Матільда Богнер сказала, що розглянуті в доповіді випадки свавільних страт можуть становити воєнний злочин. «Є чіткі ознаки того, що задокументовані в цій доповіді свавільні страти можуть становити воєнний злочин у вигляді умисного вбивства», – сказала вона.  У доповіді пояснюється, що вбивства цивільних осіб не обмежувалися окремими місцевостями, хоча деякі райони постраждали більше ніж інші. У місті Буча біля Києва, яке перебувало під контролем російських військ із 5 до 30 березня, Місія задокументувала вбивства 73 цивільних осіб (54 чоловіків, 16 жінок, 2 хлопчиків і 1 дівчинки) і продовжує роботу з підтвердження ще 105 ймовірних вбивств. Свавільним стратам часто передували перевірки з боку Збройних сил Російської Федерації. «Просте текстове повідомлення, елемент камуфляжного одягу або досвід попередньої військової служби могли мати фатальні наслідки», – сказала пані Богнер.  У доповіді зазначається, що на сьогодні ООН задокументувала насильницьку смерть 441 цивільної особи (341 чоловіка, 72 жінок, 20 хлопчиків та 8 дівчаток) у цих трьох регіонах лише за перші 6 тижнів російського вторгнення. У доповіді міститься застереження, що реальні цифри, скоріше за все, значно вищі, оскільки продовжується робота з підтвердження ще 198 вбивств, що сталися в Київській, Чернігівській та Сумській областях України, окупованих Росією на початкових етапах збройного нападу на Україну, що триває. Окрім свавільних страт цивільних осіб у доповіді викладені випадки, коли російські війська також здійснювали напади без дотримання принципу розрізнення між військовими цілями і цивільними особами і не вживали всіх можливих запобіжних заходів задля захисту цивільних осіб. «Цивільні особи ставали об’єктами нападів на дорогах під час пересування в межах або між населеними пунктами, зокрема, під час спроб втекти від бойових дій», – зазначила пані Богнер. В доповіді детально розглядаються 100 вбивств. З цього числа, за оцінкою доповіді, 57 становили свавільні страти (48 чоловіків, 7 жінок і 2 хлопчиків). Тридцять із них відбулися в місцях тримання від вартою, інші 27 жертв були вбиті на місці невдовзі після того, як потрапили під контроль російських сил. «Російські солдати привозили цивільних осіб до імпровізованих місць тримання під вартою, а потім страчували їх у полоні. Тіла багатьох жертв були знайдені зі зв’язаними за спиною руками та вогнепальними пораненнями в голову», – сказала пані Богнер. У доповіді зазначається, що чоловіки та хлопчики становили 88 відсотків жертв свавільних страт, що вказує на те, що вони непропорційно ставали об'єктами нападів за ознакою статі. У доповіді зазначається, що хоча минуло багато місяців, відколи стало відомо про перші вбивства, ще багато потрібно зробити для притягнення винних до відповідальності. УВКПЛ не знайшло жодних даних про те, що російська влада активно розслідує або переслідує будь-який із таких випадків. Матільда Богнер закликає Російську Федерацію невідкладно розслідувати всі ймовірні порушення міжнародного права та притягнути винних до відповідальності. Повний текст тематичної доповіді УВКПЛ «Вбивства цивільних осіб: свавільні страти та напади на окремих цивільних осіб у Київській, Чернігівській і Сумській областях у контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну» доступний англійською, українською та російською мовами.   Для отримання додаткової інформації та запитів ЗМІ, будь ласка, звертайтеся до Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні: Кріс Яновські+380952300437 krzysztof.janowski@un.org або Катерина Гірняк +380504868364 kateryna.girniak@un.org    

Джайлс Дьюлі – фотограф-документаліст, письменник, оповідач та очільник Фонду «Спадок війни» (Legacy of War Foundation). У 2011 році під час роботи в Афганістані Джайлс Дьюлі дістав серйозні поранення, підірвавшись на саморобному вибуховому пристрої, внаслідок чого він втратив три кінцівки. Він переніс десятки операцій і повернувся до Афганістану наступного року, щоб продовжити працювати фотографом. У своїх роботах він приділяє основну увагу довготривалому впливу воєн на гуманітарну ситуацію і прагне змінити на краще ситуацію людей з інвалідністю завдяки впровадженню сталих проєктів на місцях, зокрема в Україні, де Фонд надав спеціалізовану допомогу, зокрема передав інвалідні візки, медичне обладнання та машини швидкої допомоги. Уповноважений ООН займатиметься питаннями негайних та довготривалих потреб і прав осіб, які дістали поранення під час війни, та осіб з інвалідністю в контексті війни і розбудови миру, у тому числі тих, хто постраждав від вибухових пристроїв. Він також буде опікуватися тим, щоб голоси усіх людей, які отримали інвалідність через вибухові пристрої, бралися до уваги під час більш широкого обговорення питань, які стосуються осіб з інвалідністю в контексті розбудови миру. Джайлс Дьюлі об'єднає свої зусилля зі Спеціальним доповідачем із прав людей з інвалідністю. Він сприятиме поширенню в усьому світі дії Конвенції про заборону застосування протипіхотних мін, а також Конвенції про права людей з інвалідністю.   Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй заявив: «У світі живе понад один мільярд людей з інвалідністю. Забезпечення дотримання їхніх прав – це питання справедливості, а також інвестування у наше спільне майбутнє. Воно також є ключовим для реалізації ключового зобов'язання, прописаного у Порядку денному в сфері сталого розвитку до 2030 року, – не залишити нікого поза увагою». Посада Уповноваженого адмініструватиметься Департаментом із проведення операцій із забезпечення миру Служби Організації Об'єднаних Націй з питань діяльності, пов'язаної з розмінуванням (ЮНМАС). ДЛЯ ЗАПИТІВ ЗМІ Детальнішу інформацію можна отримати у спеціаліста з комунікацій ЮНМАС Лі Вуд’єра: woodyear@un.org

Ерік Мьосе, Голова Комісії з розслідування порушень в Україні Від імені Незалежної міжнародної комісії Організації Об'єднаних Націй з розслідування порушень в Україні у складі Еріка Мьосе (Голова), Ясмінки Джумхур та Пабло де Грейфа, я хотів би привітати вас на цій прес-конференції. Після першого візиту трьох комісарів до Києва у червні, наші слідчі здійснили декілька подорожей до України. Поточний візит є десятою місією Комісії. Відповідно до мандату Комісії від березня цього року, 23 вересня 2022 року ми представили усну доповідь Раді з прав людини, а 18 жовтня 2022 року надали письмову доповідь Генеральній Асамблеї. Як було зумовлено Радою з прав людини, у цій доповіді викладалися наші висновки щодо подій наприкінці лютого та у березні 2022 року  у чотирьох областях – Київській, Чернігівській, Харківській та Сумській. Як вам відомо, Комісія встановила, що в цих регіонах було скоєно воєнні злочини. З того часу Комісія присвятила більше своїх ресурсів вивченню подій у ширших часових, географічних та тематичних рамках, як визначено нашим мандатом. Розслідування тривають, і наразі ми готуємо вичерпний звіт Комісії, який буде представлено Раді з прав людини в березні наступного року. Цього тижня ми провели зустрічі з різними відповідними сторонами в Києві, включаючи Верховний Суд України, Генерального прокурора, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністра охорони здоров'я, представників Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Міністерства освіти та кількох інших міністерств, урядових установ та неурядових організацій. Цього тижня також відбулися зустрічі із дипломатичними представництвами. В Одесі комісари зустрілися із заступником прокурора Херсонської області та внутрішньо переміщеними особами.   Ясмінка Джумхур, членкиня Комісії з розслідування порушень в Україні Під час цього візиту Комісія приділила значну увагу питанню знищення цивільної інфраструктури країни, зокрема, руйнуванню її енергетичних та транспортних мереж. Існування обох структур є передумовою для забезпечення доступу до прав, а цивільна інфраструктура захищена міжнародним гуманітарним правом. Навіть якщо напад, наприклад, на енергетичні мережі, забезпечить військову перевагу, наслідки для цивільного населення не можуть бути відверто проігнорованими. Комісія планує детально вивчити це питання і повернеться до нього у своїй доповіді до Ради з прав людини в березні наступного року. Комісія висловлює занепокоєння з приводу жахливої ситуації, що продовжує впливати на життя та права дітей. Діапазон їхніх прав, що перебувають під загрозою, постійно збільшується. На додаток до задокументованих випадків порушення особистої недоторканності дітей, матері розповіли нам, що діти стикаються із проблемами доступу до освіти. У багатьох випадках зруйновані та вщент знищені школи, особливо у зоні бойових дій, перешкоджають фізичному доступу до освіти. Крім того, система онлайн-освіти, створена під час пандемії COVID-19, продовжувала використовуватися як одна з освітніх моделей протягом цього збройного конфлікту. Однак, атаки на енергетичну систему ставлять ефективність цієї моделі під загрозу. Забезпечення доступу дітей до освіти у деокупованих регіонах, таких як Харківська та Херсонська області, становить окремий виклик. Руйнування та спустошення медичних закладів внаслідок нападів перешкоджають доступу людей до охорони здоров'я. Крім того, атаки на транспортну та енергетичну інфраструктуру обмежують мобільність пацієнтів та опосередковано перешкоджають здійсненню права на здоров'я. Особливо страждають від такої ситуації пацієнти з хронічними захворюваннями та ті, хто потребує невідкладної медичної допомоги.   