Поводження з цивільними особами, позбавленими волі в контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну

👉 Перегляньте ілюстровану вебісторію про ключові висновки доповіді

РЕЗЮМЕ1. Масштабне позбавлення волі, що стосується як цивільних осіб, так і військовослужбовців, залишається суворою реальністю в умовах триваючого збройного нападу Російської Федерації на Україну. Спираючись на попередні висновки УВКПЛ, ця доповідь описує поводження з цивільними особами, позбавленими волі у зв’язку зі збройним конфліктом з 2022 року.

2. Російська Федерація та Україна затримували різні групи цивільних осіб з різних причин і на різні строки. Попри ці відмінності, міжнародне гуманітарне право (МГП) та міжнародне право прав людини (МППЛ) встановлюють загальні мінімальні стандарти справедливого й гуманного поводження із затриманими. Цивільних осіб дозволено позбавляти волі лише з підстав, прямо передбачених міжнародним правом, і вони мають бути негайно звільнені, як тільки законні підстави для їхнього утримання перестають існувати.

3. Російська Федерація утримувала громадян України на окупованій території, де вона несе обов’язки окупаційної держави відповідно до МГП, доповнені нормами МППЛ, які діють одночасно. У цій доповіді встановлено, що Російська Федерація піддавала затриманих українських цивільних осіб серйозним порушенням МГП і МППЛ. Зокрема:

i. Російська Федерація застосовує своє кримінальне законодавство на окупованій території України, ігноруючи обов’язок згідно з МГП зберігати чинні місцеві закони, за виключенням, коли це абсолютно неможливо. Водночас не була створена передбачена МГП процедура інтернування цивільних осіб.

ii. Катування та інші форми жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання, зокрема сексуальне насильство, широко й систематично застосовувалися до цивільних осіб у місцях тримання під вартою.

iii. Часті порушення чинних правових умов і процесуальних гарантій, які регулюють позбавлення волі, призвели до свавільних затримань, а у значній кількості випадків стали причиною насильницьких зникнень.

iv. Сукупність цих дій у поєднанні з відсутністю належної відповідальності позбавила багатьох українських цивільних осіб ефективного захисту закону під час їхнього тримання під вартою.

v. Значна кількість українських цивільних осіб досі свавільно утримується російською владою на окупованій території України та на території Російської Федерації з причин та через дії, пов’язані зі збройним конфліктом, часто у жахливих умовах, без доступу до необхідної допомоги.

4. На підконтрольній території Україна здебільшого затримувала власних громадян за звинуваченнями, пов’язаними з національною безпекою, відповідно до внутрішнього кримінального законодавства, де вона зобов’язана дотримуватися МППЛ. Від початку повномасштабного збройного нападу Російської Федерації зростання кількості осіб, затриманих у зв’язку з конфліктом, створило додаткове навантаження на систему кримінального правосуддя в Україні. Хоча влада вживала заходів для дотримання процесуальних гарантій і поліпшення умов утримання, занепокоєння зберігаються. УВКПЛ продовжувало документувати випадки катувань та жорстокого поводження з боку української влади щодо осіб, затриманих у зв’язку з конфліктом, тоді як рівень притягнення до відповідальності за такі дії залишався обмеженим.

5. Процес вступу України до Європейського Союзу відкриває можливість комплексно оцінити ризики катувань і жорстокого поводження в пенітенціарній системі та зміцнити гарантії й підзвітність відповідно до підходу, що ґрунтується на правах людини. Уряд України також має забезпечити Поводження з цивільними особами, позбавленими волі в контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну | 2 повагу до прав усіх осіб, яких переміщують до Російської Федерації в межах дипломатичних зусиль зі звільнення українських громадян із російських місць утримання, зокрема гарантувати їхню добровільну та усвідомлену згоду, а також дотримання принципу невидворення.