«Схід-Експо 2021» – найбільша бізнес-виставка мікро-, малих та середніх підприємств Донеччини, Луганщини, Запоріжчини та Херсонщини розпочалась сьогодні у Києві і триватиме 13-14 жовтня.   Щороку «Схід-Експо» надає підприємцям східної України можливість представити власні компанії на першокласній бізнес-виставці, знайти нових клієнтів та ознайомити громадськість із різноманітними товарами власного виробництва.  «Схід-Експо 2021» реалізується ПРООН у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу та Посольства США в Україні. Захід організовано у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України, Донецькою, Запорізькою, Луганською та Херсонською обласними державними адміністраціями, Донецькою обласною торгово-промисловою палатою та Торгово-промисловою палатою України.  Виступаючи на відкритті сьомої щорічної бізнес-виставки «Схід-Експо» Постійна представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева привітала учасників та партнерів бізнес-виставки «Схід-Експо» і підкреслила, що захід є одним із інструментів задля підтримки місцевого економічного розвитку.   «ПРООН працює на сході України з 2015 року для підтримки східних областей, надаючи підтримку бізнесу та органам місцевого самоврядування, – зазначила пані Ґерчева. – З 2015 року майже 1500 підприємств отримали грантову підтримку, було створено близько 4000 робочих місць та близько 10 000 підприємців пройшли навчання ділових навичок. Сьогодні мікро-, малі та середні підприємства становлять більшість підприємств в Україні та в усьому світі і є важливими чинниками у створенні робочих місць та у світовій економіці».  Пані Ґерчева також підкреслила, що незважаючи на економічні труднощі, викликані триваючим збройним конфліктом, пандемією COVID-19 та іншими факторами, підприємства Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей виявилися надзвичайно стійкими, рішучими та новаторськими – вони продовжують працювати, зростати та розширюватися у відповідь на попит ринку.  У своєму вітальному слові заступник голови Представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло зазначив, що розвиток малих та середніх підприємств (МСП) є одним із ключових напрямків співробітництва між Україною та ЄС.  «Це привілей для Європейського Союзу бути ключовим партнером і підтримувати щорічну подію «Схід-Експо», – сказав пан Дюфло. – «Схід-Експо» вже зарекомендував себе як динамічна платформа для налагодження зв’язків між бізнесами сходу та півдня України з рештою областей, з ЄС та іншими країнами. Сильніший сектор малого та середнього бізнесів диверсифікує українську економіку та зміцнює її стійкість».  Пан Дюфло також посилався на соціальні та економічні наслідки пандемії та кризу, яка вразила економіки по всьому світі. Він зазначив, що програми EU4Business допомагають МСП по всій Україні отримати доступ до фінансів, ринків та навичок. Він також наголосив на допомозі, мобілізованій за допомогою підходу «Команда Європи», спрямованої на пом’якшення економічних наслідків пандемії та допомогу компаніям щодо виходу з кризи.  Крім традиційних презентацій безпосередньо на локації триває й онлайн-виставка. Побачити різноманітні вироби та ознайомитись із асортиментом виробників можна на сайтах «Схід-Експо» та «Дія.Бізнес», де розміщені профілі близько 150 підприємств. Кожен профіль містить коротку описову інформацію про компанію, фото-та відеопрезентацію підприємства.   Девід Шлефер, головний координатор з надання допомоги Посольства США в Україні, наголосив, що це велика радість відкривати «Схід-Експо 2021» та вітати підприємців з Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей на цьому заході, спрямованому на зміцнення ділових зв’язків, знайомство з новими можливостями партнерства, просування продуктів та полегшення доступу до нових ринків.  «Відновлення економіки на сході України є одним із пріоритетних напрямів допомоги США. Для нас велика честь підтримувати Програму ООН із відновлення та розбудови миру, яка прагне відновити економіку східної України, шляхом зміцнення потенціалу локальних бізнесів та робочих навичок, підтримки місцевих підприємців та сприяння доступу до нових ринків та торгових зв’язків», – зазначив пан Шлефер.  