Перейти на головну сторінку

Долучайтесь до фінансування ЦСР

Вітаємо в Організації Об'єднаних Націй
    • English
    • Українська
UN Logo
Організація Об'єднаних Націй
Україна
UN logo dots
Організація Об'єднаних Націй
Україна
Закрити пошук
  • Головна
    • Про Організацію Об'єднаних Націй
    • ООН в Україні
    • Cтруктури ООН в Україні
    • Офіс координатора системи ООН
    • Наша команда в Україні
    • Зв'яжіться з нами
    • Група сталого розвитку
    • Наша робота
  • Цілі сталого розвитку
  • Візьміть участь
  • Історії
  • Матеріали
    • Публікації
    • Фото
    • Відео
  • Прес-центр
    • Прес-релізи
    • Звернення
    • Медіа контакти
    • Заходи
01 Історія

Представництво ООН в Україні представляє звіт про результати роботи за 2021 рік, а також ключові напрями діяльності у 2022 році

//

Читати далі
1 / 3
02 Багатоцільова грошова допомога: інформація для постраждалого населення
02 Історія

Багатоцільова грошова допомога: інформація для постраждалого населення

//

Читати далі
2 / 3
03 Україна: Моніторинг руйнівного впливу війни на цивільних осіб
03 Історія

Україна: Моніторинг руйнівного впливу війни на цивільних осіб

Інтерв'ю з Матильдою Богнер, головою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні

Читати далі
3 / 3
01 Представництво ООН в Україні представляє звіт про результати роботи за 2021 рік, а також ключові напрями діяльності у 2022 році

Нове

Прес-реліз

24 червня 2022

Управління ООН з прав людини презентує нову доповідь щодо України

Дізнатися більше
Прес-реліз

21 червня 2022

Гуманітарні організації доставили необхідну допомогу людям, які потерпають від бойвих дій у Донецькій області

Дізнатися більше
Прес-реліз

18 червня 2022

ООН в Україні закликає до відповідальності за пов’язане з конфліктом сексуальне насильство та надання допомоги постраждалим

Дізнатися більше

Нове

Прес-реліз

24 червня 2022

Управління ООН з прав людини презентує нову доповідь щодо України

Дізнатися більше
Прес-реліз

21 червня 2022

Гуманітарні організації доставили необхідну допомогу людям, які потерпають від бойвих дій у Донецькій області

Дізнатися більше
Прес-реліз

18 червня 2022

ООН в Україні закликає до відповідальності за пов’язане з конфліктом сексуальне насильство та надання допомоги постраждалим

