Де родина, яка була змушена залишити свій дім, може знайти нове житло? Чи можуть діти безпечно ходити до школи пішки? Чи є поблизу парк?
По всій Україні відповіді на ці запитання залежать від рішень, які муніципалітети ухвалюють просто зараз щодо відбудови, а також від того, чи мають жителі можливість впливати на ці рішення.
Саме цьому присвячена Ціль сталого розвитку 11: зробити міста й села інклюзивними, безпечними, стійкими та сталими. Її завдання нагадують перелік повсякденних потреб: належне житло, доступний транспорт, безпечні зелені та громадські простори. Вона також охоплює дещо менш помітне, але не менш важливе: реальну участь людей у плануванні розвитку своєї громади.
Ірпінь демонструє, як це виглядає на практиці. Місто з населенням близько 102 тисяч людей, розташоване за 7 км від Києва, у 2022 році перебувало під окупацією протягом 30 днів. Понад 2 850 житлових будинків було пошкоджено або зруйновано. Коли наприкінці 2024 року готували план відновлення міста, Ірпінь також приймав понад 23 тисячі внутрішньо переміщених осіб, які становили майже чверть його населення.
Підпис: Семінар із залучення громадськості до розроблення плану розвитку міста
«Ми маємо унікальний досвід: наша країна не лише відбудовується під час війни, а й продовжує розвиватися», - зазначає Анжела Макеєва, виконувачка обов’язків Ірпінського міського голови - Секретар міської ради.
«Саме тому сьогодні для нас так важливо не просто відновити зруйноване, а вже зараз замислитися над тим, яким буде Ірпінь через 10, 20 чи 30 років».
Щоб визначити, що слід відбудовувати насамперед, міська влада звернулася до людей, які там живуть. За підтримки Лабораторії міського розвитку України ООН-Хабітат було опитано понад 700 домогосподарств; жителі могли подавати свої проєктні пропозиції, та оприлюднено проєкт плану для громадського обговорення, перш ніж затвердити його в серпні 2025 року.
Відповіді допомогли з’ясувати, де саме бракує послуг. Наприклад, у віддалених селах четверо з п’яти жителів не мають доступу до спортивної інфраструктури. Так, нова мережа громадських просторів тепер об’єднує школи, парки та заклади надання послуг по всьому місту.
«Відновлення — це не лише те, що ми відбудовуємо, а й те, хто ухвалює рішення», — говорить Александр Коклейда, виконувач обов’язків керівника ООН-Хабітат в Україні.
«Коли жителі беруть участь у формуванні плану та бачать, як враховуються їхні пропозиції, відновлення зміцнює довіру й місцеву демократію, а також дає громадам можливість самим визначати власне майбутнє», – підкреслює Александр Коклейда, виконувач обов’язків керівника ООН-Хабітат в Україні.
Головна мета ООН-Хабітат полягає у зміцненні спроможності самих муніципалітетів планувати та очолювати процес відновлення. Завдяки практичній технічній підтримці та навчанню місцеві команди вчаться аналізувати потреби своєї громади, залучати жителів, визначати пріоритетність проєктів і готувати їх до залучення фінансування.