У День Незалежності України представники ООН закликали припинити насильство та підтримати український народ напередодні зими

Високопосадовці ООН попередили про посилення російських атак безпілотниками та ракетами, від яких дедалі більше потерпає цивільне населення. Вони закликали до повного, негайного й безумовного припинення вогню відповідно до Статуту ООН.

Моніторингова місія ООН з прав людини повідомила, що липень став найбільш смертоносним місяцем для цивільного населення за останні понад чотири роки: щонайменше 437 людей загинули, а понад 2 600 зазнали поранень. У першій половині цього року кількість жертв серед цивільного населення зросла на 37 відсотків порівняно з аналогічним періодом минулого року. У серпні Київ і багато інших міст зазнали десятків нічних атак із застосуванням балістичних ракет, унаслідок яких були зруйновані та пошкоджені склади із запасами продовольства, торговельні центри, житлові будинки та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

Атака дронів 

Заступник Генерального секретаря ООН з гуманітарних питань і Координатор надзвичайної допомоги Том Флетчер, який минулого тижня перебував в Україні, розповів, як на власні очі бачив, що війна із застосуванням безпілотників «руйнує цивільне життя». У 2026 році кількість атак із застосуванням FPV-дронів зросла на 60 відсотків.

Він описав Херсон як антиутопічний ландшафт із зонами ураження та дронами-камікадзе, де дороги й будівлі вкриті антидроновими сітками. Найпростіші повсякденні справи для людей, які досі там живуть, як-от похід за продуктами або прогулянка із собакою, перетворилися на перегони зі смертю.

«Я зустрів чоловіка, який відновлювався після атаки FPV-дрона, що сталася, коли він продавав фрукти. Інший чоловік втратив обидві кінцівки, переніс три операції та отримав 17 переливань крові», – розповів Флетчер.

У лікарні поблизу лінії фронту 70 відсотків цивільних пацієнтів проходили лікування від вибухових травм, переважно спричинених такими безпілотниками. Цивільне населення живе під постійною загрозою атак безпілотників. Від них не захищений ніхто. Люди стежать за сигналами повітряної тривоги та змінюють свої маршрути, але через близькість до лінії фронту вони часто мають у кращому разі лише хвилину, щоб дістатися укриття.

Наслідки війни продовжують поширюватися

Через чотири з половиною роки після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну кількість жертв серед цивільного населення продовжує зростати, заявила Раді Безпеки заступниця Генерального секретаря ООН з політичних питань і питань миробудування Розмарі ДіКарло.

Мільйони українців і далі потерпають від постійного насильства, порушення звичного життя та неможливості повернутися додому. Водночас наслідки війни відчувають не лише українці, і вони поширюються далеко за межі України.

«Наслідки війни продовжують відчуватися в усьому регіоні. Випадки порушення повітряного простору сусідніх країн стають дедалі частішими. Нещодавно вони торкнулися Латвії, Молдови та Румунії. Я також хочу висловити наше глибоке занепокоєння через безперервні масштабні атаки в Чорному та Азовському морях», – наголосила Розмарі ДіКарло.

У день 35-ї річниці незалежності України вона знову заявила про повну солідарність із народом України, а також підтвердила незмінну підтримку з боку ООН та її непохитну відданість суверенітету, незалежності й територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів і повагу до них.

Вона назвала безперервні смерті та ескалацію «нестерпними» й закликала докласти всіх дипломатичних зусиль для повного, негайного й безумовного припинення вогню. Це має стати кроком до справедливого, тривалого та всеосяжного миру відповідно до міжнародного права і Статуту ООН.

Дотримання міжнародного гуманітарного права є обов’язковим

Гуманітарні працівники також наражаються на дедалі більшу небезпеку. У період із січня по липень десять гуманітарних працівників загинули й майже 40 зазнали поранень, а щонайменше 20 складів були зруйновані. Попри небезпеку, у першій половині 2026 року гуманітарні організації надали допомогу понад 3 мільйонам людей.

Том Флетчер закликав Раду Безпеки захищати міжнародне гуманітарне право, забезпечувати захист гуманітарної діяльності та готуватися до складної зими. Він також закликав підтримати підготовку до важкого зимового періоду. Якщо атаки на енергетичну інфраструктуру триватимуть, люди можуть знову пережити зиму без надійного доступу до таких життєво необхідних послуг, як опалення, водопостачання та електроенергія.

«Ми не можемо змиритися з майбутнім, у якому від цивільних людей просто очікують, що вони навчаться краще виживати попри страждання, яких завдає їм війна. Людям, яких я зустрів в Україні, не потрібні нові слова захоплення їхньою стійкістю. Їм потрібен захист. Їм потрібна допомога. І понад усе їм потрібно, щоб ця війна закінчилася».