Пандемія ще сильніше загострила існуючі прояви нерівності та вразливості в Україні, заявляє Управління Верховного комісара ООН з прав людини

  • Нова доповідь Організації Об’єднаних Націй (ООН) висвітлює вплив пандемії COVID-19 і заходів реагування на неї на права людини в Україні. У документі показано, що прояви нерівності і проблеми в сфері прав людини, які існували раніше, ще більше загострилися під час пандемії COVID-19. Доповідь підготовлена за результатами шестимісячного моніторингу в період із 16 лютого до 31 липня 2020 року.

«Обмеження, пов’язані з COVID-19, посилили труднощі, яких зазнає населення, яке постраждало від конфлікту на сході України. Закриття контрольних пунктів в’їзду-виїзду розділило сім’ї, позбавило людей можливості отримувати соціальні виплати й обмежило доступ до медичної допомоги та освіти», – зазначила Матільда Богнер, Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. «Ми вітаємо рішення Уряду, яке дозволяє пенсіонерам-внутрішньо переміщеним особам не проходити ідентифікацію кожні два місяці. Однак, ми занепокоєні повідомленнями про те, що деякі області почали вимагати цього, незважаючи на продовження пандемії та строку дії відповідних обмежень», – додала вона.

З початку конфлікту загальна кількість загиблих серед цивільного населення сягнула щонайменше 3 367 осіб, а більш ніж 7 тисяч цивільних осіб зазнали поранень. У період із 1 січня по 31 липня 2020 року Місія зафіксувала 107 випадків загибелі або поранення цивільних осіб: 18 загинуло (десятеро чоловіків, сім жінок і один хлопчик) та 89 поранених (49 чоловіків, 30 жінок, шість дівчаток і четверо хлопчиків).

Хоча у доповіді підкреслюються сплески бойових дій у березні та травні, що призвели до втрат серед цивільного населення, доповідь вітає пакет додаткових заходів з посилення режиму припинення вогню, що набрав чинності 27 липня. Ці заходи сприяли зменшенню впливу конфлікту на цивільне населення. Зокрема, починаючи з 1 серпня не було зафіксовано жодного випадку загибелі або поранення цивільних осіб або пошкодження цивільної інфраструктури в результаті активних бойових дій. «Ми закликаємо сторони конфлікту дотримуватись режиму припинення вогню на безстроковій основі й повністю дотримуватись міжнародного гуманітарного права. Недопущення жертв серед цивільного населення повинна залишатися головним пріоритетом», – ще раз підкреслила пані Богнер.

У доповіді йдеться, що свавільні затримання, катування і жорстоке поводження залишилися системною проблемою як на території, яка контролюється Урядом, так і на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками». «Зусилля, докладені Державним бюро розслідувань для розслідування подій у Кагарлицькому відділенні поліції та інших повідомлень про катування і жорстоке поводження є обнадійливими, однак необхідно вжити додаткових заходів. Ми рекомендуємо забезпечити ефективне документування і розслідування всіх повідомлень про катування відповідно до Стамбульського протоколу, а також кримінальне переслідування ймовірних правопорушників, зокрема й осіб, які займають керівні посади», – сказала пані Богнер. Вона підкреслила також, що міжнародним організаціям якомога швидше має бути наданий безперешкодний доступ до місць тримання під вартою на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками».

Особи, які вже перебували у вразливому становищі, постраждали ще більше, коли спалахнула пандемія COVID-19, йдеться у доповіді. Такі групи, як роми, особи з інвалідністю, які живуть у громаді, безпритульні особи, літні люди та особи з інвалідністю, які перебувають у спеціалізованих закладах, до пандемії вже стикалися з обмеженнями у здійсненні прав на охорону здоров’я, працю, освіту і достатній життєвий рівень, і зазнали непропорційного впливу COVID-19 і заходів Уряду, спрямованих на боротьбу з пандемією.

У доповіді підкреслено, що зросла кількість нападів на мирні зібрання, політичних активістів і офіси політичних партій в контексті наближення місцевих виборів в Україні в жовтні 2020 року. Було задокументовано сім насильницьких нападів на журналістів, а інші інциденти мали форму онлайн-погроз і актів залякування. На території, яка контролюється Урядом, деякі ЛГБТІ прайди, що відбулися після закінчення звітного періоду, також стикнулися з насильством. «Ми стурбовані тим, що безкарність за напади на журналістів і політичних діячів, а також на представників меншин, зокрема на ромів і на лесбіянок, геїв, бісексуалів, трансґендерів та інтерексуалів, створює атмосферу, в якій можуть здійснюватися нові напади. Такі напади чинять стримуючий ефект на громадянський простір і на здійснення основоположних свобод, які є вкрай важливими для проведення вільних і чесних виборів», – сказала пані Богнер. У ширшому контексті правосуддя також залишилося ілюзорним. У продовж звітного періоду у надто багатьох випадках боротьба жертв за справедливість не призвела до притягнення винних до відповідальності, зокрема за порушення прав людини у зв’язку з конфліктом і за вбивства та насильницькі смерті під час подій на Майдані та 2 травня 2014 року в Одесі.

У доповіді також наголошується на відсутності свободи мирних зібрань на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками», і згадуються протести шахтарів проти затримки виплати заробітної плати, які, за повідомленнями, призвели до серії арештів учасників цих протестів.

Стосовно Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (Україна), тимчасово окупованих Російською Федерацією1, у доповіді висвітлено, серед інших порушень прав людини, обмеження свободи віросповідання. «Ми закликаємо Російську Федерацію як окупаційну державу в Криму припинити переслідування мешканців півострова за мирне сповідування ними своїх релігійних переконань і припинити призов мешканців Криму до збройних сил Російської Федерації», – додала пані Богнер.

У доповіді подано перелік конкретних рекомендацій українським органам влади, всім сторонам, які беруть участь у бойових діях, а також Російській Федерації як окупаційній державі в Криму.

Повний текст доповіді доступний англійськоюукраїнською та російською мовами.

Медіа контакти
Агенції ООН, долучені до цієї ініціативи
УВКПЛ
Моніторингова місія ООН з прав людини