Заступниця Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан сказала, що одна з цілей Мінцифри – перетворити Україну на країну підприємців.  «Для цього ми реалізовуємо масштабний проєкт із розвитку підприємництва Дія.Бізнес. Для нас важливо, щоб мікро- та малі бізнеси відчували підтримку та допомогу з боку держави. І в цьому контексті виставка «Схід-Експо» є чудовою платформою для національного прояву регіональних підприємців, нетворкінгу та пошуку нових партнерств».  Про «Схід-Експо»  У 2017-2019 роках, «Схід-Експо» відбувався у Краматорську, Сєвєродонецьку, Києві (двічі) та Львові. У 2020 році з огляду на карантинні обмеження, спричинені пандемією COVID-19, захід було організовано онлайн у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України. Загалом, за час існування виставки, її відвідали понад 10 000 людей, а 260 компаній місцевих виробників презентували свою продукцію. За підсумками заходів останніх років 70% учасників встановили ділові контакти з новими партнерами.  Для довідки  Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).  Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.  Для запитів ЗМІ  Юлія Самусь, керівниця відділу комунікацій ПРООН, yuliia.samus@undp.org. Фото: Андрій Крєпких / ПРООН в Україні Більше фото: https://www.flickr.com/photos/undpukraine/albums/72157720017811287  Онлайн-трансляція: https://www.youtube.com/watch?v=NPsQykVXa98    

“Ми в ООН Жінки в Україні вважаємо, що молоді люди здатні позитивно трансформувати наше суспільство, економіку, політичну систему та поставити права людини та гендерну рівність у центр усіх реформ. Ми раді, що об’єднали зусилля з українськими університетами та донесли важливі теми безпосередньо до студентів та студенток”, – коментує Еріка Квапілова, Представниця ООН Жінки в Україні. Герої і героїні стрічки розповіли, що теж стикалися зі стереотипами, відшукували внутрішню впевненість й свободу від думки навколишніх. Вони переконані, що гендерній дискримінації потрібно протидіяти, не замовчувати сексизм з боку однокурсників, адміністрації вишів чи роботодавців. «Коли тобі пропонують щось те, що не сходиться з твоїми моральними принципами і навіть якщо це робить начальник, чи навіть президент, варто казати про свою точку зору чітко і не боятись», – радить співачка Аліна Паш. Фільм створено в рамках HeForShe University Tour – глобального проекту руху HeForShe, який вже відбувся у США, Великій Британії, Канаді, Франції, Таїланді та інших країнах. Український HeForShe University Tour у вересні цього року вирушив до 5 університетів Чернівців, Львова, Києва, Дніпра та Маріуполя. Учасники та учасниці показів долучились до масштабної дискусії про стереотипи, сексизм, дискримінацію та насильство. З 1 жовтня всі охочі можуть влаштувати показ та обговорення фільму, таким чином приєднуючись до HeForShe University Tour. Рух HeForShe в Україні закликає студентські ради університетів та коледжів, активних школярів старших класів, викладачів та вчителів, керівництво молодіжних клубів чи організацій підтримати глобальний діалог про гендерну рівність. Детальніше про проект HeForShe University Tour: ttps://heforsheukraine.info/universitytour Фільм доступний за лінком: https://youtu.be/nUwXKrnm1L0 https://www.facebook.com/unwomenukraine/videos/180842500821516 Тизер: https://youtu.be/PBoad30IzVI Постер: https://bit.ly/3oq7MWS Кадри з фільму та фото зі знімального майданчика: https://bit.ly/2WEpUAT ___________________________________________________________________________ Рух HeForShe, започаткований ООН Жінки – це глобальний рух солідарності на підтримку гендерної рівності, в якому чоловіки та хлопчики стають головними агентами змін. З моменту запуску 2014 року, до кампанії приєдналися глави держав, провідні вчені, керівники глобальних корпорацій, спортсмени, митці та лідери думок, що поділяють філософію гендерної рівності. В Україні рух HeForShe реалізується за фінансової підтримки Швеції.