Дізнатися більше

Цілі сталого розвитку в Україні

sdg-1
sdg-2
sdg-3
sdg-4
sdg-5
sdg-6
sdg-7
sdg-8
sdg-9
sdg-10
sdg-11
sdg-12
sdg-13
sdg-14
sdg-15
sdg-16
sdg-17
Дізнатися більше
Важливе Історії Прес-релізи
Звернення
15 лютого 2022
Коментар Генерального секретаря ООН у відповідь на прес-запит щодо України
Я глибоко стурбований посиленням напруженості та збільшенням спекуляцій щодо потенційного військового конфлікту в Європі. Ціна людських страждань, руйнувань і шкоди європейській та глобальній безпеці занадто висока, щоб зволікати. Ми просто не можемо допустити навіть можливість такої катастрофічної конфронтації. Я уважно слідкуватиму за розвитком подій у наступні години та дні. Согодні вранці я розмовляв з міністрами закордонних справ Російської Федерації та України. Моє повідомлення чітке: немає альтернативи дипломатії. Усі питання, у тому числі найважчі, можна і потрібно обговорювати та вирішувати за допомогою дипломатичних методів. Я твердо переконаний, що цей принцип буде вирішальним. Команда Організації Об'єднаних Націй в Україні продовжує працювати у повному обсязі. Мій обов’язок як Генерального секретаря ООН закликати до повного дотримання Статуту ООН як фундаментального джерела міжнародного права. У Статуті чітко сказано, і я цитую: «Усі Члени Організації Об’єднаних Націй розв’язують свої міжнародні суперечки мирними засобами таким чином, щоб не наражати на загрозу міжнародний мир та безпеку і справедливість;». «Усі Члени Організації Об’єднаних Націй утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і якимось іншим чином, несумісним із Цілями Об’єднаних Націй». Настав час послабити напруженість та почати деескалацію. Тут немає місця запальній риториці. Публічні заяви повинні бути спрямовані на зменшення напруженості, а не на її посилення. Я вітаю усі нещодавні дипломатичні контакти та взаємодії, у тому числі між главами держав. Але потрібно зробити більше, і я очікую, що всі активізують свої зусилля. Я готовий надавати допомогу, і ми не зупинимось поки не знайдемо мирне рішення. Відмова від дипломатії заради конфронтації – це не "перетинання межі", це стрибок у прірву. Якщо коротко, мій заклик полягає в наступному: не занапастіть справу миру. Дякую.
Читати далі
1 of 3
Прес-реліз
14 лютого 2022
Спільна делегація агенцій ООН відвідала східну Україну, де впроваджуються проєкти, які об’єднують напрямки надання гуманітарної допомоги та сприяння розвитку
9-11 лютого 2022 року східну Україну відвідала делегація ООН, у складі якої були Координаторка системи Організації Об’єднаних Націй в Україні та Координаторка з гуманітарних питань Оснат Лубрані, Постійна Представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева та Представниця УВКБ ООН в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг. Мета візиту – моніторинг проєктів, які об’єднують два напрямки – надання гуманітарної допомоги та сприяння розвитку – та спільно реалізуються Програмою розвитку ООН (ПРООН) та Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Поєднання цих двох напрямків діяльності має на меті реагування на критичні потреби в гуманітарній допомозі та захисті таким чином, щоб забезпечити сталість результатів та одночасно посилити системи та підзвітність на місцевому рівні шляхом налагодження зв’язків та об’єднання зусиль в межах діяльності з надання гуманітарної допомоги та реалізації ініціатив у сфері розвитку у тісній співпраці з місцевими органами влади та місцевими громадами. Об’єкти, які відвідала делегація, є прикладом того, як цей підхід може забезпечити стійкі рішення для внутрішньо переміщених осіб та осіб, які постраждали від конфлікту. Проєкти розроблялися в тісній консультативній співпраці з місцевим населенням, у взаємодії з приватним сектором, місцевими та обласними органами влади. Органи влади забезпечили виділення бюджетних коштів, щоб гарантувати сталість започаткованих ініціатив та провідну роль місцевих суб’єктів. Ці проєкти стали можливими завдяки щедрій підтримці Європейського Союзу. Інші важливі партнери – це Данія, Естонія, Канада, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія, Швеція, Сполучені Штати Америки та Японія. 9 лютого делегація ООН відвідали у м. Попасна на Луганщині церемонію відкриття оновленого реабілітаційного центру «Лелека» для дітей з інвалідністю. На церемонії відкриття центру Координаторка системи ООН в Україні та Координаторка з гуманітарних питань Оснат Лубрані зазначила, що завдяки цій ініціативі полегшиться доступ людей з інвалідністю до необхідних установ та послуг, що також сприятиме розвитку їхніх навичок та впевненості у своїх силах. «Ми познайомилися з дітьми та відданими своїй справі працівниками й волонтерами центру і були раді побачити, що цей центр сприяє повноцінному включенню людей з інвалідністю у життя суспільства», – відзначила пані Лубрані. Крім того, у Попасній делегація відвідала Університет третього віку, який заохочує продовження навчання протягом всього життя, а також побувала у мобільних центрах надання соціальних послуг. Ці пересувні бригади надають медико-санітарні послуги, а також правову допомогу і консультації, соціально-психологічну підтримку, садово-городню допомогу, а також чимало інших послуг. 10 лютого представниці ООН відвідали багатофункціональний творчий простір розвитку для молоді у м. Торецьк на Донеччині. Цей творчий простір дає можливість дітям, переважно з соціально незахищених та бідних сімей, розвивати творчі здібності у безпечних умовах. Після цього делегація відвідала селище Нью-Йорк у Донецькій області й завітала до міського культурного хабу – платформи для громадських ініціатив, проведення обговорень та концертів. Місцева молодь із гордістю розповіла, що у 2021 році селище повернуло собі історичну назву після того, як 70 років воно носило назву Новгородське. У центрі також відбувається вражаюча виставка фотопортретів, присвячених жінкам-лідеркам та активісткам громади. Наступного дня делегація завітала до міста Авдіївка у Донецькій області. Там гості відвідали територіальний центр соціального обслуговування та надання соціальних послуг, який пропонує послуги психосоціальної підтримки, можливості дозвілля та особистого розвитку для людей похилого віку, які постраждали від конфлікту, у тому числі внаслідок розлучення з сім’єю та психологічної травми. У Авдіївці для гостей дали виїзний концерт діти, які відвідують музичну школу майбутнього «Ренесанс». На цей час у школі викладають 22 педагоги, які навчають близько 180 дітей грі на музичних інструментах та теорії музики, включаючи історію української музики. Потім делегація ООН взяла участь у відкритті нового травматологічного пункту на території Авдіївської центральної міської лікарні. Завдяки реалізації цього проєкту розшириться доступ до послуг охорони здоров’я для багатьох українців, що проживають по обидва боки «лінії зіткнення». Представниця УВКБ ООН в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг зазначила, що через тривалий конфлікт все ще існують критичні гуманітарні потреби, але підкреслила важливість вирішувати їх по можливості таким чином, щоб водночас зміцнювати потенціал місцевих громад та органів влади для захисту прав та гідності населення сьогодні та в майбутньому: «УВКБ ООН, як гуманітарна організація з мандатом захисту, надає різні види підтримки та допомоги, щоб допомогти людям або громадам, які перебувають у особливо вразливих ситуаціях, задовольнити найнагальніші потреби, такі як психосоціальна підтримка, і прагне працювати в партнерстві з організаціями в сфері розвитку, такими як ПРООН, щоб поєднати свої програми з тими, які спрямовані на розвиток місцевих систем і структур. Таким чином задовольняються не лише безпосередні потреби, але й створюються рішення для задоволення тих самих чи подібних потреб людей у майбутньому». Пані Ліндхольм Біллінг підкресила, що саме люди, які потребують допомоги, та місцева влада є ключовими рушіями Програми «Поєднання гуманітарного реагування, сталого розвитку та розбудови миру». Постійна представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева побувала також на відкритті місцевого суду, який припинив свою роботу після початку конфлікту в 2014 році. Нові комп’ютери та техніка для проведення відеоконференцій дадуть можливість відновити засідання суду, що сприятиме доступу всіх українців до правосуддя. Пані Ґерчева наголосила, що всі люди повинні мати безперешкодний доступ до правосуддя, особливо ті, які живуть в уражених збройним конфліктом громадах на сході України. «Збройний конфлікт та вируюча пандемія створили додаткові труднощі для здійснення правосуддя та верховенства права, обмеживши доступ до судів та ускладнивши пересування людей, які перетинають «лінію зіткнення» в пошуках правового захисту, – сказала пані Ґерчева. – Незважаючи на численні перешкоди та серйозні виклики, ПРООН та її партнери продовжуватимуть докладати всіх зусиль для розвитку потенціалу судової системи України». Під час візиту делегація ООН також зустрілася з головами Донецької та Луганської обласних адміністрацій, щоб обговорити нинішнє партнерство та визначити напрямки для посилення співпраці у майбутньому. Цей візит також дав можливість пані Лубрані, пані Ґерчевій та пані Ліндхольм Біллінг провести загальні зустрічі, щоб поспілкуватися зі співробітниками ООН, відповісти на запитання та висловити глибоку вдячність за роботу всім співробітникам ООН, які працюють в Донецькій та Луганській областях. Цей спільний візит став свідченням постійної роботи ООН на благо всіх українців, з особливою увагою до потреб найбільш уразливих категорій. Він засвідчив потенціал для подальшого впровадження підходу, що передбачає поєднання двох ключових напрямків – надання гуманітарної допомоги та сприяння розвитку – і прагнення ООН допомогти Україні в досягненні Цілей сталого розвитку, не залишивши нікого не уваги.
