Комісія ООН наголосила на негативному впливі систематичних російських ударів по енергетичній інфраструктурі, мілітаризацією освіти та вербуванням іноземних громадян
21 вересня 2026
ЖЕНЕВА / ВІДЕНЬ, 21 вересня 2026 року — Тривалі російські атаки на критично важливу енергетичну інфраструктуру підвищують вразливість цивільного населення України напередодні зими та створюють додаткові ризики для людей, які вже живуть у надзвичайно складних умовах. Про це заявила Незалежна міжнародна комісія з розслідування щодо України у своїй останній усній доповіді Раді ООН з прав людини.
Протягом складної зими 2025–2026 років, коли температура опускалася до 20 градусів морозу, російські збройні сили продовжували систематично завдавати ударів по критично важливій енергетичній інфраструктурі України. Унаслідок цих атак було пошкоджено або зруйновано додаткові енергетичні установки, лінії електропередачі, об'єкти теплопостачання та газової інфраструктури. Мільйони цивільних осіб постраждали від тривалих відключень електроенергії, нестачі опалення або його повної відсутності.
Опитані Комісією цивільні особи повідомили, що температура в їхніх квартирах опускалася настільки низько, що це спричиняло проблеми зі здоров'ям, у тому числі психологічні розлади. 74-річна мешканка Києва, яка проживає на 18-му поверсі, розповіла Комісії, що через низькі температури, які ще більше погіршувалися внаслідок відключень електроенергії, ліфти часто зупинялися, і вона неодноразово залишалася замкненою у своїй квартирі, потерпаючи від холоду. «Не було можливості ні зайти, ні вийти. Я лежала, мерзла й голодувала, без ліків, без усього», — сказала вона. Українська влада задокументувала випадки смерті та травм, пов'язаних із переохолодженням. Ті, хто мав таку можливість, виїжджали з домівок на найхолодніші місяці.
«Безперервні атаки на енергетичну інфраструктуру роблять умови життя цивільного населення дедалі нестерпнішими. Ми стурбовані тим, що майбутню зиму буде ще важче пережити», — заявив голова Комісії Ерік Мьосе.
Комісія також відстежувала повідомлення про атаки українських збройних сил на об'єкти інфраструктури на території Російської Федерації та на підконтрольних Росії територіях України. Ці повідомлення свідчать про збільшення кількості жертв серед цивільного населення, а також про пошкодження або знищення цивільних об'єктів. Однак через відсутність доступу та необхідної інформації Комісія не змогла розслідувати ці інциденти.
Ще одним питанням, яке розглядала Комісія, було нав'язування українським дітям російського патріотичного та військового виховання. З 2022 року Російська Федерація посилює увагу до патріотичного виховання в межах своїх навчальних програм, які згодом було поширено на окуповані території. До шкільних програм включили заняття, присвячені патріотичним уявленням про Росію, зокрема для дітей віком від трьох років. Українських дітей на окупованих територіях примушують відвідувати школи, де навчання ведеться за російськими програмами та прославляється Російська Федерація. Невиконання цих вимог супроводжується погрозами та примусом.
Модулі практичної військової підготовки, що передбачають поводження зі зброєю, а також військові навчання, є частиною обов'язкової навчальної програми для дітей віком від 14 років. Російські молодіжні організації, які фінансуються державою та розширили свою присутність на окупованих територіях, ще більше посилюють патріотичну індоктринацію та військову підготовку. Таке патріотичне й військове виховання має глибокий вплив на дітей. Деякі з них вважають цю систему нестерпною і воліють тікати на території, підконтрольні уряду України. Часто вони змушені вирушати в дорогу самотужки, наражаючись на значні ризики для безпеки та стикаючись із труднощами.
Третім напрямом поточних розслідувань Комісії є вербування іноземних громадян для участі у збройному конфлікті. Багато іноземних громадян свідомо та добровільно вступили до російських або українських збройних сил.
Комісія зосередила увагу на іноземних громадянах із низки країн різних континентів, які зрештою опинилися на службі в російській армії після того, як їх було введено в оману. Агенти та посередники заманювали їх обіцянками високооплачуваної цивільної роботи та організовували їхній переїзд до Російської Федерації. Незабаром після прибуття їх змушували підписувати контракти з Міністерством оборони Росії. Переважна більшість цих людей не володіли російською мовою та не розуміли умов контрактів, які підписували, після чого опинялися на передовій. Крім того, російська влада примушувала деяких іноземних громадян, які перебували на території Російської Федерації, зокрема осіб, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі, вирушати на війну в Україну.
Багато новобранців загинули невдовзі після прибуття на передову, зникли безвісти, отримали поранення або потрапили в полон до українських збройних сил. Їхні сім'ї, переживаючи болісну невизначеність, змушені здалеку шукати інформацію про долю своїх близьких, тоді як вербувальники, як правило, блокують їхні дзвінки.
У зв'язку з продовженням війни Комісія висловлює занепокоєння з приводу тривалих тяжких фізичних і психологічних травм, випробувань, яких зазнали постраждалі та їхні сім’ї, а також масштабних і руйнівних наслідків, з якими вони стикаються. Комісія знову наголошує на важливості судової та позасудової відповідальності, а також багатосторонньої підтримки постраждалих.
Комісія представить результати поточних розслідувань у своїй доповіді на 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у жовтні 2026 року.
КІНЕЦЬ
Довідкова інформація: Незалежна міжнародна комісія з розслідування щодо України була створена Радою з прав людини ООН для розслідування всіх імовірних порушень та утисків прав людини та порушень міжнародного гуманітарного права, а також пов'язаних із ними злочинів у контексті агресії Російської Федерації проти України. До складу Комісії входять Ерік Мьосе (голова), Пабло де Грейф та Врінда Ґровер.
Для запитів від ЗМІ та додаткової інформації, будь ласка, звертайтеся до: Саулє Мухаметрахімової, радниці зі зв’язків із ЗМІ при Комісії з розслідування щодо України, saule.mukhametrakhimova@un.org або (+43-1) 26060-83450 або (+43-676) 3493464; Тода Пітмана, радника зі зв’язків із засобами масової інформації відділу підтримки розслідувань Ради ООН з прав людини, todd.pitman@un.org або (+41) 76 691 1761; або Паскаля Сіма, пресофіцера Ради з прав людини, simp@un.org