Прес-реліз

Управління ООН з прав людини повідомляє про вкрай важку ситуацію з правами людини через сім місяців після початку широкомасштабного збройного нападу Російської Федерації на Україну

27 вересня 2022

Київ, – Збройний напад Російської Федерації на Україну справив руйнівний вплив на здійснення прав людини по всій країні. У новій періодичній доповіді, підготовленій Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні (Місія), висвітлюється широкий спектр порушень міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права.

Ці порушення стосувалися як цивільних осіб, так і комбатантів, і включають умисні вбивства, свавільні затримання та насильницькі зникнення, катування та жорстоке поводження, а також сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом.

«Бойві дії й далі призводять до загибелі та поранень цивільних осіб, а також руйнування та пошкоджень об'єктів цивільної інфраструктури. Атаки на цивільні об'єкти не тільки загрожують життям цивільних осіб, але й змушують їх жити в принизливих умовах і підривають їхні права на здоров'я, освіту, житло, їжу та воду», – сказала голова Місії Матільда Богнер.

Із 24 лютого до 25 вересня Місія зафіксувала 5,996 смертей та 8,848 поранень цивільних осіб, зокрема, 382 загиблі дитини. Фактичні числа набагато більші, оскільки збір і перевірка інформації з деяких районів, постраждалих від бойових дій, як і раніше, дуже ускладнені.

У доповіді вказується, що 90% випадків загибелі або поранення цивільних осіб було задокументовано в районах, які контролюються Урядом; 10% – у частинах Луганської та Донецької областей, які контролюються Збройними силами Російської Федерації та пов'язаними озброєними групами. Переважна кількість втрат серед цивільних осіб, зафіксованих із 24 лютого, була спричинена застосуванням зброї вибухової дії у населених пунктах.

Впродовж звітного періоду, Місія продовжувала перевіряти твердження про вбивства сотень цивільних осіб Збройними силами Російської Федерації, коли вони контролювали населені пункти в Київській, Чернігівській, Сумській і Харківській областях у лютому та березні 2022 року. Більшість жертв становили чоловіки, але були вбиті також жінки та діти.

Згідно з доповіддю, насильницькі зникнення та свавільні затримання представників/-ць місцевих органів влади, журналістів/-ок, активістів/-ок громадянського суспільства та інших цивільних осіб є  поширеними на території, яка контролювалася Збройними силами Російської Федерації або пов’язаними озброєними групами — за звітний період було зафіксовано 407 випадків (359 чоловіків, 47 жінок, 1 хлопчик). Серед цих випадків сімнадцять чоловіків та одна жінка були згодом знайдені мертвими. У доповіді також зафіксовано 47 випадків свавільних арештів і затримань, 31 випадок дій, що можуть дорівнювати насильницьким зникненням (28 чоловіків і 3 жінки), які могли бути скоєні українськими правоохоронними органами щодо осіб, підозрюваних у підтримці Збройних сил Російської Федерації та пов’язаних озброєних груп.

У доповіді зазначені випадки катування та жорстокого поводження з цивільними особами, затриманими Збройними силами Російської Федерації. Із 38 цивільних осіб, звільнених із місць несвободи (34 чоловіка, 4 жінки) та опитаних Місією, 33 повідомили, що зазнали катувань і жорстокого поводження під час ув’язнення Збройними силами Російської Федерації та пов'язаними озброєними групами. У доповіді також задокументовано 34 скарги на катування та жорстоке поводження у випадках свавільного затримання та насильницького зникнення, скоєних, як повідомляється, правоохоронними органами України.

«Наголошую, що заборона катування та свавільного позбавлення життя є абсолютною. Вона застосовується під час конфліктів та в неконфліктних умовах до всіх людей, незважаючи на те, чи є вони цивільними або комбатантами. Винні особи повинні бути притягнені до відповідальності, а жертви та їхні родичі повинні мати змогу здійснити свої права на доступ до засобів правового захисту та встановлення істини», – сказала пані Богнер. 

Від початку збройного нападу Місія зафіксувала зґвалтування восьми жінок та однієї дівчинки, 15 випадків сексуального насильства як методу катування або жорстокого поводження щодо чоловіків, 11 випадків примусу до публічного роздягання як чоловіків, так і жінок, які вважалися «правопорушниками» та 8 випадків інших форм сексуального насильства, таких як примусове оголення, небажані сексуальні дотики, сексуальне домагання та погрози сексуального насильства. Тридцять випадків було скоєно Збройними силами Російської Федерації, два випадки – Збройними силами або правоохоронними органами України, 11 випадків – цивільними особами або членами підрозділів територіальної оборони України.

У доповіді розглядається ситуація військовополонених. Тоді як упродовж звітного періоду Місія мала безперешкодний доступ до місць інтернування військовополонених на території, яка контролюється Урядом України, Місія не отримала конфіденційного доступу до жодного місця інтернування військовополонених на території, яка контролюється Збройними силами Російської Федерації та пов'язаними озброєними групами. Проте Місія зафіксувала, що переважна більшість українських військовополонених зазнавали катувань або жорстокого чи такого, що принижує гідність, поводження з боку сторони, що тримала у полоні. У доповіді також задокументована загибель двох українських військовослужбовців унаслідок катувань.