Пабло де Грейф, член Комісії з розслідування порушень в Україні Комісія вже давно наполягає на тому, що вона застосовуватиме у своїй роботі підхід, орієнтований на потреби потерпілих, і що це охоплює притягнення винних до відповідальності у широкому розумінні, включаючи кримінальне правосуддя, права жертв на встановлення істини та на репарації, а також гарантії неповторення. Саме таке поняття притягнення до відповідальності міститься в існуючих міжнародно-правових документах. Обмін думками цього тижня із зацікавленими сторонами підтверджує важливість цієї багатовимірної концепції притягнення винних до відповідальності. Здійснення права на істину в сенсі повноцінного викладення того, що сталося із окремими жертвами, або надання більш вичерпної доповіді про цей збройний конфлікт, вимагатиме дотримання належних стратегій збору правдивих даних та існування структур, які можуть бути створені пізніше. У конфліктних ситуаціях процес часто починається з пошуку останків та інформації про зниклих безвісти. У більшості випадків міждержавного конфлікту поняття «репарацій» часто розуміють переважно в контексті відбудови – і в Україні, безумовно, багато чого потрібно зробити для відновлення. Але концепція репарацій виходить далеко за рамки відбудови. Створення комплексної програми репарацій є довготривалим процесом, який вимагає консультацій з тими, хто постраждав найбільше. Хоча остаточна розробка та реалізація такої програми потребують часу, є деякі негайні кроки, які український уряд може зробити, не звільняючи Російську Федерацію від її відповідальності. Постраждалі мають потреби, які вимагають негайної уваги. З цією метою створення реєстру жертв або його функціонального еквіваленту, який потерпілим було б зручно використовувати, полегшить доступ до служб підтримки, наприклад, психічного здоров'я та психосоціальної підтримки, для тих, хто зазнав насильства, у тому числі переміщених осіб. Відповідно до нашого мандату, ми продовжуватимемо розслідувати порушення міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права та пов'язаних із ними злочинів, і, де це можливо, намагатимемося встановити відповідальних за ці порушення. Національні та міжнародні зусилля, що докладаються заради цього в Україні, є добре відомими. Комісія продовжує намагатися зробити свій внесок у ці різноманітні ініціативи. Важливо зазначити, що відправлення кримінального правосуддя в умовах конфлікту є ресурсномістким та тривалим процесом. У своїй вичерпній доповіді в березні 2023 року Комісія також надасть рекомендації щодо різних можливих механізмів притягнення винних до відповідальності.   КІНЕЦЬ   Додаткова інформація: Рада ООН з прав людини створила Незалежну міжнародну комісію з розслідування порушень в Україні з метою розслідування всіх ймовірних порушень та утисків прав людини, порушень міжнародного гуманітарного права та пов’язаних із ними злочинів, які могли бути скоєні в контексті агресії Російської Федерації проти України. Місію зі встановлення фактів очолюють три комісари: Ерік Мьосе з Норвегії (Голова), Ясмінка Джумхур із Боснії та Герцеговини та Пабло де Грейф із Колумбії. У березні 2023 року Комісія зобов’язана представити Раді ООН з прав людини результати своєї роботи та надати рекомендації, включаючи питання притягнення до відповідальності винних у цих порушеннях. Більш детальну інформацію щодо роботи Комісії можна знайти тут Контакти для ЗМІ: У Відні: Саулє Мухаметрахімова, радниця зі зв’язків із засобами масової інформації при Комісії з розслідування, електронна пошта: saule.mukhametrakhimova@un.org / +43 676 3493464. У Женеві: Тод Пітман, радник зі зв’язків із засобами масової інформації при Службі підтримки розслідувань, електронна пошта: todd.pitman@un.org /  +41 76 691 1761, Роландо Гомес, спеціаліст РПЛ зі зв’язків із засобами масової інформації, електронна пошта, rolando.gomez@un.org / +41 79 477 4411.  