Читати далі
1 of 3
Публікація
17 лютого 2022
Огляд гуманітарних потреб і реагування на 2022 рік: Україна
За сім років тема тривалої гуманітарної кризи зникла зі шпальт світових ЗМІ через помилкове сприйняття ситуації як «замороженої». Водночас досягнуті в липні 2020 року домовленості про припинення вогню стають усе більш нетривкими. Кількість постраждалих серед цивільного населення збільшилася до рівнів, які спостерігались до їх підписання. Цивільна інфраструктура все частіше потрапляє під обстріли, а забруднення території вибухонебезпечними предметами та мінами залишається серйозною загрозою. Допоки не буде досягнуто політичного рішення, гуманітарні потреби, ймовірно, залишатимуться, а їх гострота зростатиме у 2022 році, зокрема на не підконтрольних урядові територіях (НПУТ). Збільшились соціально-економічні наслідки пандемії COVID-19 на сході України через тривале обмеження роботи КПВВ на «лінії розмежування», обмеження на пересування та зменшення засобів існування. Обмеження на пересування особливо вплинули на мешканців НПУТ, зокрема людей похилого віку, які опинилися відрізаними від основних послуг та соціальних виплат, у тому числі пенсій. Із наближенням зимового періоду та погіршенням епідеміологічної ситуації, зокрема на НПУТ, умови надання допомоги все більше ускладнюються. Зберігається ризик політизації гуманітарної кризи. А обмеження доступу створюють серйозні виклики для гуманітарної роботи у деяких районах на сході України.
Читати далі
1 of 3
Історія
13 червня 2022
Представництво ООН в Україні представляє звіт про результати роботи за 2021 рік, а також ключові напрями діяльності у 2022 році
Команда Організації Об’єднаних Націй в Україні з гордістю представляє свій спільний звіт про результати роботи за 2021 рік, а також ключові пріоритети 2022 року у відповідь на війну та її наслідки. Незважаючи на пандемію COVID-19 та триваючу війну в Україні, ООН у тісній співпраці з урядом, громадянським суспільством та партнерами з розвитку досягла у 2021 році вагомих результатів. Звіт про результати Представництва ООН в Україні за 2021 рік.
  2021: огляд результатів та співпраці У 2021 році ООН спільно з Урядом та численними заінтересованими сторонами працювала як на центральному, так і на місцевому рівнях з метою сприяння реалізації Порядку денного у сфері сталого розвитку до 2030 року в Україні, включно з посиленням контролю за досягненням Цілей сталого розвитку (ЦСР), їх фінансуванням та долученням до існуючих і нових стратегій розвитку. Як і раніше, права людини залишалися на чільному місці в роботі ООН в Україні та були інтегровані в усю діяльність організації, з приділенням уваги найбільш вразливим групам, їхній залученості та посиленню їх голосу. ООН продовжувала ставити принцип «не залишити нікого осторонь» у центрі всіх своїх дій. ООН надала значну підтримку подальшому просуванню гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок в Україні, а також різних аспектів управління міграцією. Іншим ключовим напрямком роботи стало сприяння зеленому переходу в Україні та підтримка заявки країни на участь у Партнерстві ООН заради дій у сфері зеленої економіки. ООН також надала експертні консультації з питань політики та програмну підтримку в ключових пріоритетних сферах реформ в Україні, приділяючи постійну увагу надзвичайному реагуванню та відновленню в контексті пандемії COVID-19. Так, ООН надала свої зауваження до Національної економічної стратегії на період до 2030 року, доклавши зусиль до того, аби ця стратегія мала інклюзивний та консультативний характер, розроблялася на низовому рівні, була орієнтована на досягнення конкретних результатів. Усі заходи ООН у 2021 році оцінювалися та зіставлялися із ЦСР та їхніми цільовими показниками. Майже 81% із 202 млн дол. США, інвестованих у 2021 році, були спрямовані на забезпечення прогресу в досягненні трьох ЦСР: ЦСР 16 “Мир та справедливість – Сильні інституції”, ЦСР 3 “Міцне здоров’я і добробут”, ЦСР 10 “Скорочення нерівності”. Реалізації Рамкової програми партнерства (РПП) ООН сприяла щедра підтримка (що дорівнює близько 95 % наявних коштів РПП) із боку Уряду України, а також Урядів Данії, Канади, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Сполученого Королівства, Сполучених Штатів Америки, Швейцарії, Швеції та Японії. Європейський Союз теж зробив значний внесок, так само як і Глобальний фонд, Глобальний екологічний фонд та Спільний фонд Цілей сталого розвитку. Окрім цих партнерів із розвитку, низка структур приватного сектору також надала важливу підтримку у 2021 році. ООН щиро висловлює за це вдячність.   Ключові пріоритети діяльності ООН в Україні у 2022 році У 2022 році, після початку війни, ООН залишилася в Україні, у тому числі в районах, що знаходяться в безпосередній близькості від лінії фронту. ООН реорганізувала свою підтримку уряду та народу України, суттєво збільшивши гуманітарну допомогу, при цьому значна частина наявних коштів була перенаправлена на допомогу людям, що її потребують. Крім того, ООН запустила два скоординовані екстренні звернення про допомогу людям по всій Україні та за її межами, із закликом виділити на відповідні потреби 4,1 млрд дол. США. Аби задовольнити нагальні гуманітарні потреби, ООН також підтримує бачення уряду щодо якнайшвидшого відновлення відповідно до Національного плану відновлення України. ООН узгодить з пріоритетами уряду та партнерів з розвитку свою заплановану 18-місячну Перехідну рамкову програму для України, яка замінить Рамку програму партнерства, термін дії якої закінчується у 2022 році. Пріоритети ООН полягають у порятунку та захисту життів і зменшення людських страждань за допомогою гнучких і масштабованих гуманітарних дій, а також у підтримці національних систем і посилення спроможності критичних секторів відповідати викликам триваючої війни та її наслідків. Використовуючи взаємозв’язок між гуманітарною діяльністю, розвитком та миром (HDP), Перехідна рамка забезпечить основу для комплексного планування та дій ООН, що охоплюватиме весь спектр її діяльності в Україні з метою зменшити гуманітарні потреби та захистити здобутки розвитку країни. ООН залучається до процесу формування урядом Національного плану відновлення, через безпосередню участь у робочих групах при Національній раді з відновлення України від наслідків війни. ООН підтверджує свій намір залишатися в Україні та засвідчує свою відданість справі надання якомога потужнішої підтримки українцям у цей надважкий час. “Звіт про результати роботи ООН в Україні за 2021 рік розповідає історію країни, яка рішуче рухається вперед у досягненні Цілей сталого розвитку. З лютого 2022 року наші серця розбиті через втрати та біль, завдані жорстокою, позбавленою сенсу війною. Дивлячись на наші спільні досягнення у 2021 році, засвоєні уроки з реагування на надзвичайну ситуацію у сфері охорони здоров’я через COVID-19, ми черпаємо силу, натхнення і надію в українській стійкості та нашому дедалі потужнішому й тіснішому стратегічному партнерстві з урядом і народом України, а також з міжнароними парнерами України у сфері розвитку.” – Оснат Лубрані, Координаторка системи ООН в Україні, гуманітарна координаторка.
Читати далі
1 of 5
Історія
09 червня 2022
Навчальний семінар “Безпека під час надзвичайних ситуацій або інцидентів, пов’язаних із токсичними хімікатами”
8 червня 2022 року Організація із заборони хімічної зброї (OPCW) та Міжрегіональний науково-дослідний інститут з питань злочинності та правосуддя ООН (UNICRI) у партнерстві з Українською асоціацією районних та обласних рад та за підтримки Офісу координаторки системи ООН в Україні організували навчальний семінар-тренінг для тренерів “Безпека під час надзвичайних ситуацій або інцидентів, пов’язаних із токсичними хімікатами”. Семінар відбувся в режимі онлайн і був розрахований на представників обласних та районних адміністрацій, громад та інших зацікавлених сторін. 45 учасників семінару ознайомилися зі спектром токсичних хімічних небезпек та бойовими хімічними речовинами, дізналися про характерні ознаки впливу різних видів токсичних хімічних речовин та про алгоритм необхідних дій у разі виникнення надзвичайної ситуації з витоком токсичних хімічних речовин, включаючи дії, які необхідно вжити одразу після виходу із зони хімічного ураження. Навчання провела професорка Олена Тарахно, консультантка OPCW, у присутності Франческо Мареллі, керівника відділу в UNICRI та Гарета Вільямса, старшого співробітника OPCW. Це був перший такий тренінг, організований за підтримки Офісу координаторки системи ООН в Україні. Запрошуємо представників обласних та районних адміністрацій та громад, а також інших зацікавлених сторін до участі в наступних тренінгах з цієї тематики. Для цього слід звернутися із запитом на електронну адресу mykhailo.malkov@un.org. 