Спільна грантова програма Міжнародної організації праці (МОП) та GIZ «Сприяння покращенню економічного становища вразливих груп населення в регіоні Азовського моря» навчатиме підприємництву жителів Бердянського, Мелітопольського та Пологівського районів Запорізької області та Маріупольського району Донецької області. Із 400 учасників програми 100 отримають гранти на започаткування власного бізнесу. Про це повідомили представники МОП та GIZ на прес-конференціях, що днями відбулися в Маруіполі та Запоріжжі в рамках старту грантової програми.     Директор проєкту GIZ Девід Фюхтйоханн наголосив, що грантова програма, перш за все, буде спрямована на підтримку вразливих верств населення. «Одна із основних цілей цього проекту – надати підтримку малому на середньому бізнесу, тому що саме мікро, малий та середній бізнес є опорою економіки та стимулюючим фактором у економічному зростанні та створенні нових робочих місць, - повідомив представник GIZ на прес-конференції у Запорізькій ОДА. -  Через захоплення Керченської протоки та Криму, та через конфлікт на Сході у регіоні Приазов’я виникли певні проблеми. Наслідком стали економічний спад та втрата робочих місць. Найбільше постраждали саме внутрішньо переміщені особи (ВПО), одинокі батьки, літні люди, люди з інвалідністю та ветерани АТО. Саме тому уряд Німеччини вирішив підтримати вразливі групи населення через спільний проект  GIZ та Міжнародної організації праці. Заступник голови Запорізької ОДА Руслан Шиханов зазначив, що однією із основних проблем в Запорізькій області залишається організація зайнятості внутрішньо переміщених осіб та подякував представникам GIZ та МОП за підтримку:  «Багато з них [ВПО] планують, або вже відкрили власну справу.  Тож  ми розглядаємо ВПО як величезний потенціал, який може бути рушійною силою реформ для розвитку економіки в області та держави в цілому. Наша головна мета – зробити все, аби наш регіон став гідною домівкою для них, допомогти звикнути до нових реалій і створити взаємну дружню атмосферу як для внутрішньо переміщених осіб, так і для приймаючих громад. Впевнений, що співпраця із GIZ та МОП в рамках проекту буде лише поглиблюватись».  У рамках грантової програми учасників навчать створенню власної бізнес-ідеї та написанню бізнес-плана  під час триденного тренінгового курсу.  Згодом буде проведено конкурс, який визначить переможців, які отримають фінансову підтримку у вигляді міні-грантів на відкриття власної справи Міжнародна організація праці навчатиме майбутніх підприємців за найбільшою у світі програмою підприємництва «Розпочни та вдосконалюй свій бізнес», що наразі успішно впроваджується у більш ніж 100 країнах, та вже 10 років діє в Україні.  «Лише за останніх три роки в Україні 2 300 підприємців пройшли навчання за цією програмою, й хочу підкреслити, що більшість із них – жінки», - повідомив національний координатор проектів МОП Георгій Морозов. Автори 100 найуспішніших бізнес-планів отримають грошову винагороду до 2500 євро на відкриття власної справи. Організатори забезпечать учасників навчальними матеріалами та харчуванням під час проведення тренінгу. Представник МОП пояснив, що грантова програма складатиметься із трьох етапів:  «Спершу учасники програми навчатимуться розробляти власні бізнес-плани, маркетингові плани, дізнаються про особливості роботи з персоналом, закупівлі, системи оподаткування, розрахунок собівартості, фінансове планування, джерела та залучення стартового капіталу. - сказав Георгій Морозов. - Далі учасникам буде запропоновано розробити бізнес-план своєї ідеї. Тренери МОП, а також бізнес-консультанти  GIZ, підтримуватимуть та супроводжуватимуть учасників конкурсу в цьому процесі. Ми вже розпочали прийом заявок на перший етап навчання». У свою чергу, заступник міського голови Маріуполя Сергій Орлов закликав жителів міста та району теж брати участь у грантовій програмі МОП та GIZ: “Ми докладаємо чимало зусиль на розвиток мікро-, малого та середнього бізнесу в місті, я би сказав, що це наша стратегічна мета, в рамках нової стратегії Маріуополя до 2030 року. Я хотів би, щоб як і в нашому славетному минулому, у нашому місті, знову стало модно займатися підприємництвом. Ми всіляко вітаємо і підтримуємо започаткування власного бізнесу і приділяємо цьому особливу увагу. Закликаю усіх бажаючих долучатись до грантової програми наших партнерів GIZ та Міжнародної організації праці». Для участі у грантовій програмі усім бажаючим необхідно буде заповнити невелику анкету, після чого тренери МОП здійснять первинний відбір та зв’яжуться з потенційними учасниками. Посилання на реєстраційну форму та більш детальну інформацію про грантову програму  можна знайти на  на сайті громадської організації «Гурт», що є партнером МОП та GIZ у реалізації грантової програми. Реєстрація на програму триває до 30 вересня 2021 року. Ініціатива реалізується в рамках проєкту «Сприяння економічній активності вразливих груп населення, включаючи внутрішньо переміщених осіб (ВПО), в регіонах Азовського моря», що виконується Міжнародною організацією праці (МОП) у співпраці з Федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального Уряду Німеччини.  

