УВКБ ООН: Мова ворожнечі та дезінформація завдають реальної шкоди вимушеним переселенцям

ЖЕНЕВА — Агентство ООН у справах біженців занепокоєне тим, що поширення дезінформації, мови ворожнечі та діпфейків посилює і провокує реальну шкоду для біженців та гуманітарних працівників. Штучний інтелект підсилює ці ризики для цілісності інформаційної екосистеми та підриває довіру. Водночас за умови належного управління він може стати частиною рішення.

ШІ трансформує наш світ і, якщо розробляється цілеспрямовано та інклюзивно, може створювати нові можливості й приносити відчутну користь, зокрема для біженців. Він також може допомогти у вирішенні складних інформаційних викликів у гуманітарних контекстах. На Саміті AI for Good у Женеві УВКБ ООН зібрало представників урядів, технологічного сектору та академічної спільноти, щоб обговорити ефективні відповіді на ці виклики.

Вкрай важливо, щоб гуманітарна перспектива та голоси біженців були враховані в міжнародних процесах управління штучним інтелектом. Наприклад, інструменти модерації контенту мають ефективно працювати в гуманітарних контекстах і менш поширеними мовами. Це означає, що люди мають залишатися в центрі роботи команд із питань довіри та безпеки, а також що потрібні чіткі рамки для запобіжників і протидії маніпуляціям.

Ця важлива робота відбувається на тлі зростання інформаційних викликів. Від Африки до Азійсько-Тихоокеанського регіону найбільші у світі кризи переміщення часто є також інформаційними кризами.

Коли інформація спотворюється, це може обмежувати доступ до роботи й освіти, ускладнювати інтеграцію та загрожувати соціальній згуртованості. Онлайн-чутки, неправдиві звинувачення, пошук «винних» і дегуманізуюча риторика вже ставали причиною протестів і нападів. У крайніх випадках вони були пов’язані з фізичним насильством, убивствами та навіть ставали одним із чинників вимушеного переміщення. Лише минулого місяця цифрові комунікації УВКБ ООН до Міжнародного дня боротьби з мовою ворожнечі були засипані ненависницькими коментарями.

Спіраль мізінформації та дезінформації створює ризики для гуманітарних операцій і безпеки. УВКБ ООН фіксує зростання кількості неправдивих і ворожих наративів, спрямованих проти операцій та співробітників організації. Це може суттєво впливати на залучення фінансування в час, коли бюджети скорочуються, а потреби зростають.

Нещодавнє опитування УВКБ ООН показало, що 93% опитаних співробітників стикалися з дезінформацією або мовою ворожнечі, що впливало на виконання мандата організації. Жінки — як серед біженців, так і серед співробітників — непропорційно часто стають мішенню таких атак. Генеративний ШІ масштабно посилює ці наслідки. Зокрема, дедалі більшою проблемою стають шкідливі діпфейк-відео, створені за допомогою ШІ, із зображенням співробітників УВКБ ООН і біженців.

Біженці, які вже пережили травматичний досвід, можуть бути обмежені або повністю позбавлені доступу до послуг із захисту, таких як реєстрація, а також до життєво необхідної допомоги та інших послуг. Це може створювати величезні ризики й навіть призводити до загибелі людей, як це нещодавно сталося в Лівії, де хвиля насильницької мови ворожнечі та небезпечної дезінформації спровокувала ворожість і зловживання щодо біженців, а також вплинула на безпеку співробітників УВКБ ООН і гуманітарних працівників, які підтримують переміщених людей та приймаючі громади. Серед серйозних прикладів — діпфейки із зображенням представника УВКБ ООН, онлайн-заклики поширювати GPS-координати адрес співробітників, а також відео, у яких національних співробітників називали зрадниками своєї країни.

Мова ворожнечі не знає кордонів і поширюється швидко. Громади, які були змушені залишити свої домівки через переслідування та насильство, продовжують стикатися з дегуманізуючими наративами онлайн навіть у вигнанні. Онлайн-ненависть підживлює переслідування та залякування в реальному житті, підриває соціальну згуртованість і поглиблює розділення між приймаючими громадами та переміщеним населенням.

УВКБ ООН повністю визнає, що свобода вираження поглядів є фундаментальною, і кожна людина, включно з біженцями, повинна мати доступ до отримання та поширення ідей і інформації. Йдеться не про те, як в онлайн-просторі обговорюються законні суспільні занепокоєння щодо міграції та притулку, а про небезпечні для життя інформаційні ризики, які можуть спричинити серйозну шкоду в гуманітарних контекстах. Наприклад, недобросовісні суб’єкти, зокрема контрабандисти та торговці людьми, можуть використовувати цифрові платформи для поширення дезінформації, щоб вводити людей, змушених тікати, в оману неправдивими обіцянками безпеки, легальних шляхів і працевлаштування, втягуючи їх у небезпечні та експлуатаційні ситуації.

Відповідь УВКБ ООН є практичною та заснованою на співпраці. Завдяки підтримці Швейцарії ми створили Спільноту практиків з питань інформаційної доброчесності в гуманітарних контекстах. Ми співпрацюємо з різними групами зацікавлених сторін на місцевому та глобальному рівнях. Такі ініціативи, як Багатостороннє зобов’язання щодо інформаційної доброчесності в межах Глобального форуму біженців, започатковане спільно з Google у 2023 році, можуть надихати подальші багатосторонні підходи. Позитивний прогрес уже є, але його потрібно систематизувати.

Біженці перебувають у центрі цієї роботи. Місцеві партнерства допомогли сформувати інструментарій реагування УВКБ ООН у сфері інформаційної доброчесності. Ним користуються 2 000 практиків для планування практичних дій — від оцінки ризиків до реагування на рівні громад. Це один із видимих прикладів нашого підходу, заснованого на співпраці.

Цей виклик швидко змінюється, і жоден суб’єкт не може вирішити його самотужки. Вкрай важливо, щоб біженські та гуманітарні контексти не залишилися поза увагою в дискусіях щодо управління ШІ. Достовірна інформація є необхідною для захисту біженців, а інформаційна доброчесність допомагає рятувати життя та підтримувати довіру.

Для додаткової інформації звертайтеся: У Женеві — Метью Солтмарш: saltmars@unhcr.org, +41 79 967 99 36