Від публічного приниження на площі в Донецькій області до створення організації для постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.

«Готова боротися зі стигмою», - каже вона у фільмі «Сліди» (Traces) - проникливому документальному фільмі режисерки Аліси Коваленко, який розповідає історії шести жінок, що пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), в Україні, та допомагає їхнім голосам бути почутими.

Ірина Довгань - одна з тих, хто пережив сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом. Сьогодні вона представляє SEMA Ukraine - мережу жінок, які пережили полон, катування і сексуальне насильство під час російської агресії проти України.

До початку російської агресії проти України у 2014 році Ірина понад п’ятдесят років прожила на Донбасі. Вона працювала косметологинею та мала власний салон краси і будувала спокійне життя навколо своєї професії та родини.

Полон і насильство

Усе змінилося у 2014 році.

«Мене незаконно утримували в полоні, де я зазнала катувань, жорстокого поводження та сексуального насильства з боку найманців Російської Федерації», - згадує вона.

У серпні 2014 року до її будинку прийшли озброєні чоловіки. Їй одягнули кайданки, зав’язали очі та силоміць вивезли. Після обшуку та пограбування будинку Ірину доправили до Донецька, де вона тривалий час зазнавала насильства та жорстокого поводження.

«Вони постійно запитували: “Де ховаються українці?”» - розповідає вона, згадуючи приниження, дегуманізацію та ворожість, з якими зіткнулася під час полону.

Зрештою Ірину звільнили. Вона вважає, що цьому частково сприяла міжнародна увага до її історії. Фотографії, зроблені журналістом Маурісіо Лімою та опубліковані в The New York Times, привернули увагу світової спільноти до її справи.

«Після мого щасливого звільнення міжнародна увага, яку привернули ці фотографії, допомогла врятувати мені життя», - згадує вона.

Після звільнення Ірина разом із родиною переїхала до Києва та почала будувати життя заново. Втративши власний бізнес, вона повернулася до роботи масажисткою, щоб забезпечувати себе та своїх близьких.

Від постраждалої до правозахисниці

Історія Ірини не завершилася на виживанні. Саме пережите стало основою її правозахисної діяльності.

Вона почала співпрацювати з правозахисними організаціями, а згодом дала свідчення про свій досвід у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі, де познайомилася з Фундацією Муквеге.

Разом з іншими постраждалими жінками Ірина долучилася до створення спільноти тих, хто пережив подібні злочини.

У 2019 році ця ініціатива перетворилася на SEMA Ukraine. Назва «SEMA» мовою суахілі означає «Не мовчи, говори». Ініціатива SEMA була започаткована у 2017 році в Женеві (Швейцарія) під час глобальної зустрічі людей, які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом. Тоді постраждалі з різних країн об’єдналися, щоб створити спільну мережу для самоорганізації та адвокації своїх прав на міжнародному рівні. Ініціатором та організатором цієї зустрічі виступила Фундація Муквеге, тому назва мережі походить саме з мови суахілі.

У міру розширення діяльності SEMA Ukraine структура ООН Жінки підтримувала розвиток мереж, очолюваних самими постраждалими, зокрема SEMA Ukraine, допомагаючи посилювати голоси постраждалих в адвокаційній діяльності та процесах формування політик як на національному, так і на міжнародному рівнях. ООН Жінки також сприяла зміцненню інституційної спроможності організації через підтримку стратегічного планування, експертну допомогу в розробці ключових внутрішніх політик, а також навчання з управління, орієнтованого на результати, залучення фінансування та підготовки грантових заявок.

Для Ірини можливість говорити про пережите є невід’ємною складовою шляху до справедливості.

«Головна мета нашої організації - заохотити жінок говорити про сексуальне насильство, яке вони пережили, щоб винні у цих злочинах були притягнуті до відповідальності», - пояснює вона.

