Представник ВООЗ в Україні: Збільшувати тестування, соціальну дистанцію та призвичаюватись до нової реальності

Д-р Ярно Хабіхт, представник Всесвітньої організації охорони здоров'я та керівник офісу ВООЗ в Україні, дав інтерв’ю " Kyiv Post

Коли президент США Дональд Трамп оголосив, що заморозить фінансування Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) з бюджету США в середині глобальної пандемії COVID-19, світ вибухнув.

Європейський Союз, Великобританія, Росія та Китай - усі заявили, що цей вчинок підірвав міжнародні зусилля для боротьби з хворобою.

Хоча ВООЗ, агенція ООН у сфері охорони здоров'я, має обмежені повноваження та зазнала критики за те, що схвалила боротьбу Китаю з новим коронавірусом, який країна спочатку намагалася приховати, ВООЗ відіграла ключову роль у координації глобального реагування на COVID-19.

«Їхня робота сповільнює поширення COVID-19, і якщо ця робота буде припинена, жодна інша організація не зможе їх замінити. Світ потребує ВООЗ зараз як ніколи», - написав меценат Біл Гейтс у Твіттері 15 квітня.

ВООЗ також грала вирішальну роль у відповіді України на спалах хвороби. Український офіс ВООЗ постійно надає нову інформацію про цю хворобу українським лікарям та державним установам охорони здоров’я, допомагає оцінити потреби країни, а також надає рекомендації уряду і навчає медичний персонал.

Станом на 16 квітня в Україні було зареєстровано 4611 підтверджених випадків COVID-19, у тому числі 116 смертей та 186 випадків одужання.

У той час, як усі зусилля уряду зараз зосереджені на нагальній потребі розширити можливості лікарень для лікування пацієнтів із COVID-19, доктор Ярно Хабіхт, керівник офісу ВООЗ в Україні, будує довгострокові плани щодо того, як продовжувати надавати медичну допомогу іншим пацієнтам протягом пандемії.

"Якщо спалах продовжиться ще на деякий час, нам потрібно потурбуватись про те, щоб усі інші теж мали доступ до медичної допомоги та лікування", - зазначив Хабіхт в інтерв'ю для " Kyiv Post " 13 квітня.

Jarno Habicht, the World Health Organization representative and head of country office to Ukraine, speaks to the Kyiv Post in his office in Kyiv on April 13, 2020.

Невтомна агенція

Ще до появи COVID-19 у агенції д-ра Хабіхта було вдосталь роботи.

У 2018-2019 роках в Україні спостерігався один з найгірших спалахів кіру у світі. В країні спостерігається один із найвищих показників інфікування ВІЛ у Східній Європі. Країна тяжко працювала над реформуванням системи охорони здоров'я та сильно потребувала медичної допомоги на Донбасі, де конфлікт триває вже шість років. У той же час ВООЗ також постійно працює над зменшенням захворюваності на серцеві хвороби, діабет, рак та хронічні захворювання легенів, які спричиняють 84% смертей в Україні і зараз є одним з факторів, що спричиняють смерть від COVID-19.

Д-р Хабіхт очолив офіс ВООЗ в Україні у листопаді 2018 року, після 15 років керівництва офісами ВООЗ на своїй батьківщині в Естонії, а також у Молдові та Киргизії. Зараз він очолює офіс зі 40 співробітників. Бюджет офісу ВООЗ в Україні у 2018-2019 роках становив 16,3 млн доларів.

А тоді спалахнула глобальна пандемія нового вірусу.

ВООЗ має обмежені повноваження впливати на рішення держави. Організація дає рекомендації та окреслює найкращі практики, але уряди можуть ігнорувати ці поради - і деякі так і роблять. ВООЗ не має повноважень застосовувати санкції проти тих, хто не дотримується її рекомендацій.

