телефонів – на випадок, коли хтось побачить, і могли дати знати мені, що вони тут були, що вони живі», – розповіла вона.
Згідно з доповідями ООН, російські війська затримали велику кількість цивільних осіб протягом декількох днів після окупації частини сходу України, а також районів на північ від Києва. У доповіді, оприлюдненій у червні, Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомила, що провела 1 136 інтерв'ю із жертвами, свідками та іншими особами. За даними Місії, було задокументовано понад 900 випадків свавільного тримання під вартою цивільних осіб, зокрема дітей і людей літнього віку, протягом перших 15 місяців після вторгнення Росії в Україну.
У доповіді зазначається, що більшість цих випадків була вчинена Російською Федерацією і затримані часто зазнавали катувань і жорстокого поводження. Деякі з них були свавільно страчені.
Місцеві жителі розповіли, що 44 чоловіка різного віку і різного фаху були вивезені російськими збройними силами тільки з одного Димера, міста з населенням 5 500 жителів.
Для пані Муштакової перша реальна підказка надійшла із соціальних мереж від чоловіка, який тримався під вартою разом із її чоловіком.
«Він особисто мені все розповів, як страждав мій чоловік», – сказала вона.
Пані Муштакова розповіла, що саме так вона дізналася, що Івана затримали на російському блокпосту.
«Без пояснень обставин його повалили на землю, побили й кинули в ангар, де він просидів 7 днів. Потім його перевели в інший ангар ще на сім днів. Після цього його вивезли», – розповіла вона.
Пані Манухіна каже, що її 20-річний син Данило працював на тому самому ливарному заводі, який згодом став його в'язницею.
«Вони просто забрали його з дому, просто прийшли й забрали мого чоловіка і сина, – каже вона, стискаючи в руках фотографію своїх зниклих чоловіків. - Їм щось не сподобалося в його телефоні – якась смс-ка. Їх було 7 чоловіків. 6 залишилося на вулиці із сином, а ще один зайшов із чоловіком до хати. Подивився по хаті, перевірив усі телефони, і ті, хто були на вулиці, заставили дитину роздягнутися, підняти всі речі, тому що в нього татуювання на тілі», – згадує вона. Вона кричала, щоб їх відпустили.
Російський солдат сказав «забираємо на допити, й батька, й сина».
«Усе», – це були останні слова Максима, які він вимовив, поцілувавши її на прощання, з уже зв'язаними за спиною руками.
Ніколи не здаватися
Після понад 15 місяців болісного очікування жінки Димера досі не знають, де утримують їхніх близьких, і як з ними поводяться, але вони чули, що чоловіків перевезли до Білорусі, а потім до різних в'язниць у Росії.
Жінки розповіли, що знають про те, що чоловікам видали змінний одяг, лише тому, що натрапили на фотографії, на яких вони були одягнені у військову форму. Кажуть, що повідомили про зникнення чоловіків українській владі, як тільки українські збройні сили відновили контроль над територією. Їх попросили набратися терпіння.
Більшість жінок із Димера отримали листи від своїх близьких через Національне інформаційне бюро України, але в листах було мало інформації про справи їхніх близьких, не кажучи вже про те, де вони перебувають. Пані Манухіна розповіла, що єдиний лист, який вона отримала від чоловіка, містив простий опис його розкладу та житлових умов.
На той лист Пані Махуніна написала ще шість, але відповіді так і не отримала.
«Зворотної адреси немає, вони не повідомляють», – зазначила вона.
Нещодавно до міста приїжджала високопосадовиця Уряду України, згадує одна з димерських жінок. Вона спитала, як у них справи та взяла за руку. Вона сказала, що справи погані – син у полоні.
«Усіх повернемо додому, тільки потрібен час», відповіла посадовиця.