Після значного поліпшення безпекової ситуації на сході України внаслідок заходів із посилення режиму припинення вогню в липні 2020 року, кількість жертв серед цивільного населення та обсяги пошкодження цивільних об'єктів зросли й досягли рівнів, що йому . У новій доповіді, що опублікована сьогодні Управлінням ООН з прав людини, висвітлюється ситуація з правами людини на території, охопленій конфліктом, і на решті території країни. Доповідь підготовлена за результатами роботи Моніторингової місії Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні (ММПЛУ) та охоплює період із 1 лютого до 31 липня 2021 року. У доповіді йдеться, що у звітному періоді Управління ООН з прав людини зафіксувало 62 жертви серед цивільного населення – 15 загинули і 47 дістали поранення, що на 51 відсоток більше, ніж за попередні шість місяців. Ця тенденція триває: у період із 31 липня до 20 вересня в результаті активних бойових дій постраждали ще 16 цивільних осіб населення (двоє загиблих і 14 поранених). Показники в серпні та вересні – найвищі місячні показники з червня 2020 року. «Наші дані про жертв серед цивільного населення наочно демонструють, що припинення вогню з 27 липня 2020 року призвело до зниження кількості жертв серед цивільного населення, спричинених активними бойовими діями. Це говорить про можливість встановити ефективний режим припинення вогню, який захищає життя цивільного населення. Якщо це було зроблено одного разу, це можна зробити знову. Обстріли з артилерії та стрілецької зброї повинні припинитися, і ми закликаємо всі сторони конфлікту виконати повною мірою заходи з посилення режиму припинення вогню», – сказала голова ММПЛУ Матільда Богнер. У доповіді повідомляється, що обмеження пересування на сході Україні, запроваджені у зв'язку з COVID-19 переважно озброєними групами, скоротили на 95 відсотків кількість перетинів лінії зіткнення. Ці обмеження змусили багатьох людей їхати з території, яка контролюється озброєними групами, на територію, яка контролюється Урядом України, через Російську Федерацію. Прийняття та введення в дію закону, що звільняє цивільних осіб, які перетнули цей кордон із гуманітарних причин, від адміністративних стягнень, є позитивним кроком Уряду України. «Через ці обмеження, запроваджені самопроголошеними «республіками», люди не можуть бачитися зі своїми сім'ями», – сказала пані Богнер. «Цивільні особи в населених пунктах, розташованих по обидва боки лінії зіткнення, також висловили невдоволення браком доступу до водопостачання та санітарії, медичного обслуговування, громадського транспорту й доріг, по яких можливий проїзд цивільного транспорту. Забезпечення цих послуг населенню, постраждалому від конфлікту, має бути пріоритетом», – додала пані Богнер. У доповіді висловлено стурбованість прийняттям “указу”, що дозволяє експропріювати нерухоме приватне майно, яке вважається покинутим або відумерлим, на території, яка контролюється самопроголошеною «Донецькою народною республікою». Це не тільки створює ризики порушення житлових прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО), але і може поставити під загрозу можливість компенсації ними шкоди і створити додаткові перешкоди для їхнього повернення та реінтеграції. У доповіді також стверджується, що повідомлення про погрози особам, які працюють на на території, яка контролюється самопроголошеною «Луганською народною республікою», зменшенням зарплати або звільненням у разі ненабуття громадянства Російської Федерації, може дорівнювати дискримінації, а тому суперечить міжнародному праву прав людини. Щодо проєкту закону про перехідний період, нещодавно зареєстрованого в Верховній Раді України, у доповіді наголошується, що хоча в ньому містяться деякі позитивні положення, він спирається на визначення правосуддя перехідного періоду, яке не відповідає міжнародним стандартам і не забезпечує підхід, орієнтований на захист жертв. У доповіді задокументовано 12 випадків затримання працівниками правоохоронних органів осіб, які, як вважається, пов'язані з або є членами самопроголошених «республік», в порушення міжнародних стандартів і національного законодавства, зокрема, процедури затримання без ухвали слідчого судді. Управління ООН з прав людини також стежить за розслідуванням заяв про катування та жорстоке