«Ми не є глобальним міністерством охорони здоров’я, щоб говорити країнам, що їм потрібно робити. Ми ділимося з ними своїми рекомендаціями, і завжди має місце національна адаптація. Кожна країна перебуває на різних стадіях епідемічного спалаху і потребує особливого підходу ", - пояснює д-р Хабіхт. "Добре це, чи погано - ми побачимо наступного року."

 

Обмеження

Україна серйозно поставилась до пандемії COVID-19. 12 березня було запроваджено карантин, закрились школи та були скасовані масові збори. На той час були підтвердженими лише три випадки захворювання. Вірус забрав перше людське життя вже наступного дня.

Відтоді уряд поступово посилює обмеження. Сьогодні країна значною мірою перебуває в надзвичайному режимі: підприємства, чия робота є некритичною, закриті, робота транспорту обмежена, а кордони закриті.

Д-р Хабіхт говорить, що українська влада діяла на випередження, порівняно з деякими європейськими країнами. Однак, потрібно краще доносити до громадськості значення соціального дистанціювання та соціальної ізоляції, та чому вони життєво важливі для уповільнення розповсюдження COVID-19.

"З точки зору регулювання, всі необхідні заходи щодо уповільнення розповсюдження хвороби вживаються, але те, наскільки вони будуть ефективними, залежить від людей", - вважає він. "Якщо ми будемо дотримуватися цих заходів, ми подолаємо спалах швидше".

Карантин в Україні планують закінчити 24 квітня, але деякі високопосадовці вже запропонували його продовжити. Нещодавно глава ВООЗ Тедрос Адханом Гебрейєсус попередив, що вірус може повернутися, якщо скасувати обмеження занадто рано.

Однак, Італія та Іспанія - дві з найбільш постраждалих держав Європи, а також Австрія, зробили перші кроки на шляху до послаблення карантину, дозволяючи деяким некритичним підприємствам відновити свою роботу, щоправда, з вимогою дотримуватись соціальної дистанції.

Сьогодні ніхто не знає, коли настане момент, коли можна буде припинити карантин та надзвичайний стан, каже Хабіхт. Якщо зробити це занадто рано - постраждає ще більше людей, а якщо продовжувати обмеження занадто довго – то економіці та соціальному сектору буде дедалі важче відновитись.

Міжнародний валютний фонд прогнозує, що глобальна економіка цього року скоротиться на 3%. Уряд України очікує зниження валового внутрішнього продукту країни на 3,9%. Більше половини українців не мають коштів, щоб перечекати суворий карантин довше місяця.

Д-р Хабіхт нагадує, що важливо дотримуватися соціальної дистанції; продовжувати тестувати та відстежувати контакти хворих, щоб краще зрозуміти, як розвивається хвороба в Україні – це допоможе вирішити, коли варто скасувати обмеження.

Тестування

Українські діячі у сфері охорони здоров’я зазнали критики громадськості за те, що проводили замало тестувань. Центр громадського здоров’я повідомив, що станом на 16 квітня в Україні було проведено 42 823 тести на коронавірусну хворобу. Фактична кількість людей, які пройшли тестування, менша.

Д-р Хабіхт зазначає, що зазвичай на початку спалаху хвороб кількість тестів невелика. Але в міру того, як епідемія поширюється, Україні доведеться збільшити кількість тестувань, щоб відслідковувати та стримувати швидкість розповсюдження хвороби.

"Я не назву точну цифру, у 5 чи 10 разів (більше), але нам потрібно збільшувати тестування", - говорить доктор Хабіхт.

Україна поступово децентралізувалася та розширила свою стратегію проведення тестів. Тести за допомоги полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР-тест) зараз проводяться не тільки в головній лабораторії Центру громадського здоров’я, а й у регіональній мережі лабораторій. Нещодавно представники державних інституцій охорони здоров'я оголосили, що всі пацієнти з пневмонією та високою температурою пройдуть тест на COVID-19. Вони також дозволили приватним лабораторіям проводити тести на ПЛР.