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України реалізують програму забезпечення аграріїв засобами тимчасового зберігання зерна (зерновими рукавами). Завдяки підтримці урядів Канади, Японії та Minderoo Foundation, українські фермери отримають понад 30 000 зернових рукавів ємністю 200 тон кожен, що покриває 30 відсотків національного дефіциту зерносховищ. У продовження цієї програми ФАО та Міністерство аграрної політики та продовольства розпочинають реєстрацію для розповсюдження 105 комплектів спеціальної техніки для завантаження та розвантаження зернових рукавів. Кожен комплект складається з одного завантажувача, одного розвантажувача та одного бункера-перевантажувача. Реєстрація відбуватиметься у два етапи: перший етап присвячений реєстрації отримувачів обладнання; другий етап передбачає відбір кінцевих одержувачів обладнання за вибором сільськогосподарських виробників, що раніше отримали зернові рукави від ФАО. Перший етап триватиме до 11 грудня і доступний через програму в Державному аграрному реєстрі (ДАР): «Отримання від ФАО техніки для завантаження рукавів для зберігання зерна». У межах цього етапу можуть зареєструватись потенційні отримувачі (оператори) техніки, які готові на комерційній основі надавати послуги із завантаження та розвантаження зернових рукавів. У заявці потрібно вказати інформацію про наявну подібну техніку на балансі підприємства, область надання послуг та діапазон вартості послуг із завантаження-розвантаження рукавів. Другий етап триватиме з 4 по 11 грудня, із назвою програми у ДАРі «Вибір отримувача техніки – надавача послуг із завантаження рукавів для зберігання зерна, отриманих від ФАО». У межах цього етапу отримувачі зернових рукавів від ФАО можуть визначити від одного до трьох одержувачів техніки на основі офіційного списку компаній-операторів із першого етапу програми. Фермери, які нещодавно отримали зернові рукави від ФАО, зможуть визначити операторів, які, на їхню думку, повинні отримати обладнання, а також зазначити кількість рукавів для завантаження обраним оператором.  Для зручності сільгоспвиробників, на сайті Мінагрополітики та ДАР буде опубліковано перелік зареєстрованих у ДАРі компаній-операторів, які сільгоспвиробник може вказати як отримувачів необхідної техніки. Додатково, 2 грудня 2022 року об 11:00 буде проведено вебінар щодо умов участі у програмі. Посилання для участі у заході: https://fao.zoom.us/j/97321286492  Корисні матеріали: Інструкція з реєстрації у ДАР  Інструкція щодо входу в кабінет та редагування інформації у ДАР   Контактна інформація: Контакт-центр ДАР: +38 044 339 9215; support@dar.gov.ua Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО): +38 099 090 7582; +38 068 318 0943; UA-Feedback@fao.org Журналістам та редакторам: Запити на фотографії, аудіо- та відеоматеріали направляйте за адресою FAO-newsroom@fao.org, або телефонуйте: (+39) 06 570 53625.

Онлайн-інструменти
Фотографії також доступні на акаунті FAOnews у Flickr
Служба новин ФАО
RSS-канал прес-релізів ФАО
ФАО в Твітері @FAOUkraine