Читати далі
1 of 5
empty rusting toxic chemical barrels
Історія
07 червня 2022
Багатоцільова грошова допомога: інформація для постраждалого населення
Багатоцільова грошова допомога (грошова допомога) — це вид гуманітарної допомоги, яку надають деякі гуманітарні організації, зокрема учасники Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, установи Організації Об'єднаних Націй (ООН) та неурядові організації (НУО), в умовах поточної кризи в Україні. Грошова допомога є гнучкою формою підтримки постраждалих людей, оскільки вони можуть самі визначати, на які саме потреби спрямовувати отримані кошти. Уряд України також надає грошову допомогу постраждалим громадянам України. Проте програми гуманітарної грошової допомоги не пропонуються або не фінансуються Урядом України, а реалізуються гуманітарними організаціями в координації з Урядом. Якщо ви постраждали від війни або були змушені залишити місце свого постійного проживання, ви можете скористатися грошовою допомогою на задоволення ваших основних потреб так, як вважаєте за необхідне. Багатоцільова грошова допомога призначена не лише для придбання продуктів, товарів або послуг. Це ви вирішуєте, на що її необхідно витрати та де вам зручніше придбати певні товари чи послуги. Маючи на меті допомогти майже всім групам постраждалого населення, різні гуманітарні організації все ж мають різні критерії відбору для отримання допомоги, залежно від їхньої сфери роботи. Ви можете звернутися до конкретних організацій, аби отримати більш детальну інформацію щодо критеріїв відповідності та іншу дотичну інформацію (нижче перелік та контактні дані таких організацій).   Агентство з питань технічного співробітництва та розвитку (ACTED)/
Agency for Technical Cooperation and Development (ACTED)
Гаряча лінія (понеділок – п’ятниця, 09:00-16:00): +38-073-148-38-54 +38-066-265-60-11 +38-068-948-07-26 Електронна адреса: ukraine.hotline@acted.org   Карітас України/Caritas Ukraine Гаряча лінія (понеділок – п’ятниця, 9:30 – 16:00): 0-800-336-734   Естонська рада у справах біженців/фонд “Єдність за майбутнє”/
Estonian Refugee Council/Unity for the Future
Telegram: +38-095-763-09-29 +38-097-647-42-28 Електронна адреса: ukrainecrm@heks-eper.org   Організація HEKS – EPER/Swiss Church Aid (HEKS – EPER) Telegram: +38-095-763-09-29 +38-097-647-42-28 Електронна пошта: ukrainecrm@heks-eper.org   Норвезька рада у справах біженців (NRC)/
Norwegian Refugee Council (NRC)
Гаряча лінія (Щоденно, 08:00 – 18:00):
0-800-302-007   Організація “Людина в біді” (PIN)/ People in Need (PIN) Гаряча лінія (понеділок – п’ятниця, 09:00 – 17:00): 0-800-210-174 Telegram/WhatsApp/Signal: +38-099-767-3706 Електронна адреса: hotline.ukr@peopleinneed.cz   Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО)/
Food and Agriculture Organization (FAO)
Гаряча лінія (понеділок – п’ятниця, 08:30 – 17:30): +38-099-090-75-82
+38-068-318-09-43 Електронна адреса: UA-feedback@fao.org   Міжнародна організація з міграції (МОМ)/
International Organization for Migration (IOM)
Гаряча лінія: +38-095-240-35-11 +38-067-406-63-27 Електронна адреса: kievtransparent@iom.int   Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ)/
UN Refugee Agency (UNHCR)
Гаряча лінія (понеділок – п’ятниця,  09:00 – 18:00): 0-800-307-711   Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ)/
UN Children’s Fund (UNICEF)
Гаряча лінія (понеділок – п’ятниця,  08:00 – 22:00): 0-800-600-017   Товариство Червоного Хреста України (ТЧХУ)/
Ukrainian Red Cross Society
Гаряча лінія (понеділок – п’ятниця, 09:00 – 17:00): 0-800-332-656 Конфіденційний зворотній зв’язок: sos@redcross.org.ua Загальний зворотній зв’язок: feedback@redcross.org.ua Веб-сайт: https://redcross.org.ua   Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП)/
World Food Programme (WFP)
Гаряча лінія (понеділок – п’ятниця, 08:00 – 18:00): 0-800-600-122   Організація ZOA/ ZOA Telegram: +38-050-810-27-01 Електронна адреса: report.ukraine@zoa.ng
Читати далі
1 of 5
Історія
03 червня 2022
Сто днів війни спричинили сильний тиск на систему охорони здоров’я України
Після ста днів війни система охорони здоров’я України перебуває під серйозним тиском, і Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) збільшила свою присутність як в Україні, так і в тих країнах, які приймають переміщених українців, щоб допомогти задовольнити зростаючі потреби у сфері охорони здоров’я. «Ця війна триває вже 100 днів, руйнуючи життя та громади і ставлячи під загрозу коротко- та довгострокове здоров’я народу України, – сказав д-р Тедрос Адханом Гебрейесус, Генеральний директор ВООЗ. – ВООЗ робить усе можливе, щоб підтримати Міністерство охорони здоров’я України та надати необхідні медичні засоби та обладнання. Але єдині ліки, яких Україна найбільше потребує, – ті, які ВООЗ не може надати, – це мир. Ми закликаємо Російську Федерацію припинити війну». Війна збільшила потребу в охороні здоров’я, водночас зменшивши здатність системи надавати послуги, особливо в зонах активного конфлікту. Станом на 2 червня зафіксовано 269 підтверджених атак на охорону здоров’я, в результаті яких загинули щонайменше 76 людей і 59 людей отримали поранення. «За 100 днів війни в Україні було зафіксовано понад 260 підтверджених атак на охорону здоров’я. Ці атаки не виправдані, вони ніколи не є нормальними, і їх потрібно розслідувати. Жоден медичний працівник не повинен надавати медичну допомогу на лезі ножа, але це саме те, чим займаються медсестри, лікарі, водії швидкої допомоги, медичні бригади в Україні», – сказав д-р Ханс Анрі П. Клюге, директор Європейського регіонального Бюро ВООЗ. «Мені випала честь зустріти багатьох медичних працівників під час двох візитів в Україну з початку війни. Вони продовжують надавати життєво важливі послуги та підтримують надію перед обличчям неймовірного горя та страждань, і ми дякуємо їм», – додав він. Деякі медичні заклади були зруйновані, тоді як інші були переповнені людьми, які зверталися за допомогою з травмами та пораненнями, спричиненими війною. ВООЗ створила логістичні центри в регіонах, близьких до конфлікту, таких як Дніпро, щоб швидко дістатися до районів, в яких допомога потрібна найбільше. «ВООЗ прагне бути в Україні як зараз, так і в довгостроковій перспективі – вирішуючи безпосередні проблеми зі здоров’ям та підтримуючи реконструкцію системи охорони здоров’я. Ми перерозподіляємо команди по всій країні, оскільки доступ і безпека покращуються, – сказав д-р Ярно Хабіхт, представник ВООЗ в Україні. – Здоров’я – психічне та фізичне – має бути в центрі планів із відновлення та реконструкції України». Щоб досягти цього, ВООЗ подала оновлене Звернення щодо надання допомоги через надзвичайну ситуацію в Україні на 147,5 мільйонів доларів, щоб підтримати зростаючу гуманітарну потребу України, забезпечити негайне надання медичної допомоги та допомогти системі охорони здоров’я залишатися стійкою в довгостроковій перспективі. З цієї загальної суми 80 мільйонів доларів потрібні на підтримку всередині країни, таку як розподілення ліків та надання життєво важливих медичних послуг, а ще 67,5 мільйонів доларів потрібні на допомогу країнам, які приймають біженців, включаючи Польщу, Чехію, Молдову та Румунію. Війна спричинила масове збільшення психологічної шкоди та страждання. По всій країні медичні працівники повідомляють, що зараз найпоширенішим запитом є допомога в боротьбі з безсонням, тривогою, горем і психологічним болем. ВООЗ співпрацює з офісом першої леді України Олени Зеленської над розробкою загальнонаціональної програми психічного здоров’я, доступної для всіх. ВООЗ відреагувала на зміни потреб охорони здоров’я в Україні збільшенням кількості персоналу та перепрофілюванням систем, включаючи нашу логістичну систему. Це дозволило доставити в країну понад 543 тонни медичних засобів та обладнання, які розповсюджуються переважно у східних, південних та північних областях, де зараз найбільша потреба. Надані матеріали включають набори для травм і операцій, машини швидкої допомоги, апарати штучної вентиляції легенів українського виробництва, здатні продовжувати працювати навіть у разі відключення електроенергії, електричні генератори та кисневе обладнання, включаючи будівництво кисневих станцій, щоб допомогти лікарням функціонувати автономно. Іншою важливою потребою є навчання для боротьби з наслідками війни – травмами,   масовими жертвами, опіками та хімічним впливом. Починаючи з 24 лютого, ВООЗ провела тренінги за цими темами для понад 1300 медичних працівників. Разом з цим ВООЗ співпрацює з Центром громадського здоров’я України над посиленням нагляду за захворюваннями та лабораторною діагностикою, а також з місцевою владою над розбудовою і відновленням програм із вакцинації та надання основних медичних послуг. Щоб доповнити систему охорони здоров’я, ВООЗ також співпрацює з понад 40 групами екстреної медичної допомоги. Контакти:    Тетяна Долгова, фахівець зі зв’язків з громадськістю, Бюро ВООЗ в Україні, dolhovat@who.int