1 of 5

Прес-реліз
22 вересня 2023
ЮНОПС уклало з урядом Польщі угоду про відкриття Офісу ЮНОПС у країні
Угодою визначено дві пріоритетні цілі:
Сприяння ранньому відновленню та відбудові України: ЮНОПС використовуватиме досвід та експертизу у сфері будівництва, закупівель та управління проєктами для підтримки проєктів раннього відновлення та відбудови України.
Залучення польських підприємств до роботи закупівельних платформ ООН: Угода має на меті сприяти активнішій участі польських компаній у закупівельних процедурах ООН. 2022 року система ООН придбала в Польщі товари та послуги загальною вартістю 71,71 млн дол. США, що складає 0,24% світового обсягу закупівель.
Жорж Морейра да Сілва, Виконавчий директор ЮНОПС, зазначив: «Ця угода засвідчує значення партнерських відносин. Вона не лише є логічним продовженням позиції солідарності уряду Польщі та польського приватного сектору з Україною, а й відкриває для польських підприємств можливості для активної участі у закупівельних процесах ООН. Ми прагнемо співпрацювати з урядом Польщі, аби змінити життя людей на краще та допомогти Україні у відбудові на краще».
ЮНОПС об'єднає зусилля з Мережею Глобального договору ООН у Польщі, аби охопити якомога більшу кількість польських підприємств. Раніше дві установи уклали Меморандум про взаєморозуміння. Офіс ЮНОПС у Польщі виконуватиме функцію регіонального хабу, що залучатиме передових фахівців до проєктів відновлення та відбудови України.
Збіґнєв Рау, Міністр закордонних справ Республіки Польща, зазначив: «Переконаний, що відкриття офісу ЮНОПС у Варшаві зміцнить нашу співпрацю з ООН, розширить її межі та наповнить її новою енергією. Водночас, воно розширить родину агенцій ООН, що працюють у Польщі».
1 of 5
Прес-реліз
21 вересня 2023
ЗАЯВА КООРДИНАТОРКИ СИСТЕМИ ООН / ГУМАНІТАРНОЇ КООРДИНАТОРКИ В УКРАЇНІ ДЕНІЗ БРАУН З НАГОДИ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ МИРУ
Ескалація бойових дій Російською Федерацією продовжує спричиняти невимовні страждання для народу України, який стійко демонструє гідність та рішучість у час випробувань.
Майже щоденні удари, артилерійські обстріли, заміновані території, постійні сирени повітряної тривоги — все це провісники втрат і горя. Життя, що жорстоко забирає війна, зруйновані будинки, знищена економіка громад. Все це реалії життя в Україні сьогодні.
Велика ціна, яку платить ця країна, — це суворе нагадування про те, що втрачається, коли немає миру в Україні і також у занадто багатьох місцях по всьому світу.
Позиція Організації Об'єднаних Націй однозначна — Російська Федерація порушила територіальну цілісність України, порушила Статут ООН та норми міжнародного гуманітарного права.
Регулярні удари та обстріли цивільного населення та цивільної інфраструктури є порушеннями міжнародного гуманітарного права.
Під час відкриття 78-ої сесії Генеральної Асамблеї Генеральний секретар ООН чітко зазначив, що “час оновити багатосторонні інституції на основі економічних і політичних реалій 21-ого сторіччя, що ґрунтуються на справедливості, солідарності та універсальності, спираючись на принципи Статуту ООН та міжнародне право”.
У цей Міжнародний день миру в Україні немає миру.
Ми всі маємо прагнути змінити цю реальність.
1 of 5
Прес-реліз
19 вересня 2023
ЗАЯВА ГУМАНІТАРНОЇ КООРДИНАТОРКИ В УКРАЇНІ ДЕНІЗ БРАУН ЩОДО УДАРУ, ВНАСЛІДОК ЯКОГО БУЛО ЗНИЩЕНО СКЛАД “КАРІТАС-СПЕС” У ЛЬВОВІ
Упродовж року удари по гуманітарних активах посилились, що впливає на тих, хто вже потерпає від жахливих наслідків війни.