Хабіхт вважає, що Україні слід застосувати нові методи тестування, коли вони з’являться, та переробити деяке наявне обладнання для виявлення туберкульозу чи ВІЛ на обладнання для тестування на COVID-19.

«Існує ризик, що в Україні більше випадків захворювання, ніж повідомляється, і це робить самоізоляцію та соціальне дистанціювання ще важливішими» - говорить він.

Клінічні випробування ВООЗ

У той час коли COVID-19 поширюється по всьому світу, і декілька країн намагаються швидко розробити вакцину проти коронавірусу, ВООЗ розпочала власне глобальне клінічне випробування методів лікування COVID-19.

Дослідники відібрали чотири препарати, що застосовуються при вірусних захворюваннях, таких як Ебола, малярія та ВІЛ, які, згідно з певними дослідженнями, можуть бути перспективними у лікуванні коронавірусу. Поки що до дослідження приєдналися 20 країн.

Незважаючи на те, що проект лише на стадії зародження, і для отримання перших результатів знадобиться час, українське Міністерство охорони здоров'я прийняло інтегрований протокол лікування пацієнтів із COVID-19 - вони вживають ті самі препарати, незважаючи на те, що їх ефективність проти захворювання недоведена.

Одним із ключових препаратів, прописаних у протоколі, є гідроксихлорохін – протималярійний препарат, котрий президент США Дональд Трамп назвав ліками від COVID-19, незважаючи на відсутність наукових доказів.

Спостерігаючи за цим, ВООЗ запропонувала українським посадовцям у сфері охорони здоров'я взяти участь у глобальному дослідженні, й вони погодились.

"Я дуже радий, що Україна виявила намір приєднатися до дослідження. Знадобиться приблизно тиждень щоб підписати всі документи ", - розповідає д-р Ярно Хабіхт. «Ми працюємо з Міністерством, щоб визначити розподіл обов’язків, а також потрібно переглянути протоколи лікування. Крім того, нам потрібно забезпечити належний клінічний моніторинг».

Захист лікарів

Спалах COVID-19 почався в Україні незадовго до реформи лікарняної мережі - другого етапу реформи охорони здоров'я, яка продовжується у країні. Він виявив погані умови в державних лікарнях та дефіцит практично всього: від ліжок та матеріалів для тестів до легеневих вентиляторів та захисного спорядження.

Щонайменше 15% заражених в Україні - це лікарі та медсестри.

«Переглядаючи дані уряду, ми бачимо, що Україна має лише 20% захисного одягу, необхідного на період тривалості епідемії. Цього достатньо для початку, але Україні потрібні місцеві виробники та партнери, щоб забезпечити необхідну кількість», - вважає доктор Хабіхт. - "Це єдиний спосіб захистити медичних працівників". Але проблема не унікальна для України, говорить він. Через глобальну нестачу масок, захисних костюмів, рукавичок та окулярів багато країн повідомляють про випадки інфікування серед медичних працівників.

Що далі?

«Навіть якщо прямо завтра розроблять вакцину та лікування COVID-19, на відновлення після важких економічних та соціальних наслідків пандемії знадобиться час», зазначає Ярно Хабіхт.

"Це на весь рік", - запевнює він. "Ми повинні почати продумувати план відновлення".

Оскільки більшості людей доводиться залишатися вдома, доктор Хабіхт радить знайти спосіб продовжувати фізичне навантаження та частіше телефонувати друзям та родичам.

"Це новий, непростий стан. Нам потрібно якось пристосуватися до нових реалій”, - каже він. "Ми повинні продовжувати соціальне дистанціювання, але у той же час об’єднуватись та підтримувати одне одного".

 

Авторство: Kyiv Post

Оригінальний текст: https://www.kyivpost.com/ukraine-politics/who-envoy-to-ukraine-scale-up-testing-distance-adjust-to-new-normal.html

 

Автор:
Автор
WHO Ukraine
WHO logo
Агенції ООН, долучені до цієї ініціативи
ВООЗ
Всесвітня Організація охорони здоров'я