+ 380 63 800 77 35 Примітки для редакторів: Мультимедійний контент доступний для завантаження: https://fex.net/ru/s/k2frpdp - відео з розпаковкою наборів з хірургічними інструментами та ін., швидкими, які доставлені в Україну, кисневою станцією.
Читати далі
1 of 5
WHO_Ukraine health system under severe pressure
Історія
27 травня 2022
Україна: Моніторинг руйнівного впливу війни на цивільних осіб
Від початку війни в Україні Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) документує серйозні порушення міжнародного гуманітарного права та права прав людини. Голова Місії Матільда ​​Богнер знає, наскільки складно фіксувати порушення під час конфліктів. Вона – правниця з 16-річним досвідом роботи в Управлінні Верховного Комісара ООН з прав людини, більшу частину якого опікувалася моніторингом порушень у конфліктних і постконфліктних ситуаціях. Повернувшись нещодавно з моніторингового візиту до 14 міст Київської та Чернігівської областей, що були окуповані російськими збройними силами, пані Богнер відповідає на питання про види зафіксованих порушень та чи становлять ці дії воєнні злочини. Що можна сказати про війну в Україні в порівнянні з іншими конфліктами, де ви здійснювали моніторинг? Я би сказала, що цей конфлікт є набагато інтенсивнішим, ніж багато інших. Одна річ, яка є однаковою в багатьох збройних конфліктах, – це страждання цивільних осіб. ММПЛУ збирає інформацію, яка, наприклад, може бути використана як доказ грубих порушень прав людини, як-от воєнні злочини. Як ви збираєте інформацію, яка може стати доказом міжнародних злочинів? Ми проводимо інтерв'ю з жертвами. Ми проводимо інтерв'ю зі свідками. Ми намагаємося відвідати місця, де могли статися злочини. Але ми також користуємося низкою інших джерел. Ми використовуємо загальнодоступну інформацію, наприклад, відеодокази та фотографії. Ми отримуємо інформацію від надійних партнерів, а також інформацію, надану урядами. Які тенденції в порушеннях прав людини ви вже помітили? Спочатку ми бачили застосування зброї вибухової дії в населених пунктах, що призвело до великої кількості втрат серед цивільного населення, руйнування та пошкодження цивільних об'єктів. Після цього ми фіксували незаконні вбивства, включно із позасудовими стратами. Ми документували факти сексуального насильства в контексті конфлікту. Ми також фіксували насильницькі зникнення, катування та жорстоке поводження. Наприклад, ми встановили, що більшість жертв насильницьких зникнень, ймовірно скоєних російськими збройними силами та пов'язаними збройними групами, були чинними або колишніми посадовцями місцевих органів влади чи їхніми родичами, правозахисниками/-цями та активістами/-ками громадянського суспільства, журналістами/-ками, релігійними діячами/-ками, відставними військовими Збройних сил України. Ми також задокументували випадки насильницьких зникнень, які, ймовірно, вчинили правоохоронні органи України. Потерпілих у цих випадках зазвичай підозрювали в наданні допомоги Російській Федерації. Чи існують порушення, які важко довести? Звичайно, якщо розглянути сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом, це одна з дуже складних сфер, оскільки жертви та свідки часто не хочуть говорити про це публічно. Існує велика стигма щодо жертв сексуального насильства. І це відбувається в різних суспільствах. Тому ми маємо поважати жертв. Ми маємо поважати бажання свідків. Якщо вони не хочуть говорити, можливо, вони захочуть поговорити за рік чи кілька років. Але головне – це підхід, орієнтований на захист жертв, коли ми поважаємо їхні бажання та не піддаємо їх подальшій стигматизації. Ви нещодавно повернулися з поїздки в 14 міст Київської та Чернігівської областей, що були окуповані російськими збройними силами, та зустрічалися з людьми, які жили в умовах окупації. Про що вони говорили з вами? Минулого тижня я була в містах на північ від Києва та зустрілася з багатьма жертвами та свідками. На жаль, знайти жертв і свідків було дуже легко... Ми зустріли чоловіка, який залишився у своєму будинку, а його дружина та діти евакуювалися. Оскільки не було електроенергії, він разом з сусідами розводили багаття та готували їжу разом. Одного дня прийшли російські війська, попросили їх вийти надвір і продивилися їхні телефони. Їм не сподобалося те, що вони побачили в телефоні одного з чоловіків, тому вони забрали його й застрелили. Чоловік, з яким ми розмовляли, чув постріли. Згодом він поховав тіло сусіда. Чи впливають особисті історії на те, як ви визначаєте напрямок роботи команди та розслідування? Коли ми починаємо бачити тенденції в порушеннях, ми намагаємося якомога більше зосередитися на них, щоби зрозуміти їхній масштаб і вплив на жертв. Звичайно, важливо документувати кожне порушення. Але також важливо розуміти, які виникають тенденції в порушеннях, оскільки це допоможе нам у спробах адвокації для попередження таких порушень у майбутньому, а також зрозуміти, на чому мають бути зосереджені в майбутньому механізми притягнення винних до відповідальності. Що необхідно, щоби кваліфікувати подію, діяльність чи дію як воєнний злочин? Яку методологію ви використовуєте? Остаточну кваліфікацію того, чи є порушення воєнним злочином, має визначати суд, який має відповідний мандат. Ми ж робимо свої висновки на основі стандарту доведення, який передбачає наявність «достатніх підстав», коли на основі перевіреної інформації звичайний розсудливий спостерігач мав би достатні підстави вважати, що описані факти дійсно мали місце, і що ці факти відповідають усім елементам складу порушення. Кожен конкретний інцидент потрібно розглядати окремо. Ми аналізуємо, чи був поблизу військовий об'єкт, чи був він законною військовою метою, чи використовувалася зброя таким чином, щоб завдати удару лише по ньому? Чи було враховано, що поруч були цивільні особи, які могли постраждати? Ми повинні розглянути всі ці питання, а також те, якою була фактична шкода. Як би ви оцінили те, що ви вже побачили? Переважна більшість руйнувань цивільних об'єктів, а також загибелі та поранення цивільних осіб сталися через масштабне застосування зброї вибухової дії в населених пунктах. Не кожен окремий випадок буде порушенням міжнародного гуманітарного права та воєнним злочином. Але обсяги збитків та масштаби загибелі цивільних осіб призводять нас до висновків, що були скоєні воєнні злочини, зокрема, невибіркове застосування зброї. ММПЛУ працює в країні з 2014 року та має мандат здійснювати моніторинг, доповідати та здійснювати адвокацію прав людини в Україні. Як змінилася ваша робота від початку війни? Із 24 лютого наша робота значно змінилася. Нам довелося переорієнтуватися, щоби зосередитися виключно на питаннях, пов'язаних із конфліктом. Нам довелося перевести наших співробітників та співробітниць із районів, де було дуже небезпечно, до інших регіонів країни. Масштаби порушень надзвичайно зросли. Це призвело до максимального навантаження на нас. З якими труднощами ви стикаєтеся під час виконання своєї роботи? Ми маємо обмежений доступ до різних частин країни, особливо районів, де точаться інтенсивні бойові дії. Це означає, що ми повинні проводити моніторинг дистанційно. Нам доводиться покладатися на мережі, які ми створили за роки роботи в Україні. Але коли зв'язок переривається, ми справді не маємо доступу до інформації в таких районах. Чи співпрацюєте ви з органами влади України? Ми, звичайно, підтримуємо постійний діалог з органами влади України. Минулого тижня, наприклад, я зустрічалася з Офісом Генерального прокурора, з іншими правоохоронними органами. Ми обговорили наявну інформацію. Ми підняли питання, які у нас викликають занепокоєння. Ми дізналися, яку інформацію вони мають, для того, щоб допомогти нам зрозуміти, на що нам надалі слід звернути увагу.
Читати далі
1 of 5
Переглянути всі
Прес-реліз
24 червня 2022
Управління ООН з прав людини презентує нову доповідь щодо України
Голова місії Матільда Богнер презентуватиме доповідь на пресконференції о 10:00 у середу, 29 червня 2022 року, в Українському кризовому медіацентрі (вул. Хрещатик, 2, (Український дім), Київ).   Пресконференція проходитиме англійською мовою з перекладом українською мовою та мовою жестів. Для акредитації звертайтесь до Тані Король за адресою tetiana.korol@un.org

