Біженці з України зробили внесок у розмірі 2,4% у ВВП Польщі у 2025 році, свідчить новий аналіз Deloitte для УВКБ ООН
01 жовтня 2026
Через понад чотири роки після початку повномасштабного вторгнення рівень зайнятості серед біженців з України стабільно зростає, а їхня економічна участь позитивно впливає на економіку.
У 2025 році біженці з України забезпечили, за оцінками, 2,4 відсотка ВВП Польщі, що еквівалентно приблизно 94 млрд польських злотих, або 24,4 млрд доларів США. Про це йдеться у третьому виданні звіту «Аналіз впливу біженців з України на економіку Польщі», підготовленого компанією Deloitte на замовлення УВКБ ООН, Агентства ООН у справах біженців.
Дані свідчать, що рівень зайнятості серед біженців з України в Польщі зріс на 7 відсоткових пунктів порівняно з попереднім роком і досяг 76 відсотків. Цей показник є зіставним із рівнем зайнятості серед громадян Польщі. Водночас немає жодних доказів того, що зростання участі біженців у робочій силі негативно вплинуло на зайнятість польських працівників.
Результати дослідження показують, що біженці дедалі частіше забезпечують себе власними силами, працюючи в країні. У 2025 році доходи від зайнятості становили 87 відсотків сукупного доходу домогосподарств біженців, тоді як медіанна заробітна плата після сплати податків у період із 2023 до 2025 року зросла на 45 відсотків. У 2025 році польські соціальні виплати становили лише 10 відсотків їхніх доходів, а виплати з України — 2 відсотки.
Відчутний вплив на економіку
Збільшення кількості працевлаштованих осіб сприяє розширенню пропозиції робочої сили, зростанню споживання, а також збільшенню податкових надходжень і внесків на соціальне страхування. У результаті, згідно з висновками Deloitte, у 2025 році внесок біженців з України у ВВП Польщі становив, за оцінками, 2,4 відсотка, що еквівалентно приблизно 94 млрд польських злотих, або 24,4 млрд доларів США.
«Економічна інтеграція біженців може приносити користь як самим біженцям, так і громадам, які їх приймають. Біженці стають менш залежними від гуманітарної допомоги, натомість перетворюються на споживачів і платників податків, водночас зміцнюючи свою самозабезпеченість. Можливість забезпечувати себе власною працею є основою незалежності людей, які були змушені залишити Україну. Створення сприятливих умов для їхнього професійного розвитку, визнання кваліфікацій і забезпечення доступу до кар’єрних шляхів, що відповідають їхній освіті та навичкам, дає їм змогу повніше використовувати свої знання, навички й потенціал та справляти дедалі більш позитивний вплив на економіку», — зазначає Джун Шірато, виконувач обов’язків Представника Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Польщі.
Біженці представлені на ринку праці не лише як наймані працівники, а й як підприємці. Приблизно 13 відсотків людей працездатного віку повідомляють, що є самозайнятими, а кожен п’ятий із них наймає інших працівників.
«Польський ринок праці добре адаптувався до збільшення пропозиції робочої сили завдяки біженцям з України. Компанії адаптуються шляхом посилення спеціалізації та змін у своїх організаційних структурах. Нові працівники часто доповнюють наявні ресурси компаній, а не безпосередньо конкурують із місцевими працівниками. Цей механізм сприяє зростанню продуктивності та розширює можливості компаній для розвитку. Додатковий потенціал полягає в ефективнішому використанні кваліфікацій і професійного досвіду біженців», — зазначає д-р Александер Лашек, старший менеджер і керівник групи економічного аналізу Deloitte.
Нереалізований потенціал біженців
Однією з головних проблем залишається невідповідність між кваліфікаціями біженців і професіями, за якими вони працюють. Близько 62 відсотків біженців працездатного віку мають вищу освіту, проте лише 29 відсотків працевлаштованих працюють на керівних посадах або за професіями, що потребують високої чи технічної кваліфікації.
Серед громадян України, які мають номер PESEL UKR, 38 відсотків зайняті на найпростіших роботах, порівняно з 9 відсотками серед громадян Польщі. Одним із бар’єрів є доступ до регульованих професій. Згідно з неповними даними Управління соціального страхування Польщі, ZUS, близько 4 відсотків осіб із номерами PESEL UKR працюють за такими професіями, порівняно з 12 відсотками громадян Польщі.
Біженці в системі охорони здоров’я
У міру зростання участі біженців у робочій силі змінюється і те, як вони користуються послугами державних установ. Система охорони здоров’я є наочним прикладом.
Зростання зайнятості означає, що дедалі більша частка біженців отримує доступ до системи як застраховані особи та робить внесок у її фінансування шляхом сплати внесків на соціальне страхування. У 2025 році сума внесків на медичне страхування, сплачених біженцями до Національного фонду охорони здоров’я Польщі, NFZ, на 50 млн польських злотих перевищила вартість профінансованих для них медичних послуг.
Водночас збільшення кількості лікарів та інших медичних працівників з України допомогло зменшити кадровий дефіцит у цій сфері.
Повний звіт доступний за посиланням.