МИ НЕ МАЄМО ЩОДНЯ РАХУВАТИ ПОСТРАЖДАЛИХ МИРНИХ МЕШКАНЦІВ

Сьогодні, як і багато інших людей в Україні, я прокинувся у своєму готельному номері у Дніпрі від звуків вибухів. Одні з найбільших міст країни, зокрема Дніпро, Київ та Одеса, потрапили під масований обстріл Збройних сил Російської Федерації.

Повідомляється, що більше десяти мешканців, у тому числі дитина, загинули. Ще десятки мешканців поранені. І кількість постраждалих зростає, оскільки пошуково-рятувальні роботи ще тривають.

Для багатьох громад це не поодинокий удар, а частина повсякденного життя. У таких містах, як Дніпро, містяни переживають вночі численні інтенсивні обстріли. В Одесі такі удари вже стали чи не щоденною загрозою. Від обстрілів зараз потерпають і громади далеко від лінії фронту.

І сьогодні у родин знову за якісь миті були зруйновані або пошкоджені домівки. Інші сім’ї провели ніч в укриттях або ховалися вдома, намагаючись заспокоїти дітей, переляканих безперестанними сигналами повітряної тривоги та вибухами.

Під час реагування на обстріли також постраждали ті, хто першими виїхали для надання допомоги. Це свідчить про ширші та все більші ризики, на які наражаються люди, котрі допомагають постраждалим мирним мешканцям, у тому числі гуманітарні працівники.

Ми не маємо щодня рахувати, скільки постраждало мирних мешканців. Ця хвиля насильства, від якої потерпають ті, хто просто намагається жити звичайним життям, має припинитися.