Трансляція наживо: українською мовою https://uacrisis.org/uk/pres-tsentr/stream англійською мовою https://uacrisis.org/en/pres-tsentr/stream   У доповіді детально описані порушення міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права, задокументовані Місією. Вона містить дані про жертви серед цивільного населення, пошкодження цивільної інфраструктури й житла, вбивства, свавільні затримання та насильницькі зникнення, катування й жорстоке поводження, включаючи сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, а також інші порушення прав людини. У доповіді розглядається вплив бойових дій на людей і групи, які перебувають у вразливій ситуації, включаючи людей з інвалідністю та літніх людей. Доповідь також містить конкретні рекомендації Російській Федерації, Україні й міжнародній спільноті та закликає до їх швидкого виконання для покращення ситуації з правами людини в Україні та ефективного захисту цивільного населення. Довідкова інформація: Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні почала роботу в березні 2014 року. Місія проводить моніторинг, публікує доповіді та здійснює адвокацію щодо ситуації з правами людини в країні з метою сприяння доступу до правосуддя та притягнення винних до відповідальності. Після нападу Російської Федерації на Україну Місія сфокусувалася на моніторингу того, як напад вплинув на ситуацію з правами людини в Україні. У зв’язку з бойовими діями Місія перемістила частину своїх офісів і зараз присутня в Ужгороді, Києві, Одесі, Дніпрі та Донецьку, а також регулярно відвідує інші міста по всій країні. Місія продовжує дистанційно стежити за ситуацією з правами людини в Криму. Щодня спеціалісти та спеціалістки з прав людини спілкуються з жертвами та свідками порушень прав людини по всій країні, у тому числі з територій, що контролюються Збройними силами Російської Федерації та пов’язаними з ними озброєними групами, а також з Криму. КІНЕЦЬ    За додатковою інформацією або інтерв’ю, будь ласка, звертайтесь до Тані Король за номером +380503868069 або електронною поштою tetiana.korol@un.org
Читати далі
1 of 5
Прес-реліз
22 червня 2022
Гуманітарні організації доставили необхідну допомогу людям, які потерпають від бойвих дій у Донецькій області
Організація Об'єднаних Націй і її гуманітарні партнери вчора доставили 12 вантажівок допомоги для майже 64 000 мешканців Краматорська і Слов'янська на підконтрольних урядові територіях Донецької області. Місяці ескалації та інтенсивних бойових дій в Україні позначились на житті цивільного населення, і лише у Донецькій області життєво необхідної допомоги потребують понад 1,9 мільйона людей. Особливо напружена ситуація у Слов'янську, де раніше проживало 100 000 людей. Через бойові дії пошкоджено систему водопостачання. Майже 25 000 людей, які залишаються в місті, здебільшого літні та найбільш незахищені люди, не мають централізованого водопостачання. Електропостачання обмежено, а в декількох крамницях, які все ще працюють, не вистачає необхідного. Водночас зросли ціни, що ще більше впливає на доступність харчових продуктів і інших необхідних товарів. «Місто лише за 10 кілометрів від лінії фронту і потерпає від сильних обстрілів останні тижні. Майже ніхто не виходить на вулицю. Люди цілими днями ховаються від постійних обстрілів, не отримуючи основних послуг», — каже Координаторка з гуманітарних питань в Україні Оснат Лубрані. У Слов'янськ гуманітарні організації доставили таблетки для очищення води та необхідні гігієнічні засоби для забезпечення потреб 20 000 людей, предмети першої необхідності для близько 2 000 людей і достатньо продуктів для споживання близько 5 000 людей упродовж місяця. У Краматорську критично необхідну допомогу отримають близько 37 850 людей — майже половина від 78 000 мешканців, які залишаються в місті. Зокрема засоби для очищення води і гігієнічні засоби одержать понад 20 000 людей, і принаймні 10 000 мешканців (жінок, чоловіків, дівчинок і хлопчиків) отримають харчові продукти. Гуманітарний конвой було організовано за підтримки Управління ООН з координації гуманітарних справ (УКГС ООН) шляхом сповіщення сторін конфлікту задля отримання гарантій безпеки. Конвой став можливим завдяки підтримці міжнародної спільноти установ ООН і НУО, які працюють для допомоги людям, життя яких кардинально змінила війна. По всій країні більше ніж 300 гуманітарних організацій, дві третини з яких складають місцеві НУО, надали необхідну підтримку понад 8,8 мільйона людей. Водночас через війну гуманітарної допомоги потребують майже 16 мільйонів людей в Україні. «Ми постійно та невтомно взаємодіємо зі сторонами конфлікту для того, щоб ми могли забезпечити підтримку людям в Україні, де б вони не знаходились. Але нам не дали можливості дістатися районів, де, як ми знаємо, людям наразі потрібна допомога, зокрема в Маріуполі, Сєвєродонецьку і Херсоні. Ми закликаємо сторони конфлікту сприяти безпечному і безперешкодному гуманітарному доступу до всіх регіонів України, щоб ми могли збільшити допомогу і підтримати людей, постраждалих за ці чотири місяці війни», — підсумувала пані Лубрані. *** Додаткова інформація: Предмети допомоги у вчорашньому конвої були надані такими гуманітарними організаціями: Міжнародна організація з міграції (МОМ) Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ) Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) Всесвітня продовольча програма (ВПП) Норвезька рада у справах біженців  (NRC) НУО «Людина в біді» НУО Save the Children
___________________ За додатковою інформацією просимо звертатись до УКГС ООН: Савіано Абреу: +380 504 223 943, deabreuisidoro@un.org Вікторія Грубась, +380 50 382 4541, viktoriya.hrubas@un.org
Читати далі
1 of 5
Прес-реліз
18 червня 2022
ООН в Україні закликає до відповідальності за пов’язане з конфліктом сексуальне насильство та надання допомоги постраждалим
Хоча сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, здебільшого скоюється проти жінок, Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) підтвердило випадки сексуального насильства щодо жінок, чоловіків та дівчат. Через активні бойові дії, масове внутрішнє переміщення, стигму, пов’язану із сексуальним насильством, та порушення шляхів перенаправлення до відповідних спеціалістів, постраждалі часто не можуть або не хочуть повідомляти про ці інциденти правоохоронні органи чи сервісні установи. Повідомлення про ці випадки задля притягнення до відповідальності часто відбувається лише після того, як постраждалі вже перебувають у фізичній та емоційній безпеці та мають доступ до послуг, включаючи медичну та психологічну допомогу. Минулого місяця Організація Об’єднаних Націй та Уряд України підписали рамкову угоду для співпраці щодо розробки та здійснення пріоритетних заходів у сферах правосуддя та відповідальності, що є першочерговим для стримання та запобігання. Угода також стосується надання комплексних послуг постраждалим, включаючи у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я, медичні та спеціалізовані послуги направлені на психічне здоров’я, юридичну допомогу та підтримку засобами для існування. ООН Жінки продовжать підтримувати зусилля національних партнерів щодо підвищення обізнаності та запобігання сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом, особливо в рамках оновленого Національного плану дій з виконання Резолюції 1325 Ради Безпеки ООН. Дотримуючись підходу, орієнтованого на постраждалих, і за активної участі Фонду народонаселення ООН (UNFPA), минулого тижня запрацювала онлайн-платформа Аврора. Аврора надає спеціалізовану психотерапевтичну підтримку особам, які пережили гендерно зумовлене насильство, включаючи сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом. Платформа забезпечує дистанційну спеціалізовану допомогу постраждалим у будь-якій частині України, включаючи непідконтрольні уряду території, та за кордоном. У цей Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством під час конфлікту ми знову наголошуємо: сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, є злочином відповідно до міжнародного та гуманітарного права. Першорядними є застосування орієнтованого на постраждалих підходу під час надання їм послуг, розслідування та документування всіх звинувачень, а також забезпечення настання відповідальності та справедливості. Також надзвичайно важливо створити безпечне середовище та вдосконалити гендерно чутливі механізми, аби постраждалі могли повідомляти про кривду, не боячись бути дискримінованими, стигматизованими чи звинуваченими. Оснат Лубрані, Координаторка системи ООН в Україні, Гуманітарна координаторка
