У День Чорнобильської катастрофи Генеральний секретар ООН закликає пам’ятати минуле та захищати майбутнє

Пані Голово,

Високоповажні пані та панове,

Сьогодні ми зібралися, щоб відзначити 40-ті роковини Чорнобильської катастрофи.

26 квітня 1986 року вибух під час планового 20-секундного зупинення системи призвів до викиду великої кількості смертельно небезпечної радіації в атмосферу.

Це була наймасштабніша ядерна аварія в історії та людська трагедія з руйнівними наслідками.

Радіоактивне забруднення поширилося територією України, Білорусі, Російської Федерації та далеко за їх межі, залишивши спадщину, що впливатиме на громади протягом поколінь.

Близько 350 000 людей у регіоні були змушені покинути свої домівки.

Сьогодні ми згадуємо страждання, травми та вимушене переселення, які пережили ці люди.

Ми віддаємо шану тим, хто загинув під час аварії, а також у наступні роки й десятиліття, коли громади зазнавали її довготривалих наслідків для здоров’я, довкілля та суспільства.

Але ми також пам’ятаємо дещо більше.

Ми пам’ятаємо, як ця трагедія виявила найкращі риси людського духу.

Перші рятувальники, пожежники, ліквідатори та медичні працівники, які відреагували на надзвичайну ситуацію.

Багатонаціональні довгострокові зусилля з відновлення, що відбувалися після цього.

Невтомну працю вчених, інженерів і науковців, які збирали та аналізували дані про те, як сталася ця катастрофа — і як її можна запобігти в майбутньому.

А також роботу Організації Об’єднаних Націй, яка мобілізувала глобальних партнерів і донорів для підтримки відновлення.

Шляхом надання екстреної та гуманітарної допомоги.

Завдяки роботі наших колег з Міжнародного агентства з атомної енергії, яке стало першою міжнародною установою, що обстежила об’єкт менш ніж через два тижні після аварії.

А також шляхом підтримки довгострокового відновлення, стійкості та сталого розвитку.

Протягом останніх чотирьох десятиліть працівники системи ООН об’єднували зусилля у сферах розвитку, охорони здоров’я, довкілля, продовольчої безпеки та науки, щоб посилити відновлення та стійкість у постраждалих регіонах.

Ця важлива робота триває й сьогодні.

Від оцінки забруднених територій.

До моніторингу впливу радіації на здоров’я та довкілля і проведення навчання для місцевих жителів, керівників і лікарів.

До критично важливої роботи з виведення з експлуатації ядерних об’єктів.

До підтримки довгострокового соціально-економічного розвитку, з кожним роком збільшуючи кількість малих і середніх підприємств у постраждалих районах.

Ці зусилля безпосередньо пов’язані з життям і засобами до існування людей.

Зі здоров’ям і безпекою громад та довкілля.

З інституціями та інфраструктурою, на які люди покладаються.

І з інклюзивними, довгостроковими перспективами розвитку цілих країн і регіонів.

Можливо, найважливіше те, що Чорнобиль підкреслює життєву необхідність співпраці між країнами, обміну інформацією та досвідом для формування культури безпеки навколо цього потужного джерела енергії.

Це включає розробку важливих міжнародних конвенцій, які безпосередньо виникли після Чорнобильської аварії — зокрема Конвенції про оперативне оповіщення про ядерну аварію.

Це також включає тісну співпрацю з МАГАТЕ та його системою експертних перевірок, яка направляє міжнародні групи фахівців для консультування країн щодо безпеки їхніх ядерних реакторів і ефективності систем регулювання.

Це означає співпрацю з операторами станцій, урядами та регуляторами, щоб безпека ніколи не була другорядною — вона має бути першочерговою.

І в ці часи геополітичних розколів та недовіри це означає, що держави-члени повинні докладати всіх зусиль, щоб уникнути будь-яких дій — навмисних чи ні — які можуть спричинити ядерну аварію, чи то на Близькому Сході, в Європі чи будь-де.

Поточна війна в Україні є одним із прикладів.

Конфлікт і надалі становить загрозу для ядерних об’єктів України, включно із Запорізькою атомною електростанцією — найбільшою ядерною установкою в Європі.

Неймовірно, але ми стали свідками військової активності, яка безпосередньо впливала на сам Чорнобиль.

З 2023 року — через рік після початку війни — команда МАГАТЕ постійно перебуває на Чорнобильському об’єкті, підтримуючи ядерну безпеку, зокрема у відповідь на торішній удар безпілотника.

Послання є чітким.

Уся військова діяльність поблизу ядерних об’єктів має негайно припинитися.

Мій нещодавній звіт Генеральній Асамблеї підкреслює, що ядерна безпека і захищеність мають забезпечуватися за будь-яких обставин — і що пошкодження ядерних об’єктів може звести нанівець десятиліття спільних міжнародних зусиль.

На кону надто багато, щоб ризикувати новою катастрофою.

Високоповажні пані та панове,

Чорнобиль ніколи не був лише національною трагедією.

Чорнобиль став уроком того, що наслідки ядерних аварій поділяє вся міжнародна спільнота.

В ім’я і на пам’ять про тих, хто постраждав від цієї жахливої аварії чотири десятиліття тому, ми повинні нести цей урок далі.

Працюймо разом, щоб підтримати громади не лише у відновленні, а й у розвитку та процвітанні в умовах миру і безпеки.

І давайте разом будувати безпечніше, мирніше та стійкіше майбутнє для всіх.

Дякую.