поводження в Олексіївській виправній колонії № 25 у Харкові і стурбоване отриманими повідомленнями про помсту ув'язненим за їхні скарги на катування. На території, яка контролюється озброєними групами, за звітний період було зафіксовано 13 випадків свавільного затримання у зв'язку з конфліктом; одинадцять осіб все ще перебувають під вартою. «5 серпня нам було надано конфіденційний доступ до двох жінок і двох чоловіків у луганському СІЗО. Ми вітаємо цей крок і сподіваємося, що в нас буде постійний доступ до осіб, які тримаються там під вартою. Ми також закликаємо забезпечити такий доступ на території, яка контролюється самопроголошеною «Донецькою народною республікою», – сказала пані Богнер. У доповіді вітається прийняття 20 травня 2021 року закону про гармонізацію внутрішнього кримінального права з міжнародним кримінальним правом, який значно розширює визначення міжнародних злочинів відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду. «Ми стурбовані тим, що закон не був підписаний Президентом. Було б значним упущенням не здійснити цей останній крок для забезпечення відповідальності осіб, винних у міжнародних злочинах», – сказала пані Богнер. У доповіді також зазначається, що рішення Ради національної безпеки і оборони, що призвели до закриття телевізійних каналів і обмеження доступу до онлайн-ЗМІ, не відповідають міжнародним стандартам права на свободу вираження поглядів. У доповіді повідомляється про 22 випадки погроз і нападів на журналістів/-ок та інших працівників/-ць ЗМІ, правозахисників/-ць, представників/-ць ЛГБТІ-спільноти або їхніх прихильників/-ць і представників/-ць етнічних меншин. За звітний період також був задокументований 21 випадок мови ворожнечі, шість з яких були спрямовані проти ромів, і ще шість – проти ЛГБТІ-осіб. У доповіді підкреслюється, що на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками», панувала атмосфера страху і самоцензури. Критика відповідальних осіб і участь у суспільних справах як і раніше знеохочувалися, водночас Управління ООН з прав людини зафіксувало три випадки свавільного затримання осіб, які висловлювали думки в соціальних мережах. «Систематичні серйозні порушення прав людини на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками», мають бути негайно припинені. Репресії проти тих, хто висловлює критичні чи незалежні погляди, припинитися, а основоположні свободи – поважатися», – сказала пані Богнер. Стосовно ситуації з економічними та соціальними правами, у доповіді вказує на брак соціального житла і соціальних послуг для задоволення потреб осіб з інвалідністю та бездомних осіб, а також труднощі доступу до медичних послуг для бездомних людей, які не мають документів, що посвідчують особу. Люди з інтелектуальними і психосоціальними формами інвалідності, які перебувають у закладах тривалого догляду, також не мають доступу до ї медичної допомоги належної якості, контактів із зовнішнім світом і можливостей працевлаштуватися. В контексті Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Україна, окупованих Російською Федерацією,[1] у доповіді підкреслюється, що, серед іншого, практика вимоги попереднього дозволу на проведення будь-яких публічних зібрань продовжувала обмежувати свободу мирних зібрань. У доповіді додається, що від цього страждали також кримські татари, коли правоохоронні органи виносили попередження напередодні пам'ятних для них дат. «Ці та інші порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, які продовжує вчиняти Російська Федерація як окупаційна Держава, повинні бути усунені», – сказала пані Богнер. «Кримські татари зазнавали порушень прав людини і поза межами звітного періоду. 3 і 4 вересня після обшуків, проведених російськими правоохоронними органами в їхніх будинках в Криму, були затримані п'ятеро кримських татар», – додала вона. У доповіді також міститься низка конкретних рекомендацій українським органам влади, самопроголошеній «Донецькій народній республіці» і самопроголошеній «Луганській народній республіці», а також Російській Федерації як окупаційній Державі у Криму. КІНЕЦЬ Повний текст доповіді доступний англійською, українською та російською мовами. За додатковою інформацією або із запитами ЗМІ звертайтеся до Тетяни Теслюченко: +380503868069 або ttesliuchenko@ohchr.org