Читати далі
1 of 5
Прес-реліз
17 червня 2022
Прес-конференція на завершення першого візиту Комісії з розслідування порушень в Україні
Ерік Мосе, Голова Комісії з розслідування порушень в Україні Від імені Комісії з розслідування порушень в Україні, до складу якої входять Ерік Мосе (Голова Комісії), Ясмінка Джумхур і Пабло де Грейф, я хочу привітати Вас на цій прес-конференції наприкінці першого візиту Комісії до країни. Рада ООН  з прав людини створила Комісію з розслідування ймовірних порушень та утисків прав людини та порушень міжнародного гуманітарного права, а також пов'язаних з ними злочинів в умовах російської агресії проти України з метою забезпечення відповідальності. 12 травня 2022 року Рада ООН з прав людини також звернулася до Комісії з проханням розглянути події, які відбулися в кінці лютого та березні в чотирьох конкретних регіонах України. Отже, Комісія під час цього десятиденного тривалого візиту в Україні надала пріоритет декільком містам, зокрема Києву, Бучі, Ірпеню, Харкову та Сумам.  У Києві ми зустрічалися з представниками Верховної Ради України, кількох міністерств, з Генеральним прокурором, з якою також зустрічалися раніше. Метою цих зустрічей був обмін інформацією, яка стосується мандату Комісії та буде сприяти майбутнім розслідуванням. Ми також зустрілися з кількома українськими громадськими організаціями, які надали цінний внесок у нашу роботу. Під час візитів до Бучі, Ірпеня, Харкова та Сум Комісія зустрічалася з представниками місцевої влади та організаціями громадянського суспільства, які надали значну допомогу. Крім того, Комісія зустрілася з місцевими жителями, які поділилися своїми болючими історіями.   Хоча перший візит Комісії був не повністю укомплектований кадрами, він був дуже продуктивним. На даному етапі ми не можемо зробити жодних фактичних висновків або висловитися з питань правового визначення подій. Однак, за умови подальшого підтвердження, отримана інформація та відвідані місця знищення можуть підтверджувати думку про серйозні порушення міжнародного права з прав людини та міжнародного гуманітарного права, і навіть досягнення рівня військових злочинів та злочинів проти людяності, які були вчинені в цих районах.   У Бучі та Ірпені Комісія отримала інформацію про довільне вбивство цивільних осіб, знищення та розграбування майна, а також напади на цивільну інфраструктуру, в тому числі школи. У Харківській та Сумській областях Комісія спостерігала за знищенням великих міських територій нібито внаслідок авіаційних бомбардувань, обстрілів або ракетних ударів по цивільних цілях.   Ясмінка Джумхур, Член Комісії з розслідування порушень в Україні Комісія також мала можливість заслухати внутрішньо переміщених осіб, у тому числі зі сходу України, які говорили про переміщення людей. Свідчення також включали розповіді про знищення цивільного майна; мародерство, ув'язнення, жорстоке поводження та зникнення цивільних осіб, а також повідомлення про зґвалтування та інші форми сексуального насильства. Комісія розгляне всі ці звинувачення далі.    Комісія стурбована впливом війни на дітей. Вона вважає за необхідне розслідувати подальші повідомлення про нібито перевезення дітей, поміщених в установах на тимчасово окупованих територіях, до Російської Федерації, а також інформацію про прискорені процедури отримання громадянства та усиновлення для деяких з цих дітей. В Україні багато дітей-переселенців, які були розлучені з сім'ями. Фізичне знищення шкіл та їх використання для розміщення ВПО викликає проблеми щодо доступу дітей до освіти. Комісія раніше заявляла, що вона буде орієнтована на потерпілих у своїй роботі, і що вона буде вірна своєму мандату, згідно яким вона робитиме пропозиції щодо відповідальності. Кримінальна відповідальність важлива, але є й інші форми притягнення до відповідальності, в тому числі ті, які підвищують можливість того, що жертви зможуть відновити своє життя.   Уряд України докладає зусиль для задоволення різноманітних потреб постраждалих. Хоча існують сфери, в яких, ймовірно, потрібна більша інституційна координація, під час тривання конфлікту це пов’язано з додатковими труднощами.   Пабло де Грейф, Член Комісії з розслідування порушень в Україні Після першого візиту Комісії відбудуться візити до інших регіонів України – до надання усної оновленої інформації Комісії Раді з прав людини у вересні цього року.  Ми продовжимо процес збору доказів, які можуть служити цілям кримінальної відповідальності; коли це буде можливо, ідентифікуємо осіб або організації, і приділимо особливу увагу порушенням сексуального характеру, прав дітей, людей похилого віку та інших вразливих груп населення.   Комісія здійснюватиме свою роботу незалежно, нейтрально та об'єктивно, розглядаючи порушення та утиски незалежно від особи винного. Сподіваємося, що всі сторони конфлікту допоможуть Комісії в її роботі.   Нарешті, ми хотіли б висловити вдячність Уряду України за сприяння нашій місії, українським організаціям громадянського суспільства, потерпілим та свідкам, а також різним установам ООН за їх люб'язну співпрацю. Комісія також хоче подякувати Управлінню Верховного комісара з прав людини та Координатору-резиденту Організації Об'єднаних Націй в Україні за їх незаперечну співпрацю під час візиту.   Ми будемо раді відповісти на ваші запитання. ______________________________________ Більше інформації про Комісію можна знайти на веб-сторінці Комісії    Медіа контакти: Джоель Мермет, Координатор Комісії, coi-ukraine@un.org; (В Женеві) Рональдо Гомез, спеціаліст з питань ЗМІ Ради з прав людини (РПЛ): rolando.gomez@un.org/+41 (0)22 917 97 11, Метью Браун, спеціаліст з питань публічної інформації РПЛ: matthew.brown@un.org/+41 (0)22 917 98 13, або Паскаль Сім, спеціаліст з питань публічної інформації РПЛ: simp@un.org/ +41 (0) 917 97 63.
Читати далі
1 of 5
Прес-реліз
14 червня 2022
Прес-анонс - Запрошення на прес-конференцію Незалежної міжнародної комісії ООН із розслідування порушень в Україні
З 7 до 16 червня Комісари перебувають в Україні, зустрічаються з потерпілими та свідками, у тому числі з внутрішньо переміщеними особами, а також із представниками, представницями Уряду, парламенту та судових органів. Комісія також зустрілася з представницями, представниками організацій громадянського суспільства та агенцій ООН. Окрім Києва, Комісари здійснили поїздки до Львова, Ірпені, Бучі, Харкова, Сум, Тростянця та Охтирки. На прес-конференції Комісари Ерік Мьосе (Норвегія) – голова комісії, Ясмінка Джумхур (Боснія і Герцеговина) та Пабло де Грейфф (Колумбія) проінформують ЗМІ про візит та свою діяльність із розслідування фактів порушень. ЗМІ запрошуються взяти участь у заході, як зазначено нижче: Дата та час: 15 червня 2022 р., об 11:00 за Києвом (10:00 за Женевою). Місце проведення: Український кризовий медіа-центр – вул. Хрещатик, 2, Київ, Україна Дистанційна участь: через Zoom [посилання та пароль будуть надані журналістам, які підтвердять участь] Довідкова інформація: Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні є незалежним органом, уповноваженим Радою з прав людини ООН, серед іншого, розслідувати всі ймовірні порушення та утиски прав людини та порушення міжнародного гуманітарного права, а також пов'язані з ними злочини, в контексті агресії проти України з боку Російської Федерації; встановити факти, обставини та першопричини будь-яких подібних порушень і утисків; а також збирати, узагальнювати та аналізувати докази таких порушень і утисків, включно з їх ґендерним виміром, на випадок будь-яких майбутніх судових розглядів. Комісія надасть доповіді за підсумками своєї діяльності Генеральній Асамблеї ООН у жовтні 2022 року та Раді ООН з прав людини у березні 2023 року. Більше інформації про Комісію можна знайти на веб-сторінці Комісії  Медіа контакти та інформація щодо дистанційної участі: (подорожує з Комісією) Джоель Мермет, Координатор Комісії, coi-ukraine@un.org; (В Женеві) Рональдо Гомез, спеціаліст з питань ЗМІ Ради з прав людини (РПЛ): rolando.gomez@un.org/+41 (0)22 917 97 11, Метью Браун, спеціаліст з питань публічної інформації РПЛ: matthew.brown@un.org/+41 (0)22 917 98 13, або Паскаль Сім, спеціаліст з питань публічної інформації РПЛ: simp@un.org/ +41 (0) 917 97 63.
Читати далі
1 of 5
Переглянути всі