Гуманітарні співробітники, установи та активи захищені згідно з нормами міжнародного гуманітарного права. Удари по них або невибіркові удари суворо заборонені. Міжнародне гуманітарне право не є вибірковим, це зобов'язання, якого потрібно дотримуватися.
***
Донецька область, 19 вересня 2023 року
1 of 5
Прес-реліз
15 вересня 2023
Україна: Київ та Львів внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що перебуває під загрозою
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО вважає, що «більше немає оптимальних умов для повної гарантії захисту видатної універсальної цінності об’єкта, і йому загрожує потенційна небезпека через війну». Перебуваючи під ризиком прямої атаки, ці об'єкти спадщини також вразливі до ударних хвиль, спричинених бомбардуваннями двох міст.
Відзначаючи численні дії, вжиті українською владою для захисту своїх культурних цінностей, Комітет констатував, що ці два об’єкти спадщини видатної універсальної цінності залишаються під постійною загрозою з початку вторгнення 24 лютого 2022 року.
Включення цих об'єктів до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою, нагадує 195 державам-учасницям Конвенції про їхнє зобов'язання здійснювати моніторинг і сприяти захисту цих об’єктів. Це також відкриває можливість для додаткової фінансової та технічної допомоги для реалізації нових екстрених заходів – відповідно до заходів, які вже вжила Україна разом з ЮНЕСКО.
Ці два об’єкти будуть додані до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою, на додаток до об'єкту "Історичний центр Одеси", який уже був включений до списку у січні 2023 року.
Про об'єкти спадщини:
Софійський собор у Києві символізує «новий Константинополь», столицю християнського князівства, заснованого в XI столітті в регіоні, що прийняв християнство після хрещення Володимира Великого в 988 році. Духовний та інтелектуальний вплив Києво-Печерської Лаври сприяв поширенн православної віри та ідеї на європейському континенті в XVII, XVIII і XIX століттях. З 1990 року об’єкт входить до Списку всесвітньої спадщини.
Місто Львів, засноване в пізньому середньовіччі, процвітало як адміністративний, релігійний, торговий і культурний центр з XIII по XX століття. Його середньовічна міська рельєфність збереглася недоторканою, зокрема сліди різних етнічних спільнот, які жили тут, а також чудові барокові та пізніші будівлі. У 1998 році історичний центр Львова внесено до Списку всесвітньої спадщини.
Дізнатися більше
Діяльність ЮНЕСКО в Україні
1 of 5
Прес-реліз
13 вересня 2023
МАЙЖЕ КОЖНІ ДВА ДНІ ЖИТТЄВО НЕОБХІДНА ПОРТОВА ТА ЗЕРНОВА ІНФРАСТРУКТУРА В УКРАЇНІ ЗАЗНАЄ УДАРІВ
Надзвичайно тривожно, що сьогодні вночі знову під російські удари потрапили два українські порти на Дунаї в Одеській області. Унаслідок цієї трагічної події, за даними портової адміністрації, постраждали принаймні шість мирних мешканців.
Сьогоднішній удар по українських портах є двадцять першим після рішення Російської Федерації припинити Чорноморську ініціативу менш ніж два місяці тому. Обурливо, що з 17 липня майже кожні два дні життєво необхідна портова та зернова інфраструктура в Україні зазнає ударів.
Наслідки цих жорстоких безперервних російських ударів є катастрофічними для народу України та ще для 345 мільйонів людей, які стикаються із загрозою голоду по всьому світу.
Міжнародним гуманітарним правом удари по об'єктах цивільної інфраструктури суворо заборонені. Це має припинитись.
***
За додатковою інформацією просимо звертатись до:
Савіано Абреу, УКГС ООН: +380 50 422 39 43 (WhatsApp/Signal), deabreuisidoro@un.org
Наталія Пушкарук, УКГС ООН: +380 50 442 83 74, nataliia.pushkaruk@un.org
1 of 5
Нові публікації
1 / 11
Матеріали
05 липня 2023
1 / 11