Як регіони реагують на спалах COVID-19: новий аналітичний інструмент в Україні

Новий інструмент дозволяє систематично збирати та структурувати дані щодо реагування на спалах COVID-19 у різних областях, а також зберігати їх в одному місці. Електронний портал PHRM було запроваджено у жовтні 2020 року спільно з Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) і Центром громадського здоров’я (ЦГЗ). Він дає змогу МОЗ, ЦГЗ, регіональним структурам охорони здоров’я та іншим відомствам систематично моніторити стратегії протидії захворюванню та епідеміологічну ситуацію в регіонах.

Це перше подібне дослідження серед країн Європейського регіону ВООЗ. Воно стало продовженням спільної ініціативи між Регіональним бюро ВООЗ в Європейському Регіоні, Європейською Комісією та Європейською обсерваторією з питань систем охорони здоров'я і політики, Моніторингу реагування системи охорони здоров'я на COVID-19 (Health System Response Monitor, (HSRM)1.

Спираючись на ці дані, центральні та регіональні органи влади зможуть оцінювати підходи до реагування на COVID-19 та вибирати оптимальні сценарії. Представник ВООЗ та Голова Представництва ВООЗ в Україні Доктор Ярно Хабіхт зазначає, що «цей інструмент є дуже важливим для органів національної та державної влади, аби координувати обмежувальні заходи, оперативні втручання, політику і комунікацію в рамках реагування на спалах COVID-19 в Україні».

Доктор Ярно Хабіхт додає, що «інструмент може бути корисним інформаційним ресурсом для дослідження нових спалахів у конкретній області, наприклад: пом’якшення заходів охорони здоров’я і дозвіл на зібрання великих груп людей, які в результаті призвели до високих показників захворюваності протягом наступних тижнів. Завдяки цьому інструменту МОЗ і ЦГЗ зможуть регулярно перевіряти епідеміологічну картину і, наприклад, порівнювати заходи реагування на COVID-19, включаючи сфери управління та фінансування між областями, наприклад, у Львівській та Житомирській областях, а також аналізувати, чи вони відрізняються від загальнодержавних стандартів та політики».

Збір даних у регіонах розпочався в травні 2020 року і проходив у кілька етапів. Моніторинг фокусується на заходах, які вживаються регіональними органами влади і стосуються сфери охорони здоров’я.

«Сьогодні координація всіх дій з регіонами є надзвичайно важливою. Ми вітаємо появу інструментів, що полегшують її та допомагають забезпечити найефективнішу відповідь системи охорони здоров'я на пандемію COVID-19. Зараз ми вивчаємо переваги регіонального моніторингу та розглядаємо можливість його включення у щоденну роботу координаційних центрів з надзвичайної ситуації, щоб таким чином підтримати заходи протидії пандемії, що вже вживаються у сфері громадського здоров'я». - сказав заступник Міністра охорони здоров’я - Головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко

З доступних на сьогодні даних відомо, що відповідь на спалахи COVID-19 в різних областях варіюється та залежить від багатьох факторів, зокрема від спроможностей регіону, a також безпосередньої координації заходів реагування регіональними органами влади. До того ж під час дослідження були виявлені прогалини у законодавстві в сфері охорони здоров’я, на які органам влади слід звернути увагу. Позитивним аспектом є те, що в декількох регіонах (як-от Чернівецька та Волинська області) під час карантину модернізували раніше занедбані приміщення лабораторних центрів МОЗ.

«Великі децентралізовані країни, на кшталт України, зіштовхуються з характерними викликами в координуванні своєї роботи. Регіональні та місцеві органи влади відповідають за найважливіші аспекти охорони здоров’я, управління закладами охорони здоров’я, соціальні послуги та питання економічного розвитку. Оскільки згадані обов’язки належать до повноважень різних рівнів державної влади, координація зусиль є надзвичайно важливою. В той же час регіональні та місцеві органи влади можуть мати різні стратегічні пріоритети та можливості. Міжурядова координація виступає незмінним центром визначення стратегій та політики в таких країнах, але масштаби кризи у зв’язку з COVID-19 створюють нові запитання, наприклад: хто вирішує, чи людям дозволено перетинати межі області в країні, або хто обирає план реагування на спалахи хвороби в межах регіону після відкриття країни», — говорить радник з питань охорони здоров’я представництва ВООЗ в Україні Еліна Дале.

Regional Public Health Response Monitor (PHRM) складається із опитувальника із шістьма блоками запитань про заходи реагування в регіонах, що охоплює сфери управління та координації, фінансування, запобігання передачі інфікування (обмежувальні заходи та фізичне дистанціювання, епідеміологічний нагляд та розслідування випадків, лабораторне тестування, комунікації щодо здоров’я), планування послуг, управління випадком та підтримка основних послуг охорони здоров’я під час епідемії (вакцинація, догляд під час вагітності та пологів, управління критичними станами для здоров’я тощо), фізична інфраструктура та кадровий потенціал, логістика та операційне забезпечення. Також, даний інструмент наповнюється даними про епідеміологічну ситуацію у кожному конкретному регіоні в динаміці.

Міністерство охорони здоров’я заінтересоване у продовженні ініціативи. Наступним кроком має стати детальне вивчення окремих аспектів реагування, що стосуються найбільш критичних ланок реагування на епідемію, наприклад: діяльності закладів освіти; забезпечення доступу до основних медичних послуг тощо; та подальшого глибокого аналізу отриманих даних у поєднанні із епідемічною ситуацією.