Нові публікації

1 / 11
Україна: Втрати серед цивільних осіб станом на 23 червня 2022 року
Матеріали
24 червня 2022
Україна: Втрати серед цивільних осіб станом на 23 червня 2022 року
Україна: Втрати серед цивільних осіб станом на 22 червня 2022 року
Матеріали
23 червня 2022
Україна: Втрати серед цивільних осіб станом на 22 червня 2022 року
Україна: Втрати серед цивільних осіб станом на 21 червня 2022 року
Матеріали
22 червня 2022
Україна: Втрати серед цивільних осіб станом на 21 червня 2022 року
Україна: Втрати серед цивільних осіб станом на 20 червня 2022 року
Матеріали
21 червня 2022
Україна: Втрати серед цивільних осіб станом на 20 червня 2022 року
Україна: Втрати серед цивільних осіб станом на 19 червня 2022 року
Матеріали
20 червня 2022
Україна: Втрати серед цивільних осіб станом на 19 червня 2022 року
Україна: Втрати серед цивільних осіб станом на 16 червня 2022 року
Матеріали
17 червня 2022
Україна: Втрати серед цивільних осіб станом на 16 червня 2022 року
Україна: Втрати серед цивільних осіб станом на 15 червня 2022 року
Матеріали
16 червня 2022
Україна: Втрати серед цивільних осіб станом на 15 червня 2022 року
Україна: Втрати серед цивільних осіб станом на 14 червня 2022 року
Матеріали
15 червня 2022
Україна: Втрати серед цивільних осіб станом на 14 червня 2022 року
Звіт Представництва ООН в Україні про результати за 2021 рік
Матеріали
10 червня 2022
Звіт Представництва ООН в Україні про результати за 2021 рік
 Україна: Втрати серед цивільних осіб станом на 9 червня 2022 року
Матеріали
10 червня 2022
Україна: Втрати серед цивільних осіб станом на 9 червня 2022 року
Україна: Втрати серед цивільних осіб станом на 13 червня 2022 року
Матеріали
10 червня 2022
Україна: Втрати серед цивільних осіб станом на 13 червня 2022 року
1 / 11
Організація Об'єднаних Націй Україна
Ласкаво просимо на сайт команди Організації Об'єднаних Націй в Україні

Офіс Координаторки ООН в Україні:
Кловський Узвіз, 1
Київ, Україна, 01021
Тел.: + 380 44 253 9363
Факс: + 380 44 253 2607

Footer menu
Головна Головна
Дізнайтеся, що робить ООН в Україні для досягнення Цілей сталого розвитку
SDGs SDGs
Наша робота щодо досягнення Цілей сталого розвитку.
Візьміть участь Візьміть участь
Давайте діяти задля досягнення Цілей сталого розвитку
Історії Історії
Дізнайтеся більше про нашу роботу з досягнення Цілей сталого розвитку
Матеріали Матеріали
Дізнайтеся більше про нашу роботу з досягнення Цілей сталого розвитку
Вакансії Вакансії
Дізнайтеся про можливості працевлаштування в ООН в Україні.
twitter
facebook
instagram
©Авторське право 2022 Організація Об'єднаних Націй в Україні
UN Logo Організація Об'єднаних Націй
Global U.N. menu
  • Контакти
  • Авторське право
  • Попередження про шахрайство
  • Про конфіденційність
  • Перелік ресурсів
  • Умови використання