"Таке неналежне поводження з військовополоненими вочевидь є систематичним не тільки під час їх взяття у полон, але й після переведення в місця інтернування як на території України, яка окупована Російською Федерацією, так і в Російській Федерації. Це грубе порушення міжнародного гуманітарного права, і Російська Федерація повинна його вирішити», – додала пані Богнер.

Місія також виявила, що деякі  російські військовополонені зазнавали катувань та жорстокого поводження з боку військовослужбовців Збройних сил України, здебільшого під час взяття в полон чи переміщення до місць інтернування.

«Необхідно забезпечити своєчасне, ефективне розслідування всіх тверджень про порушення міжнародного гуманітарного права та права прав людини, зокрема, катування, жорстоке поводження, свавільні затримання та сексуальне насильство. Незалежно від приналежності винних осіб, вони повинні належним чином переслідуватися в судовому порядку, включно з особами на командних посадах», – сказала пані Богнер.

У доповіді також описується процес так званої «фільтрації» цивільних осіб Збройними силами Російської Федерації та пов’язаними озброєними групами. Місія отримала численні твердження про те, що чоловіки та жінки, які, як вважалося, були пов'язані зі Збройними силами України чи державними установами або мали проукраїнські чи антиросійські погляди, ставали жертвами свавільних затримань, катувань, жорстокого поводження, насильницьких зникнень.

У доповіді вітаються зусилля Уряду України щодо розслідування та переслідування за порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, скоєні в контексті збройного нападу Російської Федерації, проте також зафіксовані й порушення права на справедливий судовий розгляд під час таких проваджень. У доповіді встановлено, що «суди» в самопроголошених «республіках» виносили вироки цивільним особам за злочини, пов'язані з конфліктом, під час проваджень, яким бракувало прозорості, незалежності та неупередженості.

Згідно з доповіддю, бойові дії спричинили особливо серйозний вплив на права людей і груп, що перебувають у вразливому становищі, зокрема, осіб з інвалідністю та людей літнього віку, здебільшого жінок. У доповіді задокументовано, що ці групи особливо потерпають від браку доступу до медичної допомоги, достатнього житла, опалення, води та електроенергії в районах, постраждалих від бойових дій.

Упродовж звітного періоду було вбито 17 журналістів/-ок і працівників/-ць ЗМІ, включно з блогерами. Десять із цих смертей сталися під час активних бойових дій, тоді як інші загинули за невідомих обставин у районах, які раніше або зараз контролюються Збройними силами Російської Федерації або пов'язаними озброєними групами. У доповіді наголошується, що свобода вираження поглядів, зокрема, доступу до ЗМІ, обмежена в районах, які окуповані Російською Федерацією або контролюються Збройними силами Російської Федерації чи пов'язаними озброєними групами.

«Ми стурбовані тим, що звуження громадянського простору та вкрай обмежувальне середовище в районах, окупованих Російською Федерацією, заважають людям повідомляти про порушення прав людини, яких вони зазнали або свідками яких стали», – сказала пані Богнер.

У доповіді йдеться про погіршення ситуації зі свободою вираження поглядів, об’єднання та мирних зібрань в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна, окупованих Російською Федерацією з 2014 року. Російська Федерація й далі придушує свободу вираження поглядів через застосування обмежувального, розпливчастого та нечітко сформульованого законодавства, караючи за широкий спектр фактичної чи уявної критики Російської Федерації чи її збройних сил. Місія задокументувала переслідування 89 осіб у Криму за «публічні дії, спрямовані на дискредитацію Збройних сил Російської Федерації», відколи це законодавство було запроваджено в березні 2022 року.

У доповіді містяться конкретні рекомендації урядам Російської Федерації та України, а також міжнародній спільноті, та заклики до їх швидкого виконання для покращення ситуації з правами людини в країні, кращого захисту цивільних осіб і посилення відповідальності.

«Як і раніше, ми фіксуватимемо та повідомлятимемо факти про ситуацію з правами людини та історії жертв. Ми вважаємо це важливою складовою у запобіганні подальшим порушенням і притягнення винних до відповідальності за вже вчинені порушення», підсумувала пані Богнер.

Місія продовжує збирати інформацію з першоджерел про порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини та закликає жертв і свідків таких порушень звернутися до нас:

КІНЕЦЬ

 Увесь текст 34-ї періодичної доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні (яка охоплює період з 1 лютого 2022 року до 31 липня 2022 року) доступний англійською, українською та російською мовами.

За додатковою інформацією або із запитами ЗМІ звертайтеся до Тані Король: +380503868069 або tetiana.korol@un.org

Tanya Tesliuchenko

Тетяна Король

УВКПЛ
Спеціалістка з комунікацій

Агенції ООН, долучені до цієї ініціативи

УВКПЛ
Моніторингова місія ООН з прав людини

Цілі, які ми підтримуємо завдяки цій ініціативі