Вона також наголошує на глибокій стигмі, яка й досі оточує сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, особливо в невеликих громадах, де від постраждалих часто очікують мовчання.

«Мовчання означає безкарність для злочинців», - каже Ірина.

Підтримка постраждалих

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році масштаби сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, суттєво зросли. У відповідь на це Ірина повністю присвятила себе підтримці постраждалих, документуванню злочинів та допомозі жінкам у відновленні після пережитого.

За цей час SEMA Ukraine значно розширила свою діяльність, об’єднавши десятки жінок, які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом. Організація стала простором взаємної підтримки, відновлення та повернення до активного життя.

Ірина наголошує, що ця робота неможлива без міжнародної співпраці та сталої підтримки з боку міжнародних партнерів і інституцій. Саме така солідарність допомагає не лише надавати допомогу постраждалим сьогодні, а й продовжувати боротьбу за справедливість і відповідальність за вчинені злочини.

Справедливість, визнання та надія

З 2022 року SEMA Ukraine отримує підтримку від Організації Об’єднаних Націй у посиленні голосів людей, які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, а також у зміцненні ініціатив, очолюваних самими постраждалими.

Ірина Довгань наголошує на важливості цієї співпраці та ролі представників ООН, які безпосередньо спілкуються з постраждалими та вислуховують їхні свідчення.

Особливо вона згадує візит Спеціальної представниці Генерального секретаря ООН з питань сексуального насильства в умовах конфлікту Праміли Паттен, яка зустрілася з учасницями SEMA Ukraine та особисто вислухала їхні історії.

«З 2022 року ми отримуємо значну підтримку від Праміли Паттен, Спеціальної представниці Генерального секретаря ООН з питань сексуального насильства в умовах конфлікту. Вона приїжджала в Україну, зустрічалася з жінками SEMA Ukraine і годинами слухала наші страшні історії», - розповідає Ірина.

Мережі постраждалих відіграють важливу роль у тому, щоб досвід людей, які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, був задокументований, визнаний і врахований у міжнародних зусиллях із забезпечення справедливості. Завдяки своїй адвокаційній роботі та готовності говорити про пережите, постраждалі допомогли привернути міжнародну увагу до злочинів, скоєних в Україні, та посилити усвідомлення необхідності притягнення винних до відповідальності. Їхні свідчення також знаходять відображення у щорічних доповідях Генерального секретаря ООН щодо сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.

ООН в Україні тісно співпрацює з SEMA Ukraine та іншими мережами постраждалих, щоб забезпечити підходи до запобігання та реагування на СНПК, які ґрунтуються на досвіді самих постраждалих і враховують їхні потреби. Зокрема, структура ООН Жінки підтримує SEMA Ukraine у зміцненні організаційної спроможності та адвокаційної діяльності. Як партнер документального фільму «Сліди» (Traces), ООН Жінки також підтримала ініціативи, які допомагають посилювати голоси постраждалих та показують їхній шлях від жертв насильства до людей, які відстоюють права людини та допомагають іншим.

Заклик до справедливості та кращого майбутнього

«Справедливість - це найкращі ліки для травми, яку пережили ці жінки та чоловіки», - каже Ірина.

Для Ірини міжнародне визнання має значення не лише з точки зору притягнення винних до відповідальності, а й для того, щоб люди, які пережили сексуальне насильство, більше не були змушені мовчати про свій досвід.

«Я мрію, щоб жінки були щасливими, щоб вони змогли подолати свою травму і нарешті жили в мирній та процвітаючій країні», - говорить вона.

Історія Ірини - це історія виживання, незламності, солідарності та постійної боротьби за справедливість.

Стала міжнародна підтримка, підходи, орієнтовані на потреби постраждалих, та продовження співпраці з такими організаціями, як SEMA Ukraine, залишаються надзвичайно важливими для забезпечення відповідальності за злочини сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, та для підтримки людей, які відновлюють своє життя з гідністю, надією та вірою у справедливість.