Заява Координатора системи ООН та Гуманітарного координатора в Україні у зв'язку з нещодавніми атаками на гуманітарних працівників у Херсоні

Минулого тижня в Херсоні дві гуманітарні працівниці мобільної бригади психосоціальної підтримки громадської організації «Культура демократії», яка працює за підтримки UNFPA, зазнали поранень під час виїзду для реагування на випадок домашнього насильства. Водночас вони також беруть участь у реалізації проєктів громадської організації «Успішна жінка», що підтримуються МОМ. На зворотному шляху їхній автомобіль потрапив під атаку безпілотника. На щастя, зараз їхній стан стабільний.

У травні водійка Олена Тарасенко зазнала поранень унаслідок обстрілу її автомобіля. У липні вона померла від отриманих травм.

Ця тенденція викликає глибоке занепокоєння. За даними Управління ООН з координації гуманітарних питань (OCHA), у першому кварталі 2026 року кількість атак на гуманітарних працівників і гуманітарні об'єкти зросла на 38%. Лише за перші шість місяців 2026 року в Україні загинули шість гуманітарних працівників, серед них двоє гуманітарних саперів організації NPA у Херсоні.

Як Гуманітарний координатор, я висловлюю свою солідарність із пораненими колегами, командами «Культури демократії» та «Успішної жінки», а також з усіма організаціями, що захищають права жінок і працюють у таких надзвичайно складних умовах. Я вшановую пам'ять Олени Тарасенко та всіх гуманітарних працівників, які загинули, виконуючи свою місію.

Попри серйозні ризики для власного життя, ці жінки щодня підтримують людей, які пережили гендерно зумовлене насильство, а також жінок і дівчат у прифронтових громадах. Це своєрідний «невидимий фронт» - робота, яка рідко потрапляє в заголовки новин, але від якої залежать життя тисяч людей.

Місцеві організації, що захищають права жінок, зазвичай є невеликими та мають значно менше ресурсів, ніж великі гуманітарні організації, для забезпечення належного захисту своїх працівників. Водночас фінансування таких організацій скорочується, хоча потреби лише зростають.

Турбота про безпеку гуманітарних працівників - це не питання вибору. Це означає реальні інвестиції у безпеку персоналу, підтримку психічного здоров'я, страхування та механізми оперативного фінансування для тих, хто щодня ризикує собою заради інших.

Захист гуманітарних працівників, які працюють на передовій, є спільною відповідальністю. Я закликаю партнерів і донорів забезпечити стабільну підтримку безпеки організацій, що захищають права жінок і працюють у прифронтових районах.

Гуманітарні працівники та об'єкти перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права. Атаки на них є неприпустимими, можуть бути оцінені як воєнні злочини та мають бути негайно припинені.